На території України екологи фіксують критичний стан лісосмуг, що є наслідком як вирубки дерев на дрова, так і відсутності фахового догляду. Крім того, така ситуація, не в останню чергу, пов’язана із невизначеним статусом лісосмуг. З роками площа орних земель тільки збільшується, а от нові лісосмуги не створюються. Більшість таких насаджень створено 50–70 років, тому й потребує реконструкції та догляду.

Щоб вирішити цю проблему, благодійний фонд Peli can live за інформаційної підтримки Latifundist Media та Kurkul.com запускає проєкт «Лісосмуги життя». Які завдання, окрім відновлення лісосмуг, ставлять перед собою засновники проєкту, у якому стані українські лісосмуги сьогодні та чому сільгоспвиробникам важливо про них дбати, розповідає співзасновниця та виконавча директорка благодійного фонду Peli can live Яна Боброва в інтерв’ю для Kurkul.com.

Kurkul.com: Як з’явилась ідея проєкту «Лісосмуги Життя» та які проблеми він покликаний вирішувати?

Яна Боброва: До ініціативи «Лісосмуги Життя» ми прийшли поступово, у ході реалізації інших проєктів, що ми почали торік — навчального, для школярів — «Оселя для комах» та спрямованого на відновлення екосистеми для птахів «Дерева для птахів». В останньому ми зосередилися на посадці кущів та дерев, що дадуть змогу гніздуватися птахам та підгодують їх у зимовий період. Ми зрозуміли, що наші дії мають бути більш масштабними. У вересні 2019 року авторитетне видання Science опублікувало наукову роботу із жахливою статистикою: за останні півстоліття кількість птахів над континентальною частиною США та Канади скоротилася на 2,9 млрд, що становить 29 %. Ліси втратили понад 1 млрд птахів. Більше половини лугових птахів зникло — це 717 млн.

Одна з основних причин зникнення — зменшення середовищ існування через розвиток сільського господарства й активну урбанізацію. На жаль, європейські вчені фіксують таку ж сумну тенденцію. Якщо порівняти природоохоронні території в Україні зі США (6% проти 14%), то все стає на свої місця. По комахах (серед них є запилювачі, без яких сільське господарство не буде мати природного розвитку) взагалі сумна статистика: якщо в жовтні 2017 р. наукове видання PLOS, оприлюднило звіт по загальній втраті популяції комах на 75 %, то у вересні 2019 р. Вже з’явився оновлений показник — 82 %.

Сьогодні під с/г землями знаходиться орієнтовно 75% суходолу України, з них 79% розорано. А це величезна територія, що майже втрачена для біорізноманіття. Чи зможе існувати людина без комах та тварин, які є важливою частиною екосистеми?

Ми розуміємо важливість сільського господарства для економіки нашої країни, проте, як природоохоронний фонд — насамперед, зацікавлені пошуком рішень для відновлення та підтримки біорізноманіття. Для нас стало очевидним, що лісосмуги — це наша надія!

Роль лісосмуги — це затримка снігу та збереження вологи, стримування вітру та пилових буревіїв, утримання від змивання родючого ґрунту. Та коли почали більш ґрунтовно вивчати питання — зрозуміли, що лісосмуги — справжній оберіг та інструмент для агровиробників. Ще одна важлива функція лісосмуг — захист для місцевих жителів від можливого рознесення вітром отрутохімікатів, якими обробляють поля.

Якщо дивитися більш масштабно — відновлення лісосмуг в Україні може стати глобальним внеском нашої країни в боротьбі з кліматичними змінами.

Читати також: Полезахисні смуги – радянський пережиток чи світовий тренд?

Kurkul.com: Чому важливо відновлювати саме лісосмуги, а не просто лісові насадження, вирубані чи вигорілі масиви лісу?

Яна Боброва: Звісно, важливо відновлювати все. І вирубані та вигорілі масиви лісу. Але якщо ліси мають чітко зазначених впорядкувальників, і є надія на їх відновлення, то лісосмуги не мали господаря тривалий час. Значна частина дерев просто вирубана, на них утворюють стихійні звалища. Забута сама ідея лісосмуг та їх роль для сільського господарства.

Є серйозні природоохоронні організації, наші колеги, які займаються питаннями захисту лісу. Для нас це також дуже важливо. Так, з осені 2019 р. ми працюємо разом із Національним природним парком «Пирятинський» та юридичною компанією «Arzinger» над відновленням ділянки соснового лісу, що страждає від жука короїда.

Kurkul.com: Чи ведеться статистика зміни площ під лісосмугами в Україні за роки незалежності?

Яна Боброва: Є застарілі дані Земельного Кадастру за 2016 р. які охоплюють лише 12 областей.

Остання інвентаризація проводилася на державному рівні у 1975 р., з того часу точні дані ніхто назвати не може. Навіть за супутниковими знімками важко розпізнати вид смуг — водоохороних, придорожніх, полезахисних, та і стан їх може бути далеко не задовільним. На півдні країни смуги через енергетичну кризу вирубані населенням, на сході їх використовують як маскувальні об’єкти, та для запасу дровами. Тож про стан лісосмуг ми можемо судити лише зі своїх спостережень.

Kurkul.com: Щоб фермер зміг доглядати за лісосмугами, необхідна передача їх від комунальних підприємств чи районних рад у користування сільгоспвиробника. Чи можете ви допомогти в цьому процесі?

Яна Боброва: Ми вже отримали аналіз законодавства в цьому напрямку від S&P Investment Risk Management Agency, що підтримує проєкт Лісосмуги Життя. Тож фермеру чи місцевій владі вже не потрібно витрачати свій час та гроші на вивчення цього питання.

Читати за темою: Землі під лісосмугами будуть передаватися у постійне користування та оренду

Kurkul.com: Для передачі лісосмуг у користування фермерам, має бути виготовлена проєктна документація на ці земельні ділянки. Хто має цим займатись — громада чи фермер, як це має відбуватися?

Яна Боброва: Інформацією про реальні факти передачі лісосмуг сільгоспвиробникам ми не володіємо.Та з погляду законодавства ми бачимо, що підготовкою документів може займатися будь-яка зацікавлена сторона — фермер, сільська рада чи ОТГ.

Наша мета — зробити пілот або декілька пілотів та разом пройти весь шлях передачі лісосмуг у комунальну власність чи оренду. Наш партнер — S&P Investment Risk Management Agency готовий безкоштовно надати таку послугу пілотним проєктам та зробити дорожню мапу всього процесу. Варто зазначити, що досі немає затверджених КМУ правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення. Це, мабуть, найбільш критичний чинник, що зупиняє фермерів та сільгоспвиробників від оренди лісосмуг, адже правила гри невідомі. Тож ми будемо робити все можливе для прийняття офіційного механізму роботи із лісосмугами.

Kurkul.com: Багато фермерів нарікають, що лісосмуги затіняють посіви та відбирають таку необхідну вологу в культурних рослин на краю поля. Чи будете ви роз’яснювати громадам та фермерам, як зменшити шкоду і збільшити користь від лісосмуг, як правильно за ними доглядати тощо?

Яна Боброва: Звісно, ми будемо про це розповідати й через наші сторінки в соцмережах, і з вашою допомогою. Створення та відновлення лісосмуг ― це ціла наука. Затінення посівів можна врегульовувати правильним підходом до створення лісосмуг, комбінуючи породи дерев та кущів, що мають різну висоту, залежно від географічних напрямків, а також висіваючи різнотрав’я на краю. Важливо розуміти, що шкоди від лісосмуг немає — тільки користь. Якщо ми говоримо про втрату врожаю на наближених до лісосмуг територіях через затінення, слід пам’ятати про значне підвищення врожайності всього поля, завдяки зберігаючому впливу лісосмуг.

Читати також: Ринок землі: реакція соцмереж на закон про землю

Kurkul.com: Дехто розглядає лісосмуги, як місце накопичення інфекцій, що можуть шкодити посівам на полях — чи володієте ви результатами досліджень, що можуть спростувати, або підтвердити це твердження?

Яна Боброва: З багаторічних досліджень відомо, що сформоване в лісосмузі середовище не є притаманним для бур’янів. А сама захисна лісова смуга є чудовим біотопом для ряду корисних комах, птахів, що знищують польових шкідників.

Kurkul.com: Які породи дерев найкраще підходять для лісосмуг у регіонах України?

Яна Боброва: Ми готуємо свої рекомендації щодо місцевих видів для кожної області. Наша ідея відновлювати екосистеми лісосмуг за допомогою аборигенних видів рослин, без залучення інвазійних видів.

Це такі породи, як дуб звичайний, липа серцелиста, клен гостролистий, шипшина звичайна, глід, бузина чорна, горобина, ясен звичайний, в’яз (польовий, голий, гладкий), та інші. Хоча не всі ці дерева можуть рости на всій території України, але такі, як шипшина чи дуб, є універсалами.

Kurkul.com: Які дерева не варто висаджувати через швидку інвазію та загрозу місцевим видам?

Яна Боброва: Дуб червоний, акація біла, клен американський (ясенелистий). Наскільки нам відомо, Міністерство енергетики та захисту довкілля України зараз готує перелік інвазійних видів та рекомендації з цього приводу.

Kurkul.com: Які на сьогодні існують вимоги до посадки лісосмуг?

Яна Боброва: Загалом, ми хочемо зібрати рекомендації фахівців щодо оптимального устрою лісосмуг з урахуванням зміни кліматичних умов. Було б чудово прийняти на законодавчому рівні певні правила, що були б обов’язковими для всіх, з диференціацією по регіонах та областях.

Відстані між смугами рекомендовані не одним поколінням науковців ще з 1979 р. Для Полісся це 700х2000м, для степів, на каштанових грунтах 300х400 м. Це максимальні відстані, які мали забезпечити захист із мінімальним використанням площі під смуги, вони відповідають кліматичним умовам, що були актуальними 50–70 років тому. Можна відстань зменшувати й адаптувати до конфігурацій ділянок.

Варто зазначити, що щільна смуга забезпечує захист на 15 своїх висот, тобто з висотою смуги в 15 метрів маємо 225 м захищеного поля вздовж усієї смуги. Для ажурної смуги така захисна відстань 25 висот — при висоті 15 м маємо 375 м захищеного поля. Для полезахисних смуг одне з основних завдань — захист від вітру, тому розташовуються вони перпендикулярно до напрямку переважаючого суховійного вітру. На схилах понад 3° смуги необхідно розміщувати поперек схилу, адже там необхідний захист не від вітру, а від водної ерозії грунту.

Щодо ширини — то однорідні та однорядні (як, наприклад, з тополі), не завжди ефективні, а інколи і шкідливі, стаючи прихистком для бур’яну та шкідників. А от 3–5 рядні із шириною в 7.5–15 м — є оптимальним рішенням. Такі лісосмуги можуть бути й ширшими.

Kurkul.com: Знаємо, що ви плануєте створити туристичні маршрути лісосмугами — наскільки це може бути цікаво туристам?

Яна Боброва: Як можна робити цілі пішохідні подорожі лісосмугами Англії можу розповідати годинами. Мій особистий рекорд — 20 км за один день. Так, це моя мрія — створити мапу маршрутів нашими лісосмугами. Land Art є досить популярним видом мистецтва у світі, та потихеньку розвивається в Україні. Для того, щоб наші лісосмуги ожили — слід залучати митців. Уявляєте, коли в спекотний день ідете, захищені тінню дерев, радієте чудовим краєвидам і неочікувано зустрічаєте якісь архітектурні форми, інформаційні стенди, які розповідають про місця твоєї подорожі. Ще одне болюче питання — це розорювання курганів, що могли б стати родзинкою таких маршрутів, а не суцільним болем. Поки що є що рятувати — слід це робити.

Kurkul.com: Які громади, фермери, організації вже долучилися до вашої ініціативи?

Яна Боброва: Завдяки інформаційній підтримці Latifundist Media та Kurkul.com, ми почали активний діалог із фермерами та представниками сільських рад та ОТГ. Поки що це відповіді на запитання, до яких ми часто залучаємо нашу наукову команду. Сподіваємося, з часом це переросте в конкретні проєкти. Також ми розпочали діалог із соціально відповідальним бізнесом, компаніями, для яких філософія сталого розвитку та дотримання умов Глобального Договору ООН є важливим, і прописаним у корпоративній політиці. До ініціативи також долучилися нові інформаційні партнери LDaily та Swedish Business Association, що є додатковою рушійною силою для розуміння ролі лісосмуг суспільством.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

 © Андрій Яцина, 2020 р., Kurkul.com