Мікотоксини — проблема, яка потребує негайного вирішення

99
0
Уражена мікотоксинами кукурудза
Уражена мікотоксинами кукурудза

Мікотоксини, що накопичуються у зерні, у більшості своїй становлять небезпеку при регулярному впливі на людський організм. Вони здатні поступово накопичуватись в організмі, а потім, при досягненні «критичної кількості», спричиняти значну шкоду здоров’ю та негативно впливати на якість життя людини. Мікотоксини — це непомітна, але цілком реальна загроза, про яку довго не говорили. Проте настав час вирішувати цю проблему, адже за останні роки її вплив на людське здоров’я значно збільшився.


Саме про це говорила у своїй доповіді консультант по роботі з обладнанням Randox Food Diagnostics компанії «Бентлі Україна» Злата Артюшенко.


У чому ж головна загроза?


В останні роки, зазначає Злата Артюшенко, проблема наявності мікотоксинів стала ще більш актуальною. Зростання шкідливості їхнього впливу фахівці пов’язують з такими факторами:

  1. Повсюдне застосування пестицидів. Великі кількості пестицидів порушують природний баланс сільськогосподарських продуктів.
  2. Погодні умови, що суттєво змінилися за останні 50 років.
  3. Інтенсифікація землеробства.
  4. Систематичне порушення технологій землеробства.

«За даними ВОЗ, на сьогодні близько 25% усієї сировини зернових культур у світі вражено мікотоксинами. В Україні про мікотоксини говорять не так багато і не так давно. Досі питання дослідження зерна на їх наявність стояло далеко не на першому місці — якщо, звичайно, мова не йшла про експорт. Але наразі ця проблема набула дуже широких масштабів, і вона потребує вирішення», —  говорить Злата Артюшенко.

На сьогодні відомо близько 400 видів мікотоксинів, що виробляються 200 видами грибів. Головні джерела таких токсинів у продуктах харчування — пшениця, кукурудза, соя, рис, арахіс. Окрім прямої токсичної дії на організм людини при вживанні рослинних продуктів, мікотоксини впливають також опосередковано. Вони здатні накопичуватися у м’ясі, молоці, яйцях та інших продуктах тваринництва і вже з цими продуктами потрапляти до людського організму.


«Регулювання якості продуктів в Україні здійснюється низкою державних структур. Одна з них — Держсільгоспінспекція, яка проводить моніторинг ринку сільськогосподарської продукції, аналізує якість збору інформації, кількість і якісті зерна і продуктів його переробки, здійснює державний контроль за проведенням сертифікації на відповідність послуг та зберігання зерна. Проте на даний час проблема з наявністю мікотоксинів в українській продукції є дуже поширеною. Так, при перевірці на мікотоксини в кормах свиней на відгодівлі їх було виявлено у 80% зразків, які відбираються для аналізів. Причому 11% випадків — це перевищення норми. У 30 % проб йде перевищення і є присутнім ще один мікотоксин і перевищення йде на 67 % випадків. Ще один приклад – у 2015 році в посівній кукурудзі в Україні було знайдено тричі афлатоксин Б1. Це викликало серйозну небезпеку для експорту і, звичайно, увага до українського ринку зерна підвищилася. Наразі ситуація вже змінюється, український ринок виходить на новий рівень і потребує тепер якісної продукції», — розповіла пані Злата.

Шляхи вирішення проблеми


Найкращий спосіб вирішити будь-яку проблему — не допустити її розвитку. У сільському господарстві, як і в медицині, кращим методом лікування є профілактика. Як же підвищити якість експортної продукції та покращити експортні можливості українського зерна? Важливим способом є перевірка на вміст мікотоксинів шляхом аналізу зразків.


«Це можуть бути хрономатографічні методи, або рідинний, газовий хроматогроф і т.д. Але коли іде потік зразків і потрібно швидко давати результат, найбільш оптимальний скрінінг. Тут ми можемо за один раз зробити швидко дослідження максимальної кількості зразків. На подальше дослідження відправляються позитивні зразки, які є зараженими. Я пропоную звернути увагу на технологію використання біочіпів для скринінгового методу. Наприклад, системи виробництва Randox Food Diagnostics. В них уже введено перелік основних мікотоксинів, які перевіряються», — говорить Злата Артюшенко.


Перевірка триватиме максимум 2,5 години. За цей час можна перевірити не менше 45 зразків. Одноразово можна аналізувати 9 зразків і перевірити їх одразу на 10 мікотоксинів. Похибка складає менше 5%.


За словами Злати Артюшенко, дехто недовірливо ставиться до скринінгового методу, але даремно. Він є досить ефективним та швидким.


«Правильно налагоджена робота з використанням скринінгу дасть високі показники якості і прибутку для підприємства, і убезпечить від непотрібних експортних ризиків. Відтак питання мікотоксинів не буде для нас таким страшним, ми зможемо бути впевнені в якості продукції, що йде на продаж»,— підкреслила спеціаліст .


Сучасному виробникові потрібно вміти та не боятися застосовувати новітні методи аналізу і контролю якості продукції. Лише у такому випадку виробник буде впевнений у тому, що його робота буде дійсно прибутковою.


Олена Басанець, SuperAgronom.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus