Вадим Плотніков, консультант з агрономії компанії PLANT DESIGNS
АгроЕксперт 1 квітня 2020 550 0

Біостимулятор Вітазим: консультація агронома

Брасиностероїди дедалі частіше розглядають, як потужний та дієвий клас фітогормонів для застосування у рослинництві. Щоб розібратися в тонкощах застосування та перевагах цієї групи препаратів на прикладі біостимулятора Вітазим, ми підготували для вас матеріал, основою якого стала доповідь консультанта з агрономії компанії PLANT DESIGNS Вадима Плотнікова. Ще в далекому 2008 році, працюючи старшим науковим співробітником, завідуючим лабораторією польових досліджень та проводячи апробацію всіх наукових розробок, що потрапляли на ринок України, він вперше познайомився з біостимулятором Вітазим та провів багато досліджень на різних культурах, вивчаючи його дію. Тож більш надійного джерела інформації годі й шукати.

Склад Вітазиму та його характеристики

Вітазим — це потужний біостимулятор, створений на основі брасиностероїдів, що допомагає реалізувати максимальний генетичний потенціал культури. Препарат виробляється шляхом ферментації рослинної сировини, а його головними діючими компонентами і є брасиностероїди. Вперше вчені знайшли їх у пилку ріпаку наприкінці ХХ століття. Цей клас фітогормонів викликає поділ клітин та стимулює вегетативний ріст рослини. Встановлено, що в низькій концентрації брасиностероїди впливають не тільки на процеси росту й розвитку рослин, а й підвищують їхню стійкість до різних стресових чинників, у тому числі до посухи, різких коливань температури та пестицидного ураження. Вітазим присутній на ринку вже 25 років і за цей час встиг пройти перевірку науковців та аграріїв. Було проведено більше 900 польових та лабораторних досліджень, у тому числі в відомих університетах Міссурі та Південної Дакоти у США, які підтвердили тривалу дію після внесення — 60–80 діб, у той час, як конкурентні препарати можуть задовільнитися лише ефективною дією протягом 10-15 діб. Вітазим завдяки брасиностероїдам й іншим компонентам відновлює імунітет рослини та збільшує кількість корисної мікрофлори. Його прикореневе застосування підсилює інтенсивність перебігу фотосинтезу, при цьому багаті на енергію сполуки надходять до кореневої системи рослин, живлячи ґрунтову біоту. Отримуючи весь необхідний комплекс речовин, культура може збільшити свою врожайність на 10–20 %.

Вадим Плотніков, консультант з агрономії компанії PLANT DESIGNS (праворуч)

Окрім Вітазиму, на ринку присутні ще два продукти — Вітазим Біо та Вітазим Колд Старт.

Вітазим Біо взагалі не містить мікроелементи, які, хоч і частково, але все ж присутні у Вітазимі. Вітазим Колд Старт має більш високу концентрацію брасиностероїдів і вищу концентрацію вітамінів групи B, які відповідають за вуглеводний та білковий обмін рослин. Це особливо актуально для озимих культур перед припиненням вегетації і при її відновленні.

«Вітазим Колд Старт працює вже при 0°C середньодобової температури. А звичайний Вітазим ефективний від +5°C середньодобової температури. Отже, дл +10°C середньодобової температури у всіх продуктів Вітазим немає конкурентів в Україні. Тобто якщо ви приходите на поле й бачите пшеницю у фазі 1–3 листки та відсутність у неї вторинної кореневої системи, то це ― продукт, який вам допоможе вирішити цю проблему», — розповідає Вадим Плотніков.

Читати за темою: Олексій Білий: У зоні ризикованого землеробства потрібно думати про стійкість та витривалість культур

Механізм дії Вітазиму

Що ж таке фітогормони й у чому їхня користь для рослини? Як і в людей, у рослин фітогормони 6 класу стероїдної групи є антистресовими гормонами, які відповідають за імунітет.

Розвиток рослини відбувається завдяки синтезу білків. Вони поділяються на високомолекулярні, низькомолекулярні і білки теплового шоку, що відповідають за стрес. Для Одещини та Півдня України важливо, щоб рослини могли синтезувати білки теплового шоку, коли температура +30 °C і вище. Існують дослідження, що підтверджують вплив брасиностероїдів на синтез усіх трьох типів білка, як за сприятливих, так і за стресових умов.

На відміну від таких гормонів росту, як ауксини і гібереліни, брасиностероїди забезпечують не тільки лінійний ріст стебла, та його потовщення. На зернових, кукурудзі та соняшнику стебло буде не тільки рости в довжину, а й буде товщим, тобто це додаткова морфорегуляційна дія, яка забезпечує більшу стійкість до вилягання.

«Всі стимулятори, які є сьогодні на ринку, працюють лише на рослину, жоден не покращує прикореневу мікрофлору природним шляхом, за рахунок збільшення кореневих виділень, що відбувається наразі при дії Вітазиму. У природі протягом мільйонів років відбувався цей симбіоз — рослина живила мікробіоту, а вона працювала на рослину. Тобто вона здатна живитися завдяки мікробіоті, а не лише штучними добривами. Чому це важливо? Завдяки таким продуктам, як Вітазим, можна отримати 30–60 кг/га азоту, біологічного, який не буде підкислювати ґрунт», — зазначив Вадим Плотніков.

Він додав, що якщо раніше з хворобами та бур’янами намагалися боротися агротехнікою та сівозміною, то тепер покладаються здебільшого на хімічні препарати, які з часом перетворюють ґрунти на субстрат. Тому такі біостимулятори як Вітазим, допомагають відновлювати родючість ґрунтів.

Читати за темою: Ігор Брагінець: Потрібно на 1 вкладену гривню отримувати 9 гривень прибутку

Застосування Вітазиму на практиці

Вітазим застосовують у бакових сумішах із пестицидами. Препарат слід використовувати в контексті цілісної системи догляду, а не ізольовано. Він забезпечує більш ефективне використання потенціалу ґрунту та вологи в ньому, підвищуючи продуктивність сільськогосподарських культур.

Мінімальна доза застосування Вітазиму становить 300 г/га, цього, як розповів Вадим Плотніков, буде достатньо, щоб нівелювати наслідки легкого стресу. При значних стресових ситуаціях, коли, наприклад, уражено кореневу систему, — слід уже давати 0,5–1 л/га.

«З агрономічної точки зору, мінімальна доза, яка дає видимий результат у наших умовах, 0,5–1 л/га. В інституті олійних культур у Краснодарі у 2011 р. тестували дію 0,1, 0,5 і 1 л/га. Прибавка була і від 100 г/га, але вона була недостовірна — менше 5 %. Уже з 500 г/га отримали достовірну прибавку, вона показала найкращий результат по всіх культурах, за винятком соняшника. По соняшнику 500 г/га прибавка була на рівні 320 кг/га. А 1 л/га додав 460 кг/га, що є суттєвою різницею», — поділився результатами досліджень експерт.

Щодо пшениці — то Вітазим чудово спрацює у фазі 1–3 листи, розганяючи кореневу систему. Якщо ж пшениця вже добре розкущена, більше 3–4 стебел, то слід працювати в 31-32 фазі, на початку виходу в трубку. Наступні фази, коли можна застосувати Вітазим — це прапорцевий листок та колосіння-цвітіння.

Найкраще застосовувати Вітазим у поєднанні з фунгіцидами та інсектицидами, оскільки він додатково підсилює їхню дію. А от ефективність гербіцидів у поєднанні з Вітазимом навпаки знижується, у такому випадку слід давати максимальну дозу препаратів і використовувати негормональні гербіциди.

Наостанок Вадим Плотніков наголосив, що Вітазим несумісний із морфорегуляторами, оскільки він настільки потужний, що препарати цієї групи просто не спрацюють і культура може вилягти. Тому між внесенням морфорегуляторів та Вітазиму має бути проміжок не менше ніж 10 днів — за цей час гормональний фон рослини відновлюється. Оптимальний термін між внесенням цих препаратів — 2 тижні.

© Андрій Яцина, 2020 р., Kurkul.com

Коментувати
Виконано за допомогою Disqus