Реклама
Не пшеницею єдиною: як відсутність українських кормів вплине на світовий ринок м’яса

Не пшеницею єдиною: як відсутність українських кормів вплине на світовий ринок м’яса

Андрій Ярмак 20 травня 2022 896 0

Зерно – наша потужна зброя (і чому пшениця тут не найважливіша), або про те, як агросектор вчергове рятує Україну. Трохи про Китай і про те, що робити тваринникам України.

Я читаю безліч публікацій про цю тему, і бачу помилку, яку повторюють абсолютно всі, говорячи про «українське зерно», яке рятує світ від голоду та ототожнюючи його з пшеницею. Це не зовсім так – проблема є глибшою, і її або не бачать, або просто не хочуть ускладнювати. Нижче детальніше.

Рашисти, і їхні горе-аналітики, зараз дуже незграбно пробують виправдатися, що світовий голод не входив в їхні плани. Припускаю, що в плани, можливо, це й не входило (бо плани у них, як і все інше – повне г), але факт лишається фактом. Мій блог на самому початку війни розповів про перспективи світового голоду внаслідок окупування України. Зараз все відбувається саме так, як й прогнозував. Врешті, 80+ днів після початку війни, цю загрозу почали дійсно сприймати у світі досить поважно. Але ті, хто про загрозу голоду говорить, просто не розуміє його справжніх причин, говорячи про продовольчі зернові. Коли ж вони зрозуміють справжню загрозу, то почнуть про це говорити з рашистами зовсім іншим тоном.

Корми – це №1 нашого агроекспорту

Тепер власне про пшеницю та «зерно». Якщо взяти український агроекспорт, то основні надходження у нас від «зернових» та «рослинних олій і продуктів їх переробки». Але було б доцільніше розділити ці поняття на «продовольство» та «корми для с.г. тварин».

І тут вже стає очевидним, що Україна значно більше експортує кормів, ніж продовольчого зерна. Корми – це №1 нашого агроекспорту – кукурудза, це також шроти олійних культур (ще більш важливе джерело незмінного білка), і це, також соя, що є найважливішим джерелом рослинного білка для тваринництва.

А що таке тваринництво? Це галузь, що має досить тривалі цикли виробництва. Тому, якщо дефіцит пшениці внаслідок припинення експорту її з України всі почали відчувати майже миттєво, враховуючи час фрахту, то вплив припинення експорту кормів відчуватися починає поступово. І більшість країн тільки починають це розуміти. А що буде далі? Зараз поясню…

Читайте також: Чим живе тваринництво під час війни: пошук препаратів, кормів та відновлення ферм

Отже, корми теж подорожчали. І вже найменш ефективні виробники в країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії почали скорочувати поголів’я. Шукаючи заміни на місці, але чуда не буває – місцеві джерела всі й так використовувалися і теж відразу стрімко здорожчали. Але поголів’я падає, то ж ціни на м'ясо ростуть не так швидко, щоб налякати споживачів.

Та зараз ми вже на межі того, що відомо на ринку м’яса, як самий початок суперциклу, тобто, різкий стрибок вартості кормів, що призводить до стрімкого зменшення поголів’я там, де виробництво миттєво стає збитковим, після чого ціни на м'ясо зростають в рази. На мій погляд, стрімке зменшення поголів’я в зазначених вище регіонах почнеться вже наприкінці травня. Це може тривати до 3-5 місяців, після чого, під кінець 2022 року ці країни побачать космічні ціни на м'ясо.

І якщо дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, то дороге м'ясо дуже дратує середній клас та багатих людей. І якщо й бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 ми вже зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні – це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, таких як країни ЄС та США.

Хочу нагадати, що Україна – це найбільший, з великим відривом, експортер саме протеїнових кормів в усьому регіоні. Інші експортери – всі знаходяться дуже далеко: США, Аргентина, Бразилія. І замінити Україну на цьому ринку неможливо в принципі.

Щоб розблокувати експорт, зі світом потрібно говорити мовою м’яса і кормів!

Ну й до Китаю. Китайці явно «тупонули», повіривши рашистам, що ті швидко приєднають Україну. Очевидно вони знали про плани кремлядей щодо війни, бо цілий рік накопичували резерви кормів і зерна. Але ці резерви вже вичерпано. Китай є надзвичайно вразливим для перепадів на світовому ринку кормів і м’яса, бо це країна м’ясоїдів.

А чого найбільше бояться всі тоталітарні режими світу, включно з китайським? Невдоволення своєю владою місцевих мешканців! І вже зараз китайці розуміють, що запобігти стрімкому зростанню цін на корми та на м'ясо вони не зможуть…

Читайте також: Як переробити відходи у доходи: препарат Farmador C для обробки гною

Я думаю, що наша дипломатія зараз повинна говорити з Китаєм саме не на мові «зерна» чи на мові «пшениці», а на мові «кормів» та «м’яса». Пояснювати китайцям, що підвищення ціни на курятину та свинину вдвічі для них може бути значно небезпечнішим, ніж загроза посилення НАТО.

І тут поряд є ще така тоталітарна країна, як Туреччина. Там і так влада вже ледве тримається, бо Ердоган начудив з курсом та тиском на свій нацбанк, спричинивши шалену інфляцію та зубожіння населення. Подальшого зростання цін на продукти йому можуть і не пробачити. Особливо на м'ясо! А Туреччина – один з найбільших імпортерів наших кормів! Тому з Ердоганом теж потрібно вже зараз говорити мовою м’яса і кормів!

Я думаю, що Ердоган, зрозумівши свої неприємні перспективи, повинен буде пропустити в Чорне море кораблі НАТО, що почнуть охороняти українські територіальні води та забезпечувати безпечний експорт з розблокованих українських портів Чорного моря. Прошу, дипломати, починайте про це говорити, бо у нас починаються невдовзі жнива. А все це займе час.

Україні це дасть зростання валютної виручки та стабілізацію економіки під час війни. І це буде вигідно всім країнам світу. І це практично зніме загрозу атаки на Одесу та загрозу ракетних ударів з акваторії, бо ці ракети будуть збивати. Отже, аграрний сектор, як і у 2014 році, знову може врятувати Україну. Тому зерно і корми – це наша потужна зброя.

Про українське тваринництво

Тепер про те, що в цій ситуації робити аграріям України, які мають тваринництво. Я думаю, і це моя особиста точка зору, що зараз найкращий час нарощувати переробку молока, виробництво молока та особливо м’ясне поголів’я! Чому? Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, у нас зараз дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, маємо умови для непоганої маржинальності.

Я б це питання підняв на рівні Міністерства Аграрної політики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб цю штуку профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому.

P.S. Якщо ви думали, що я перестав писати, бо перестав писати, то це неправда. Просто лузери-рашисти постійно скаржаться на мій обліковий запис, який я не закривав і не збираюся. А я успішно, поки що, відбиваюся, бо правда на нашому боці.

© Андрій Ярмак, експерт глобальних агроринків з 30-річним досвідом, Kurkul.com, 2022 р.

Виконано за допомогою Disqus