Холод, сніг та дощ минулого тижня принесли людям, що вже заховали зимові речі, певний дискомфорт. Але якщо для людей, це всього лиш привід одягатися тепліше, то фермерів така погода примусила понервувати. По-перше, частково зупинились польові роботи. По-друге, дехто взагалі задумався, а чи не вплине така погода на майбутній урожай озимих та багаторічних культур. На цю тему ми поспілкувались з агрономом-практиком Владиславом Тютюнником, який дав нам відповіді на найактуальніші питання.

---

Погодні умови квітня — це аномалія?

Справді останній тиждень в Україні дощить, землю вкрило снігом, синоптики попереджають про можливі підтоплення. Але, як зазначив Владислав Тютюнник аномалій з вологістю не зафіксовано.

Читайте також: Людвікас Бабаляускас: Ґрунт можна порівняти з людиною, яка живе у стресі

«Така ситуація вже була — згадайте, коли 10 років тому столицю паралізував сніг. Наразі на Чернігівщині за цей тиждень випало вже 16,5 мм опадів. На Заході, зрозуміло, трішки більше буде. Але поки що нічого аномального в цьому не має. Наприклад у квітні 2022 р. у нас випало 88 мм опадів за місяць. Перед цим 3-4 роки в березні випадало 45-30 мм», — зазначив агроном.

З його слів, на цю мить опадів випало стільки ж, як і минулого року. 

«Зараз в мене сума опадів 88 мм, а минулого року з 1 квітня до 1 травня випало 197 мм. Тому, як бачите, все йде по сценарію», — зазначив він. 

Чи варто переживати через снігопад

На думку агронома, для озимих культур сніг не несе жодної загрози. Навпаки ці культури нормально переносять таку погоду.

«Оцю погоду, дощову та прохолодну, пшениця полюбляє і не боїться. Вчора міряв у нас ґрунт на Чернігівщині був 10°С. Це не критично», — зазначив Владислав Тютюнник. 

Водночас агроном рекомендує не поспішати з сівбою соняшнику та кукурудзи.

Чи буде розвиватись коріння рослин

Чимало фермерів говорять про те, що тепла погода перед похолоданням та волога сприяють розвиткові стебла та листків озимих, але корінь при цьому не набиратиме сили. І надалі, коли дощі зміняться на посуху, то рослина не виживе, бо корінь не зможе живити рослину. Зі свого боку, Владислав Тютюнник вважає, що розвиток озимих напряму залежатиме від внесення добрив.

«Все залежить від того, як добрива вносять. Наприклад, при методі стрічки (локальному) ви закладаєте добрива на глибину 20 см і коли коренева система рослини знаходить ці добрива на цій глибині, то починає розростатись. Якщо ви накидали добрив зверху, то звичайно це не стимулює кореневу систему розвиватись вглиб», —  зазначив він.

Для тих фермерів, які взагалі не давали добрив восени, варто скоригувати свою очікувану врожайність. Не розраховувати на 8 т/га, а дивитись на реалії. Якщо немає можливості внести азот в 2 етапи для слабких посівів, то фахівець пропоную вносити 1 раз всю норму якісного азоту у фазі ВВСН-28-29 (фаза початок виходу в трубку). Це якнайкраще вплине на кількість майбутнього врожаю.

Читайте також: Перемоги й досягнення аграріїв за перший рік тотальної війни

У випадку з перезволеженням ґрунту і позитивними температурами, коренева система не розвивається вглиб. Тому можуть виникнути проблеми на більш пізніх етапах органогенезу, а саме коли прийде жорстка посуха для озимих, як було в 2019 р. на Сумщині.

«Ніхто не знає, яка буде погода, тому вже зараз говорити, щоб виникнуть проблеми в червні неправильно. Наприклад у 2019 р. в моїй зоні у червні випало 82 мм опадів — це дві місячні норми. Нічого не передбачало біди, але потім з серпня по жовтень опади були на рівні 11-14 мм і тому рік вважається дуже посушливим», — пояснив він. 

Чи будуть засвоюватись добрива при такій погоді

Фосфор засвоюється при температурі повітря 12°С і вище. Якщо температура нижча, то можливий дефіцит цього елементу. Але він буде короткочасним.

«Зараз пройде Великдень і температура, як правило підніметься. Тому таких короткочасних дефіцитів боятись не варто», — зазначив агроном. 

Як зберегти вологу довше  

Щоб сформувати гарну густоту на зріджених посівах дозу азотних добрив необхідно розділити на 2 прийоми: перший внести по мерзлоталому ґрунту, другий — у фазі виходу в трубку. Таким чином перше підживленя буде впливати на зібільшення кількості продуктивних пагонів, а друге на кількість врожаю та на закладання більшого колосу на кожному пагоні. 

В зонах з нестабільним зволоження або дефіцитом вологи необхідно якісно контролювати продуктивне кущення. Якщо його достатньо на початок сезону, то можна пропустити перше підживлення по мерзлоталому грунту, щоб не збільшувати кущення. Таким чином і використання накопиченої вологи буде спрямовано на отримання врожаю з продуктивних пагонів.

«Наприклад, на Заході України багато фермерів використовують сорти іноземної селекції. Вони потребують більше вологи на одиницю врожаю, в порівнянні з сортами української селекції. Тому потрібно боротись за ту вологу, яка є в землі. Я рекомендую: перевірте рівень вологи в метровому шарі ґрунту та візьміть кілька зразків коренів і ви зрозумієте куди вам рухатись», — пояснив Владислав.

Також агроном додав, що для збереження вологи у верхньому шарі ґрунту необхідно проводити закриття вологи ротаційними і зубовими боронами по діогоналі до посіву. При цьому варто слідкувати за швидкістю агрегату, щоб зубова борона не загортала землею культуру.

Як реагує озимина пізніх строків сівби 

Як зазначив агроном, якщо в господарства слабкі посіви пшениці озимої, висіяні після 10.10.22 після гірших попередників особливо в зонах недостатнього зволоження, нелогічно планувати великів врожаї по кожному полю. Хоча так, дива бувають. Він радить планувати стільки, скільки точно можна отримати. 

«Задля чого планувати 7 т/га і давати всі добрива по максимуму та навіть більше, якщо такої врожайності там просто не буде. Через те що озимина слабкою зайшла в зиму. Якщо там посів виглядає на 4-5 т/га, не потрібно вишуковувати усі гроші і планувати 8 т/га. Будьте реалістом та чесними перед самим собою в такий складний рік як цей», — прокоментував він.

Також він додав, що зараз такі посіви проходять етап кущення. З його спостережень, на Півночі неварто очікувати на диво-врожай, а радше оптимізувати витратну частину.

Як захиститись від шкідників

До цього питання агроном підходить дуже технологічно. Він вважає, що рослина — це як дитина, якій потрібно давати все в потрібний момент. 

«Я не розумію фермерів, які вносять інсектициди за принципом «поїду в поле і гляну кропити сьогодні чи завтра». Якщо ми хочемо мати сталі врожаї, то треба дотримуватись технології. Запланував профілактичні інсектицидні внесення, то треба їх робити. Бо краще попередити розвиток хвороб і шкідників, аніж лікувати посів», — пояснив він.

Досвідчені агрономи прописують, як мінімум 2 інсектицидно-фунгіцидні обробки пшениці. Там, де більше опадів, буває й чотири обробки.

В підсумку агроном зазначив, що фермери повинні грати за правилами та не намагатись обхитрити технологію вирощування.

«Це те саме, що зараз для ріпаку хитромудрі  фермери купують дешевий інсектицид хлорпірифос. Він дієвий, але ЄС забороняє його використання. Якщо елеваторники знайдуть залишки хлорпірифосу, то таке зерно просто не приймуть. Але наші фермери все одно думають, що обдурять всіх. Тому, шановні українські аграрії, якщо ви обрали фермерство та сталі врожаї, то це не про економію на всьому, а про дотримання технології», — підсумував він. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.