День 3. Вінницька та Київська область: ІДАК та «Лан»

320
0
АгроЕкспедитори підкорювали безкраї поля Вінничини та Київщини
АгроЕкспедитори підкорювали безкраї поля Вінничини та Київщини

Агроекспедитори, як і всі звичайні люди, теж хочуть святкувати та відпочивати, тому 24 серпня в День Незалежності України АгроЕкспедиція «Соя 2016» зробила невеличку перерву.

Ми готувалися підкорювати безкраї поля Вінничини та Київщини, щоб показати вам, які інновації та в яких умовах впроваджують у свою роботу державні підприємства та яку сою вирощують невеликі сімейні господарства.

У цьому команді допомогали наші друзі та експерти з Науково-дослідного інституту сої, компаній Bayer, Väderstad та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Аграрний коледж

Першим для експедиційної команди свої двері відкрило господарство Іллінецького державного аграрного коледжу.

Іллінецький державний аграрний коледж

Агрономічна школа, на базі якої і було створено коледж, почала працювати ще в 1927 році. Після цього навчальний заклад зазнав багато реструктуризацій, а свою «незалежність» отримав у 2008 році. На цьому місці існував радгосп-технікум, якому належало 4,5 тис. га земль і який входив до складу аграрного університету. Після отриманя відокремленого статусу, господарству залишили 780 га земель, на яких воно зараз і працює, і завдяки яким вдається виживати навчальному закладу.

На господарстві вирощують майже всі основні с/г культури. Також тут є овочівництво, свій сад (30 га, з яких 18 га — шпалерний карликовий сад), а також тваринницька ферма (100 голів дійного стада), корма для якої також заготовляють на своїх землях. Активно практикують і насінництво.

Шпалерний карликовий сад

«Під насінництвом у нас зараз 100 га соняшника — ділянки гібридизації, 30 га кукурудзи — вирощуємо молдовську селекцію і 75 га сої», — розповідає головний агроном господарства Іван Погрібний.

Соя

Соняшник тут вирощують тільки насіннєвий. Це дуже кропітка робота, але і продають його за ціною в чотири рази вищою за товарний. Наприклад, минулого року з 80 га соняшнику вдалося заробити 6 млн грн.

Загалом же в господарстві вирощують до 100 га сої. Використовують насіння компаній Prograin, Euralis.

«Площі у нас невеликі, ми стараємося оптимізувати кожен гектар, адже для хорошого господарювання потрібно мати в обробітку не менше, ніж 2 тис. га землі, яких ми поки що не маємо», — ділиться роздумами агроном.

Соя-годувальниця

Для сої тут намагаються обирати найкращого попередника, адже культура ця є найрентабельнішою на підприємстві. Найчастіше попередниками виступають озимі ячмінь та пшениця. На полі ж, на яке ми завітали (а це було демо-поле), попередником була кукурудза.

«Ми використовували традиційну систему обробітку ґрунту безпосередньо під сою – це оранка, закриття вологи, 2 передпосівні культивації, посів і, відповідно, внесення грунтових гербіцидів», — говорить Іван Погрібний.

Сою сіяли в кінці квітня з нормою висіву 700 тис./га. Спецтехніки для посіву сої на господарстві немає, тому використовували сівалку «Астра» виробництва компанії «Червона Зірка». Сіяли через один сошник з міжряддям 30 см. Насіння обробляли інокулянтом Оптимайз 400 і протруйником Фавер. Також вносилися гербіциди фірми Bayer.

Поля сої

Минулого року протягом 104 днів після посіву сої на полях господарства не було опадів, але соя зійшла і дала непоганий урожай. Це пов’язують саме з вибором правильного інокулянта, який допоміг сформуватися бульбашковим бактеріям.

З фунгіцидів застосовували Коронет 0,8 л/га плюс Меро 0,4 л/га. Інсектицидну обробку проводили Децис f-люкс.

«Ми постійно звертаємося до постачальників ЗЗР, зокрема до представників фірми Bayer і вони нам допомагають формувати системи захисту, виходячи з того, що ми є державним господарством і маємо обмежене фінансування, тому захист усіх культур має бути ефективним економічно і спрямованим на здобуття максимального врожаю», — говорить Іван Погрібний.

Із міндобрив було внесено 100 кг/га нітроамофоски, а підживлювання здійснювали бором.

Щодо врожайності сої, то вона минулого року через несприятливу погоду сягнула лише 12 ц/га, а от в урожайному 2014 було 32 ц/га. Цього року в ІДАК розраховують отримати до 30 ц/га.

«У 2015-му я вперше в житті побачив кліща на сої, раніше такого у нас не було. Цього року не бачив — ми спрацювали по хорошій технології захисту, але кажуть, що в Немирівському районі були випадки зараження кліщем», — розповідає агроном.

Щодо затрат на гектар, то минулого року вони склали близько 7 тис. грн і цього року залишилися приблизно на тому ж рівні.

Не сподіваючись на державу

Коледж намагається виживати за власний рахунок, не сподіваючись на допомогу держави. Тому всі ресурси намагаються використовувати максимально ефективно. Наприклад, яблука з власного саду давлять на сік, який потім дають студентам у їдальні. Частина саду є органічною, тут проводять різноманітні експерименти. Та і вся територія господарства є полігоном для практичних занять студентів.

Всього в ІДАК навчається близько тисячі студентів, які отримують спеціальності агрономів, зоотехніків, бухгалтерів та спеціалістів з консервування продукції.

«Нажаль, недосконалість українського законодавства обмежує фінансування державних установ і змушує обмежуватися лише власними коштами. Через це господарства зіштовхуються з проблемами недоукомплектованості матеріально-технічної бази та відсутністі вільних обігових коштів. Але завдяки високому професіоналізму менеджмента ІДАК, приймаються нетипові рішення при вирішенні технологічних питань і, як наслідок, високі результати діяльності. Господарству вдається вдало керувати своїми ризиками», — коментує діяльність господарства спеціаліст з агробізнесу ПАТ «Креді Агріколь Банк» Діна Сапич.

Власними силами

Наступним ми відвідали СФГ «Лан», що знаходиться в с. Березна на Київщині та являє собою справжню сімейну ферму. Тут люблять свою справу і потихеньку розвивають свій невеличкий агробізнес.

Леонід Янківський

Заснував господарство батько Леонід Янківський, а основну роботу зараз виконують два його сини та невістка, яка веде бухгалтерію.

«Господарство зареєстроване 9.09.1999, як раз на мій день народження. Я розпочинав все з нуля і поступово підвищував врожаї, заробляв на препарати та техніку», — згадує засновник СФГ «Лан», з яким команда Kurkul.com познайомилася ще на Дні поля в Миронівському інституті пшениці.

У фермера була пасіка, продаючи мед з якої, він отримував гроші, які одразу й вкладав у своє господарство. Так було придбано перший старенький бульдозер ДТ-75 та трактор ЮМЗ, за допомогою яких Леонід Янківський обробляв поля. Орати ж спочатку доводилося за допомогою коня та саморобного приладдя.

«Зранку я конем привозив працівників з райцентру на прополку буряка, вдень орав, а ввечері відвозив робітників назад, і тільки вночі прив’язував коня пастися», — згадує Леонід Янківський.

Оскільки всієї потрібної техніки не було, новоспечений фермер орав і сусідське поле, а сусід натомість сіяв зернові на полях СФГ «Лан», оскільки в нього була 12-ти рядна сівалка.

Так господарство потрохи розвивалося, купувало власну техніку, покращувало матеріально-технічну базу.

Зараз же в обробітку родини Янківських знаходиться 118 га землі, на подвір’ї стоїть два власних комбайни Claas, кілька тракторів, оприскувач, вантажівка, обладнання для обробітку грунту та для очистки зерна. В «Лані» все ще тримають невелику пасіку, а також два десятки овець, 25 кіз і різноманітну птицю.

Про сою та технологію

Господарство вирощує сою, соняшник, пшеницю та ячмінь. Також планують сіяти горох, але цього року не змогли знайти насіння.

Під сою у господарстві цього року відвели 70 га, що складає більше половини земельного банку СФГ «Лан». Поле, на яке приїхали агроекспедитори, господарство взяло в оренду лише цього року і обробляло його вперше.

Сім'я Янківських

Попередником тут була кукурудза, а насіння сої використовували середньостиглого сорту Анастасія вітчизняної селекції, яке Леонід Янківський придбав у фермера-сусіда.

«З осені поле виорали після кукурудзи, весною провели дискування, закрили вологу і потім посіяли сою. Орати було важко, адже у нас низькі плуги і кукурудза їх забивала. Але все ж таки поле вирівняли і соя непогано зійшла», — розповів про обробіток грунту на полі Леонід Янківський.

Із ЗЗР вносили гербіцид Вулкан Плюс компанії «Агросфера» по 2,5 л/га, фунгіцид Максим компанії Syngenta по 1 л/га. Також на полі було внесено по 1 кг/га карбаміду та цинку і 100 кг/га нітроамофоски.

Висновки та пригощання

Агроекспедитори помітили на полі в деяких місцях кола пожовклої сої, наявність яких пов’язали з залишками гербіциду, який вносили ще по кукурудзі. В цілому ж, поле чисте від бур’янів та хвороб, а отже фунгіцидна та гербіцидна обробки добре спрацювали.

Цього року на господарстві очікують урожайність на рівні 1,5-2 т/га у ранніх сортів сої, а у пізніх — ще більшу. Свій урожай СФГ «Лан» збуває трейдеру «Нібулон».

Після закінчення перевірки полів, під час якої нас супроводжували й онуки Леоніда Івановича, господар щиро пригостив нас молоком, домашнім сиром та власними медом, а також провів екскурсію по парку сільгосптехніки, який можна вважати справжнім музеєм аграрного приладдя.

Під час третього дня нашої АгроЕкспедиції «Соя 2016» ми побували на господарствах, які довели, що навіть за неповної матеріально-технічної бази чи недостатнього фінансування з боку держави, підходячи до справи з любов’ю та натхненням, можна збирати гарні врожаї.

Дякуємо господарствам, що так гостинно нас прийняли та відправляємося на Хмельниччину, де на нас чекають нові цікаві історії та підходи до вирощування сої. Читайте вже завтра про те, як вирощують сою у господарствах «Лотівка-Еліт» (входить до складу «Сварог Вест Груп») та «Клепачі».

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми