Олександр Дуда: Все зерно подешевшало, а ціна амаранту залишається стабільною

Олександр Дуда: Все зерно подешевшало, а ціна амаранту залишається стабільною

9 серпня 2022 827 0

У гонитві за відновленням експорту та вирішенням продовольчої кризи у світі, ми забули, що окрім основних, є ще менш популярні, нішеві, але високомаржинальні культури. Одна з таких — амарант. Крупа, яку виготовляють з нього, більш популярна в Південній Америці. Хоча останні кілька років ви могли бачити її й на полицях наших магазинів. Особливо ця крупа стала бестселером серед любителів екопродукції та веганів. Ну і фермери почали звертати увагу, оскільки, обіцяний дохід до 40 тис. грн/га.

Як і всіх, з війною виробників амаранту чекало багато викликів. Насамперед реалізація продукції. Майже 80% товарного насіння амаранту експортувалось. Перестали працювати два з трьох переробних підприємств. Навіть, якщо експорт ми поступово відновимо, то через ризики закупівельники просто боятимуться укладати контракти. То чи зможуть цього року фермери заробити на амаранті, та чи є майбутнє в цієї культури в Україні? Про це ми поговорили з головою Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександром Дудою.


Kurkul.com: Востаннє про амарант ми з Вами говорили рік тому. В Україні «мода» на культуру набирала обертів і посівні площі щорік збільшувались. Після відносно спокійного минулого прийшли «ковідні» роки, а зараз взагалі війна… Чи вплинуло це на ситуацію з амарантом?

Олександр Дуда: Можу вас запевнити, навіть в часи пандемії, кількість фермерів, які хотіли вирощувати амарант не зменшилась. Ті господарства, які мали органічні сертифікати цікавилися культурою. Торік 50% площ під амарантом були органічними. Варіанти були різні: дехто вирощував його на насіння, дехто на сидерати, дехто садив, як монокультуру, а ще інші у складі суміші різних культур. Уявіть, навіть пробували вирощувати «амарант» на силос. 

 

Зазвичай наші фермери висівають середньопізні сорти, як от Харківський-1 і Лєра. Оптимальні терміни посіву — кінець травня, перша половина червня. Минулого року склалася така ситуація, що більшість фермерів, які раніше сіяли амарант, перейшли на суперприбутковий соняшник. Тому близько 50% всіх посівних площ середньопізніх сортів було засіяно пожнивно та поукісно. Тут поясню: поукісно — це після збору озимого жита на зелений корм, або на сінаж, а пожнивно — по гороху, ячменю і пшениці. І тут важливо, щоб одразу після висіву пройшов дощ, бо без нього навіть сходів культури не буде.

Читайте також: Олександр Дуда: Про пожнивні посіви амаранту — скільки фермер може заробити з 1 га

Kurkul.com: Щоб зрозуміти загальну картину, якщо у 2019 р. у нас було до 2500 тис. га під амарант, то скільки в цьому?

Олександр Дуда: У сезоні 2020-2021 рр. було зростання посівних площ і ми дійшли вже до 3500 тис. га. В цьому році гарантовано буде 1500 га. Якщо врахувати, що війна, а амарант нішева культура, то це непоганий показник. 

Kurkul.com: Тобто після жнив озимих, висіювати амарант.

Олександр Дуда: Наприклад, сорт Ультра. В нього вегетаційний період 90 днів, а в пожнивних посівах — близько 80 днів. Стандартно, при висіві його до 15 липня в Центрі України, а до 20 липня на Півдні, ми будемо збирати врожай в середині жовтня. Основними маркерами збору є приморозки: від морозу амарант підсушується, листя злітає. Тоді його скошують звичайною зерновою жниваркою на великих швидкостях. Тобто, ніяких складнощів зі збиранням немає. 

Kurkul.com: Ще знаємо, що амарант використовують, як покривну культуру.

Олександр Дуда: Так, його використовують в суміші покривних культур. Амарант тут проявляє себе чудово — дає достатню вегетативну масу, яка багата на азот. Єдине, що хочеться, щоб ця практика поширювалась серед фермерів. Бо багато аграріїв у гонитві за високими врожаями, просто вбивають гумус азотними добривами. А фактично завдяки технології змішаних посівів, ґрунт самостійно насичується азотом і тоді зменшується використання добрив.

Kurkul.com: Яка ж ситуація цього року? Оскільки один з головних регіонів вирощування — це Південь, частина якого тимчасово окупована.

Олександр Дуда: У цьому році склалась ситуація, коли основну сесію середньопізніх сортів амаранту, засіяли лише 3 господарства. Цього вкрай мало, тому ми зробили ставку на пожнивний і на поукісний посів. Приємного мало, але ми не втрачаємо оптимізм. Наприклад, нам вдалось зробили купу експериментів з різною технікою та різними способами посіву.

Kurkul.com: Розкажіть про це детальніше.

Олександр Дуда: Перше — це посів амаранту дронами. Торік ми пробували так сіяти разом з Валерієм Яковенко з Drone.UA. Цього року такий спосіб практикували французи. Ми уклали з ними угоду, про науково-практичну співпрацю і надіслали їм насіння, а вони вже своїми безпілотниками посіяли. Тепер чекаємо фідбеку.

Друге —  це висів комбайном. Є такі установки, що дозволяють під час жнив одночасно розкидати насіння. А далі вже на розсуд фермера — або задискувати, або залишити його на поверхні, як роблять ноу-тільники. Таким способом засіяли 70 га в господарстві «Анастасія» на Дніпропетровщині та ще близько 200 га в Софіївському р-ні цієї ж області. Але там хлопці пішли трохи далі — вони його перемішали з поверхневим шаром землі турбодисками. Проте ця технологія вимагає опадів, на щастя вони якраз пройшли у липні. 

Читайте також: Олександр Дуда: Вирощування амаранту в Україні націлене на переробку та експорт

Все ж найкращим способом посіву — є суцільний, коли насіння розкидане по всій поверхні. Тоді кожній рослинці дістається максимум поживних речовин, вологи, сонця на початковому етапі. Ми спробували так сіяти сівалкою «Партнер» вітчизняного виробництва. Перед цим поле продискували та внесли насіння на глибину 2-3 см. То вже восени подивимось, який буде результат.

Kurkul.com: Тобто виявилося, що наша кіровоградська сівалка не гірша для висіву ніж іноземні?

Олександр Дуда: Відносно вітчизняних виробників, то можу ще порекомендувати «Велес-агро». Ми їхньою сівалкою «Ніка» на Дніпропетровщині сіяли амарант пожнивно після гороху і ячменю. Ця сівалка має бункери для дрібно-насінневих культур. І якість посіву була відмінна. Єдиний мінус, як на мене, — це якість прикотування. Знаю, що Vaderstad Rapid використовували на Полтавщині. Там засіяли близько 200 га амарантом, хоча планували у 2 рази менше. Але підійшли дуже творчо: зробили неглибоку дисковку, ущільнили ґрунт та спровокували падалицю озимого ячменю. Далі вночі внесли біопрепарати та пройшлись компактором. Коли біопрепарати почали працювати, вони вирівняли ґрунт і швидко посіяли. Норму висіву заклали 1,3 кг/га.

Їм так це сподобалось, що вони продовжили експерименти. На наступному полі після озимої пшениці сіяли вже іншим, економнішим способом — просто дисковка і посів. Третій спосіб, який вони втілили —  це посів по no-till. Тобто ось в цьому господарстві будемо мати такий порівняльний досвід.

Kurkul.com: І висіваємо ми виключно українське насіння. А чому так? Вітчизняне краще росте?

Олександр Дуда: Наведу приклад французів. Вони 3 останні роки займались експериментальним вирощуванням амаранту. З доступних сортів у Франції, нічого путнього не вийшло. А все тому, що великі, хороші насіннєві компанії не звертають увагу на цю культуру. Тому Франція цього року буде сіяти нашу селекцію. Потенціал наших сортів 5 т/га. В промислових посівах отримуємо 2,5 т/га. Над їх розробкою працюють в Державному біотехнологічному університеті. На щастя у них селекційний процес не зупиняється. На виході є сорти, які доповнять уже існуючі. Підсумую, що в нас хороші сорти та більше нічого нового шукати не потрібно.

Kurkul.com: Поговорімо тепер про ринок, оскільки амарант — це насамперед експортна культура.

Олександр Дуда: Ситуація дуже складна, найбільша проблема з переробкою: найпотужніше підприємство знаходиться в окупації, інше — в Миколаєві та працює дуже повільно під постійними обстрілами. Єдиний, хто повноцінно переробляє — це Healthy Generation на Дніпропетровщині. Тобто зараз ми вирощуємо більше, ніж можемо переробити. Все ж наша Асоціація, продовжує закуповувати в фермерів сирий амарант, але через сповільнений процес переробки-експорту, своєчасність виплат може бути скоригована.

Проте є дуже гарний сигнал —  Європа розглядає можливість викупити певну частину вітчизняного врожаю для того, щоб стимулювати наших фермерів працювати. І я дуже сподіваюся, що під цю програму викупу потрапить і амарант. Дуже маленька надія, але вона є.

Kurkul.com: Така ж ситуація і на ринку органічного амаранту?

Олександр Дуда: Органічний ринок впав. На жаль, в нас немає запитів ні на внутрішньому ринку, тобто на відправку готової продукції, ні на експорт. Це при тому, що традиційно 70% цієї ніші ми експортували.

Kurkul.com: Ще в травні ми публікували ваше оголошення, що цьогоріч Асоціація викуплятиме амарант у фермерів за ціною 25 тис. грн/т. Торік ціна була аналогічною. Це напевно єдиний з видів зерна, де ціна змінилась. Як так виходить?

Олександр Дуда: Ми 4 роки поспіль не змінюємо закупівельну ціну. Асоціація закуповує у фермерів амарант по 25 тис. грн/т. Далі ми його очищуємо, фасуємо, складуємо, зберігаємо і продаємо переробним підприємствам уже по 30 тис. грн/т. Якщо, наприклад, на початку 2020 р. переробники купували зерно по 35 тис. грн/т. А потім подумали, порадилися — для того, щоб стимулювати вітчизняну переробку, знизили ціну до 30 тис. грн/т. 

Ціна органічного амаранту трішки вища. У 2020 р. він коштував 40 тис. грн/т, а торік ціна зросла до 60 тис. грн/т. Проте це не означає, що його ціна зросла шляхом великого попиту. Просто така тенденція була на світовому ринку.

Висів амаранту сівалкою «Ніка»

Kurkul.com: Але відверто кажучи витрати на логістику, затрати на зберігання — все це подорожчало. 

Олександр Дуда: Ми пішли ще далі — надаємо насіння для пожнивного висіву безкоштовно. Ризики виросте чи не виросте амарант ми взяли на себе, а фермери мають розрахуватись вже з врожаю. Розумієте, всім важко, тому найголовніше, щоб виробництво не зупинилося, не пропало і ці підприємства могли далі працювати.

Kurkul.com: У підсумку розмови з Вами в мене на думку спадає тільки одне слово — альтруїзм.

Олександр Дуда: Ви абсолютно логічно зробили висновок. У мене таке життєве кредо: зробити щось корисне для природи, для суспільства, для держави приносить більше задоволення, аніж власний заробіток.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.

Виконано за допомогою Disqus