АгроЕкспедиція. День 3. ІМПАК та Новоселиця

316
0
АгроЕкспедитори проінспектували поля Житомирщини
АгроЕкспедитори проінспектували поля Житомирщини

АгроЕкспедиція Посівна 2017 дісталася свого екватору, який наша команда перетнула в Житомирській області. Житній край зустрів нас вітряною погодою, але було вже не так холодно, як в перші дні нашої подорожі. Але ніяка негода не завадить експедиторам зробити дослідження весняної посівної кампанії в Україні.

Тим більше, що допомагають нам в цьому експерти з компаній «Август Україна», ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та «Агріматко-Україна».

Картопляне королівство

Першим підприємством, що погодилося гостинно прийняти нас у третій день АгроЕкспедиції, стало ПП «ІМПАК», чиї землі знаходяться в Андрушівському районі на Житомирщині. Господарство спеціалізується на овочах, які вже протягом десятиріччя продає під торговою маркою «Овочиста». Основною культурою тут є картопля.

Сергій Маліновський

Власник підприємства Сергій Маліновський розповів, що цього року 20 жовтня «ІМПАК» святкуватиме 25 років. За цей час зембанк господарства виріс до 6 тис. га, 4 тис. з яких знаходяться саме в Андрушівському районі, а ще 2 тис. га — трохи північніше, майже на кордоні з Білоруссю.

«На Північ ми «пішли», щоб підвищити якість картоплі. Тут чорнозем, а там ґрунти легкі сірі лісові. Землі господарства у цьому районі страждають від посухи, а північніше в плані зволоження легше», — пояснює причини розширення територій Сергій Маліновський.

Візитівка

За словами аграрія, друге господарство брали «лежачим» — земля там не оброблялася давно. Одного разу туди заїхав представник «Органік Стандарт» і сказав, що ці землі підійдуть для органічного виробництва. Зараз усі насіннєві ділянки картоплі знаходяться саме тут.

Читати по темі: АгроЕкспедиція. День 1. Лан (Agro Generation) та Трайгон Фармінг Харків (Agromino)

Окрім картоплі, під яку відведено 500 га, підприємство займається вирощуванням червоного буряка (30 га) та моркви (50 га), а також пшениці (2 тис. га), кукурудзи (700 га), ріпаку (500 га), соняшнику (630 га), сої (1 тис. га), гречки (200-300 га) та червоного проса (200-300 га). Раніше тут вирощували також селеру та цибулю, але зараз від них відмовилися. Два роки тому почали займатися горіхом, під насадження якого зараз відведено 70 га.

У кабінеті

Збутом нішевих культур займатися не просто, але підприємство шукає різні шляхи.

«На разі шукаємо канали експорту продукції. Оскільки ПДВ зараз платимо в повному обсязі, треба шукати більш вигідні ринки збуту. Розглядаємо різні країни, в тому числі західні. Своїх працівників зі збуту у нас немає, кооперуємося з крупними компаніями-трейдерами. Зараз нішеві культури ідуть на Бельгію, де з них роблять корми для птахів. Також ведемо перемовини з турками. Якщо не вийде, продамо тут, в Україні», — розповідає Сергій Маліновський.

А от на традиційну продукцію господарства — миті фасовані овочі, в останні роки попит знизився.

«Якщо ми робили раніше за добу 100 т митої продукції, то зараз максимум 30-40 т. Ціна була значно нижчою, конкурентною. Десь 95% всіх борщових овочів вирощується у приватному секторі, і тому впливати на собівартість тут важко», — говорить аграрій.

Ціна обробленої митої картоплі, яку доставили в Київ, цього року становила 2,5 грн/кг. Така ціна на думку Сергія Маліновського є дуже низькою, і щоб не боятися зниження рентабельності в таких умовах, потрібно змінювати технологію вирощування, впроваджувати зрошування і отримувати врожайність не нижче 60 т/га.

Найулюбленіший сорт картоплі на підприємстві — Бєларосса. Серед червоних сортів також високо цінують Лабелу та Монтекарло, а серед білих — Мадлен. Усю картоплю тут вирощують виключно на зрошенні.

Золоті горішки :)

Якщо казати про горіхівництво, то для закладення горіхового саду обрали сорти української, молдавської та європейської селекцій. За словами власника підприємства, дослідів з горіхівництва в цих краях не проводили навіть за часів СРСР, а у саду господарства закладені ділянки з різною густотою насаджень.

«Маємо теплиці, де уже з березня ростуть прищеплені рослини. Ставимо собі за мету за рік виростити повноцінний саджанець горіха, хоча зазвичай на це потрібно два роки», — говорить Сергій Маліновський.

За його словами, в парниках є все що потрібно: і оптимальна температура, і вологість, і субстрат, для виготовлення якого закуповують торфи як в Україні, так і за кордоном. Таким чином, собівартість вирощування одного саджанця складає 350 грн.

«Думаю, таких умов ви ніде в Україні більше не побачите. Ми об’їхали півсвіту, щоб набратися досвіду. А що буде далі? Побачимо, що буде. Культура така, що треба два життя прожити, щоб побачити результат, адже урожай отримуєш тільки на 5-7 рік», — ділиться думками аграрій.

Теплиці дійсно вражають. Не кожного дня побачиш 15 тис. саджанців горіху в одному місці. Рослини отримують постійне якісне зрошення, а в самому парнику температура сьогодні сягає 29° С.

Саджанці горіхів

Ще одна новинка, яку планують запровадити на підприємстві — це картопля «бейбі-потейто». Її хочуть запустити на ринок вже цього року. Сергій Маліновський говорить, що це маленька картопля, яку б в селі назвали «свинячою», а от для містян вона буде зручною і затребуваною. Таку картоплю можна не чистячи готувати за 6-7 хвилин в мікрохвильовці, що буде економити час потенціальному покупцеві.

«Європейці говорять, що це дуже перспективно, бо в світі відбувається урбанізація і всі звертають увагу на якісні продукти, які не треба довго готувати», — говорить керівник ПП «ІМПАК».

Овочиста посівна

Посадку картоплі у господарстві найближчими днями закінчать, а ранню моркву вже посіяли. Інші сорти цієї культури сіятимуть після 20 травня, а буряк — з 1 червня.

Сою планують сіяти вже наступного тижня, одразу після закінчення посіву кукурудзи, який проходить саме зараз. Соняшник посіяли вже весь.

По насінні працюють з Euralis, Syngenta, Pioneer, Monsanto та Limagrain.

Якщо згадати результати минулого року, то озима пшениця показала урожайність 6,5 т/га, кукурудза — більше 10 т/га, соя — 2,8 т/га, морква — 100 т/га, буряки — 56 т/га, гречка — 1,5 т/га. У підприємства є власні потужності для зберігання, які можуть умістити 15 тис. т овочів та 8 тис. т зерна.

Вирушаємо в поля, яких нам пообіцяли показати аж три. Першим інспектуємо поле ріпаку. На 300 га посіяно гібрид компанії Lembke. Сіяли в першій декаді серпня після оранки. Попередник — пшениця. Норма висіву — 600 тис./га. Посів проводили сівалкою Horsch. З добрив тут вносили 150 кг/га аміачної селітри, 400 кг/га сульфату амонію та 1 л/га Розаліку. Для усунення наслідків заморозків планують внести бор у комплексі з Дерозалом 0,5 л/га. Із ЗЗР вже внесли гербіцид Галера 400 л/га та планують обробіток фунгицидом Фулікур 0,5 л/га в поєднанні з інсектицидом Біскайя 250 г/га.

Технологія

«На даному полі ріпак перезимував дуже добре і чистий від бур’янів. Це є результатом роботи Галери. Далі по плану у господарства внесення мікродобрив – бору, який, особливо на даній фазі, є одним з найважливіших елементів для даної культури. При цьому прогресивні господарства намагаються вносити бор, згенетований не просто від EDTA, а згенетований на основі амінокислот. Адже EDTA накопичується в мембрані і потім рослина витрачає енергію для того, щоб вивести його з мембрани. Амінокислоти – навпаки, рослина використовує для подальшого розвитку. Плюс їх молекула набагато менша та легша і елементи швидше абсорбуються», — прокоментував стан посівів на першому полі менеджер з продажу польової лінії «Агріматко-Україна» Максим Онученко.

По дорозі на друге поле, заступник директора з рослинництва Олександр Колотницький розповів, що тут полюбляють комбінувати препарати для захисту, тому використовують продукцію багатьох фірм — Avgust, BASF, Syngenta, Bayer, DuPont та УкрАгроКом.

На другому полі на агроекспедиторів чекала озима пшениця. Попередником тут була картопля. Перед посівом тут провели обробіток дисковою бороною, а 27 жовтня — посів сівалкою Horsch Pronto з міжряддям 17 см та з нормою висіву 4 млн/га. Використовували сорт Скаген, хоча на підприємстві не гребують вітчизняною Центилівкою. З осені внесли 150 кг/га нітроамофоски, а навесні — 250 кг/га карбаміду та 150 кг/га аміачної селітри.

Техкарта озимої пшениці

Система захисту включає гербіцид Гранстар 35 г/га, фунгіциди Амістар Плюс 0,75 л/га та Рекс Дуо 0,5 л/га. Також вносять Ліногумат 50 г/га для усунення гербіцидного стресу.

Другий фунгіцидно-інсектицидний обробіток включає внесення фунгіцидів Абакус та Діамант, Осіріс Стар та Грінфорт ІЛ 200.

Одразу ж їдемо до третього поля, де вже третій день поспіль працює сівалка Kinze та йде посів кукурудзи. Сіють після соняшника і на полі ще видно його пожнивні рештки, хоча тут вже провели дискування, культивацію з закриттям вологи та культивацію з катком. Сіють гібрид Адевей ФАО290 компанії Limagrain з міжряддям 70 см та нормою висіву 78 тис./га.

З добрив по листу двічі внесуть карбамід по 350 кг/га, а до 11 листа планують внести цинк 1 л/га.

Система захисту включає грунтовий гербіцид Метрибузин 0,5 л/га та страховий гербіцид Прима Плюс 300 г/га + Титус 50 г/га, а другий обробіток — Прима Плюс + Титус + Тренд.

Ми просимо оцінити хід посівної кампанії у господарстві та стан полів менеджера з продажу компанії «Август Україна» в Житомирській області Віталія Ткалича.

Техкарта кукурудза

На його думку, ріпак і пшениця зараз перебувають у стресовому стані через заморозки, але дуже скоро їх стан має покращитися.

«Ріпак виглядає непогано. Цвітіння хоча ще немає, але з наростанням температури все буде доволі добре. Що стосується пшениці, то вона знаходиться в фазі кущення, вже буде починатися вихід в трубку, і почуває себе нормально. Судячи з того, що внесли туди доволі багато азотних добрив, то єдине, що зараз недостатньо, так це трохи вологи. Але, якщо пройде дощ і температура буде сприятливою, то пшениця почне стрімко розвиватися», — говорить експерт.

Ріпак

На останок розпитуємо аграріїв про техніку, яка є у парку підприємства. Тут присутні бренди John Deere, Fendt, Case IH, Horsch, Lemken та МТЗ.

Справжній господар

Їдемо на друге господарство, землі якого знаходяться як в Житомирській, так і в Київській областях.

Мова йде про ПСП «Новоселиця», яким керує завзятий фермер та справжній фанат своєї справи Анатолій Березовський і центр якого знаходиться в однойменному селі Попелянського району Житомирщини.

Анатолій Березовський

Підприємство було створене в 2000 році на залишках місцевого старого господарства, а згодом було приєднано ще філії в с. Ставні та с.Степове. Таким чином загальний зембанк «Новоселиці» склав 3 тис. га.

«На сьогодні у нас, на мій погляд, найоб’єктивніший банк землі, який можна одній людині побачити, вивчити, зрозуміти, проконтролювати, приділити увагу. І крім цього, найголовніше – отримати фінансові прибутки і задоволення», — говорить фермер.

Рогатий бізнес

Підприємство займається як рослинництвом, так і тваринництвом, яке являє собою товарно-молочну ферму. Останнє Анатолій Березовський називає складною і вибагливою галуззю, яка далеко не завжди може принести пристойні прибутки. Але воно надає робочі місця, допомагає отримувати постійні обігові кошти, а також займатися більш екологічним рослинництвом за рахунок використання власних органічних добрив.

«Для того, щоб цей напрямок розвинути, нам необхідно якісь інвестиції, підтримка, державні дотації, відшкодування будівництва комплексів. Але сьогодні все робиться для того, щоб тваринництва в Україні не було. Працюють інститути, які намагаються його розвалити до кінця і зробити його неконкурентоздатним», — вважає аграрій.

За 17 років існування підприємства, надої збільшилися з 2700 л/р. до 7500 л/р., а корови-рекордсменки дають всі 11000 л/р. В стаді є 500 голів дійного стада і 500 голів молодняка. Всі — української чорно-рябої голштинізованої породи. Молоко ж здають по 7,7-7,8 грн/л. на «Ружин-молоко».

Анатолій Березовський говорить, що якщо раніше на підприємстві могли дозволити собі простіше ставитися до роботи тваринницької ферми, перекриваючи всі збитки за рахунок рослинництва, то на сьогодні, через відміну спецрежиму ПДВ, тут вже не мають такої кількості вільних коштів, тому намагаються зробити тваринницький напрямок максимально ефективним.

Для цього вже в цьому році в закупівлю нової техніки для кормозаготівлі витратили 3-4 млн грн. А найкращою покупкою в цьому напрямку за останні роки вважають причеп-підбирач Pottinger Jumbo, який полегшує заготівлю кормів в рази.

«Я попросив взяти причеп на три дні для тестування і зрозумів, що назад повертати продавцю вже не хочу, настільки він сподобався», — говорить аграрій.

Диверсифікація понад усе

Щодо рослинницького напрямку, то, як говорить засновник «Новоселиці», в сівозміні господарства присутні майже всі культури.

«Чому багато культур в структурі? Тому що завжди при реалізації ми виграємо в чомусь. Ріпак максимально коштує тоді, коли він збирається, кукурудзу треба потримати до березня, це ж стосується і пшениці озимої. Соя теж треба, щоб полежала. На цукор ринок визначає ціну», — пояснює фермер.

В сівозміні підприємства присутні озима пшениця, соя, ріпак, цукровий буряк, кукурудза та соняшник. Також в цьому році на 10% площ посіяли горох. Також для ВРХ вирощують люцерну та кукурудзу на силос.

Урожайність в минулому році була такою: соняшник — 4 т/га, соя — 2,8 т/га, горох — 5 т/га, ріпак — 4,5 т/га, пшениця — 8-10 т/га, цукровий буряк — 70 т/га, кукурудза — 10 т/га.

Серед насіннєвих компаній віддають перевагу Monsanto, Pioneer, Syngenta та сортам української селекції. Але те, яку компанію-постачальника обрати вирішують на аукціоні — хто кращу ціну запропонує, з тим і працюють.

Для зберігання урожаю мають власний елеватор на 20 тис. т одночасного зберігання. Тут використовуються силоси компанії Sukup. Сушарка ж здатна опрацьовувати 300 т кукурудзи на добу при вологості 20% і 500 т/добу при 15%.

Цукровий буряк здають на Шамраївський цукрозавод, який надає техніку для прибирання урожаю.

Ще один цікавий напрям, який на підприємстві планують розвивати — компостування гною, для чого закупили спеціальне обладнання у фірми в Черкасах.

«Якщо зараз потрібно вносити 40 т/га органічних добрив, то після компостування в бурті — 6-8 т/га», — розповідає Анатолій Березовський.

Також тут вивчають можливість фіксації азоту з повітря і потихеньку займаються дослідженнями в цій області.

З кормозбиральної техніки обирають Pottinger та Krone. З тракторів — John Deere, а інші марки беруть лише якщо на них діє значна знижка. Грунтообробна техніка — Lemken, Farmet, SMS. Органіку на полях розкидує потужний Mega 33, яким тут дуже задоволені.

«Останнім часом ми все робимо просто: перед тим, як купувати техніку, залучаємо 2-3 компанії, які нам подобаються. Вони проводять тести, ми дивимося, перевіряємо у своїх умовах. І після того вже підписуємо контракти і купуємо. Це найбільш ефективно», — пояснює вибір техніки аграрій.

Взагалі, про діяльність цього неабиякого господарства можна розповідати довго і цікаво, тому чекайте незабаром розширений матеріал про Анатолія Березовського та ПСП «Новоселиця» на Kurkul.com, а зараз час вирушати в поля!

Стан полів

Фермер привів агроекспедиційну команду на перехрестя серед полів, де ми одразу змогли оцінити озиму пшеницю та перше в цій експедиції поле гороху.

Першою вирішили інспектувати пшеницю. Поле в 54 га сіяли 5 жовтня сівалкою Pottinger з міжряддям 12,5 см і нормою 4,5 млн. нас./га. Використовували насіння сорту Паляниця. Попередником виступила кукурудза на силос.

Перед посівом проводили лущення і дві культивації. При посіві внесли комбіновані добрива в кількості 300 кг/га. Також внесли 120 кг/га карбаміду та нутріванти 5 кг/га.

Із захисту використовували інсектецид Нурел, гербіцид Гранстар та регулятор росту хлормекватхлорид. Фунгіцидну обробку зазвичай проводять тричі на товарних посівах і чотири рази на насіннєвих.

Перейшовши через курну польову дорогу, потрапляємо на горохове поле розміром 118 га. Тут також попередником була кукурудза, але та, що вирощувалася на зерно. Осінню було проведено оранку, а навесні — закриття вологи, культивація компактором та безпосередньо посів в першій декаді квітня сівалкою Pottinger з міжряддям 12,5 см. Норма висіву — 2 млн нас./га. Сорт — Оплот харківської селекції.

Восени з добрив внесли хлорат калію 200 кг/га, а весною — аміачну селітру в тій же кількості. Система захисту включає 2-3 інсектицидні обробітки препаратом Нурел Д, одну гербіцидну Базаграном А та 1-2 фунгіцидних Нутріфаном.

Тепло близько

З Андрієм Березовським ми ще довго спілкувалися посеред поля. Виявляється, на підприємстві впроваджують програмне забезпечення Cropio, а також будуть аналізувати ефективність роботи з дронами. Також тут дуже пильно ставляться до аналізу грунтів, адже завжди потрібно знати, скільки і яких добрив треба внести, щоб отримати гарний урожай.

А ще пан Андрій розповів, що мав змогу розширити своє господарство до 15-20 тис. га, але не захотів, адже його цікавить в його бізнесі не тільки заробіток, а і можливість допомагати людям. Та і найефективнішими в агросекторі є як раз господарства з середнім зембанком.

Читати по темі: АгроЕкспедиція. День 2. Агротрейд та Олстас Льон

По дорозі до агромобіля знайшли першого хруща, а це означає, що холодна погода остаточно відступає і битва за урожай буде тільки набирати оберти.

В чому ми завтра і переконаємося в Вінницькій області, куди веде нас стежка кроп-туру.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми