Тетяна Ляшенко: секрет «Відродження» — постійний пошук найкращої генетики

568
0
Тетяна Ляшенко: секрет «Відродження» — постійний пошук найкращої генетики
Kurkul.comТетяна Ляшенко: секрет «Відродження» — постійний пошук найкращої генетики

На землях Шполянського району Черкащини працює сільськогосподарське приватно-орендне підприємство «Відродження», якому за 18 років існування вдалося збільшити земельний банк майже у 30 разів. Нині на 9 тис. га вирощують озиму пшеницю, ячмінь, жито, ріпак, сою, соняшник та кукурудзу. Тож за цей час у господарстві добре відпрацювали агротехнології та навчилися отримувати хороші врожаї.

У далекому 2000 році агрофірму «Відродження» заснував Юрій Ляшенко, маючи усього близького 300 га землі в обробітку. Згодом до справи приєдналися доньки знаного у регіоні фермера — Оксана та Тетяна. А сама агрофірма стала основою групи компаній «Відродження», куди увійшло сім різних підприємств.

Крім рослинницького напрямку, господарство має статус племзаводу з розведення української червоно-рябої молочної породи корів, а віднедавна — племрепродуктора української чорно-рябої. На фермі нині є 2400 голів ВРХ, із яких 1 200 голів  дійне стадо. Тут вирощують племінний молодняк та розвивають молочне скотарство, виробляючи молоко екстра-класу.

Про те, чим живе та які плани на найближче майбутнє має підприємство «Відродження», журналістам головного сайту для фермерів Kurkul.com розповіла нинішній директор агрофірми Тетяна Ляшенко.

Kurkul.com: Пані Тетяно, розкажіть, будь ласка, про господарство «Відродження», яким допомагаєте керувати своєму батькові.

Тетяна Ляшенко: У березні 2000 року на базі КСП «Маяк» утворилося декілька господарств, одним з яких було СПОП «Відродження». На той час в обробітку було лише 300 га землі, так як не мали чіткого розуміння, на що чекати в майбутньому, техніки для обробітку землі та достатньої кількості грошей. Проте наполегливість і віра принесла свої плоди:  протягом відносно короткого проміжку часу підприємство стало обробляти вже близько 9 тис. га та утримувати ВРХ на фермах у двох селах.

Kurkul.com: Які культури представлені у господарстві?

Тетяна Ляшенко: На наших землях вирощуємо стандартні культури для України:  озима пшениця, ячмінь, ріпак, кукурудза, соняшник, соя. А оскільки маємо власне поголів’я ВРХ, то у сівозміну додаємо культури для кормової бази, наприклад, жито для силосу, а також багато уваги приділяємо силосним сортам кукурудзи. Маємо угіддя з багаторічними травами, аби заготовляти якісні корми для тварин.

У нас дохідну частину на 70% формує рослинництво і на 30% — виробництво молока.

Kurkul.com: Які маєте потужності для зберігання й переробки продукції?

Тетяна Ляшенко: У нас сертифіковані склади зберігання, котрі ми здебільшого використовуємо для соняшника. Також побудований сучасний елеватор потужністю 15 тис. т. У силосах ми традиційно зберігаємо кукурудзу. Загалом маємо можливість одночасно зберігати до 40 тис. т продукції.

Великою перевагою для нашого господарства є близькість залізничного сполучення, адже можемо швидко відвантажувати й доставляти зерно на продаж. Працюємо переважно з транспортними компаніями, адже поки не бачимо сенсу купувати власні вагони. Крім того, у власному техпарку маємо кілька вантажних автомобілів, тому проблем із логістикою, на щастя, не маємо.

Склад для зберігання врожаю

Що стосується переробки, то у господарстві є невеликий цех із переробки зернових. Але ця крупорушка працює винятково для наших власних потреб. І маємо старий олійний цех. Працює олійня, якій уже більше 100 років, тож олію в господарстві виготовляємо ще старим методом і презентуємо нашим працівникам та пайовикам.

Kurkul.com: Яким для «Відродження» видався минулий 2018 рік?

Тетяна Ляшенко: Найбільш рентабельною культурою сезону стала озима пшениця: ми отримали врожаї на рівні 6-7 т/га. На другому місці опинилася кукурудза. Хоч ця культура й показала себе по-різному на полях господарства, однак деякі гібриди дали хорошу врожайність на рівні 11,5-12 т/га.

А от найбільшою невдачею сезону була соя. Уже другий рік поспіль суха весна не дає нормально розвинутися цій культурі. Позаторік ми передискували майже 600 га, бо збирати її не було сенсу. У 2018 році передискували уже майже половину площі під соєю, але на іншій половині, де посівам вдалося пережити посушливу весну і початок літа, отримали відносно непоганий урожай.

Kurkul.com: Маючи великий досвід роботи в сільському господарстві, якої технології намагаєтеся дотримуватися при вирощуванні культур?

Тетяна Ляшенко: Ми постійно експериментуємо. Агроринок не стоїть на місці: на генетичному рівні постійно вдосконалюються сорти й гібриди культур, змінюються підходи до вирощування… Та навіть агрокліматичні умови щороку різняться!

У нашому регіоні, як і в Україні загалом, зменшується кількість вологи. Ми мусимо до цього пристосовуватися й повинні бути готові до всього за рахунок підбору «правильних» гібридів, певних агротехнічних робіт, засобів живлення та захисту.

Зерно кукурудзи

Ми навіть, по можливості, підбираємо техніку для обробітку ґрунту відповідно до його особливостей.Тестуємо на своїх полях агрегати та робимо висновки, чи можуть вони нормально й продуктивно працювати на наших землях.

Kurkul.com: Яких адаптивних заходів вживаєте через зміни умов вирощування?

Тетяна Ляшенко: До 2017 року ми переважно працювали «по нулю». Однак у позаминулому сезоні прийняли рішення поступово відійти від нульового обробітку ґрунту і перейти до більш традиційного — оранки.

Використання no-till у нашому господарстві завжди було аргументованим, бо, наприклад, це суттєве зменшення витрат дизпалива, амортизації техніки. І навіть свого часу аналізи чорноземів свідчили про те, що завдяки цій технології зберігалося більше поживних речовин. Однак у визначений момент ми повернулися до того, аби порівняти плюси і мінуси обох видів обробітку. Відтак більший потенціал у нинішніх мінливих  умовах виявився саме в оранки.

Щороку робимо аналіз на вміст мікро- і макроелементів у ґрунті і вже відповідно до результатів цих досліджень плануємо потреби внесення поживних речовин під кожну культуру.

Kurkul.com: Чи потребувало це рішення додаткових витрат?

Тетяна Ляшенко: Теоретично ми дещо змінили свою технологію обробітку ґрунту. Це не такі радикальні зміни, котрі вимагали б суттєвих змін у техпарку. Так, ми придбали кілька нових сівалок на зміну попереднім. Наприклад, високошвидкісну сівалку Tempo L виробництва компанії Väderstad. У плані фінансування нам більше подобається працювати з лізинговими компаніями.

Зрештою, так повелося, що засновник господарства Юрій Ляшенко виробив власний унікальний підхід до роботи з технікою. Мовляв, якщо господарство працює з якоюсь маркою  техніки, то все має бути однаковим — сервіс, запчастини тощо. Тож наш технічний парк представлений комбайнами, тракторами, сівалками та обприскувачами виробництва компанії John Deere. Усього близько 60 одиниць.

Kurkul.com: Які ще плани має господарство на найближчий час?

Тетяна Ляшенко: Як я вже казала, ми проводимо досліди постійно — зупиняти цей процес не можна. Таким чином шукаємо оптимальний варіант для отримання кращих результатів.

Зараз уважно придивляємося до точного землеробства. Поля господарства моніторимо за допомогою дрона, відповідно до його знімків оцінюємо стан посівів і вживаємо необхідних заходів, якщо потрібно.

У нас абсолютно на всій техніці стоять GPS-датчики з контролем витрат пального. Тобто ми вже на практиці розуміємо деякі переваги точного висіву чи обприскування.

У 2018 році мали та на 2019 рік маємо угоди з дослідними метеостанціями, котрі передаватимуть нам інформацію про погоду мінімум на найближчий місяць. Так ми матимемо можливість більш точно планувати всі агротехнічні операції, аби своєчасно і правильно все зробити на полях.

Якщо чесно, то у нашій справі планувати щось важко через те, що нинішній 2019 рік або матиме дуже багато змін, або не матиме ніяких. Ми разом зі всією Україною в очікуванні. Тож грандіозних планів поки немає, проте однозначно хочемо розширити елеватор й добудувати ще один силос на 15 тис. т зерна та продовжити реконструкцію на фермі. Адже в 2018 році ми суттєво переобладанали загони для безприв'язного утримання сухостійних корів відповідно до сучасних норм.

Kurkul.com: У чому безпосередньо полягають ваші досліди в рослинництві?

Тетяна Ляшенко: Щороку ми стикаємося з поширенням різних шкідників і хвороб. Якщо, для прикладу, мова йде про кукурудзу, то нас зараз цікавить боротьба зі стебловим метеликом (це якщо ми тестуємо ЗЗР) і гібриди, стійкі до сажкових хвороб.

Зерно кукурудзи

«Відродження» дає можливість багатьом компаніям буквально «висловитися» на своїх полях і показати реальний результат на практиці. Ми робимо експерименти: закладаємо дослідні ділянки, тож, наприклад, можемо сіяти на одному і тому самому полі багато-багато різних гібридів визначеної культури.

Kurkul.com: Який алгоритм такої співпраці з виробниками насіння?

Тетяна Ляшенко: Протягом осені-зими домовляємося про співпрацю на наступний сезон. Компанії-виробники забезпечують нас насіннєвим матеріалом та відповідним агрономічним супроводом, тож ми розділяємо визначене поле на сегменти й закладаємо демонстраційні ділянки під кожен цікавий нам гібрид.

Наприклад, давно за такою схемою співпрацюємо з компанією «Євраліс Семенс Україна». Тим більше, з моменту купівлі Euralis Group насіннєвого заводу «Черліс» у 2007 році його очолив наш земляк Володимир Шварцман. Раніше він був керівником Шполянської райдержадміністрації і доклав багато зусиль для розвитку сільгоспвиробництва у регіоні.

Коли мова зайшла про випробування насіннєвого матеріалу Євраліс на наших полях, то ми були впевнені, що отримуватимемо товари найвищої якості і супровід досвідчених науковців. До того ж задачу суттєво спрощувала територіальна близькість нашого господарства і насіннєвого заводу: від Шполи до Білозір’я — менше години їзди. Тож спеціалісти Євраліс часто навідувалися до нас, підказували, допомагали.

Kurkul.com: Яким чином робите висновки про результативність гібридів на демоділянках?

Тетяна Ляшенко: На перший погляд, може здатися, що нібито ми просто посіяли і більше нічого не робимо. Але насправді саме цим ділянкам треба приділяти багато уваги, чітко виконуючи агротехнічні рекомендації.

Перш ніж пропонувати нашому господарству якісь сорти чи гібриди, менеджери компанії роблять аналіз ґрунту і, виходячи з отриманих показників, формують офер по культурах.

Спостереження і супровід наших демонстраційних ділянок триває постійно на всіх етапах — від посіву до збору врожаю. Спільно з менеджерами Євраліс фіксуємо всі етапи розвитку рослин, відмічаємо нюанси, порівнюємо продуктивність з іншими ділянками й робимо висновок, чи підходить нам цей сорт або гібрид.

Kurkul.com: Які характеристики вплинули на вибір?

Тетяна Ляшенко: При виборі гібридів кукурудзи, звісно, значну роль відіграє висока врожайність, ФАО та вологість зерна під час збирання. Також звертаємо увагу на стійкість до сажки та саму структуру рослини.

Якщо ми обираємо силосні гібриди, то навпаки відмічаємо стійкість ремонтантність і стійкість до типових хвороб кукурудзи. Адже нам важливо, скільки рослина може і готова тримати вологу масу до збору.

Kurkul.com: Чи практикуєте експерименти і на демонстраційних ділянках?

Тетяна Ляшенко: Коли спеціалісти компанії Євраліс пропонують нам, як кажуть, «на пробу» гібрид, то завжди дають вичерпну характеристику про нього, норми висіву, системи живлення та захисту тощо.

Але ми залишаємо за собою право трошки відступати від написаного. Завжди пам’ятаємо всі описані нюанси і від того відштовхуємося. Наприклад, торік ми спробували одну технологію вирощування та знаємо, як культура себе показала. А вже нині можемо спробувати дещо іншу густоту висіву. Бо бувають гібриди, що вимагають меншої густоти, і в них тоді краще достигає качан, а є гібриди, яким комфортно за стандартних умов.

Усе-таки засновник цього підприємства, тобто мій тато, має великий досвід роботи у сільському господарстві, то він завжди впливає на прийняття рішень у рослинницькому напрямку. За мною ж — тваринництво. Такий у нас вийшов поділ ролей у сімейній справі.

Kurkul.com: Які ще преференції вбачаєте при випробуваннях і купівлі насіннєвого матеріалу компанії Євраліс?

Тетяна Ляшенко: Розумієте, коли говоримо про співпрацю з фірмами зі світовим іменем, то найважливіше — інвестиція в генетику. Ми хочемо придбати якісний матеріал, де за ним стоять досліди, наукові розробки, визначені гарантії, і який стає максимально продуктивним у наших умовах.

Звичайно, можна посіяти якийсь матеріал за меншою ціною і на виході отримати менший урожай. Але вже не буде ніякої рентабельності! То навіщо приймати такі рішення?

Восени 2018 року мені випала прекрасна нагода побувати у лабораторії молекулярного маркування і теплиці зі стресованим соняшником компанії Euralis Semences аж у Франції.

Я на власні очі побачила, що досліди в лабораторіях цієї насіннєвої компанії проходять на дуже серйозному рівні. У вдосконалення гібридів завдяки селекційному процесу інвестують величезні кошти.

Але для себе зрозуміла важливу річ. Euralis Semences була заснована самими фермерами, котрі об’єдналися в кооператив. Першочерговою метою цього об’єднання було забезпечити власні потреби в якісному насінні. Саме це є безапеляційною гарантією якості насіннєвого матеріалу, виробленого на заводах компанії.

А вже згодом фермери налагодили збут своєї продукції, почали заробляти і вирішили вкладати кошти у розвиток та дослідження. Однак ставлення до споживача, як до себе, залишилося назавжди: вони дуже відповідально ставляться до своїх клієнтів, чують їхні запити…

Посіви соняшнику

Kurkul.com: Про які генетичні дослідження Євралісу Ви дізналися?

Тетяна Ляшенко: У французькій лабораторії немає жодного високопоставленого професора: керує всіма процесами звичайний науковець. У них багато суперсучасного обладнання, усе ізольоване, працює, напевно, 90% молодих спеціалістів.

Але головна задача лабораторії — лише проводити визначені експерименти. Насправді місцеві спеціалісти не вповноважені робити якісь висновки про результати досліджень. Натомість компанія Euralis Semences співпрацює з багатьма професорами з різних куточків світу (Франції, Америки та навіть Чилі), яким і передають інформацію з лабораторії для інтерпретації. Відтак висновки проведених досліджень є максимально об’єктивними і неупередженими.

Отож, лаборанти, наприклад, відбирають матеріал, роблять екстракцію ДНК, потім цю ДНК розкладають на кожен ген. І тепер щось запроваджують, додають чи виключають. Набуті якості рослин досліджують безпосередньо у власних лабораторних теплицях.

На момент візиту української делегації науковці проводили експерименти з чорною редькою та озимим ріпаком. Теоретично ген «живучої» редьки мав би допомогти озимому ріпаку переносити дуже низькі температури. Чим закінчиться цей експеримент, сподіваюся, скоро дізнаємося.

Тетяна Ляшенко, директор агрофірми «Відродження»

Kurkul.com: Який зворотній зв’язок від компанії-виробника Вам імпонує найбільше?

Тетяна Ляшенко: Під час поїздки директор лабораторії Євраліс, яку ми відвідали, розповів, що своєю справою займається не тільки через гроші. Він справді мріє зробити вагомий внесок у створення якогось генетичного потенціалу для кожної сільськогосподарської культури.

Фактично завдяки величезній мережі дослідницьких станцій по всій Європі фахівці  Євралісу вивчають поведінку кожного гібриду в різних умовах. Тому їхні менеджери завжди можуть рекомендувати гібрид, який найкраще адаптований до виробничої ситуації фермера. І от у форматі питань і відповідей ми, українські фермери, мали можливість із перших вуст дізнатися, чому різні гібриди працюють на різній потужності. Далі цю роботу продовжують експерти «Євраліс Семенс Україна», котрі супроводжували нас під час поїздки.

Крім того, після візиту у Францію ми з іншими учасниками активно спілкуємося онлайн, обмінюємося досвідом та навіть іноді ділимося якимись агрономічними секретами.

Отож, успіх господарства «Відродження», вочевидь, пов’язаний із бажанням розвиватися, шукати й впроваджувати нові технології. Щиро бажаємо, аби наступний сезон був легким і приніс рекордні врожаї!

© Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2019 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus