Сучасні українські аграрії часто сприймають пасічників біля своїх полів, як перешкоду для звичного режиму роботи, або навіть «нахлібників», які збирають урожай меду з чужих посівів та ще й втручаються у діяльність господарства. Аналогічно неприязне відношення складається і з боку пасічників ― уже звичними стали повідомлення у соцмережах зі звинуваченнями того чи іншого фермера у отруєнні бджіл, обіцянками спалити поля, пошкодити техніку чи іншими погрозами. 

На щастя, в Україні достатньо прикладів і цивілізованих взаємовідносин між обома сторонами. Більше того, з’являється практика успішної співпраці, адже бджільництво і рослинництво є тісно пов’язаними галузями аграрного виробництва, які взаємно підсилюють одна одну. Саме про один із таких прикладів Kurkul.com вирішив розповісти читачам. А заодно ми дамо відповіді на запитання: скільки додаткового прибутку дає бджолозапилення аграріям, як уникнути отруєння бджіл при обробках хімпрепаратами, як організувати виїзд пасік на поля і скільки насправді заробляють пасічники на кочівлі.

З цією метою ми приїхали на Івано-Франківщину до модуля «Південний» рослинницького підприємства «Захід-Агро МХП» і поспілкувались із заступником керівника модуля Петром Бажиком та пасічниками Володимиром Казюком та Ростиславом Микитюком.

---

Бджолозапилення в МХП

Kurkul.com: Розкажіть, яка площа соняшнику у вас в модулі?

Петро Бажик: У нашому модулі є 13 000 га землі, з них під соняшником на Рогатинському відділку є майже 1 800 га і майже 1 700 га ― на Бережанському відділку.

Kurkul.com: Скільки з них запилюється за допомогою бджіл?

Петро Бажик: Тут на тих 1 800 га є вивезених пасік близько 750 сімей, не рахуючи тих сімей, що навколо є в селах. Загалом до 1 000 сімей. І ще є 250 сімей вивезених по Бережанському відділку. Там соняшник посіяний ближче до села, тому це ще плюс 200 сімей.

Kurkul.com: Як давно взагалі працюєте з пасічниками по бджолозапиленню на полях?

Петро Бажик: Відколи я тут працюю в «Захід-Агро МХП», тобто вже п’ятий рік. Першого року у нас був пілотний проєкт, який дав гарні результати. А потім це стало чудовою практикою, свого роду конвеєр. Переважно працюємо з одними й тими ж пасічниками, але вони кожен рік «підтягують» ще своїх колег, щоб вони допомагали нам збирати більші врожаї.

Читати також: Економічний ефект від бджолозапилення соняшнику - приклад реального поля

Kurkul.com: З вашого боку яка допомога надається пасічникам?

Петро Бажик: З нашого боку надається допомога при у вигляді логістики та охорони пасік, коли вони на наших полях. Також обробіток соняшника проводиться тільки в нічний період і такими препаратами, що є безпечними для бджіл. Починаємо обробляти з 10 вечора, коли бджоли вже всі у вуликах, і о 5 ранку припиняємо.

Kurkul.com: Як працює система оповіщення пасічників про обробки, про те, що є поля, які потребують запилення?

Петро Бажик: Ще взимку і рано навесні ми вже починаємо говорити з пасічниками, де в нас будуть які масиви. Посіяли ми соняшник ― пасічники приїжджають до нас, ми об’їжджаємо всі масиви, вони вибирають собі місце. Так буває, що приїжджають ще пасічники і хочуть там само стати, то я вже тоді вирішую: хто перший приїхав ― то його місце буде. Але ще такого не було, щоб ми не вирішили цієї проблеми.

На рахунок оповіщення у нас у районі є Viber-чат, де є всі місцеві пасічники, а також я з агрономом. Якщо ми збираємось обробляти площу у цьому районі, ми сповіщаємо їх, що завтра, наприклад, ми будемо обробляти. Але ми вночі однозначно обробляємо. Ну і ми обробляємо завжди тільки препаратами, які не є токсичними для бджіл.

---

Нюанси захисту полів при бджолозапиленні

Kurkul.com: Проблема потрав бджіл ― це зараз тема №1 у бджільництві. Тут одразу 2 питання: як захиститись і хто винен?

Володимир Казюк: Питання потрав є серйозним. Всі потрави виникають від дрібних виробників ― дрібних фермерів. Великі фірми, такі як у нас МХП, Goodvalley, «Мрія» (Континентал Фармерз Груп ― прим. ред.) використовують тільки відповідні добрива, хімікати ультракороткої дії і обробляють тільки в нічний час. Практично я ніколи на кочівлі в МХП не закриваю бджіл. Дрібні фермери можуть обробляти і в період льоту, у білий день. Проблема потрав по цілій Україні ― дрібні фермери. Хай не ображаються, але це є так.

Ростислав Микитюк: Так, у мене раз колись труїли, як ми стояли під Підбірцями (Львівська область ― прим. ред.). Тоді був поганий сезон, бджоли погано перезимували і я докупив до 30% бджолопакетів. Заселили ми бджіл, вони тільки почали розвиватись і в середині цвітіння ріпаку, як то часто буває, нас попереджають: «Ми будемо кропити, нам потрібно обробити повторно від квіткоїда і фунгіцидами, бо починає щось закручувати стручок». Питаю чим будуть кропити ― Нурел Д ― такий препарат... «вбивчий». мали обробити всю площу 220 га за один день, але щось у них зламалось і не встигли. Мусили 25 га за 1,5 км від нас ще раз кропити. Обробляли вдень, ми тоді бджіл вже відкрили, бо тримати закритими 2 дні підряд дуже тяжко. І ми бачили, як починали масово лазити на льотках, біля причепа бджоли і здихати. Практично вся льотна бджола попадала, ми давали воду, трохи їх витягнули, ну але півсезону пропало.

Kurkul.com: Зараз такого немає?

Ростислав Микитюк: В МХП ― ні. Тут нормальні люди. Я вам більше скажу, я сам біохімік, мені відомі ті препарати ― найбільшу небезпеку становлять акарициди. Але я приїхав ось на ріпак до хлопців і питаю «Покажіть мені каністру, чим ви кропите», ну бо агроном все може говорити, а тут хлопці показують мені каністру ― Мавріком. А в нас є у бджільництві препарат Варолом, то діюча речовина та сама, що в Мавріку ― тау-флувалінат. Тобто він не становить небезпеки. Але є нюанс ― Маврик коштує, так само, як Біскайя ― 1000-1600 грн/л. Витрата їх на гектар така сама, як, наприклад, Карате Зеон. А Карате коштує 350-400 грн. Тобто різниця більше, ніж у 4 рази. 

А більшість фермерів на тому прекрасно економлять. Карате, звичайно, якщо немає прямого попадання на бджолу, він її не вбиває, але він має репелентну (відлякуючу ― прим. ред.) дію, яка зберігається до 7 днів. І тоді пасічник стоїть 7 днів, бджола на ріпак не летить, бджоли кусають, меду нема, всі злі, а фермер задоволений, тільки не знаю чого (сміється). Який йому зиск від цього, коли бджола не іде на ріпак? А ріпак при запиленні дає 15-20% прибавки врожаю, соняшник ― 20-30%, як говорять наукові дані.

---

Економіка співпраці для пасічників

Kurkul.com: У чому виражаються переваги співпраці з МХП на запиленні для вас, як пасічника?

Ростислав Микитюк: Який позитив для мене? По-перше ― великі масивні поля, по-друге ― якщо до них приїжджаєш і визначаєшся з місцем, вони завжди тебе візьмуть у своє авто і обвезуть усі поля, покажуть де можна стати на своєму транспорті. І коли доходить вже до переїзду, вони теж ставляться по-людськи, бо в мене є 4 павільйони, і мені говорять: «Ну навіщо ви будете не спати цілу ніч чи 4 ночі?». Дають одразу 4 трактора чи машини, приїхали, зачепили, перевезли і все гарно та швидко. 

Якщо ж наймати самому, машина ЗІЛ для мене коштує 15 грн/км. Це в одну сторону. Назад вона їде порожня, за другим причепом, але я плачу знову 15 грн/км. До Тернополя, наприклад, 100 км ― для мене це 3 000 грн. Це тільки один павільйон. МХП бере ці всі витрати на себе, і слава Богу, бо для мене це є дуже хороша фінансова економія. І крім того, що вони мене привозять до своїх медозборів, вони ще мене безкоштовно відвозять додому або до нового місця, на інший медозбір.

Kurkul.com: Як обираєте місце точка, маршрут кочівлі?

Володимир Казюк: Ми вже маємо карту посівів. І з весни, а деколи й з осені ми знаємо де буде ріпак, де буде соняшник. От із МХП ми вже орієнтовно знаємо, що наступного року буде соняшник в Лучинцях. Ми працюємо з представниками від фірми. Вони нам дають карту посівів на наступний рік. Ми вже тоді орієнтуємось, на місці оглядаємо, щоб була обов’язково вода, або напувалки, щоб захист був від сонця. 

Kurkul.com: А як на рахунок оплати за запилення?

Володимир Казюк: Компанія МХП проплатила нам минулого року по 100 грн за сім’ю. Як буде цього року ще не знаємо, сподіваємось, що буде щось. 

Kurkul.com: А яку оплату ви вважаєте справедливою?

Петро Бажик: Якщо дали би по 150-200 грн на сім’ю ― було би дуже добре, як на цей рік.

Ростислав Микитюк: Я ще коли тільки починав працювати з МХП, мені запропонували: «або ми даємо субсидію 100 грн на сім’ю, або безкоштовний транспорт». Я вибрав транспорт, бо мені це вигідніше. По-перше, для мене знайти машину дуже складно, щоб вивезти причіп, а по-друге, у мене тут в павільйоні 48 сімей, тобто субсидія майже 5 000 грн була б, а якщо б я наймав транспорт, то мені зі Львова їхати туди і назад вийшло би 2100 грн, щоб тільки привезти сюди. А ще потім додому. То мені простіше, коли приїхали, зачепили і легенько перевезли потужні трактори чи машини, які акуратно, ніжно на ямах не пошкодять бджіл і я маю спокій.

Kurkul.com: Наскільки більше меду збирає кочова пасіка на запиленні, порівняно зі стаціонарною пасікою?

Володимир Казюк: Минулорічний сезон був дуже вдалий ― сім’ї-медовики принесли по 75 кг. В нашому регіоні це взагалі нонсенс ― ніхто не міг повірити. В середньому на круг вийшло по 50 кг. Я минулого року кочував з пасікою 50 сімей, а 150 вуликів ― вдома були. В середньому по 50 кг кочова сім’я дала, «домашні» дали по 5 кг. У 10 разів різниця.

Kurkul.com: Якщо порахувати це в грошах, скільки вийде?

Володимир Казюк: Ну рахуємо: вроздріб я продавав 120-150 грн за літр (1,4 кг ― прим. ред.), виходить десь 300 тис. грн з кочової пасіки. На «домашній» пасіці апітерапія, продукти бджільництва, біорезонансна терапія… десь до 50 тис. грн дотягнуло. Кочова пасіка дала в 6 разів більше.

Kurkul.com: А як цей сезон?

Володимир Казюк: Сезон 2020 взагалі катастрофічний в пасічництві. Не тільки в Україні ― так із джерел, із спілкування з іншими пасічниками я бачу. Стоїть тільки питання збереження пасіки, адекватної зимівлі, ну і може хтось щось для себе візьме. Я планую взяти хоча б по 5-10 кг.

Ростислав Микитюк: В МХП мед є, в інших нема (сміється). Десь буде по 8 літрів із сім’ї ― 12 кг. На цей рік то є непоганий результат. Хоча бувало, що я тут в МХП брав по 40 кг за дві відкачки.

Kurkul.com: 12 кг із сім’ї це ще непоганий результат.

Ростислав Микитюк: Як для цього року ― так. За 38 років мого пасічництва, тільки один рік, як ще не мав павільйонів, ще був з вуликами, то я їхав на гречку і возив сироп, поливав по бджолах, бо вмирали. І цього року також в червні місяці дві сім’ї «дійшло» з голоду. А ті причепи, що приїхали сюди, то вони приїхали майже сухі, без корму, бо червень-липень ви самі бачили, яка була погода ― два місяці майже ішли дощі.

---

Затрати і вигода агровиробника

Kurkul.com: Яку прибавку врожайності дає для соняшнику запилення?

Петро Бажик: Ми так не рахували, але помітили те, що якщо ми молотили і зважували машини, які возили соняшник, то машина, вміщала 19 т насіння на полі, де не було пасіки, а там, де була пасіка, та сама машина з тим самим об’ємом кузова, повністю ідентична, вміщала до 23 т. Тобто ядро набирає вагу повністю, була виповнена шапка і саме насіння крупніше. Більша виповненість і якісні показники також сильніші.

Kurkul.com: То яка все ж прибавка, на вашу думку?

Петро Бажик: Я так рахую, що 10% є. Показують спостереження, що 10% ми у будь-якому випадку прибавляємо.

Kurkul.com: А яка була середня урожайність соняшнику в регіоні?

Петро Бажик: Минулого року ми зібрали на круг 3,8 т га.

Kurkul.com: Тобто бджоли ― це ще плюс десь 400 кг?

Петро Бажик: Ми рахуємо, що якщо нам бджоли допомогли по кругу вийти на плюс 250 кг ― дуже дякуємо їм за це (сміється).

Kurkul.com: Які затрати несе компанія на запилення соняшника?

Петро Бажик: Десь 100-150 грн на бджолосім’ю, а скоріше ― менше.

Kurkul.com: Розставляєте із розрахунку 1 сім’я на гектар?

Петро Бажик: Так, але в нас так поки що не получається, надіємось, що так буде. Що до нас будуть приїжджати наші помічники, як я їх називаю ― колеги ― то ми по соняшнику будемо працювати, і по ріпаку навіть, по 1 бджолосім’ї на гектар.

Kurkul.com: Давайте порахуємо: виходить затрати на гектар максимум 100 грн, а прибавка врожайності, навіть якщо взяти 200 кг, по соняшнику вартує 2000 грн на гектар?

Петро Бажик: Я рахую так, що це ще один із складників, окрім обробітку землі, вибору сорту і захисту, який може нам прибавити врожайність та стати надійними партнерами для бджолярів.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2020 р.