Реклама
Григорій Головань: 20 років без оранки та врожаї навіть у посуху

Григорій Головань: 20 років без оранки та врожаї навіть у посуху

16 лютого 2026 42 0

Григорій Головань, фермер з Київщини, ще у 2005 році відмовився від оранки і перейшов до застосування екологічних принципів обробітку і живлення ґрунту. Його система — не класичний no-till, а результат власного досвіду через роки експериментів та помилок. Один з принципів роботи — жодних хімічних добрив. Замість них — сидерати та власноруч виготовлені суміші для підтримки біоти ґрунту.  

В результаті, наприклад у посушливий 2009 рік фермер отримав 4 т/га сої, коли сусіди збирали у 2 рази менше. І у 2020 році, коли все навколо горіло від спеки, ґрунт під кукурудзою Григорія був мʼяким та пористим, і це принесло високу врожайність. Тож сьогодні Григорій Головань розказує, як він працює з ґрунтом, аби мати стабільний і високий врожай.

Чому варто відмовитись від оранки

Kurkul.com: Григорію, розкажіть, будь ласка, про вашу систему обробітку ґрунту.

Григорій Головань: Мій обробіток ґрунту базується на теорії українського вченого-агронома Івана Овсінського. Я обробляю тільки верхні 5-8 см ґрунту. Чому саме така глибина? Тому що є таке поняття, як джерела надходження води в ґрунт. Влітку, коли немає дощу, більшість думає, що вода в ґрунт взагалі не надходить. Але це не так. Основним джерелом надходження вологи стає атмосферна іригація. 

Влітку поверхня землі нагрівається до 60-70℃, а на глибині 20-30 см температура набагато нижча. Відтак тепле повітря з атмосфери проникає через тріщини ґрунту, старі ходи коренів, ходи дощових черв'яків. І коли воно зустрічається з прохолодним ґрунтом, утворюється конденсат, як роса на холодній пляшці. Саме цього я досягаю, обробляючи ґрунт 5-8 см зверху.

Kurkul.com: А які ще процеси відбуваються в цьому верхньому шарі ґрунту?

Григорій Головань: Крім вологоутворення, на глибині близько 10 см відбувається ще один ключовий процес — азотфіксація. Це коли одноклітинні, як, наприклад, азотобактер чи інші азотофіксуючі бактерії, ловлять азот з повітря і перетворюють його на форми, доступні для рослин. І от коли землю обробляють глибше 10 см, плугом на 25-30 см, то руйнується цей акумулюючий шар. Виходить неприродне переміщення мінералів і речовин у ґрунті. Ось чому багато внесених добрив або випаровується, або йде у стічні води. Але знову ж для проведення цих процесів у ґрунті необхідний кисень.

Kurkul.com: Значить, кисень — це ключ до всіх цих процесів?

Григорій Головань: Так, якщо ґрунт м'який, добре структурований, то повітря проникає на глибину до 1 м. А де є повітря, там працюють мікроорганізми. Особливо важливі — хемосинтезуючі бактерії. Вони живуть, працюють, як кухарі, які готують їжу та перетворюють мінерали і добрива на форми, доступні для рослин.

І знову ж, якщо ми оремо на 25-30 см, то кисень в ґрунт глибоко не заходить. Ґрунт стає щільний. І тоді або процеси хемосинтезу зупиняються, або замість корисних бактерій починають розвиватися шкідливі, хвороботворні.

Читайте також: ТОП-10 фермерських господарств Київської області

Багато фермерів думають: «Яка різниця, як я цього року землю оброблю, а як наступного?» Але ґрунт — це жива система, де живуть мільярди мікроорганізмів. Вони налагодили зв'язки, створили канали, поселилися на певній глибині. А тут раз — і ви плугом все перевернули! Хто був зверху — опинився внизу без кисню. Хто жив глибоко — вилетів на поверхню на сонце. Всі загинули.

Ґрунт сприймає кожну глибоку оранку як агресію, як вторгнення. У геології це називається інтервенція. І після кожної такої інтервенції ґрунт має відновлюватися заново. А це роки.

«Серед покривних культур надаю перевагу житу»  

Kurkul.com: Ви активно використовуєте покривні культури. Розкажіть детальніше, які саме.

Григорій Головань: У 2023 році восени я посіяв озиме жито. У квітні задискував його і посіяв сою. Обробляв її біопрепаратами, які сам виготовляю. Отримав хороший результат. Але восени 2024 року я змінив підхід. На зиму посіяв суміш: 22 кг жита, 22 кг пшениці і 5 кг ріпаку. Тобто з року в рік експериментую, але жито залишається базою, адже воно навесні першим відновлює вегетацію. Відтак росте восени місяць, потім цілу зиму, оскільки попередні зими були теплими, та ще й березень-квітень. Коли дискую, то у мене вже колоски бувають.

Kurkul.com: Чому ви даєте житу так перерости?

Григорій Головань: Я стараюсь, щоб стебло було потужне, щоб наросло більше целюлози.  Більше целюлози — міцніша мульча. Ґрунт, покритий такими перерослими сидератами, тримає температуру. Потім ця мульча в землі лежить 2-3 роки. 

Kurkul.com: А що з сумішами? Ви їх пробували?

Григорій Головань: Пробував. Але на наступний рік треба вносити суміш гербіцидів навесні, щоб вбити ці всі трави. Добре, якщо вони взимку вимерзнуть, але є такі, що перезимують.  І друге — ніщо не дасть мені такого приросту біомаси, як жито.

Kurkul.com: При цьому сидерати відкладають строки висіву культур.

Григорій Головань: При глибокій оранці вікно можливостей дуже вузьке. Тому що ґрунт безструктурний, не тримає воду, немає структури. Сонце нагріло — все моментально починає випаровуватися. Тому вікно можливостей може бути кілька днів. І тому в більшості виходить, що господарства заходять в сирий ґрунт і ще більше цементують його.

Моя технологія дозволяє  сіяти з 15 квітня до 1 червня. Уявіть, одного року, я посіяв кукурудзу 22 травня. Всі сміялися: «Що в тебе буде?». А я отримав 10 т/га кукурудзи без мінеральних добрив. 

Що робити з «убитими» землями — відновлення ґрунту

Kurkul.com: Прихильники no-till кажуть, що на «запуск» екосистеми потрібно від трьох років. У вашій практиці скільки часу треба чекати, щоб екосистема ґрунту запрацювала?

Григорій Головань: Насправді все залежить від стану ґрунту та від того, наскільки він отруєний хімікатами. Якщо фермери правильно працювали, вологи вистачало, не використовувались агресивні препарати, то результат прийде швидше. Але якщо застосовували дуже сильні фунгіциди, то там вся мікрофлора знаходиться в анабіозі. Вона створила навколо себе оболонку і сидить у ґрунті. Мікрофлора вийде з анабіозу, коли концентрація солей знизиться до нормальних 0,1-0,3%.

Kurkul.com: На які показники при аналізі ґрунту в такому разі варто зважати?

Григорій Головань: Усі роблять стандартний аналіз ґрунту на вміст азоту, фосфору, калію, мікроелементів, органохлору. Але, на мою думку, ключове — кількість оксидів алюмінію, нерозчинених і розчинених солей у ґрунті, pH ґрунту, стан колоїдів. Тому треба робити розгорнутий аналіз ґрунту.

Друге і найголовніше — дивитися на структуру. Знаєте, як у людини — який би хімічний склад не був, здоров'я визначається фізичним станом, а не лише тим, скільки чого всередині. Чим більше розбалансована структура, тим довше триватиме відновлення.

Kurkul.com: А що відбувається з ґрунтом, коли його продовжують глибоко орати рік за роком?

Григорій Головань: Зазвичай фермери проводять глибоке розпушування на глибину 40 см. Уся пилюка, що була на полі, опускається на глибину 40 см і там цементується. Через 2-3 роки плужна підошва вже на глибині 40 см. Тоді роблять глибоке розпушування вже на 60 см. Знову через кілька років і на цьому рівні цемент. Далі беруть потужний трактор і довбають землю на 90 см. От кажуть, що в Миколаївській, Одеській областях уже нічого не можна зробити. Тому що до землі ставились як до гірської породи. Усе живе вбите, зруйновані всі ходи, уся структура ґрунту знищена.

Земля все може відновити, якщо правильно налагодити процеси. Найголовніше — навчити людей і зацікавити їх цим.

Kurkul.com: Ну і не можемо не запитати про економічний ефект.

Григорій Головань: Економічний ефект технології очевидний. Наразі дизпаливо подорожчало. Всі агрегати для обробітку ґрунту також надзвичайно коштовні. А моя технологія потребує всього 40 л дизпалива на 1 га в сезон. Сюди входить посів сидератів, весняне лущення стерні, посів, обприскування і молотьба. В той час холдинги закладають 200-250 л/га палив. Тобто економія очевидна тільки по одній статті витрат. 

Крім цього я абсолютно не використовую ЗЗР, протруйники насіння. Їх замінюю біопрепаратами власного виробництва на основі тільки натуральних компонентів, як от листя дерев, мікориза, зола та інше. А це економія до 40% від загальних витрат. Але розповідь про них, це тема не для одного інтервʼю.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову і успіхів вам у вашій справі.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2026 р.

Виконано за допомогою Disqus
Реклама