
Тепличний бізнес не надто популярний серед фермерів-початківців: великі вкладення, цілодобовий контроль, примхливі культури. Але агроном-овочівник «Тандем-Агро» Анна Казік каже: головне — обрати правильну культуру і сорти, з чого починати. За 60 км від лінії фронту, у Павлоградському районі, вона вирощує перці п'яти сортів, томати і огірки без хімічних обробок і ділиться досвідом, який культурі довіряти новачку, а яка помилок не пробачає.
Анна Казік: У школі я добре знала біологію. Улюблений предмет став базою при виборі місця навчання. Медицина і ветеринарія відпали, тому що я боюся крові. Я прийшла до висновку, що треба йти навчатись на вчителя біології, або агронома. В результаті вступила до Київського університету біоресурсів і природокористування України. Так дівчинка з міста почала вчитись на агронома.
На п'ятому курсі університету нас розподіляли на роботу. Я потрапила в Кіровоградську область. Там я працювала зі своїм чоловіком, але після розлучення забрала дітей і повернулась додому, в Кам'янське. А далі мене знайшов керівник ФГ «Тандем-Агро» з Павлограду і запропонував роботу агрономом. Тут я зараз і працюю.
Анна Казік: Господарство у нас багатопрофільне. Я зараз працюю в підрозділі «Сад». Ми вирощуємо яблука, груші, черешні. Окремий напрямок — овочівництво у відкритому і закритому ґрунті. Відкритого ґрунту в нас 15 га. Це овочеві культури: томати, перці, солодка кукурудза і диня. Закритий ґрунт — 1,5 га плівкових дугових теплиць, де вирощуємо перець, огірок та томат.

Анна Казік: Почалася війна, і керівництво вирішило побудувати теплиці. Тоді, наприкінці 2022 року, якраз розпочалися державні грантові програми. І ми подумали: чому б ні?
Рішення, яке на перший погляд здається ризикованим, заходити в новий напрям посеред війни, насправді виявилось логічним. Програми державної підтримки відкрили можливість для господарств, що раніше не розглядали закритий ґрунт як пріоритет.
Анна Казік: У нашому підрозділі працює близько 50 людей. На тепличний комплекс до серпня виділяємо приблизно 15 осіб. У серпні, коли набираємо людей, щоб зібрати яблука, розраховуємо на 150 сезонних працівників. Для тепличного комплексу додається ще до 30 людей. Усі разом допомагають і у відкритому, і в закритому ґрунті.
Анна Казік: Ми намагаємося стати енергонезалежними. Встановили сонячні панелі, твердопаливні котли, купили генератори. Зараз для господарства це не розкіш, а необхідність. Світло вимикають без попередження, а теплиця чекати не буде. У нас, крім теплиць, є ще склад для зберігання яблук. Важливо і там постійно підтримувати температуру. Тому кожна ланка має працювати незалежно одна від одної: і опалення, і полив, і зберігання врожаю.

Також дуже важлива автоматика на теплицях, бо співробітників у Павлоградському районі не досить багато. Тому доводиться вкладати немаленькі гроші, щоб налагодити всю цю систему.
Анна Казік: Можна сказати, що у нас відпочинку не буває. Збирати огірки, які ми вирощуємо в теплицях з опаленням, ми завершили 10 грудня. Також паралельно ще дозбирували капусту в полі. Проміжок від 15 до 25 грудня — це був такий короткий період відпочинку. Далі почали садити тюльпан і доглядати гіацинт. Працювали навіть на Різдво.
Анна Казік: Наш тепличний комплекс поділений на три блоки, і в кожному одночасно вирощуються різні культури. Зараз, наприклад, в частині теплиць — тюльпан. В неопалювальних теплицях посіяли редис, який плануємо зібрати до 15 квітня. З 15 квітня там з'являться томати. В інших теплицях з травня — перці та огірки.
Анна Казік: Ми насичуємо ґрунт корисною мікрофлорою: вносимо гриби, триходерму. Купуємо добрива та біопрепарати в компанії «Агрітема». Після того, як знімаємо рослинні рештки, одразу вносимо біологічні препарати — вони допомагають розкладати ці рештки, вбивають шкідливі організми і насичують ґрунт корисними мікроелементами. Навесні цей процес повторюємо. Також обовʼязково вносимо органічні добрива, які купуємо а сусідній фермі.

Багато хто міняє ґрунт в теплиці час від часу, бо накопичуються хвороби. Ми цього поки що не робимо, бо система працює. Якщо ти правильно доглядаєш ґрунт, він сам себе відновлює. Головне — не лінуватись працювати з біологією після сезону та перед початком висіву. До того ж агрохімію в теплицях ми не використовуємо.
Анна Казік: Все залежить від технології вирощування. Якщо огірок росте на мінеральній ваті, у систему постійно подають мінеральні солі. Рослина живе тільки на цьому розчині, тому помилки в живленні одразу відбиваються на продукції.
У ґрунті я керую процесом сама. Якщо сьогодні переборщу з нітратами — завтра рослина просто не засвоїть їх у такій кількості. Тому доводиться дуже точно тримати баланс. І ще момент: субстрат після сезону часто просто викидають. А ґрунт служить роками — його треба берегти. Чесно скажу: за врожайністю мінеральна вата часто виграє. Але в кожної технології є свої плюси і свої ризики.
Анна Казік: Насіння купуємо тільки в офіційних дистриб'юторів — наприклад, HM.Clause, Syngenta. З перців у теплицях вирощуємо червоні кубічні Вангард та Амарок, жовті кубічні — Гуалда та Спрінгбокс, червоний перець, типу капії — Ред Феррарі.
Анна Казік: У нас є свердловини і насосна станція з фільтраційним вузлом. Є великий басейн для зберігання води на 5,5 тис. м³. Система працює так, що зі свердловини воду накачують в басейн. З нього вода йде на полив теплиці через фільтраційний вузол. До рослин вода доходить через систему крапельного зрошення.
Я рекомендую всім, хто починає справу з поливом, робити аналіз води. У нас вода зі свердловин дуже поганої якості, адже насичена солями. Тому ми встановили систему зворотного осмосу. Раніше при поливі на поверхні ґрунту просто залишалися солі. Зараз ми повністю контролюємо цей процес.

Анна Казік: На мою думку, найвимогливіша культура в закритому ґрунті — це огірок. Це дуже чутлива рослина. Наприклад, на стадії розсади не можна поливати по листю — одразу отримаєш опік. Зі шкідників на нього нападають і кліщі, і трипси. За сезон найбільше технологічних проблем саме з огірком. Перець і томат в цьому плані набагато простіші. Огірок не прощає помилок у вирощуванні.
Анна Казік: Я думаю — з томатів. Томати досить невибагливі, витримують пониження температури. У нас була ситуація, коли 1 квітня висадили томати, а через 2 дні вдарили заморозки до -8 °C. Ми в теплиці поставили дуги, прикрили рослини плівкою, зверху ще агроволокном. Томати все пережили, і 15 червня ми вже збирали врожай. Якби це був перець або огірок — він би ту ніч не пережив. Тому якщо у вас немає підтримуючого опалення, обмежені можливості — починайте з томату.
Анна Казік: Перець. Ми стартували в сезон з ціною 70 грн/кг. У вересні ціни просіли до 40 грн/кг, але вже в жовтні-листопаді знову відбувся підйом ціни до 50–60 грн/кг. Останній перець ми збирали 28 листопада.
А от найнестабільніша культура — знову ж огірок. Ринок дуже нестабільний. Якщо в людей на городах огірок вродив, то ціна може бути 5 грн/кг, а якщо згорів, то по 30–40 грн/кг. В грудні за огірок, який ми вирощували в опалюваних теплицях, ми отримували від 100 до 120 грн/кг. Тому важко вгадати: можна по 5 грн продати, а можна — по 120 грн.
Анна Казік: Думаю, вартість буде трохи вищою, ніж минулого року. Якщо раніше господарства починали сіяти редиску наприкінці січня — на початку лютого і вже в кінці березня отримували врожай, то цьогоріч більшість тільки зараз почала її сіяти, бо погодні умови не давали. У попередні роки перша редиска продавалася за ціною 40–50 грн/кг. Цьогоріч, я думаю, ціна зросте на 10%. Але це я говорю про редиску, вирощену в теплицях без опалення. Як на мене, вирощувати її і витрачати ресурс на опалення, досить дурна справа.

Анна Казік: За моїми відчуттями, найбільше в цьому сезоні ми витратимо на ентомофагів. Також значні кошти ми вклали у переобладнання теплиць. В цьому сезоні ми їх трошки удосконалюємо, додаючи міцніші матеріали в конструкцію.
Анна Казік: Є в планах розширити квітникарство. Ми 2 роки вирощуємо тюльпани та гіацинти. І в цьому році у нас зʼявилися клієнти, які готові купувати квіти цілий сезон. Тому є ідея продовжити квітникарство на літо й осінь. Можливо, це будуть еустоми або горщикові квіти, як сульфінії, петунії, калібрахоа.
Можна сказати, що я вже маю чималий багаж знань у квітникарстві. Керівник господарства постійно мотивує їздити на навчання, тематичні заходи, конференції. Я постійно у процесі навчання, але все ж готова розвиватися далі.
Анна Казік: Якщо у вас є клієнт і ви знаєте технологію — ця справа дійсно вигідна. А якщо клієнта немає, а ви купили цибулини, які коштують нереальних грошей, то краще не беріться за це. В нас проблем з реалізацією не було. Приїжджали і звичайні покупці, і гуртовики з Павлоградського району чи Самара (прим. ред: колишній Новомосковськ).
Анна Казік: Насправді, я думаю, що проблема більшості такого роду господарств полягає у збуті. Ми знаходимося у зоні, куди багато хто не ризикує везти продукцію. Від нас вже за 60 км війна. Ми реалізовуємо продукцію в торгівельні мережі, такі як «Таврія», «Сільпо», працюємо з гуртовиками з Павлограда, Лозової, Дніпра. До того ж продаємо овочі напряму людям, військовим, які хочуть домашніх овочів, адже маємо точки продажу недалеко від дороги. Тому наша проблема в тому, що іноді не вистачає продукції на всіх бажаючих.

Анна Казік: Так, прилетіти може будь-коли. Ну і загалом багато незручностей. Наприклад, досить часто зникає мобільна мережа. Це зупиняє автополив в теплицях і в саду, адже все керується через телефон. Starlink ставити дуже небезпечно, адже вороги можуть подумати, що в цій локації військовий обʼєкт. Ну і питання захисту техніки господарства також відкрите.
Анна Казік: В поле я б не повернулась ні за які гроші. Для мене тепер незрозуміло, як можна вирощувати щось без води. В закритому ґрунті я можу контролювати все — від шкідників до води чи добрив. А в полі, то посуха, то сарана, то хвороби — все залишається на волю Божу. Я ж звикла все контролювати, абсолютно все.
Але якби в мене зараз був вибір, я б пішла далі навчатися у напрямку квітникарства і розвивала б себе: вирощувала б троянду, еустому, півонію. Тому в агрономії ніколи немає точки фінішу.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2026 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.