Вимоги до молодих спеціалістів на ринку праці не менш жорсткі, ніж до тих, хто працює за фахом багато років, бо від того, хто тільки закінчив ВНЗ і здобув фах, очікують гарного знання інновацій, завзятості та ініціативності. Щоб зробити період адаптації молодого спеціаліста до конкретного виробництва коротшим та ефективнішим, Сумський національний аграрний університет (СНАУ) запровадив нову для України форму післядипломної практики для студентів.

Детальніше про неї Kurkul.com розповів проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи університету Валерій Жмайлов.

Kurkul.com: Агроінтернатура в СНАУ – перша в Україні. Чому саме Суми стали майданчиком для реалізації цього проекту?

Валерій Жмайлов: Це була ініціатива нашого ректора Володимира Івановича Ладики. Він побував у Польщі та перейняв цей досвід. Агроінтернатура там дає дуже хороші результати. Чому б не запровадити її у нас?

Kurkul.com: Ви вже маєте перших інтернів. Як відбувався набір?

Валерій Жмайлов: Набір до попередньої інтернатури стартував після випуску магістрів у лютому 2016 р. Заяви приймалися протягом березня-квітня, в травні відбулися зарахування, далі — формування індивідуального навчального плану і подальша плідна робота. Загалом зарахували 64 слухачі за спеціальностями «Ветеринарна медицина», «Агрономія», а також тих, хто має кваліфікацію інженера-механіка та біолога-технолога (зоотехніка). Це ті напрями, де відчуття якості фахівця найгостріше. На перспективу вже в наступному році плануємо агроінтернатуру майже на всіх спеціальностях, які готує університет.

Kurkul.com: У чому полягає ідея такого виду практики? І чому обов’язковою умовою вступу є те, що спеціаліст має працювати за фахом?

Валерій Жмайлов: Беремо тих, хто працює, бо ми зацікавлені, щоб наші випускники швидко адаптувалися і показували хороші результати в умовах конкретного виробництва. Працедавець завжди хоче, щоб молодий спеціаліст з першого дня викладався і працював на всі 100%. Безумовно, йому потрібен хтось, хто допомагатиме. Це може бути старший колега з виробництва, бо ці люди знають свою роботу. Але зазвичай у такого наставника замало часу, щоб приділити молодому спеціалісту вдосталь уваги. Тому ми вирішили, що буде краще, якщо консультувати вже не в навчанні, а в роботі будуть провідні викладачі випускових кафедр нашого університету. Тим більше, що наші викладачі проходять стажування на виробництвах, тож добре знаються не лише на теорії, а й на практиці.

Kurkul.com: Скільки триватиме курс? З яких етапів він складається?

Валерій Жмайлов: Загалом – три роки. Перший рік – це так звана попередня інтернатура. Другий та третій – фахова інтернатура. Протягом першого року керівник консультує в питаннях, що можуть виникнути у слухача; надає актуальну інформацію – публікації, новації в обраній галузі і т.д. Що важливо і цікаво: протягом першого року керівник разом із слухачем інтернатури проводить SWOT-аналіз підприємства, на якому працює інтерн. Таким чином визначаються сильні та слабкі сторони підприємства, загрози і переваги. Це додасть впевненості інтерну, допоможе проявити себе в роботі. Також під час першого року навчання слухача інтернатури обов’язково запрошують на всі заходи, що проводяться за участю аграрного університету та аграрного бізнесу в регіоні. Наприклад: дні поля, дні ферми, заходи провідних фірм, які просувають свою продукцію на український ринок і т.д. Під час першого року навчання слухач інтернатури проходить анкетування. Воно дозволяє нам з’ясувати, які є проблеми на виробництві, які питання є нез’ясовані у самого слухача, а також які напрямки діяльності йому треба допомогти освоїти. За рік – проводимо тестування на рівень адаптації, знання і вміння, за результатами якого слухач отримує рекомендацію на навчання безпосередньо в інтернатурі.

На другому році керівник разом зі слухачем розробляють та пропонують план розвитку визначеного напряму роботи підприємства. Двічі на рік відбувається тестування.

Третій рік – заключний. Він найвідповідальніший, адже інтерн готує власний бізнес-план розвитку, який згодом запропонує керівництву свого підприємства. Завершення навчання в інтернатурі передбачає проходження заключної комісійної атестації, яка передбачає тестування — 100 тестів на вміння, на знання, визначається рівень кваліфікації. Випускник отримує сертифікат з переліком своїх досягнень та рекомендацію, в якій університет повідомляє аграрному бізнесу про ті можливості, які має цей випускник, як він може в подальшому реалізувати себе на виробництві.

Kurkul.com: Що потрібно для вступу? Випускники яких навчальних закладів можуть стати слухачами агроінтернатури?

Валерій Жмайлов: Найголовніше – бажання постійно розвиватися. А з формальностей — диплом з відповідної спеціальності та довідку про працевлаштування. Пишете заяву та чекаєте наказу про зарахування. Перш за все ми зорієнтовані на своїх випускників, але не відмовляємо, коли приходить молодь з інших ВНЗ.

Kurkul.com: А скільки коштує навчання?

Валерій Жмайлов: Поки що воно безкоштовне. Викладачі здійснюють супровід інтернів в рамках своєї методичної роботи. Наразі наше завдання – підтвердити агробізнесу, що ми забезпечуємо ту якість, яку від нас чекають; випускаємо спеціалістів того рівня, якого вони вимагають.

Kurkul.com: Чи є якісь додаткові перспективи, що відкриються перед випускниками?

Валерій Жмайлов: За результатами закінчення інтернатури студента включають у відповідний банк працевлаштування при університеті. На основі даних у цьому банку ми формуємо пропозиції та рекомендації для відповідних роботодавців. Коли ми розповіли про нашу новацію партнерам, їх це дуже зацікавило, адже будь-які підприємства завжди хочуть, щоб до них на роботу прийшли найкращі.

Ми тісно співпрацюємо з агробізнесом, серед наших партнерів ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД», Індустріальна молочна компанія, «Укрлендфармінг», компанія NCH, ПАТ «Миронівський хлібопродукт», ДП «Мілкіленд-Україна», ТОВ «Глобино», компанія POETTINGER; в інженерії – це компанії CASE IH, NEW HOLLAND, ТОВ «ХОРШ Україна», ТОВ «Юпітер 9 Агросервіс», Лозівський ковальсько-механічний завод. Всі вони є замовниками наших кадрів, тож вже зараз цікавляться випускниками інтернатури. Кажуть: ви ж нам обов’язково потім надайте імена та інформацію.

Та в будь-якому випадку, активна робота протягом трьох років, проведення SWOT-аналізу, написання бізнес-планів, участь у наукових та практичних заходах, знайомства з представниками великих і малих фірм, обмін досвідом з колегами з України та колегами-іноземцями – це все на користь спеціалісту, це беззаперечна можливість впевнено підкорювати кар’єрні сходи.

Тож, якщо ви молодий спеціаліст-аграрій, бажаєте стати найкращим у своїй галузі, але поки відчуваєте невпевненість у своїх силах, прямуйте до СНАУ!

Kurkul.com: Дякуємо, Валерію Миколайовичу, і сподіваємося, як молоді спеціалісти, так і сільгоспвиробники зможуть достойно оцінити починання Сумського національного аграрного університету!

Юлія Ярошенко, Kurkul.com