Сергій Філоненко: За допомогою АЧС в Україні прибирають конкуренцію

436
0
Сергій Філоненко, фермер
Сергій Філоненко, фермер

Протягом останніх 15 років ТОВ «Племінний завод Біловодський», що належить родині аграріїв Філоненків, вирощує свиней полтавської м’ясної породи. Зараз їх поголів’я сягає 6 тис. голів і, не зважаючи на часті спалахи АЧС у регіоні, підприємство залишається зразковим.

Kurkul.com розпитав Сергія Філоненка про те, як господарству вдалося уникнути ризиків зараження худоби вірусом та чому він вважає, що за допомогою АЧС навмисно прибирають конкуренцію серед виробників свинини.

Kurkul.com: З січня 2014 року, коли на території Біловодського району було зафіксовано третій випадок АЧС, місцева влада запровадила спеціальний карантин у регіоні. Скажіть, коли тут розгорілася перша епідемія АЧС та якою є ситуація на даний час?

Сергій Філоненко: Перший спалах АЧС в Біловодському районі Луганської області стався на початку 2013 року. На одному з ліцензійних полювань було добуто дикого кабана, який, за нашими підозрами, був носієм вірусу. На той момент по вказівці районної надзвичайної протиепізоотичної комісії (НПК) було відібрано зразки внутрішніх органів та крові тварини і відправлено їх на аналіз по АЧС. Дикого кабана добули в грудні, зразки були відібрані одразу ж, а аналізи з Києва повернули через півтора місяці.

Kurkul.com: Ви вважаєте, що таке затягування з результатами було навмисним?

Сергій Філоненко: Моя особиста думка така: все це робилося для того, щоб прибрати конкуренцію. Адже, наскільки мені відомо, в Донецькій області дуже розвинене свинарство і після декількох спалахів АЧС працювати залишилися тільки модернізовані комплекси-стотисячники, що належать місцевим олігархам. Конкуренція зникла як така.

Kurkul.com: В Луганській області також?

Сергій Філоненко: У зв’язку з АЧС у нас практично «вимерло» тваринництво, 90% господарств припинили займатися свинарством.

Адже фермерам дістались господарства ще часів СССР і мало хто здійснював реконструкцію по євростандартам та впроваджував нові технології. Тому працювали всі по-старинці, а коли у зв’язку з АЧС підвищились вимоги по пропускному режиму, обробці дезінфекційними засобами, спеціальних огорожах, дезінфекції для спецодягу для працівників, такі фермери банально не могли собі цього дозволити. І про інновації думати було пізно. Комісії навіть зобов’язували брати з працівників розписки про те, що вони вдома не розводять свиней, адже переносити вірус АЧС може і людина.

Kurkul.com: Яким чином Вашому господарству вдалося втриматися та стати зразковим у регіоні, адже поголів’я у 6 тис. свиней – немала цифра?

Сергій Філоненко: Ми з самого початку розуміли, що краще побудувати нове, ніж переобладнати старе, тому вчасно модернізували свою ферму і надалі виконували всі вимоги, які виставлялись НПК. Інвестували кошти в технологію санпропускників, побудували дезінфекційні бар’єри, встановили дезінфекційні килимки, закупили хімікати та спецодяг для працівників, продовжили ретельну дезінфекцію складів і приміщень для тварин. Усі комісії з АЧС привозили до нас як до зразкового господарства. Ми тримаємось. Хоча, ринок складний, ледве зводимо кінці з кінцями. Ціни на мікродобавки, вітаміни, в кінці кінців, на зерно, дуже «кусаються». Тому рентабельність в тваринництві приближена до нуля.

Kurkul.com: Дякуємо, пане Сергію, за висловлену позицію та бажаємо якнайшвидшого покращення ситуації в українському тваринництві.

Про те, як Сергію Філоненку та його родині вдається господарювати у прифронтовому регіоні та які перспективи бачать засновники у розвитку сімейної ферми по закінченню війни, читайте у матеріалі «На полі війни: фермерство в АТО».

Дарина Козоріз, Kurkul.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми