Жан-Марі Сероні: постійно скаржитися увійшло в традицію французьких фермерів

Жан-Марі Сероні: постійно скаржитися увійшло в традицію французьких фермерів

19 червня 2015 271 0

Kurkul.com в ексклюзивному інтерв’ю з провідним світовим агроекономістом із Франції Жаном-Марі Сероні поспілкувався про те, що являє собою сільське господарство Франції, які воно має особливості та куди рухається, чого не вистачає сучасному європейському фермерові та що необхідно зробити для того, щоб допомогти вижити й розвиватися малим і середнім фермерським господарствам в Україні.

Kurkul.com: Розкажіть дещо про себе та про свою роботу.

Жан-Марі Сероні: Наразі я не представляю жодної структури. Я – незалежний консультант, але протягом 20 років я очолював дорадницьку структуру CER France.

Вона була створена 60 років тому, на початку модернізації французького сільського господарства, коли сільгоспвиробники були незадоволеними офіційними дорадниками від держави, а незалежних консультантів. Структура є власністю Асоціації сільгоспвиробників, які її створили, тому вони самі визначають напрямки її діяльності і самі оплачують її послуги.

Зараз CER France надає послуги у трьох напрямках: бухгалтерія, управління господарством і консультації, поради щодо розвитку господарства. Особливість її у тому, що вона приватна, але разом з тим вона не є капіталізованою.

Жан-Марі Сероні

Kurkul.com: Розкажіть про особливості французького фермерства, тенденції у сільському господарстві Франції.

Жан-Марі Сероні: Французьке сільське господарство – це, головним чином, сімейні ферми, які не мають промислового капіталу. Працює на цих фермах, в основному, сім’я власника, найманих працівників дуже мало. Часто буває так, що на фермі працює лише фермер, а дружина працює в іншому місці, або навпаки. Середній розмір господарства – близько 60 га. Загалом у Франції нараховується близько 500 тис. господарств.

Якщо говорити про культури, які вирощуються у Франції, то ви знаєте, що територія цієї країни не обмежується лише її материковою частиною. Тому, враховуючи наші заморські території, можна сказати, що у Франції вирощуються практично всі рослини, навіть банани.

Якщо взяти розподіл між рослинництвом і тваринництвом, то трохи більше половини займає рослинництво, трохи менше – тваринництво.

Kurkul.com: CER France розробила концепцію гнучкого господарства. Могли б ви розповісти про неї докладніше?

Жан-Марі Сероні: Концепція гнучкого господарства з’явилася у 60-ті роки, коли йшлося про модернізацію французького сільського господарства.

Що вона собою являє? Якщо раніше фермер працював досить одноосібно і намагався самостійно втілювати в життя проекти з розвитку свого господарства, то зараз він може працювати або так само, або розробляти проекти спільно з іншими фермерами.

Я не думаю, що колись у Франції буде укрупнення фермерських господарств і перетворення їх у холдинги з кількістю земель в 20-30 тис. га, але, тим не менше, сільське господарство розвивається. Зараз ми бачимо, що відбувається вливання промислового капіталу в розвиток ферм і розвиваються такі своєрідні форми кооперації, коли фермер може працювати самостійно, але частково вести спільну діяльність в окремому напрямі з іншим фермером.

Жан-Марі Сероні

Kurkul.com: Які тенденції превалюють зараз у французькому агросекторі?

Жан-Марі Сероні: Взагалі-то, сільськогосподарське виробництво у Франції стабільне, тобто ми весь час виробляємо практично один і той же об’єм продукції. Тому, наприклад, якщо ми візьмемо експорт сільськогосподарської продукції, то він розвивається дуже повільно. Нас обганяють інші країни, які подвоюють свій експорт. Так, раніше ми були на третьому місці серед експортерів сільськогосподарської продукції, а зараз – уже на п’ятому.

Зараз у Франції ведуться широкі дискусії стосовно того, чи повинна країна задовольнятися лише лише забезпеченням внутрішнього ринку чи таки розвивати експорт. Екологісти виступають лише за роботу на внутрішній ринок. Вони говорять, що Франція не повинна виробляти більше продукції і віддавати її на експорт. Є інші політичні течії, які говорять, що у Франції є великий потенціал і потрібно, щоб експортний потенціал її розвивався, хоча при цьому потрібно зважати на те, що продукція для внутрішнього і зовнішнього ринків зазвичай може бути різною.

На сьогоднішній день у Франції сильно зріс попит на органічну продукцію. Хоча би раз на рік 90% французів вживають органічну продукцію у їжу. Раніше такого не було.

Органічна продукція стала більш доступною і її можна знайти у будь-яких супермаркетах, хоча органічне виробництво у Франції обмежене. Воно займає близько 3-4% усіх сільськогосподарських площ, тому поки що ми є імпортером органічної продукції і самостійно попит на неї задовольнити не можемо.

Ще одна тенденція, яка спостерігається у сільському господарстві Франції – зменшення відсотку тваринництва і збільшення рослинництва. Ця тенденція особливо намітилася з 2007 року, коли зросла ціна на зернові. Рослинництво вимагає менше затрат по часу і по об’єму роботи, ніж робота з тваринами, хоча, глобально, воно дає менше прибутку.

Крім того, велика увага сьогодні приділяється стану ґрунтів і їх збереженню, тому зараз приблизно на 40% території використовується безорна технологія обробки ґрунту.

Ще одна новітня тенденція у Франції – агроекологія. Це не є органічне виробництво в чистому вигляді, без добрив, без фітосанітарних продуктів… У випадку агроекології йдеться про те, щоб використовувати їх якомога менше і ефективно використовувати біологічні процеси. Ця тенденція дуже підтримується урядом і міністром сільського господарства Стефаном Ле Фоллем.

Kurkul.com: Наскільки французькі фермери задоволені новими екологічними нормами, і як це відображається на їхньому прибутку?

Жан-Марі Сероні: Ці агроекологічні вимоги обумовлені спільною Сільськогосподарською політикою Євросоюзу і накладають певні адміністративні вимоги: фермер має вести записи, скільки і яких добрив було внесено, і звітувати про свою роботу, а це новизна, і йому, звичайно, не дуже подобається, що він має це робити. Крім того, дотримання цих екологічних норм ускладнює їм роботу, бо звичайне ведення господарства їм набагато простіше.

Хоча серед французьких фермерів великі прихильники екологічного руху, які горді з того, що працюють на збереження довкілля, що вони використовують менше хімічних препаратів. Але існують фермери, які у різних екологічних умовах бачать лише якісь проблеми для себе, тому є організації, які займаються роз’яснювальною та просвітницькою роботою. Вони пояснюють фермерам, що агроекологічні заходи і екологічні вимоги – це не проблеми і що це не вплине на рентабельність їхнього виробництва.

Для того щоб фермера стимулювати і надалі розвивати в нього бажання дотримуватися агроеколочних вимог, була запроваджена система дотацій на екологічне виробництво. У Франції виплачується близько €300/га.

Жан-Марі Сероні

Kurkul.com: Чого не вистачає сучасному французькому, європейському фермеру?

Жан-Марі Сероні: Якщо ви запитаєте французького фермера, чого йому не вистачає, то він скаже, що хороших цін. І навіть, якщо ціна буде дійсно високою він усе одно скаже, що цього недостатньо.

Проте зараз це є правдою, оскільки з цінами дійсно існує велика проблема. Оскільки європейський ринок відкритий до світового ринку, і усі тенденції та волатильність цін, які існують на світовому ринку, впливають на волатильність цін аж до споживача. Наприклад, якщо ціни на молоко (сировину) зросли, виробник змушений піднімати ціну на молочну продукцію, сири, йогурти, які продаються в супермаркеті. Так само, якщо ми візьмемо ціни на пальне, якщо ціна на пальне піднімається вище $100/барель, це також впливає на вартість виробництва. Сільськогосподарський виробник – єдиний виробник, який не фіксує свою ціну, бо його ціна залежить від ряду зовнішніх факторів.

Сьогодні для того, щоб бути сільгоспвиробником, треба мати все більше знать і бути все більш компетентним. Ця тенденція у сільському господарстві буде розвиватися і в майбутньому, тому фермерам необхідно постійно йти в ногу з часом.

Kurkul.com: Російські ЗМІ стверджують, що європейські фермери сильно постраждали внаслідок російського ембарго. Чи дійсно це так?

Жан-Марі Сероні: Взагалі-то важко визначити, наскільки російські ембарго вплинули на європейських фермерів. Якщо ви пам’ятаєте, було два російських ембарго: перше – санітарне (на ввіз свиней), пов’язане із захворюванням АЧС, друге – політичне.

В усьому світі відомо, що від другого ембарго найбільше постраждала Україна, оскільки Росія була для вас дуже великим продовольчим ринком.

Щодо Франції, це ембарго не стосувалося спиртних напоїв, тому найголовніша частина нашого експорту продовжує експортуватися.

Стосовно ембарго, скажімо, на молочну продукцію і овочі, також дуже важко оцінити його вплив. Наші сільгоспвиробники не маючи можливості експортувати в Росію, пішли на ринки інших країн Євросоюзу або намагалися обійти ринок, наприклад, реекспортуючи свою продукцію в інші країни, де немає ембарго, а потім через них товар потрапляв у Росію. Хоча це робити виявилося складніше, ніж здавалося спочатку.

Другий ефект, який мало це ембарго, – відкриття нових товарних потоків. Наприклад, Росія підписала угоду з Китаєм і почала активно розвивати з ним торгівлю. Крім того, Росія збільшила своє власне виробництво. Саме ці два моменти матимуть довготривалий ефект.

Загалом, на прикладі сільського господарства Франції можна сказати, що російське ембарго особливо не відобразилося. Було кілька підприємств, які постраждали від нього, але загалом негативного впливу на галузь воно не мало.

Жан-Марі Сероні

Kurkul.com: Як ви вважаєте, чи є майбутнє в українського малого та середнього агробізнесу? При нинішній ситуації в країні, чи можливо фермерам зберегти своє виробництво і що для цього потрібно?

Жан-Марі Сероні: Наскільки я зрозумів, в Україні мало б бути дві аграрні політики: одна для великих підприємств, агрохолдингів, інша – для дрібних і середніх господарств. В принципі, я таке бачив, коли був у Бразилії. Там навіть є два міністерства. Одне міністерство визначає політику для крупного аграрного бізнесу, інше – для середнього й малого. Це логічно, оскільки важко розробити таку політику, яка б підходила і влаштовувала усіх.

Що стосується дрібних господарств, у вашої країні є два завдання: по-перше, їх потрібно зберегти і надавати всіляку підтримку, щоб вони продовжували свою роботу. По-друге, якщо вони збережуть своє виробництво, то їм необхідно буде ще й продавати свою продукцію. І тут держава має працювати над заохоченням громадян купувати продукцію з малих ферм, нажаль у Франції ми це частково вже втратили!

Крім того, держава має забезпечити фермерів необхідними засобами для того, щоб вони могли інтенсифікувати своє виробництво.

Ще однією формою підтримки для фермерів має стати навчання та забезпечення доступу до кредитів.

Також потрібно відродити систему кооперативів. Хоча я знаю, що у вас така система об’єднання не сприймається позитивно, оскільки нагадує про систему, яка існувала в радянські часи. Але потрібно поширювати розуміння того, що подібне об’єднання є однією з можливостей виживання та одним із способів модернізації дрібних господарств.

Зі свого боку, малі та середні підприємства повинні вирішити проблему якості їхньої продукції. Це надзвичайно важливо.

Жан-Марі Сероні

Kurkul.com: Десь півроку тому ви видали свою книжку про аграрний сектор Франції. Чи могли б ви розповісти про неї: як з’явилася ідея її написання та про що у ній ідеться?

Жан-Марі Сероні: Мене давно просили написати цю книжку, але я все ніяк не брався. Мене наштовхнув на її написання один випадок, який стався зі мною на великій тваринницькій виставці у вересні минулого року: до мене підійшли журналісти і запитали, що я думаю про кризу у молочному виробництві. Я здивувався і перепитав, чи вони не жартують? Вони відповіли, але ж ціна на молоко дещо впала!

За увесь мій досвід, я не пам’ятаю, щоб хоч колись фермери мали ту ціну на продукцію, яку б вони хотіли. Просто це вже увійшло в традицію – постійно скаржитися: то фермерові здається, що на нього тиснуть з різними агроекологічними вимогами, то він недостатньо заробляє… Про що б ви не запитували, йому завжди буде здаватися, що він живе погано. Я не знаю, чи у вас так само? У своїй книзі я хотів показати, що це зовсім не так.

Сільське господарство Франції перебуває зараз у дуже гарних умовах. Якщо ми візьмемо 80-ті роки, коли я починав свою кар’єру, то побачимо, що тоді французьке сільське господарство знаходилося у надзвичайно складному стані. У нас були великі запаси продукції, але не було ринку для її збуту: холодильники були забиті тушами чудової яловичини, ми не знали куди дівати зерно, навіть були такі ситуації, коли ми практично задарма віддавали в екс-радянські країни масло у кінці року.

Тоді села опустіли, бо ніхто не хотів займатися сільським господарством. Зараз у нас зовсім інша ситуація. Якщо ви подивитеся на французьке село сьогодні, то побачите, що воно розвивається, люди повертаються у села. Я хотів показати, наскільки зараз у Франції хороша ситуація.

Тому моя книжка – це не прогноз того, що буде, а скоріше аналіз того, що було.

Жан-Марі Сероні

Kurkul.com: Чи бачите ви можливість співробітництва України та Франції? У яких межах?

Жан-Марі Сероні: Взагалі-то я не знаю Україну. Це мій перший візит. Мене запросив Жан-Жак Ерве, який працює тут уже багато років.

Але, я думаю, оскільки Україна і Франція – дві великі аграрні країни, вони зацікавлені у тому, щоб співпрацювати як у сфері науки, так і у сфері агровиробництва. Останнє ми, власне, бачимо на прикладах компаній, які вже працюють в Україні: Lactalis, Danon, банк Credit Agricole та інші структури, які стали світовими.

Виконано за допомогою Disqus

Київ

+ 7° ... + 4°

Вітер

3м/с

Опади

11.62мм

Вологість

99%

Матеріали за темою