Андрій Івченко: На відходах можна не лише зекономити, а й заробити

531
0
Андрій Івченко, експерт із виробництва компосту, директор ТОВ «Сяйвір»
kurkul.comАндрій Івченко, експерт із виробництва компосту, директор ТОВ «Сяйвір»

Кожен фермер у суворих українських економічних реаліях прагне отримати від свого заняття і задоволення, і прибуток. Але якщо є можливість отримати ще більший прибуток, то чому б нею не скористатися?

Про прибуток, схований на українських фермах, Kurkul.com дізнавався у вітчизняного експерта з виробництва компосту, директора ТОВ «Сяйвір» Андрія Івченка.

Насправді виявилося, що секрет додаткового прибутку для фермерів ніхто не ховав і він буквально лежить на поверхні. Поряд із фермою, наприклад. І це не що інше як органічні відходи тваринництва, рослинництва та садівництва.

Саме при використанні спеціальної технології аеробного компостування, яку Андрій Івченко популяризує в Україні останні кілька років, фермери можуть: а) отримати відмінне органічне добриво вже за два місяці; б) заощадити на мінеральних добривах для своїх полів; в) очистити прилеглу до ферми територію і насолоджуватися порядком; г) ...і врешті-решт заробити.

Kurkul.com: Пане Андрію, розкажіть про технологію аеробного компостування.

Андрій Івченко: Ми впроваджуємо технологію переробки органічних відходів. Це аеробне компостування. Спочатку аналізуємо в лабораторії різні відходи, які є в наявності на підприємстві, складаємо відповідні рецептури і в процесі виробництва даємо кисень аеробним бактеріям, що містяться в суміші. Усе це відбувається без додавання сторонніх, зовнішніх мікроорганізмів.

Фермери вже за два місяці отримують високоякісне органічне добриво — знезаражене, без бур’яну, гельмінтів, хворобливих мікроорганізмів.

Компост у руках

Kurkul.com: Звідки взяли цю ідею?

Андрій Івченко: Усе починалося з того, що ми вивчили потребу у вдосконаленні, раціоналізації поводження з відходами. І побачили зацікавленість аграріїв в альтернативі традиційним способам утилізації. Ця технологія є однією із найпоширеніших у всьому світі. Мільйони тон органічних відходів переробляється в США, Канаді, Німеччині та інших країнах.

Зараз на агроринку є багато новітніх технологій і техніки для аграріїв. Але чомусь поводження з гноєм є архаїчним. І коли питаєш, як аграрії вирішують це питання, кажуть, що роблять, як наші діди-прадіди: підгорнули, півроку пролежало, внесли. Спостерігається неспівпадіння сучасних тенденцій фактичним інноваційним реаліям. Тому було прийнято рішення допомогти нашим виробникам заощадити і навіть заробити на відходах.

Гній на полі

Kurkul.com: У чому відмінність аеробного компостування від традиційного?

Андрій Івченко: Насправді з давніх-давен вважалося, що гній і послід, тобто продукти життєдіяльності тварин, є добривом. Є певний санітарний час їхньої витримки, який потрібен для того, щоб ці матеріали можна було вносити в землю. Але ця думка є помилковою.

Такі продукти не є добривом, згідно класифікації вони є відходами певного класу небезпеки. Внесення свіжого або напіврозкладеного гною провокує дисбаланс мікроорганізмів, що може призвести до оберненого ефекту: замість збільшення вмісту органічної речовини відбувається зменшення через стрімкий розвиток популяцій мікроорганізмів, що розкладають органіку і навіть гумус. Також при внесенні свіжого гною спостерігається токсичний вплив продуктів напіврозпаду органічних речовин на рослини, розвиток збудників хвороб, збільшення кількості шкідливих організмів (наприклад, нематод та інших). Внесення перепрілого гною в ґрунт призводить до збільшення забур’яненості посівів, оскільки гній, особливо старий, містить велику кількість здатного до схожості насіння бур’янів та провокує його зростання.

Зараз справді найчастіше використовують анаеробне компостування традиційним архаїчним способом. Тобто без доступу кисню. І аеробні мікроорганізми, які є в гної, гинуть через його відсутність. Тоді їхнє місце займають анаеробні мікроорганізми. Відповідно відбувається процес гниття, виділення сірководнів, меркаптанів. І всі анаеробні мікроорганізми в подальшому з гноєм потрапляють у ґрунт.

І там, у верхньому шарі ґрунту, відбувається так би мовити конфлікт між ними: аероби і анаероби між собою контактують, змагаються, хто сильніший. Цей процес займає майже рік, що відтерміновує бажану дію.

Кожен аграрій, який використовує традиційний гній, скаже, що в перший рік результату від його внесення фактично немає. Збільшення врожайності показують другий і наступний роки. Добрива, виготовлені за технологією аеробного компостування, дають результат раніше.

Компост, на відміну від гною, не містить патогенів і навпаки є джерелом корисних для рослини та ґрунту мікроорганізмів, має стабілізовану, добре гуміфіковану органічну речовину та сприятливі фізико-хімічні характеристики, високий вміст в доступній формі поживних речовин та володіє пролонгованою дією.

Kurkul.com: Тож які вигоди надає фермерам технологія аеробного компостування?

Андрій Івченко: Якщо порівнювати застосування компостів та гною як добрива, то переваги перших безперечні. У середньому за поживними властивостями 1 т компосту дорівнює 3 т гною. Вигода від застосування компосту на полі, у першу чергу, в тому, що він поліпшує якість ґрунту, допомагає відновити природні механізми захисту рослин від хвороб, шкідників.

Озимі на полях, де систематично вноситься компост, практично не вимерзають. Всі культури краще переносять несприятливі кліматичні умови. Компост також містить в собі основні поживні елементи: азот, фосфор та калій, які знаходяться в доступній для рослин формі і діють протягом всього вегетаційного періоду. Післядія компосту продовжується на 2 та 3 роки. Вміст поживних речовин залежить від компонентів сировинної суміші та дотримання технологічного процесу.

Ще цікаво, що компост має властивість утримувати в собі вологу в 4 рази більшою за вагою, ніж його власна. Американці, розглядають компост, в першу чергу, як меліорант. Це чудовий акумулятор вологи: земля не так пересихає, а рослина отримує таку потрібну вологу. Завдяки цій властивості компосту деякі господарства, які тримають ВРХ, використовують компост на підстилку для тварин.

З’являється економічна доцільність вносити органіку на віддалені поля господарства, куди раніше возити гній як добриво було збитково.

Варто зазначити, що кількість компостів майже в 2 рази менша по масі за початкову суміш.

Також варто врахувати, що внесення гною потребує великих витрат часу й матеріально-технічних ресурсів. І ця операція зазвичай припадає на посівну та жнива, коли люди й техніка дуже потрібні на інших ділянках господарства.

І на додачу — у компості немає сміття: мотузок, каменів, пляшок, які пошкоджують робочі органи розкидачів з відповідною втратою часових та матеріальних ресурсів.

Отже, наша технологія допомагає вирішити проблеми забруднення навколишнього середовища і сприяє відновленню землі.

Kurkul.com: Тож розкажіть не тільки про економію, а й про прибуток, який схований на українських фермах :)

Андрій Івченко: Наші аграрії справді можуть на цьому заробити. І заробити значні кошти.

Ми завжди намагаємося показати це. І частково фермери вже розуміють, що відходи є ресурсом у господарстві. При їх правильному використанні можна зменшити витрати на паливно-мастильні матеріали, на мінеральні добрива, ЗЗР і збільшити урожайність.

Ця технологія є доступною для більшості господарств. Важливе усвідомлення, що гній — додатковий потужний ресурс підприємства, на якому можна збудувати окрему бізнес-одиницю в господарстві.

Сума інвестицій в десятки разів менша за, наприклад, будівництво біогазового заводу найменшої потужності.

Виготовлення компостів в якості бізнес-проекту має перспективу. Деякі з наших замовників купують, наприклад, курячий послід на птахофабриках і переробляють його на компост. Тобто вони не є власниками сировини, але вбачають вигоду в такій діяльності, інвестуючи кошти в технологію. І об’єми переробки мають тенденцію до зростання.

Вартість органічних відходів для кожного господарства дуже індивідуальна. Для цього беремо за основу вміст основних поживних речовин — азоту, фосфору й калію (NPK). Вони можуть кардинально відрізнятися: на одній фермі у гної може бути 15 кг/т NPK, на іншій — 30 кг/т. Відтак ринкова вартість сировини, в перерахунку на діючу речовину в міндобривах, може варіюватися від 230 до 380 грн за 1 т гною. А відповідно, коли ми рахуємо вартість NPK та гуміфікованої органічної речовини у готовому продукті, то суми можуть становити 1000-1500 грн. Рахуйте самі. Але це живий продукт, тому важко сказати про якість константи собівартості. Усе залежить від сировини.

Ринок збуту вже формується в Україні і закордоном. Компостом цікавляться країни Ближнього Сходу — Кувейт, ОАЕ.

Kurkul.com: Чи дозволяє внесення компосту скоротити використання мінеральних добрив? На скільки?

Андрій Івченко: Використання компосту не ставить за мету повністю замінити мінеральні добрива.

Компост має своє місце в системі застосування добрив. Оптимально компост вносити раз в 3-5 років, оскільки він має післядію. Зменшення норм внесення мінеральних добрив також може бути суттєве — понад 50%. Усе залежить від системи органо-мінерального живлення, яка не є універсальною і для кожного окремого господарства розробляється індивідуально.

Поле

Kurkul.com: Що треба для отримання добрив за Вашою технологією?

Андрій Івченко: Це можуть бути будь-які органічні відходи, будь-яка органіка, але в переважній більшості це відходи тваринництва — молочно-товарних ферм, тваринницьких комплексів, м’ясного виробництва, так само і відходи птахофабрик. Для переробки також підходить гній та послід рідкої, напіврідкої та твердої фракції, солома, бадилля, продукти переробки рослин та інші органічні відходи.

Технологія орієнтована, перш за все, на промисловий рівень виробництва. Найменша кількість відходів, яку має наш замовник, складає в річному вимірі 1,5 тис. т гною після ВРХ.

Органічні відходи на господарстві утворюються щодня. Якщо це високопродуктивний молочно-товарний комплекс, то цих відходів може бути 80-100 т/добу. Технологія працює постійно, крім зимовго періоду. Бо стоїть питання, як виїхати в поле і робити певні технологічні операції. Але 8 місяців на рік фермер займається виготовленням високоякісного органічного добрива в умовах власного господарства.

Kurkul.com: Для цього необхідна спеціалізована техніка чи обладнання?

Андрій Івченко: Основним елементом технологічного процесу є аератор — причіпний до трактора чи самохідний пристрій. Вартість його залежить від продуктивності та комплектації. Ми працюємо з імпортним обладнанням від виробника з 20-річним досвідом.

Аератори застосовуються в технологічному процесі аеробного компостування для насичення сировини киснем. Завдяки цим пристроям пришвидшується процес ферментації, відбувається подрібнення матеріалів, біодобриво дозріває швидко та рівномірно. Продуктивність роботи аераторів задовольнить потреби будь-якого підприємства, незважаючи на кількість відходів. Таке аераційне обладнання дозволяє повноцінно виконати більшість технологічних операцій при виготовленні компостів, є зручним та достатньо простим в управлінні.

Kurkul.com: Чи можливо створити умови для компостування за вашим методом без застосування спеціального обладнання?

Андрій Івченко: Можна створити умови для аеробного компостування за іншими методами, але вони є менш ефективними і передбачають капітальне будівництво. Продуктивність виробництва при цьому значно зменшиться.

Kurkul.com: Який алгоритм виготовлення компосту?

Андрій Івченко: Основна відмінність технології аеробного компостування — створення повністю контрольованих фермерами умов для максимально ефективного процесу, що дає змогу отримати компост високої якості у відносно стислі терміни без шкоди для навколишнього середовища. Наші замовники повністю контролюють процес, виготовляючі добрива в зручний для себе час в умовах власних господарств. Така технологія найкраще підходить для вирішення проблем з відходами органічного походження!

До початку впровадження проекту ми вивчаємо матеріальні особливості кожного господарства, його наявні фонди та потреби технологічного забезпечення. Ми проводимо аналіз переважно в державних сертифікованих лабораторіях. Через три тижні бурти стають вдвічі менші та за складом утворюють розсипчастий бурий компост без неприємного запаху. Ще за 6 тижнів він готовий до вивезення в поля та внесення. До речі, для цього краще використовувати спеціальний розкидач, який точно дозує норму внесення добрива.

Ми впроваджуємо цю технологію на території замовника, постачаємо обладнання й вивчаємо технолога, який постійно працюватиме з компостом.

Закладання буртів зазвичай відбувається безпосередньо біля ферми. Адже щоближче це буде до джерела виникнення відходів, тим меншою буде логістична складова і відповідно собівартість процесу. Це також позитивно впливає на естетичний вигляд ферми, територія є упорядкованою.

Kurkul.com: Як контролювати якість компосту на виході?

Андрій Івченко: Надважливим є надання якісного технологічного супроводу — від передпроектного аудиту до виготовлення партії компостів технологом замовника, який проходить навчання у наших фахівців. Розробка оптимальної рецептури при закладці сировинної суміші, контроль температури та інших параметрів за допомогою спеціального обладнання гарантує високу якість компосту, яка підтверджується в сертифікованих лабораторіях. Для деяких замовників ми розробляли до 10 рецептур сумішей!

Збудники хвороб, насіння бур’янів гинуть за рахунок тривалої дії високої температури (до 75°C) під час тривалості процесу. Зазначу, що ми не застосовуємо зовнішніх мікроорганізмів для виробництва наших компостів, хоча не виступаємо проти них.  Бо розуміємо, що це буде значною постійною статтею витрат для замовників. Ми вважаємо, що аграрії знайдуть цим коштам краще застосування.

Kurkul.com: Компостування має недоліки? Як із ними боротись?

Андрій Івченко: Будь-яка технологія має свої переваги і недоліки. Основним недоліком аеробного компостування  є те, що воно підходить для господарств, де кількість органічних відходів є значною. Але, з іншого боку, чим вищий об’єм переробки, тим кращі фінансові результати.

Розпушування матеріалу

 Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

 © Микола Сирота, Катя Капустіна, Kurkul.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus