Два роки повномасштабної війни Юрій Фільченко провів у ЗСУ, працюючи з дронами. Після демобілізації вирішив, що цей досвід не можна втратити. Він виграв грант «Варто» Українського ветеранського фонду, купив DJI Agras T50 і запустив компанію «Ветеранські агродрони».
Kurkul.com розпитав Юрія, чому для цієї роботи досвід керування БпЛА важить більше за агрономічний, як дрони конкурують із самохідними обприскувачами і чому операторів він шукає насамперед серед побратимів, зокрема з ампутаціями.
Юрій Фільченко: Я жив у Маріуполі. Працював у металургії. Паралельно мав невелику орендовану ділянку в Новоазовському районі, недалеко від кордону з Росією. Там разом з товаришем-фермером вирощував ранні ягоди — полуницю і кавуни. На цій ділянці я відповідав за технічну складову — крапельне зрошення, організацію теплиць, людей. Так працювали кілька років.
Читайте також: Сім'я Величко: Медова косметика переродила наш бізнес
А далі був Майдан та початок російсько-української війни. Новоазовський район захопили росіяни, ну і наші поля також. Відтак цей фермер переїхав у Маріуполь, а я — у Вінницю. Тут з агро я справи не мав. Коли почалося повномасштабне вторгнення, я доєднався до лав ЗСУ. Після двох років роботи з різними типами БПЛА я повернувся. Тоді було багато пропозицій грантів для ветеранів. Я для себе відкрив напрям агродронів і вирішив спробувати розвивати цю справу. Ну, і отриманий грант відкрив переді мною ці двері.
Юрій Фільченко: Я відштовхувався від свого найсвіжішого досвіду. В інтернеті дивився, що пропонують школи дронів, і там вперше побачив, що є агродрони. Далі почав вивчати цю тему. Так, я знайшов безкоштовне десятиденне навчання для пілотів агродронів від МХП. Частині людей пропонували працевлаштуватися на підприємствах холдингу. Вже на той час виник план зайнятися агродронами. Я бачив, що є багато грантових програм для ветеранів.

Юрій Фільченко: Керування агродроном аналогічне, як і з DJI Mavic. А коли ти дивишся на пульт керування, то розміру не відчуваєш. Єдина різниця в тому, що через вагу агродрон трішки повільніший.
І повертаючись до агродосвіду — я б цю тезу заперечив. Важливіший, все ж, досвід керування БпЛА. Я бачу серед своїх колег, які теж обробляють поля агродронами, переважно не аграріїв, а якраз людей, які займалися дронами.
За агрохімію відповідає агроном, який знаходиться поруч з нами. Він слідкує за концентрацією, змішує хімічний розчин. Наша задача — лише нанести його на рослину в заданому районі із заданою концентрацією. Тому безпосередні знання агротехнологій від нас не вимагаються взагалі.
Юрій Фільченко: Рівномірність досягається за рахунок програмного забезпечення дрона. Захват, кількість розпилення — це все обговорюється з фермером. І далі ти вносиш налаштування в програму, і дрон відпрацьовує їх в автоматизованому режимі. Я слідкую, щоб все йшло за планом.
Юрій Фільченко: Насправді тут більш визначними є умови для внесення агрохімії. Тобто, знову ж, агроном визначає оптимальні погодні умови для внесення. Якщо фермер свідомо ризикує, розуміючи, що, наприклад, у вітряну погоду покриття буде нерівномірним, бо йому важливо обробити поле зараз, — ми йдемо назустріч.
Єдине, від чого можемо відмовитися — це хімія, заборонена в Україні або занадто токсична. І ще є порошкова агрохімія, яка розводиться безпосередньо перед внесенням, і вона може забивати форсунки агродронів. Від неї ми теж можемо відмовитися.
Юрій Фільченко: Я сконтактував з ветераном з Вінниці, який, як і я, виграв грант на купівлю агродрону. Ми з ним зараз працюємо спільно, щоб охопити більші площі. У нас два дрона DJI Agras T50.

Юрій Фільченко: Зараз DJI випустила Agras Т70 та Agras Т100. Це клас більш важких дронів. Але вони не дуже універсальні і орієнтовані на великі поля. Т50 — це середній клас, яким можна обробляти і великі, і малі ділянки. Тому у нас два екіпажі для охоплення всіх розмірів полів.
Юрій Фільченко: Акумулятори, автопричепи, супутнє обладнання у вигляді генераторів, бака для перемішування хімії. Засоби для очищення обладнання — автомийка, компресор, набір інструментів та ще багато дрібниць.
Ще багато чого бракує. Є ідея купити Starlink, бо в полях не часто є звʼязок. Він потрібен і для звʼязку з фермером, і щоб бачити повідомлення про тривогу.

Юрій Фільченко: Вносили весь спектр від інсектицидів до мінерального живлення та сумішей. Культури були різні — соняшник, кукурудза, гарбузи.
Юрій Фільченко: Ні, це була незнайома людина. Не знаю, яким чином нас знайшли. Ми виконали замовлення, все без проблем пройшло. Чекаємо від них повторних замовлень.
Юрій Фільченко: Ми зараз працюємо над збільшенням швидкості. Спочатку працювали максимально обережно, а зараз прибираємо в нашому операційному процесі необов'язкові речі, які явно гальмують. Хочемо дійти до показника 200 га за зміну.
У нас працює генератор на 10 кВт, який на ходу заряджає акумулятори. Тобто, працюємо над налагодженням ефективності роботи.
Юрій Фільченко: З початку воєнного стану повітряний простір України закритий для цивільних користувачів, і ця заборона стосується безпілотників. Ще у 2022-му Мінагрополітики випускало пам'ятку, що використання безпілотників цивільними без узгодження з ОВА суворо заборонено.

Проте варто розуміти, що порядок отримання дозволів не стандартизований. Кожна область вибудовує свій механізм. І отримання цього дозволу на фермеру. Ми просто виконуємо роботу. Але з практики скажу, що все виконується в ручному форматі.
Юрій Фільченко: Загалом, наш головний конкурент — це самохідна техніка для обприскування. Фермери купують чи орендують, бо так завжди робили. Про дрони вони чули, але не пробували ще. Тому приблизно 3% полів обробляються агродроном, а 97% — обприскувачами.
Щодо ринку послуг агродронами, то він розвивається. Бачу, що є ті, хто почав цю справу і закинув. Причин кілька. По-перше, не вміють працювати з агрохімією. Тобто вони не використовують засоби захисту, адже впевнені, що оператору нічого не загрожує. Насправді туман з агрохімії покриває поле, автівку і людей, які обробляють. Тому починаються проблеми зі здоровʼям.
По-друге, є дуже великий шанс втратити агродрон. Системи РЕБ є дуже потужними і непередбачуваними. Часто вмикаються навіть без сигналу тривоги. А тут в тебе великий агродрон, який за таких умов дуже легко втратити. Тому навіть ті, хто керував різними дронами, часто втрачають контроль над дроном. Дехто спробував і вийшов з цього бізнесу.
Юрій Фільченко: Звичайно, що ні. Я працюю в оборонці та в державній педагогічній структурі. Тому мені вистачає керівників. Побути керівником теж цікаво.
Юрій Фільченко: Ціна залежить від площі, норми виливу та типу робіт. Середня ціна на ринку — 350 грн/га.
Фермери недооцінюють обробку агродронами. В технічних коліях від самохідної техніки втрачається 3–5 % врожаю. З агродронами ви цього уникаєте. Я вже не кажу про вартість послуг. Тому, я думаю, з часом на полях переважатимуть агродрони.
Юрій Фільченко: Де знайти стільки операторів дрона, які б цю роботу витягнули і погодилися б працювати в таких умовах? Бо умови роботи складні і треба величезний багаж знань і вмінь. Ти маєш вміти їздити по бездоріжжю на машині з причепом. Ти маєш вміти поремонтувати дрон і машину іноді в полі. Ти маєш вміти працювати вночі, іноді по п'ять днів підряд. І цей ритм теж мало хто може витримати.

Для нас, як для військових, це нормальний ритм — ми від нього ще не відвикли. Не спати, працювати вдень і вночі, вирішувати всі свої проблеми самостійно. Але якщо я захочу розширитися і знайти таких людей — я не уявляю, де їх шукати.
Юрій Фільченко: Так, зараз є ті, хто звільняється зі служби. В першу чергу я дивлюся саме на таких хлопців. Якщо навіть є поранення чи ампутовані кінцівки, але людина працювала з БпЛА, то я готовий брати на роботу.
Юрій Фільченко: На FPV-дроні це складно. А на DJI Agras, який працює як «Мавік», — це реально.
Юрій Фільченко: Графік роботи. Ну і те, що ти один — тобі ніхто не допоможе. Ти знаходишся за багато кілометрів від міста, якщо тебе техніка підведе — ти підведеш фермера. Тобто, на тобі максимальна відповідальність.
Ну і витримка. Я не маю морального права закритися десь і сидіти на місці. Втекти? Ну, це ж не про ветеранів взагалі. Ми ж не для того поверталися, щоб тікати. Не для того воювали, щоб тікати. Тому нам потрібно тільки рухатися вперед.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2026 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.