СФГ «Балкани» — це сімейна агрокомпанія, якій цьогоріч виповнюється 30 років. Як пригадує голова господарства Радослав Златов: «Я тоді молодий, вродливий, у 19 років, їдучи на старому тракторі, обробляв 50 га і дуже вірив у майбутнє сільського господарства України». Зараз під його керівництвом понад 20 тис. га землі на півдні Одеської області та 4 тис. га на Вінниччині. А зі старого трактора та 50 га господарство перетворилося на науково-випробувальний центр, який задає тенденції для всієї Бессарабії.

Бессарабський фермер збудував найпотужнішу ґрунтову лабораторію Півдня України

Як розповідає Радослав Златов, приблизно 10 тому він поїхав до Італії на запрошення компанії Pioneer. Тоді він почув, що 70% кукурудзи в Італії висівалося насінням гібридів цієї компанії. Що забезпечувало такий успіх? Виявилося, що компанія у кожному регіоні побудувала ґрунтові лабораторії, заклала сортовипробувальні ділянки. Відтак Pioneer  давав фермерам повну інформацію, які гібриди сіяти для кожної ґрунтово-кліматичної зони, з якою густотою, коли і як їх захищати. Фермеру треба було просто-напросто все виконати і зібрати великий врожай.

«В Україні в нас такого не було. Тоді в мене й з'явилася ідея: «Гаразд, а чого ми не можемо зробити це самі?», — пригадує Радослав Златов.

Цей період якраз співпав з періодом інтенсифікації сільського господарства Бессарабії. З 2013 по 2018 рік в регіоні було 6 вологих сезонів поспіль. Фермери використовували більше добрив, отримували казкові врожаї і думали, що Бессарабія нарешті заживе. Але вже тоді Радослав Златов відчував, що щось не так.

«Ми почали різко нарощувати свої витрати й, само собою, отримувати більший урожай. Почали дуже багато орати тоді землю, збирати стерню погустіше. На всіх попередниках кидали більше добрив, доходило до 0,7-0,8 т/га. Але вже тоді я почав розуміти, що десь ми вже даємо зайвого. Було багато питань, але відповідей не було», — пригадує фермер.

В результаті побудували власну ґрунтову лабораторію — сьогодні найпотужнішу на Півдні України. 

«Ми почали дослідження ґрунту, почали розробляти системи живлення для себе. Таким чином, почали намагатися збалансувати живлення та закладати різні досліди, намагатися збалансувати живлення на наших полях», — каже Радослав Златов.

Паралельно почалася співпраця з Одеським селекційно-генетичним інститутом. Академік Микола Литвиненко не зміг порадити конкретні сорти для бессарабських умов і просто передав усю лінійку зі словами «висівай і скажи, що краще виходить». Так з'явилися сортовипробування, які сьогодні налічують від 3 000 до 3 500 ділянок на рік.

У 2024 році Уряд США через Програму АГРО підтримав розвиток кліматично-орієнтованого насінництва у межах регіональних науково-випробувальних центрів. СФГ «Балкани» долучилися до ініціативи як підприємство, яке вже 9 років самостійно розвиває такий напрямок.

Відтак вдалось купити покращений млин для рослинних зразків, єдиний в Україні спектрофотометр з індуктивно-зв'язаною плазмою (для визначення мікроелементів), новий елементний аналізатор (для визначення загального вуглецю й азоту в ґрунті), автоматичний дистилятор у системі зі скрубером і мінералізатором (для визначення форм азоту).

«Ми отримали новий поштовх для посилення своєї роботи. Ми посилили роботу в лабораторії та на дослідних ділянках, закупивши обладнання за їхньою допомогою. Грант також дозволив залучити до команди фахівця, кандидата наук, який відповідає за методологію дослідів, їхню систематизацію та обробку даних», — розповів керівник СФГ «Балкани».    

Як «Балкани» адаптуються до непередбачуваного клімату?

Головний виклик Півдня — це не просто посуха. Виклик у тому, що кожен рік не схожий на попередній. У чотирьох із п'яти років нестача вологи не дозволяє розкрити потенціал культур. Але й надлишково вологий рік, якщо до нього підійти з неправильними інструментами, теж може стати збитковим.

«Рік на рік не схожий, і наше завдання тут на півдні стратегічне — завжди знаходити якийсь оптимум, швидко адаптуючись до тих умов, які є в цьому році», — розповідає фермер.

Для цієї адаптації СФГ «Балкани» сформували чотири ключові напрямки роботи.

Напрямок 1. Сортовипробування

Перше, від чого господарство відмовилося — це перевірка нових сортів і гібридів безпосередньо у виробництві. Це дорого, а помилки масштабуються на тисячі гектарів.

Натомість тут проводять дрібноділяночні досліди з обов'язковим мінімальним строком спостереження 3 роки, а то й 5 років. Тільки те, що показало себе стабільно кращим, потрапляє в реальне виробництво. 

«Були роки, коли до нас заходила західна селекція на Південь. І у вологі роки вона себе показувала дуже добре. Ми сіяли якісь площі. Потім, як ви пам'ятаєте, 2019–2020 —  роки страшної посухи, які показали, що виживає тільки вітчизняна селекція, пристосована до таких жорстких умов», — зазначив Радослав Златов.

Напрямок 2. Система живлення: двічі на рік, кожне поле, із прив'язкою до вологи

Система живлення в СФГ «Балкани» побудована на двох агрохімічних обстеженнях  — після збирання (на весь комплекс елементів) і в лютому (на азот, сірку та вологу в метровому шарі).

«Двічі на рік ми встигаємо перевірити всі 25 000 га землі на елементи живлення. Таким чином, намагаємося максимально збалансувати живлення наших рослин. Все ж фактор вологи для нас критичний, і залежно від нього ми, звісно, балансуємо азотне живлення», — додає керівник господарства.

Результат такого підходу — економія на добривах у середньому 20–30% порівняно з попередньою практикою. У сьогоднішніх цінах, коли тонна амофосу коштує 50 тис. грн/т, це дуже суттєва цифра.

Напрямок 3. Система захисту: шукати оптимум, а не максимум

У вологі роки захист рослин у СФГ «Балкани» виходив до $100/га. Це, як виявилося, надлишок. У посушливі роки агресивний фунгіцидний захист може взагалі завдати шкоди. Рослини, що перебувають у стресі від нестачі вологи, погано переносять додаткове хімічне навантаження.

Тому третій напрямок — це дослідження систем захисту насіння і рослин з метою знайти не максимум, а оптимум для конкретних умов конкретного року. 

«Препаратів на ринку — сотні, умови — щороку різні. Без власних дослідів обрати правильне рішення практично неможливо», —  каже аграрій.

Напрямок 4. Сівозміна: тільки озимі, горох як інвестиція

За останні 3 роки господарство радикально переглянуло структуру сівозміни. Від соняшнику і кулісної кукурудзи відмовились повністю. Сьогодні структура посівів господарства виглядає так: 50% — складають озима пшениця і ячмінь, 30% — озимий ріпак, 20% — зимуючий горох.

Читайте також: Господарству з Одещини вдалось зберегти більшість посівів озимого гороху

Горох у цій системі не приносить прямого доходу, але виконує дві критичні функції: накопичує азот через бульбочкові бактерії та не споживає воду з нижніх шарів ґрунту, що в умовах Півдня є ключовим.

«Після гороху ми наступні 2 роки отримуємо той дохід, який з цього поля не отримували. Це дуже такий принциповий момент, якого ми дотримуємося і не плануємо міняти, бо міняти сівозміну на Півдні нема на що», — пояснює фермер.

До речі, про те, яка сівозміна була в господарстві раніше ви можете ознайомитись в матеріалі АгроЕкспедиція. Соняшник 2018.

 

Навіщо орати, якщо можна не орати?

Паралельно зі змінами в сівозміні господарство кардинально переглянуло підхід до обробітку ґрунту. Ще кілька років тому в «Балканах» активно орали, дискували, глибоко розпушували. Сьогодні від усього цього відмовились.

«Технологічний підхід теж змінився кардинально. У нас на сьогодні залишились тільки технологія No-till, або Strip-till, або анкерні сошники», — каже Радослав Златов.

Нова логіка виглядає так: комбайн максимально рівномірно розподіляє пожнивні рештки, солома залишається на поверхні як мульча, яка захищає ґрунт від випаровування. За потреби проводять легке вирівнювання боронами типу Result від компанії Mzuri. Далі — прямий посів сошниками John Deere 1890 або 1870 (анкерний варіант із роздільним внесенням добрива й насіння на різну глибину).

Читайте також: Бессарабське господарство відмовилося від інтенсивного обробітку ґрунту

Третій і дедалі важливіший елемент системи — сівалки Mzuri. Сьогодні в господарстві чотири шестиметрові комплекси, які засівають до 30% площі. Технологія Mzuri розпушує ґрунт на 25 см у вузькій смузі без обертання пласта і одразу закладає добриво нижче насіння.

«Ми перестали землю взагалі чіпати. Є поля, де три роки вже сіють тільки Mzuri, і там вже набагато краща структура самого ґрунту. Там вже з'явилось багато червʼяків, і сама структура ґрунту покращується», — зазначає фермер.

Перехід на мінімальний обробіток скоротив і витрати пального.

 

Норми висіву: менше рослин — сильніші рослини

Ще одна зміна, яка давалася психологічно непросто, — це суттєве зниження норм висіву. Раніше пшеницю сіяли нормою 4 млн і більше насінин на гектар. Сьогодні норми такі:

• пшениця — до 2 млн насінин/га;
• ячмінь — до 1,5 млн насінин/га;
• ріпак — до 300 000 насінин/га.

Логіка — сформувати потужну розгалужену рослину, яка здатна пережити найскладніші умови. Одне-два стебла, що вистояли в посуху, дадуть врожай. Густий ослаблений посів — ні.

При таких нормах особливо критичною стає якість насіннєвого матеріалу. Насіння зернових в СФГ «Балкани» вирощують самостійно, беручи батьківські форми безпосередньо від селекціонерів і контролюючи весь процес від поля до доробки.

Що з цього може взяти фермер?

Як у СФГ «Балкани» вийшло отримувати високі врожаї на богарному Півдні, де нормальний рік — виняток. Керівники господарства не мають якогось секретного інгредієнта. Вони просто почали рахувати і перестали робити те, що не окупається: добрива без аналізу, оранку без потреби, захист без моніторингу вологи. Кожне рішення тепер проходить через одне просте запитання: а навіщо? Саме з цього й починається системність.

Ми зібрали кілька практичних принципів, які прослідковуються в усьому, що робить господарство:

• Не перевіряти нове на виробничих площах. Дрібноділяночний дослід коштує копійки порівняно з помилкою на тисячі гектарів.
• Не вносити добрива за звичкою. Без аналізу ґрунту і без прив'язки до реального запасу вологи це або викинуті гроші, або пряма шкода.
• Будь-яка обробка ґрунту в посушливій зоні — це насамперед витрата вологи. Якщо від неї можна відмовитись — треба відмовлятись.
• Сівозміна на богарному півдні не будується заради прибутку з кожної культури. Вона будується заради сталості системи в цілому. 
• Норму висіву варто розглядати не як спосіб застрахуватися від загибелі рослин, а як спосіб сформувати таку рослину, яка виживе сама.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2026 р.