Андрій Душейко: овочівництво треба або любити, або не займатися цим

739
0
Андрій Душейко, керівник СТОВ «Дніпро».
Kurkul.com
Андрій Душейко, керівник СТОВ «Дніпро». Kurkul.com

Флагман українського овочівництва чи просто успішне сімейне господарство. Їх можна називати по-різному, але від цього не зміниться суть: родина Душейко, яка господарює у СТОВ «Дніпро», що на Черкащині, давно відома своїми овочевими досягненнями. Але найбільш знамените це господарство овочами так званого борщового набору. Тут вирощують картоплю, цибулю, моркву, столовий буряк та капусту. І хоча земельний банк господарства складає 15 тис. га, називати холдингом їх не беремося, бо все-таки, модель роботи тут більше фермерська.

Як формують свою технологію, які системи зрошення використовують на овочевих ділянках та чому в Україні не популярний кормовий буряк? Про це та інші сімейні бізнес-секрети ми поговорили з керівником СТОВ «Дніпро» Андрієм Душейко.

Kurkul.com: Пане Андрію, як цьогоріч Ви розподілили овочі на своїх полях?

Андрій Душейко: Зараз ми зменшили площі картоплі і за її рахунок трохи розширили інші овочі. Тож загальна площа в нас збереглася.

Kurkul.com: Які потужності зберігання у СТОВ «Дніпро»?

Андрій Душейко: При навальному зберіганні сховища підприємства можуть вмістити до 14 тис. т, у холодильних камерах — 9 тис. т.

Kurkul.com: На який із трьох напрямків — тваринництво, рослинництво і овочівництво — Ви витрачаєте найбільше часу та інших ресурсів?

Андрій Душейко: Овочівництво займає найбільше часу. Треба по декілька разів на поле виїхати, подивитися, що там робиться, бо картинка дуже швидко змінюється. Сьогодні все добре, а завтра — уже полетіло не те, що треба, і його необхідно побороти.

Kurkul.com: А інвестицій куди йде найбільше?

Андрій Душейко: Найбільших інвестицій потребують знову-таки овочі. Зрошення, насіння і добрива — це коштує доволі дорого.

Kurkul.com: А як збуваєте продукцію? Маєте постійні договори?

Андрій Душейко: В основному, продаємо в мережі супермаркетів. Ми зберігаємо овочі і відправляємо. Беруть і дрібні мережі, але в переважній більшості супермаркети. Постійних договорів у нас немає, є просто постійні канали збуту. В Україні в договори вірять дуже-дуже важко, тому що ніхто їх не дотримується.

Kurkul.com: Ви орієнтуєтеся на попит споживачів при виборі сортів?

Андрій Душейко: Якщо брати моркву, то, наприклад, сорт Шантане люди не дуже люблять купувати в магазинах. Та і в нас він ніколи не дає великого врожаю. Люди у нас люблять «золоту середину»: дуже крупну або дрібну моркву не хочуть. Тому нам треба попадати в той оптимальний розмір. А отже, на кожному гібриді уже методом проб і помилок ми знаходимо ту густоту, на якій краще формуються коренеплоди.

Із буряком у нас схожа ситуація: вирощуємо, в основному, червоний. Бралися вирощувати циліндричні буряки, але їх не дуже охоче купують. Вони, в принципі, такі самі, але чогось наша українська господиня хоче круглий.

Або ж, наприклад, покусану трипсом капусту продати практично неможливо. Вона ніби й виглядає нормально, по смаку така сама, але люди хочуть чисту, красиву капустину. То щоб боротися зараз із трипсом, ми навіть трохи хитруємо: додаємо в розчин інсектициду цукор, тоді після обробки трипс  більш охоче їстиме наш інсектицид і капуста буде цілою.

Kurkul.com: Давайте поговоримо детальніше по технології. Розпочнемо з моркви. Який цикл її вирощування у Вашому господарстві?

Андрій Душейко: Моркву для зберігання ми висіваємо з 10 по 25 травня. У нас гребенева технологія — два рядки на гребінь, між рядками сім сантиметрів, густота залежить від гібриду. Є гібриди, на яких ми ставимо 1,6 млн. насінин/га, на яких 1,3 насінин/га, на яких і мільйон. Тобто це залежить вже конкретно від самої моркви. При посіві та формуванні гребеня ми даємо реагент в рядок та NPK перед формуванням гребеня. Також вносимо 500 кг/га діамофоски та 100 кг/га сульфат магнію. Після посіву обов’язково здійснюємо полив. Поливи робимо до тих пір, поки не отримаємо гарантовано сходи, коли вже я чітко бачу рядки. Тоді ми трішки зупиняємося, для того щоб корінь міг проникнути в глибину.

Kurkul.com: Чим підживлюєте?

Андрій Душейко: На моркві у період вегетації ми робимо три підживлення калійною і аміачною селітрою. Якщо взяти грубо: 30-й день після посіву, 60-й і 75-й. Основна схема — це два гербіциди: «Гезагард» і «Центуріон». Перше внесення проводимо, коли буквально тільки-тільки появляються бур’янці. Тоді обробляємо сходи 700 мл/га «Гезагарда» і 200 мл/га «Центуріона». «Центуріон» чітко контролює злакові бур’яни, «Гезагард» забирає дводольні. Тут ви бачите — морква чиста.

Kurkul.com: А яка ситуація зі шкідниками?

Андрій Душейко: Основні шкідники — морквяна муха і попелиця. Попелиця на моркві заселяє прямо коренеплід. І тут нважливо не дати їй уразити всі посіви. Тому стараємося давати піретроїди, щоб захистити рослини від шкідників.

Kurkul.com: Полив використовуєте на моркві?

Андрій Душейко: Так, у нас вся морква на дощуванні. Це тільки на демо-ділянках ми не маємо змоги зробити нормально дощування, тому використовуємо крапельне зрошення. Морква набагато краще почуває себе на дощуванні, ніж на «краплі». Хоча саме обладнання для дощування коштує дорожче, ніж система крапельного поливу. У нас дві дощувалки, і якість поливу вони дають ідеальну. Перш за все — це мобільність в роботі. От фронтальні поливні машини — це все-таки крок вперед, у порівнянні з водяними гарматами, з барабанами для поливу. Краплинний полив виправданий там, де потрібне дробне внесення води малими дозами. Наприклад, на цибулі. На решті культур у нас дощування.

Kurkul.com: До якого періоду ви поливаєте моркву?

Андрій Душейко: До упору. Навіть при збирання треба поливати, щоб грунт був доволі сирий. І ще: морква дуже не любить ривків у поливі. Як тільки ти пересушив грунт — вона чітко тріскається. От цього допускати не можна, вона любить рівномірно.

Kurkul.com: Тепер розкажіть про Вашу технологію по буряку?

Андрій Душейко: Ми вирощуємо в основному червоний круглий буряк. Пробували і циліндричний червоний, але його погано купують. Чомусь українські господині хочуть, щоб буряк був круглий. Посів буряка ми проводимо у першу-другу декаду червня, в залежності від того, як складаються умови. Густота посіву — 600 тис. насінин/га. Ми сіємо три основні гібриди — Пабло, Боро, Камаро. Насіння обробляємо імідаклопридом. Перед посівом підживлюємо 400-500 кг/га діамофоски, потім робимо кілька азотних підживлень в ході вегетації. Два листки є — погодували, чотири листка — погодували, і потім ще раз. Розтягуємо по 150-200 кг/га в залежності від того, як іде розвиток. Тому що і занадто багато дати не можна, але і не догодувати теж погано. Щодо гербіцидного обробітку — ми щільно «сидимо» на Бетаналі. Робимо три дробних внесення по 1 л з інтервалом у тиждень. Якщо є потреба, в одне з внесень добавляємо «Карібу», в останнє внесення додаємо «Центуріон». «Карібу» добре бореться з хрестоцвітовими бур’янами, лободу дочищає. Але 600 тис. насінин/га — густота  доволі пристойна, листя щільно закриває рядок, тому далі бур’яни нам не страшні. Хвороби бувають різні: і церкоспороз, і все, що хочеш. Тому за сезон треба зробити 4-5 фунгіцидних обробок. Щоб не викликати резистентність збудників, ми намагаємося використовувати різні групи фунгіцидів: або азоли, або стробілурін, або ще шось. Тобто  комбінуємо, міняємо між собою. Зі шкідників зустрічається і попелиця, і довгоносик. Тому ми проводимо три інсектицидних обробітки.  

Kurkul.com: Ви часто відвідуєте країни Європи. Чим відрізняються уподобання європейців і українців, наприклад, по тому ж буряку?

Андрій Душейко: В Україні немає великих площ під білим буряком. А у Європі соком з нього, наприклад, розбавляють інші концентрати. Бо в них не можна називати соком те, що розбавлено водою. От і використовують безбарвний сік із білого столового буряка. Наш споживач любить червоний буряк, бажано без кілець, і чим червоніший, тим кращий. Дрібний буряк купує Європа. Я бачив навіть дрібний чищений, закатаний у банки. У нас же немає такого розміра в споживанні, дрібний іде на брак, як і картопля. Наприклад, та, що в нас у народі називають «свинячею», у них спеціально окремо продається в три рази дорожче. Дрібна чищена картопля, яку одразу кинув у мікрохвильовку, і все — хазяйка з чистими руками. А у нас таке вважають браком.

Kurkul.com: А яка технологія вирощування капусти у СТОВ «Дніпро»?

Андрій Душейко: Ми вирощуємо розсаду в касетах, у теплицях. Касета на 160 комірок, вона буває декількох стандартів, у нас 60/40. Після посіву уже в теплиці починається інсектицидний захист, при чому дуже інтенсивний. Тому що рослинка малесенька, на ній є і муха, і блохи, і що хочеш. Густота висадки розсади під кожен гібрид різна,тому що є гібриди, які формують великий качан, є менші. Тобто густота по капусті у нас коливається у межах 25-50 тис. рослин/га. Буквально на п’ятий день робимо гербіцидну обробку. Ми використовуємо два грунтових гербіциди, кожен зі своїм спектром дії, вони взаємно доповнюють один одного і дають доволі непоганий ефект. У цьому році на капусті практично бур’янів немає. Далі, якщо є потреба, вносимо Грамініцид, але це якщо є миші. В цьому році доволі добре спрацювали грунтові,тому такої потреби не було. Щодо живлення — капуста любить азот і калій, тому треба вловити цей баланс. Можна на самому азоті виростити хорошу капусту, але тоді вона довго не лежатиме. Але ще капуста любить кальцій і бор. Кальцій теж для того, щоб забезпечити зберігання. Немає кальцію — клітинні стінки тонкі, вони не можуть протидіяти усім зовнішнім факторам, дуже швидко руйнуються, відбувається загнивання, капуста не лежить. Тому кальцієвої селітри ми давали 400 кг/га і обробляли бором по вегетації. Але на одну одиницю калію обов’язково має бути не бульше, ніж 1,5-2 одиниці азоту. Також на капусті ми проводимо кілька фунгіцидних обробок, остання з яких робиться фактично для того, щоб подовжити термін лежкості у сховищах. Але це вже остання обробка, яка не проникає всередину капустини.

Kurkul.com: Як боретеся зі шкідниками?

Андрій Душейко: Після посадки буквально на другий день почала летіти попелиця. Я такої попелиці, як в цьому році ще не бачив. Ти обробив, проходить три дні — знову обробляєш. Друга проблема — це моль. В цьому році ми, правда, зуміли її побороти трішки легше, ніж в попередній рік. Бо минулого року не було попелиці, але моль три покоління дала, це було дуже складно. Також зараз профілактично боремося з трипсом.

Kurkul.com: У вас на капусті, яка під крапельним зрошенням, немає вологого слизуна?

Андрій Душейко: Ні. Ви знаєте, у мене в теплиці були проблеми з ними. А потім привезли мені люди коробочку польського молюскоцида, синенькі гранули такі. Раз посипав — бомба! Нічого нема.

Kurkul.com: Які Ваші перші прогнози на нинішній рік?

Андрій Душейко: Для прогнозів у нас є міністерство, дорадчі служби, асоціації і спілки. От вони складають прогнози, ми ж просто вирощуємо. Наше завдання — виростити й зібрати якісну продукцію. Дуже сподіваємося, що все буде гаразд. Щоб була хороша ціна й не було збитків, як у попередні роки. Надія нас не покидала і не покидає зараз, тож віримо, що рік буде непоганий.

Kurkul.com: Як сприяли чи шкодили погодні умови Вашим полям?

Андрій Душейко: Нинішній сезон «побалував» градом, вітром, але, в принципі, результати непогані. Це складно, це треба пережити.

Kurkul.com: Віддаєте свою овочеву продукцію на переробку?

Андрій Душейко: На переробку іноді беруть. Але для цього потрібна, наприклад, дуже велика морква. А ми висіваємо з такою густотою, щоб не було переростків, бо орієнтуємося саме на супермаркети. Тобто на переробку відправляємо хіба наш брак, коли випадково вийшло зріджене місце й виросла крупна морква.

Kurkul.com: У Вас же є ще і тваринництво. Як зараз із цим за останні роки?

Андрій Душейко: У зв’язку з АЧС зараз планово зменшили поголів’я свиней. У нас не було вірусу, але дуже боїмося. Поголів’я ВРХ — молочне і м’ясне стадо — тримаємо все в тих же рамках. Збільшувати поки не плануємо.

Kurkul.com: Вас влаштовують прибутки від овочівництва?

Андрій Душейко: Прибутковість овочівництва — це така нестійка річ. Останні два роки взагалі були провальними. Там не те що прибутки, там про збитки говорили — аби хоч мінімізувати. Якщо в нулі виходили, це було дуже добре. Зараз ціни на овочі вже хоч трошки вийшли на певний рівень. Сподіваємося, цього року можна буде потішитися.

Kurkul.com: У вас є фаворити серед овочів, які вирощуєте?

Андрій Душейко: Ви знаєте, це як в грузина запитати про помідори. Їсти подобається, а взагалі — ні. Для мене овочі однакові як пальці. Усі мені потрібні, усіх цінуєш однаково. І любиш, бо сієш з отої маленької зернини і думаєш: зійде-не зійде? З’їсть його щось чи ні? Доросте-не доросте? Буде хороша ціна чи не буде? Тут треба або любити, або не займатися цим.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!


© Альона Дяченко, Вікторія Сумченко, Kurkul.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми