День поля в Інституті рослинництва: що можуть запропонувати аграріям харківські селекціонери

289
0
Поле пшениці гоподарства «Елітне»
Поле пшениці гоподарства «Елітне»

Науковцям Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва є що запропонувати як українським, так і закордонним аграріям. 16 докторів наук і 60 кандидатів із інституту в нерівних умовах, можна сказати, змагаються із іноземними колегами за те, щоб українська селекція була представлена сортами та гібридами гідного рівня. Kurkul.com побував на Дні поля, який проходив минулого тижня в Харкові, та розповість вам про всі досягнення та проблеми наших селекціонерів.

До речі, на цьому заході ми познайомились із академіком із Казахстану Рахімом Уразалієвим. Він зізнався, що здивований і приємно вражений результатами роботи харківських аграрних науковців. Читайте далі чому.

Горох продовжує підкорювати аграріїв

День поля у Інституті рослинництва імені Юр’єва розпочався на демонстраційних полях озимої пшениці. Щоб дати успішний старт жнивам, запросили священника, який прямо у полі прочитав молебень. Після спільної молитви і оглядин нових сортів пшениці, ми вирушили на посіви гороху.

Священник читає молитву

Ця культура нині цікавить аграріїв особливо. Вже кілька років в Україні спостерігається своєрідний гороховий «бум». Причини цього криються як в експортних перспективах, так і в тому, що дана культура є чудовим попередником для інших, збільшуючи якість ґрунту і врожайність.

Ігор Безуглий, завідувач лабораторії селекції гороху, розповів, що зернобобових в сівозміні має бути від 25%. Декілька років тому, за його даними, ця цифра в господарствах становила не більше 6%, тому що вони робили ставку на сою. Проте, нині ситуація змінюється на краще.

Ігор Безуглий

В цьому переконались і ми, познайомившись із фермерами, які приїхали на День поля.

Керівник ПСП ім. Фрунзе, що у Зачепилівському районі на Харківщині, Іван Глянь стверджує ― крім пшениці «юр’ївської» селекції, на його думку, колегам-аграріям варто звернути увагу ще й на горох.

«У нас два сорти гороху селекції Інституту імені Юр’єва ― Глянець та Царевич. По гороху у них гарне насінництво. Ми вже зібрали на сьогоднішній день більшу половину гороху, і маємо врожайність 25-30 ц/га. У нас гороху 100 га. У нашому господарстві дотримуються сівозміни на 100 %, тому нам ця культура необхідна. І ми не переживаємо, коли кажуть, що цьогоріч не буде гарної ціни на горох, бо якщо брати з господарської точки зору, то маючи в сівозміні такі культури, то це турбота про майбутнє. Економіка економікою, а турбуватись про землю треба», ― розповідає Іван Глянь.

Іван Глянь

Завідувач лабораторії селекції гороху розповів аграріям про сорти цієї культури, які створили «юр’ївці». Їх загалом 6, проте є й нові напрацювання, які проходять випробування та чекають реєстрації.

«Наші найдавніші сорти гороху – це Модус та Девіз. Їм близько 10 років – вони надійні та високо пластичні, дають стабільних урожай у всіх зонах України. Сорт Девіз є національним стандартом. Саме з ним порівнюють всі нові сорти, які надходять до державного сортовипробування. Царевич – це сорт, який серед інших вирізняється скоростиглістю. Я його рекомендую вирощувати разом із сортом, який відрізняється від нього тривалістю вегетаційного періоду, щоб різниця у строках дозрівання була приблизно тиждень. Ще маємо сорт Оплот, який у 2016 році по всій території України показав серед наших сортів найвищий результат по врожайності. Наприклад, у Київській області вона становила більше 5 т/га, в Запорізькій області більше 3 т/га. Варто зазначити, що він перевершив навіть сорт Меценат, який був фаворитом у 2015 році. Сорти Отаман та Царевич – стійкі до осипання насіння», ― розповідає Ігор Безуглий.

Тим, хто шукає сорти гороху з дрібним насінням, він рекомендує звернути увагу на Отаман та Меценат. Також науковець анонсує реєстрацію двох нових сортів ― Корвет та Гайдук та зеленозерний сорт Малахіт, вперше переданий цьогоріч на випробування. Зеленозерні сорти нині мають попит у аграріїв, а науковці працюють для того, щоб вітчизняна селекція мала, що їм запропонувати.

Рік тритикале

День поля в Інституті Юр’єва був присвячений «усім культурам по трошки», зупинок у полях ми мали точно більше п’яти. І на якому б полі ми не зупинялися, гість з Казахстану, академік Рахім Уразалієв, оглядаючи посіви, із захватом констатував: «Добре, дуже добре!».

Рахім Уразалієв

Селекцією він займається чи не півстоліття, а останні двадцять років присвятив створенню казахських сортів тритикале. За його словами, у Казахстані посіви цієї культури щороку збільшуються, тому є попит на нові сорти. Середня врожайність цієї культури там становить 8,5 т/га. Разом із харківськими селекціонерами із Інституту Юр’єва уже створений спеціальний сорт для умов його країни. Українським аграріям він теж радить вводити у сівозміну тритикале, особливо там, де кліматичні умови та ґрунти не сприяють вирощуванню основних сільськогосподарських культур. Адже у Казахстані тритикале росте навіть в умовах суворого північного клімату.

Проїзжаючи повз красиві, доглянуті демонстраційні поля, селекціонер Віктор Рябчун, знаний в Україні і за її межами науковець, який не одне десятиріччя працює над створенням сортів ярого тритикале, зауважує:

«Погляньте ось на це на поле. На ньому колоситься найновіший «юр’ївський» сорт тритикале ― Воля Харківська. Серед усіх інших сортів, він поки що найкраще показує себе у легкості обмолоту».

Віктор Рябчун

Загалом харківські селекціонери створили 11 сортів тритикале із 16 зареєстрованих в Україні. Популярнішими серед фермерів є озимі сорти. Директор Устимівської дослідної станції рослинництва Юрій Харченко розповів ― на своїх полях уже випробували 6 сортів тритикале, практика показала, що яре тритикале теж має свої беззаперечні плюси.

«Щорічно ми продаємо близько 50 т озимого тритикале і більше 20 т ярого тритикале. Це нішева культура. Вона не щороку затребувана. Але коли проблеми із посівом озимих, коли дефіцит вологи, не вистачає добрих попередників для ярої пшениці, яка точно не дасть через це доброго врожаю, то на виручку приходить саме яре тритикале. Ця культура навіть після соняшника гарантовано дасть врожай 3 т/га. Вигода в тому, що яре тритикале абсолютно не потребує фунгіцидного захисту, бо хвороби на ньому не прогресують, і навіть інсектицидного, бо шкідники неохоче заселяють посіви. Попередниками під яре тритикале у нас зазвичай слугують соя, гречка та, інколи, соняшник», ― розповів Юрій Харченко.

Юрій Харченко

Оглянувши поля тритикале, ми не могли не поцікавитися у фермерів: а чи вирощують вони тритикале? Ми дізнались із розмови з директором Інституту рослинництва імені Юр’єва Віктором Кириченком та директором агрофірми «Вікторія» Станіславом Аленіним, що попит на культуру дійсно є. Останній саме обіцяв науковцю почати знов вирощувати тритикале. Адже ця культура колосилася на полях «Вікторії» більше десяти років тому.

Віктор Кириченко

«Тоді воно було непотрібне. Культура давала високі врожаї, але ми не могли її нікуди продати. Зараз, побачивши нові сорти, ми знов зацікавились триткале, і, напевно, почнемо сіяти його знов. З Інститутом Юр’єва ми успішно співпрацюємо, купуючи насіння озимого жита ― Хамарка, Пам’ять Худоєрка, насіння безостого ячменю Модерн», ― розповідає Станіслав Аленін.

Станіслав Аленін

До речі, прямо у полі можна було скуштувати хліб з борошна, покращеного додаванням тритикале. Він і справді виявився дуже смачним. Це підтвердили навіть найменші учасники Дня поля.

Діти куштують смачний хліб

Про найбільші плюси тритикале, і, зокрема, тритикале ярого, нам розповів ще й Яків Вакуленко із науково-виробничої фірми «Хелп-Агро».

«Посівний матеріал не потрібно протруювати. Яре тритикале розтягує період збирання ранніх зернових. За 10 років досліджень я не бачив, щоб яре тритикале вилягало. Стигла культура практично не осипається. Це культура, яка навіть в ектремальних умовах дасть високий урожай», ― розповідає Яків Вакуленко.

Віктор Рябчун розповів ― 2017 рік оголошений НААН роком тритикале. Уже відбулось кілька заходів присвячених популяризації вирощування цієї культури. А напередодні Дня поля в Інституті рослинництва імені Юр’єва проходив міжнародний симпозіум, на який свої матеріали надіслали навіть науковці із Австралії.

Зарубіжні vs Українські: чи конкуренти?

Уже майже на фінішній прямій Дня поля ми заїхали ще й у дослідне господарство «Елітне». Тут вирощують і розмножують насіння сортів селекції Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва уже 80 років. Директор підприємства Віталій Орлов запевняє ― українські сорти та гібриди, які вони пропонують покупцям, не поступаються закордонним і можуть нарівні з ними конкурувати.

«Наше насіння має попит як в Україні, та і за кордоном. Цьогоріч ми уклали контракти з Китаєм, Туреччиною, Казахстаном, Білорусією, і навіть Німеччина кілька років тому купувала у нас насіння озимого тритикале. Туреччина та Китай купують у нас насіння кукурудзи. У Казахстан відправили дві партії насіння соняшника ― це гібриди Ясон і Форвард, які себе там дуже гарно показали. Користується попитом і наша соя, бо вона у нас не трансгенна, а селективно виведена», ― розповідає Віталій Орлов, директор ДП «ДГ «Елітне»».

Віталій Орлов

До речі, найулюбленішою культурою Віталія Орлова є горох. І він з усмішкою зізнався, що все робили і роблять для того, щоб горох все активніше підкорював аграріїв.

«Ми його популяризували, ми його поширювали і продовжуємо це робити. Врожайність гороху із нашого насіння у Фастівському районі Київської області ― 5 т/га, на Харківщині ― 2,5-3 т/га, на Полтавщині ― 3,5-4 т/га. Найкращі врожаї нашого гороху у центральній Україні», ― поділився спостереженнями Віталій Орлов.

До речі, саме на полях господарства «Елітне» ми побачили, як працює поєднання вітчизняних сортів зернових культур в тандемі з українськими системами захисту від UKRAVIT. Спеціаліст компанії Олександр Мигловець розповів, які з їх препаратів застосовувались зокрема на пшениці.

Олександр Мигловець

«Починаючи від протруювання був застосований двокомпонентний фунгіцидний протруйник Ультрасил Дуо на основі тебуконазолу та імазалілу. Також популярності набирає такий технологічний аспект як додавання інсектицидного протруйника для контролю ґрунтових і ранніх післясходових шкідників. На цьому полі, наприклад, був застосований Матадор в нормі 1,2 л/т. Це все було зроблено восени. А вже весною, для контролю за бур’янами була застосована суміш препаратів Агент та Голд Стар. Також був застосований двокомпонентний інсектицид Антиколорад Макс. Хочу звернути вашу увагу, що пшениця має зелену вегетативну масу. Це завдяки тому, що був застосований трьохкомпонентний фунгіцид Капітал. Саме завдяки ньому ми бачимо оцей green-ефект ― подовження вегетації на кілька днів. А це надбавка до врожайності. Також тут були застосовані комплекні добрива Авангард Р Зернові та регулятор росту Берегиня проти вилягання», ― розповів Олександр Мигловець.

Працьовиті «Юр’ївці»

Директор Харківського Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва як справжній господар був на чолі «оглядин» свого господарства. Впіймати його, щоб розпитати про досягнення, нові цілі, «болі та радощі» установи було важко, бо він весь час щось розповідав і коментував гостям. Але нам все таки вдалося задати Віктору Васильовичу кілька питань. Головний його меседж, який ми почули – «Ми не «нахлібники» для держави, ми самі заробляємо на себе».

Справді, установа на державному фінансуванні, але тут вміють «робити гроші» і популяризувати вітчизняну селекцію. Віктор Кириченко розповів нам і про внутрішній закон: якщо хтось із науковців іде з інституту, спокусившись за більшу зарплатню, дороги назад для нього сюди більше немає. «Привілеї» мають тільки трактористи і комбайнери.

«Ми єдині, хто платить після вручення диплому науковцю премію 8 тисяч гривень кандидату і 30 тисяч гривень доктору наук. У нас на наступний рік буде 20 докторів наук. Також ми видаємо 4 журнали за європейськими стандартами», ― розповідає Віктор Кириченко.

За його словами, за рік Інститут створює 25-30 сортів різних культур. Адже у ньому ведеться 34 напрямки селекції по 13 культурам.

Державної допомоги Інститут звичайно потребує, але й на те, що має, не жаліється. Мовляв, завдяки плідній роботі інституту йому і так збільшили фінансування.

Якщо у 2016 році установа отримала 8 млн. гривень, то в 2017 ― 11,5 млн гривень.

«Держава повернулася до нас обличчям» — стверджує Віктор Кириченко.

За рік демонстраційні поля Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва відвідують понад 1700 гостей як з України, так і з-за кордону. Керівництво і науковці установи кажуть, що завжди раді тим, хто цікавиться українськими селекційними здобутками і прагне їх вирощувати.

Людмила Лутицька, Kurkul.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми