Ігор Брагінець, директора ПСП «Альфа-Агро»

Ігор Брагінець: Потрібно на 1 вкладену гривню отримувати 9 гривень прибутку

5 лютого 2020 2649 0

Чи рентабельно вирощувати післяжнивну сою на Херсонщині? Чи стане Південь України краєм льону? Який ефект має застосування біостимуляторів в умовах спекотного приморського регіону? Ці моменти Kurkul.com дізнавався в Ігоря Брагінця, директора ПСП «Альфа-Агро»

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, історію вашого господарства

Ігор Брагінець: Я з сім’ї аграріїв і люблю експериментувати. Розпочав займатися сільським господарством у 2001 році. Тоді й заснував ПСП «Альфа-Агро». Маю економічну освіту, тому перед, як взятись за вирощування, прораховую рентабельність кожної культури. Зараз зупинились на сої, озимій пшениці, кукурудзі, льоні, ярому ячмені. У 2019 р. ставку зробили на сою. Із 1750 га земельного банку під неї відвели 600 га. Плюс сіяли пожнивну сою на 2 полях. І вона себе окупила. Враховуючи, що 1400 га у нас на зрошенні, отримали високі врожаї навіть на пожнивній сої. Культура радує рентабельністю. Тому плануємо збільшувати посівні площі під сою.

Соя

Коли я починав вирощувати бобові, то врожайність 2,5 т/га була плановою. Якщо збирали по 2,8 т/га, то був на сьомому небі від щастя. А зараз, коли мій агроном отримує менше ніж 4 т/га, я його сварю. Значить, десь щось не догледіли чи не допрацювали. Тому постійно шукаю кращі препарати та рентабельніші культури.

Kurkul.com: Ваш кабінет прикрашений снопами льону. Чим підкорила ця культура? Чи довелось під вирощування льону закупити додатково техніку?

Ігор Брагінець: Ми вирощуємо олійний льон сорту Еврика. А для нього чим вища температура, тим кращий показник олійності на виході. Культура підкорила мене не лише красою, але й екстенсивністю технології. У багатьох людей є площі, які вони, з однієї сторони, не віддають комусь, але і не засівають, бо техніки не вистачає, чи коштів на ЗЗР. Тоді без льону ніяк. Він дуже мало потребує вологи і мінімальної кількості техніки.

В його технології є декілька речей, за якими потрібно точково слідкувати. Але коли ти все це витримуєш, то льон дає непогані врожаї.

Kurkul.com: Якою технікою працюєте? Яким брендам віддаєте перевагу: вітчизняним чи закордонним?

Ігор Брагінець: Трактори у нас МТЗ і New Holland. Комбайни також  люблю New Holland . Сівалку  широкорядну Kinze 16-ти рядна придбали минулого року. Є сівалка суцільного висіву чеської компанії Bednar. Мені кажуть хлопці-фермери, що люблю ексклюзив. Я завжди прораховую просто, скільки воно коштує, за брендами не ганяюсь. 

Системи зрошення у нас були старі раніше. Зараз працюємо з американськими дощувальними установками. Взагалі в США виготовляють найкраще обладнання для зрошування. У штатах кліматичні умови подібні до українських  І тому стараюсь користовувати досвідом американських фермерів. Наприклад, у штатах врожайність, кукурудзи 34 т/га, не 12 ― у три рази більше. Там технології, які поєднали знання фізіології рослин, розкрили потенціал добрив та нового обладнання.

Читати за темою: Як перестати хвилюватись і вигідно продати урожай

Kurkul.com: Яка у Вас врожайність основних культур?

Ігор Брагінець: Врожаї отримали високі, бо вирощуємо все виключно на зрошенні. Кукурудза дала 13 т/га. Я б оцінив цьогорічну врожайність культури на 10-11 балів за 12-бальною системою. Знаю, що можемо краще, бо є цікаві сорти, мабуть ще не зовсім підібрали ключик до «цариці полів». 

У залежності від поля та сорту, соя продемонструвала від 3,7 до 6,1 т/га. А от пшениця не порадувала. Суховії були нереальні. Тож максимум 6,8 т/га, а середній показник по господарству на рівні 5 т/га.

Щодо льону олійного, то потенціал культури нам вдалося розкрити повністю. Середній показник 1,8 т/га, але маємо поле рекордне, де врожайність сягнула 3 т/га. Все завдяки тому, що поле було добре підживлене, додали мікроелементів навесні. В принципі, ми очікували на високий показник. Але такі рекордні цифри здивували. У цьому є і заслуга біостимулятора Вітазим.

Kurkul.com: Давно користуєтесь біостимуляторами?

Ігор Брагінець: Я люблю експериментувати із добривами, сортами, біостимуляторами. Останніх на ринку дуже багато. Тому важливо знайти той засіб, який виправдає твої сподівання і спрацює в ризикованих умовах Херсонщини.

Вперше спробував Вітазим у 2008 р. Тоді на презентації препарату безкоштовно отримав 4-літрову каністру. Наслухавшись про його можливості, вирішив відразу спробувати. Той рік мали поле проблемної сої. Погані сходи, низька швидкість росту. Насилу переконав агронома не переорювати поле, а пройтися Вітазимом по листу. Після внесення схожість різко скакнула.

Почав розбиратись, у чому причина. В лабораторію відправив насіння, оброблене Вітазимом, і без обробки. Дослідження показали, що без обробки біостимулятором сорт давав велику кількість аномальних проростків. А препарат ту аномалію виправляв, і соя далі росла нормально.

Після цього почали використовувати Вітазим на всіх 28 полях та 6 культурах. Що ми робили? Половину поля обробимо, а половину ні. Потім порівнюємо стан культур і їх врожайність. Отримані результати нам сподобались. От із 2008 р. я нікуди без Вітазиму.

Kurkul.com: І яка різниця у врожайності була на полях без Вітазиму і з біостимулятором?

Ігор Брагінець: На зернових культурах різниця складала 6-7 центнерів з гектара. По кукурудзі взагалі було 17 центнерів. По сої різницю я запам'ятав до останньої цифри — 539 кг.  Тобто було дуже цікаво. Найгірше поле льону обробили й отримали високий врожай.

Як прораховую рентабельність Вітазиму? Беру весь доотриманий прибуток і ділю на вартість препарату, мінусую витрати на цей рік. І розумію, що вкладаю на наступний рік тільки прибуток. Коли порахував, то побачив, що я Вітазимом можу обробити всі свої поля. Наскільки рентабельним було вирощування культур з біостимулятором. Але перестрахувався. Вирішив ще раз перевірити, бо раптом то погодні умови були настільки сприятливими. Наступного року Вітазимом обробили всі культури, залишивши тільки 300 га необробленими (контроль). І знову хороші врожаї. Тоді заходжу на третій рік експериментів із Вітазимом. Думаю, оце вже точно перевірю той біостимулятор. Дізнаюсь: чи препарат такий ефект дає, чи може агроном щось із показниками махлює.  І знову Вітазим спрацював так, як я очікував.

Kurkul.com: На практиці що саме дає обробка біостимулятором?

Ігор Брагінець: Не скажу, що Вітазим — це панацея і замінить всю агрохімію. Зрозуміло, що він не поверне до життя, якщо рослина вмирає. Але цей препарат підтримає рослину у стресовий період. 

Що таке дискомфорт для сільськогосподарських культур? Це зниження врожайності до настання більш сприятливих умов для розвитку. Тобто коли вже соя скидає боби у несприятливих умовах, те ж саме поле і сорт, але оброблені Вітазимом, ще тримаються. А там дощувальна установка пройшла чи хмарка набігла, і вже впала температура.  Вітазим дозволяє рослині пережити стресовий період.

 Для мене показовим був один рік. Мали два сусідніх поля з ячменем під зрошуванням. Ми ярий ячмінь повністю обробляємо, система захисту + Вітазим. А Вітазим же коштує дорого, ми пам'ятаємо про це. А тут на частині поля ми не ризикуємо грошима і не обробляємо Вітазимом, тільки система захисту стандартна. Раптом вдарила засуха тривала. На полі з Вітазимом отримуємо 1,2 т/га. На іншому нічого, бо колосок не вийшов з пазухи. Тобто рослина вмерла на рівні виходу колоска. Він не вискочив, не зацвів.

Це сусідні поля, між ними тільки дорога, по якій проїжджає легкова машина. Це одні умови вирощування. Тому цей випадок був дуже показовим.

Читати за темою: Олексій Білий: У зоні ризикованого землеробства потрібно думати про стійкість та витривалість культур

Kurkul.com: Коли застосовуєте Вітазим?

Ігор Брагінець: Сою обробляємо в першу критичну фазу (початок гілкування). Кукурудзу — коли формується качан. А взагалі біостимулятором можна працювати будь-коли. Плюс використовуємо його для обробки насіння перед посівом.

Kurkul.com: А з іншими біостимуляторами Вітазим не порівнювали?

Ігор Брагінець: Не збирався, але довелось. У 2015 р. вперше через військовий конфлікт на сході не доотримав Вітазим на сезон. Почав поспіхом шукати альтернативу. Того року що тільки не пробував: від китайських препаратів до розпіарених стимуляторів. Обробили, і по закінченні сезону подивилися, що всі альтернативи Вітазима спрацювали в мінус.

Добре, що «Агро Експерт» підстрахував. Докупили у них, скільки не вистачало біостимулятора. І так допрацювали рік. Після того я вже не експериментував із препаратами та дистриб'юторами. Тим більше «Агро Експерт» має ексклюзивне право на продаж Вітазиму. А значить, препарат у них оригінальний і результат я отримаю той, який очікую. Бо коли ти на кожну вкладену гривню отримуєш 2 гривні прибутку, і це 100% прибутковість, то все одно є ризики. Не дай Бог, посуха, град, поле згорить і т. д. Що тоді робити? А от коли вже прибутку 9 чи 10 гривень, тоді ти розумієш, що це шлях, яким треба йти. Так ми й залишилися з Вітазимом. Зараз у нас кожен гектар обробляється цим біостимулятором, і я задоволений.

Kurkul.com: Минулого літа засуха була навіть у північних областях України. Які температурні рекорди були у Херсонські області?

Ігор Брагінець: Для Херсонщини спека понад 50 градусів в тіні — то нормальна річ. Враховуючи специфіку нашого господарства (зрошування) маємо іншу проблему: земля мокра, стебло зелене, а колос вже сухий. Коли ти розумієш, що ще збирати рано, а агроном уже намолотив і вологомір показує, що там всього 11-12% вологи, що є базисом для зернових ― оце біда. Бо розумієш, що 2-3 дні, як постоїть таке  поле, то зерно все осиплеться. Ти заганяєш комбайн, а за технікою запах не соломи, а свіжоскошеної трави. Оце в мене в минулому році було так.

Маса тисячі насінин того сорту, у якого вона завжди була 56 грамів, в цьому році ― 41-43 грами. Рахуємо, що втратили 25-30% врожаю тільки за рахунок маси тисячі насінин. Оце боляче. Таку біду мали через суховії.

 Дякуємо за розмову!

© Марина Солонар, Kurkul.com, 2020 р.

Виконано за допомогою Disqus