АгроЕкспедиція Соя 2017. Полтавська область: Подоляка та Октан

214
0
Соя господарства «Подоляка»
Соя господарства «Подоляка»

У четвертий день АгроЕкспедиції Соя 2017 невтомні агроекспедитори продовжили свій кроп-тур на полях Полтавщини. До температурного режиму цієї подорожі журналісти вже майже звикли і разом з постійними супутниками — експертами з BASF, «Бізон-Тех» та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відвідали підприємства «Подоляка» та «Октан».

Коротко про соєвий сезон на Полтавщині:

  • 11,1% — саме стільки культура займає в загальноукраїнському виробництві;
  • соя має 4-е місце за розмірами посівних площ сільськогосподарських культур в цьому регіоні;
  • в 2017 р. на Полтавщині було посіяно 208,7 тис. га сої, що на 2% менше, ніж в 2016 р (213,1 тис. га).

Поле сої

  • Зниження урожайності. У зв'язку з тим, що навесні регіон «потрапив» під сильні заморозки, а літо побило всі температурні рекорди, аграрії не очікують отримати високі врожаї. Якщо вдасться отримати по 2 т/га, можна вважати, що рік вдався.
  • Неймовірна спека. Посіви сої в цьому році, як ніколи, потребують вологи, від її нестачі рослини в’януть. — Згідно з показниками метеоцентрів, з необхідних 450 мм випало тільки 150 мм. Це вдвічі менше, ніж в минулому році.
  • Пізній збір урожаю. По всьому регіону затягнувся вегетаційний період сої. Аграрії прогнозують, що збиральна кампанія в цьому році буде проходити на 2 тижні пізніше, ніж в минулому.
  • Нашестя кліщів. У поточному році практично всі посіви сої страждають від павутинного кліщика. Це також пояснюється тим, що висока температура сприяє швидкому поширенню шкідників.

На гостині у ПАФ «Подоляка»

На порозі першого господарства ПАФ «Подоляка» нас зустрічає головний агроном Максим Зайцев.

«Наше господарство було створене у 2002 році і починалося як невеличке фермерське господарство на 30 га землі. Тепер воно розрослося до 13, 5 тис. га», — одразу розповідає про підприємство агроном.

Максим Зайцев

Соя у структурі посівів займає 10%, по 40% — кукурудза та соняшник, ще 10% відведено на озиму пшеницю та ячмінь. Крім рослинництва підприємство має свою свиноферму і тримає ВРХ, планують добудовувати елеватор на 67 тис. т.

«Цього року площі під соєю у господарстві збільшили, проте, зважаючи на цьогорічні умови, великий урожай навряд чи вдасться отримати. Рік був не дуже вдалим. Спочатку було холодно. У квітні посіяли ячмінь, і одразу випав сніг. На початку травня заморозки були. Останній дощ пройшов аж 15 травня. Температура 6°C вночі, 12-15 °C вдень», — розповідає Максим Зайцев.

Подорожуючи соєвими полями

Агроном погодився показати нам два соєвих поля. Перше поле має площу 53 га, воно було засіяне 27 травня, попередник — ярий ячмінь. На цьому полі росте сорт Кофу. Насіння для посіву у господарстві виростили самостійно: придбали у виробника (Прогрейн) еліту та заклали власний насінницький посів.

Обробіток ґрунту: після обмолоту ячменю та збирання валків соломи, провели дискування на глибину до 10 см. Через тиждень — оранка, після появи сходів бур’янів та падалиці — культивація.

Система живлення: під передпосівну культивацію внесли 200 кг/га нітроамофоски 16:16:16 плюс сірка 6 кг/га у діючій речовині.

Коренева система

Сівба з нормою висіву 550 тис. насінин/га проводилася сівалкою John Deere 455. Перед висівом виконувалася інокуляція насіння препаратом Оптимайз 200. Після цього насіння протруювали препаратом Максим XL плюс обробка насіння мікроелементами (молібден).

Система захисту: гербіциди Базагран 2,2 л/га плюс Хармоні 8 г/га, додатково проти злакових бур’янів вносили Ачіба 1,5 л/га. Фунгіцидну обробку у фазі бутонізації проводили препаратом Аканто Плюс 0,75 л/га (проводилася профілактично), проти шкідників застосували Коннект 0,5 л/га. Разом з фунгіцидом внесли бор 1 л/га та комплекс мікродобрив 1 л/га.

Оглянувши поля стало ясно, що інокулянт спрацював погано, рослини мали дуже невелику кількість бульбочок.

«Тут збирати урожай планується на 2 тижні пізніше, ніж минулого року. У 2016 р. збирання розпочали в середині вересня, а в цьому році будуть збирати не раніше кінця вересня», — повідомив аграрій.

На другому полі також росте сорт сої Кофу, проте засіяне воно було 26 травня, попередник — соя. Технологія вирощування застосовувалася така ж, як і на першому полі, єдина відмінність — тут проводили обробку препаратами Кемілайн Агро, фунгіцидом Фітал та комплексним добривом з гуміновими кислотами Гумісол.

У той же час, експерт департаменту підтримки агробізнесу «ПАТ« КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» Олександр Бондар зазначив, що інокуляція на другому полі спрацювала краще.

«На другому полі зіграв свою роль той фактор, що тут попередником була соя і з минулого року залишилося багато бактерій. Відповідно, бубьбочок на коренях рослин на цьому полі набагато більше, ніж на попередньому. Але, говорити, що на першому полі погано спрацював інокулянт, теж не можна. Адже на якість інокуляції вплинуло те, що протягом вегетації було дуже мало вологи», — коментує експерт.

«Перше поле виглядає краще, тому що гілкування сої тут більше. Порівнюючи сою на двох полях, можна сказати, що на полі №2 гілкування ми майже не спостерігаємо, максимум 2 пагони. А на полі №1 ми бачили 4-5. Зовні соя виглядає добре. Гербіцид на 96% спрацював нормально», — коментує представник BASF Дмитро Тарасов.

Дмитро Тарасов

Оглянувши поля, ми попрощалися і помчали на наступне господарство.

Жіноче царство ФГ «Октан»

Господарство, що розташоване у селі Покровське на Полтавщині, викликало у агроекспедиторів особливий інтерес, адже не часто зустрінеш в сільському господарстві жінок «за штурвалом».

На порозі ФГ «Октан» ми зустрілися з головним агрономом Катериною Шубіною. Жінка розповіла, що має досвід роботи 32 роки та з цього досвіду може сказати, що керувати агрономічним відділом у господарстві важко, але з чоловіками їй працюється простіше, ніж з жінками.

«Земельний банк господарства складає 5700 га, вирощують пшеницю, ячмінь, соняшник, кукурудзу. Донедавна були насіннєвим господарством, проте у цьому році від насінництва вирішили відмовитись», — розповідає Катерина Шубіна.

Сою тут вирощують вже кілька років, технологію, ще відпрацьовують. За словами жінки, в цьому році погодні умови виявилися жорстокі — посуха не дозволяє сподіватися на високий урожай бобових. З початку року на поля господарства випало 165 мм опадів, тоді як в минулому році на цю дату їх було 330 мм.

Вітчизняна соя не гірша за канадську

Поле, яке оглянули агроекспедитори, засіяно соєю сорту Адамос. Це український сорт селекції Полтавської державної аграрної академії. Він був зареєстрований в 2013 р. Попередником на цьому полі була соя, також вітчизняної селекції (сорт Діона).

Обробка грунту під сою — глибоке розпушування. Оранку не використовують, щоб залишити на поверхні пожнивні залишки і накопичити більше вологи. Навесні провели культивацію площ і підготовку під сівбу. Посів сої почали 1-2 травня — в заплановані терміни. Працювали сівалкою GREAT PLAINS з міжряддям 19 см. Норма висіву — 700 тис./га.

Інокуляція проводилася препаратом Оптімайз 400. Після збирання попередника вносили на гектар по 100 кг аміачної селітри для розкладання пожнивних залишків. Навесні додавали по 60 кг нітроамофоски. Також з наступними обробками пестицидами в бакову суміш двічі додавали добриво Wuxal Мікроплант, щоб забезпечити рослини мікроелементами.

При появі першого трійчастого листка на сої поле обробляли Базаграном в нормі 2 л/га. Потім окремою обробкою проводили внесення гербіциду Хармоні в дозі 8г/га з прилипачем Тренд (300г/га).

Норма виливу робочого розчину встановлювалася не менше 200 л/га.

«Води при обробці має бути достатньо, щоб навіть в посушливих умовах все препарати змогли проникнути в рослину», — вважає Катерина Іванівна.

Роздільне внесення Базаграну і Хармоні також проводилося з міркувань турботи про рослини. Нехай технологія ставала трохи дорожче, але ризик пригнічення посівів значно зменшувався.

Через 7 днів після Хармоні вносили ще протизлаковий гербіцид Фьюзілад Форте в нормі 1,5 л/га.

Від хвороб посіви сої обприскували фунгіцидом Амістар (0,75 л/га), а від шкідників незадовго до нашого приїзду поле обробляли інсектицидом Карате Зеон.

В цілому стан поля було непоганим, якщо врахувати, що тут більше двох місяців не було рясного дощу і соя страждала від посухи. Шкідників на рослинах ми не виявили, а от нижні листки місцями були пошкоджені хворобами.

«Соя в задовільному стані. Є бульби, тобто бактерії працюють. Але є деякі проблеми з листової поверхнею. Якщо агрономи зробили вже всі обробки, то подивимося, що вийде з-під комбайна», — сказав Сергій Горопашний, регіональний менеджер компанії «Бізон Тех»

Плановий результат тут буде досягнутий, впевнена Катерина Шубіна. Ми щиро сподіваємося, що так воно і буде.

Сергій Горопашний

«Ми не бачимо зараз кліща безпосередньо на листочку, але як сказала головний агроном, обробка акарицидом вже проведена. І ми сподіваємося, що кліща більше не буде. А загальний стан… Ми бачимо на листочку деякий ураження хворобами. Я вважаю, що фунгіцид тут не допрацював. Можливо, в наступному році потрібно буде спробувати нову технологію, новий фунгіцид, щоб отримати іншу ефективність. За прогнозом врожайності, думаю, що тут не менше 2 т на гектарі. Якщо буде 2,5 т, я вас вітаю. До 3-х тонн, мені здається, в даний рік ця соя просто не дасть », — свою оцінку посіву дав регіональний менеджер зі збуту компанії BASF Дмитро Тарасов.

Подякувавши жінці-агроному за цікаво проведений час, ми побажали їй гарного урожаю і вирушили скоріше писати блоги з побаченого. Ну а далі по маршруту — Сумська область, там на нас чекає ще багато цікавого у Глухівському кластері агрохолдингу «Росток-Холдинг».

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми