Валерій Діброва: Коли з однієї кнопки запускаєш обладнання на €3 млн — це неймовірно

Валерій Діброва: Коли з однієї кнопки запускаєш обладнання на €3 млн — це неймовірно

11 листопада 2020 1195 0

ТОВ «П’ятидні», що на Волині, важко назвати звичайним сільськогосподарським підприємством. Стрімкий розвиток та серйозні капіталовкладення тут дають цілком конкретні результати — 2 елеватори загальною потужністю 100 тис. т, насіннєвий завод та великий парк вагонів-зерновозів, що забезпечують логістичні потреби на залізниці. Вкупі з відкритістю та готовністю до діалогу з партнерами та пайовиками усе це забезпечило ТОВ «П’ятидні» репутацію ефективного та надійного господарства в регіоні. З чого починався шлях господарства, як працюють у ньому сьогодні та як вдається не зупинятися в розвитку — Kurkul.com поспілкувався з його директором Валерієм Дібровою.

Читати також: AgroOnline: Збиральна кампанія — як не втратити жодної зернини

Територія господарства ТОВ «П'ятидні»

За словами керівника ТОВ «П’ятидні», господарство розвивалося не революційним, а еволюційним шляхом, поступово збільшуючи об’єми виробництва, штат працівників та зембанк.

«До цього швидко звикаєш. Наприклад, якщо ми обробляли торік 16 тис. га, на наступний будемо 18 тис. га, потім 20 тис. Поступово й непомітно ти оперуєш усе більшими цифрами», — розповідає Валерій Діброва.

Розпочавши свою діяльність на базі колгоспу з 1 250 га орної землі, сьогодні господарство обробляє 18 тис. га. ТОВ «П’ятидні» складається з п’яти підрозділів, які, за словами Валерія Діброви, як цеглини, формують мур міцного господарства.

Підприємство було засноване у 2005 р., реорганізувавшись зі спілки селянських господарств, яка однією з перших в Україні в 1991 році реформувала колгосп та почала розвивати орендні, земельні та майнові з пайовиками та господарствами.

Колишні колгоспники, що мали земельні паї, уже отримували за них, хоча й невеликі, але дивіденди у тому числі і на майно

«Коли почали розпайовувати землю, усі без виключення члени спілки здали землю нам в оренду. Відбувалися трансформації в правових відносинах між нами й пайовиками, у законодавстві, змінювалися суб’єкти, й ми весь час шукали найбільш оптимальні варіанти для взаємовигідного співіснування», — пригадує Валерій Діброва.

Валерій Діброва, директор ТОВ «П'ятидні»

Зі створенням товариства з обмеженою відповідальністю доєдналися активи колишніх колгоспів у п'яти районах із майном, земельними паями. Голови тих колгоспів залишилися на місцях керівниками і працюють ними й донині. Вони вже мали необхідний авторитет та знання, тож, як каже Валерій Діброва, було б неправильно змінювати їх, тим більше вони мають більшу комунікацію з місцевим населенням і пайовиками.


Земельне питання та структура сівозміни

У ТОВ «П’ятидні» й сьогодні працюють над збільшенням орних земель, як шляхом оренди нових, так і розчищаючи перелоги та зарослі ділянки, що вже десятками років не оброблялися.

Господарство витрачає на повернення до обробітку сільгоспугідь значні кошти. Щоденно на цьому напрямі працюють до 60-ти осіб та чимало техніки. Таким чином тут готуються до повноцінного старту ринку землі.

«Коли запрацює ринок землі, треба буде готуватися, що як мінімум 15–20% земельного банку може просто відійти, тому що хтось хоче продати комусь іншому, хтось захоче, можливо, сам господарювати, і такі є зараз. Тому мусимо брати додаткові землі, щоб утримати той ресурс, який ми сьогодні накопичили, технічний, людський, та зберегти виробничий потенціал», — каже керівник господарства.

Валерій Діброва відразу ж додає, що до таких розчищених земель треба підходити обережно.

«Там є багато піщаних та торфових ґрунтів, тож треба обережно та виважено впроваджувати сівозміну, щоб мати і урожай, і хороший ґрунт. Інтенсивні культури ти ж там не посієш, кукурудзу, наприклад. А от жито, соняшник, озиму пшеницю ― ці культури треба сіяти, й через 2–3 роки на таких землях можна спокійно отримати досить пристойні врожаї», — зазначає Валерій Діброва.

Основними культурами в господарстві є пшениця, ріпак, кукурудза, соя, цукровий буряк, горох та соняшник.

У структурі посівних площ до 35% завжди займала озима пшениця, оскільки, як твердить Валерій Діброва, при будь-яких умовах та коливаннях ціни ця культура ніколи не була збитковою.

Соняшник у господарстві почали вирощувати нещодавно.

«Кажуть, ніколи не кажи ніколи. Я був дуже активним противником сівби соняшника на Волині. Але змінюються часи, змінюється світогляд, приходить новий досвід. Ви бачите, наскільки змінилися кліматичні умови в Україні — те, що ми зараз маємо на Волині, кілька років тому було на Сході або Півдні. Цього року ми горіли від посухи навесні», — зізнається Валерій Діброва.

В таких умовах політику щодо соняшника в господарстві довелося переглянути.

Якщо говорити про результати в полі, то для озимої пшениці в господарстві врожайність склала 7,5–8 т/га при запланованих 9 т/га — весняна посуха нещадно внесла поправки.

Це ж стосується й інших культур — досягти намічених показників через нестачу вологи не вдалося. Врожайність сої — близько 3 т/га, ріпаку отримали 3,5 т/га. Горохові, якого посіяли 700 га, дісталося ще й від граду, тож, за словами Валерія Діброви, зібрали лише 3 т/га. Рятує лише динаміка цін на цю культуру, тож у господарстві сподіваються вийти в плюс.

Із введенням в експлуатацію двох елеваторів у ТОВ «П’ятидні» відчутно зросли посівні площі під кукурудзою — з 2 до 4,6 тис. га. Ця культура потребує потужного обладнання для доведення зерна до потрібних кондицій та багато місця для зберігання. На наступний рік тут планують під кукурудзу відвести вже 6 тис. га.


Зберігання, переробка та реалізація

Елеватори потужністю 55 тис. т у Володимир-Волинському і 45 тис. т в Іваничах та сертифіковані підлогові склади забезпечують зберігання всього об’єму вирощеної продукції. Для поточного сезону цей показник очікується в межах 200 тис. т.

За словами Валерія Діброви, головне завдання для цього напряму діяльності ТОВ «П’ятидні» — зробити функціонування елеваторів максимально прибутковим. Торік через Володимир-Волинський елеватор компанії пройшло 80 тис. т зерна, а цьогоріч тут очікують збільшення потоку зерна через елеватор удвічі.

Побудували в ТОВ «П’ятидні» також власний насіннєвий завод. Будівництву передувало кропітке вивчення іноземного досвіду — Валерій Діброва з командою побував на подібних заводах у Європі, Канаді, США, переймаючи та вивчаючи особливості будівництва та обладнання таких об’єктів. У кінцевому результаті зупинилися на обладнанні Cimbria та PETKUS.

«Насіннєвий завод уже працює кілька років. Коли від натискання однієї кнопки синхронно працюють десятки механізмів вартістю €3 млн, на запуск яких треба було колись десятки рубильників, ходити вмикати, вимикати — це неймовірне відчуття», — ділиться Валерій Діброва.

Завод може виробляти до 10 т/год насіння, та наразі на повну потужність його не запускають, оскільки, за словами керівника ТОВ «П’ятидні», ринок насіння в Україні сьогодні дуже «важкий».

«Не всі підприємства хочуть брати дороге насіння, а ми дешевого не робимо. Та все ж, виробляючи до 4 тис. т насіння лише для своїх потреб, ми вже давно повністю окупили цей завод. Прибавка пів тонни з гектара — це дуже просто й легко завдяки якісному насіннєвому матеріалу», — каже він.

На одвічне питання «Продавати чи притримати» Валерій Діброва відповідає, що озиму пшеницю в господарстві зазвичай тримають до наступного сезону. Але цьогоріч ціна на неї дуже гарна, тож певну частину врожаю таки реалізували прямими контрактами через Одеські зернові термінали. Сою реалізують до Білорусі, 70% врожаю ріпаку в господарстві експортують до Польщі власними вагонами. У ТОВ «П’ятидні» є 2 власні маневрові тепловози та 2 магістралі.

«У нас стоять 2 готові до роботи маневрові тепловози, дайте нам можливість їздити по коліях Укрзалізниці, й ми не будемо нікого нічого просити», — зазначає Валерій Діброва.


Менеджмент і цифрові рішення

Сьогодні у ТОВ «П’ятидні» понад 500 працівників, і проблем із персоналом, як каже Валерій Діброва, тут не відчувають. Більш того, до підбору кадрів тут ставляться дуже серйозно й не беруть на роботу абикого.

«Ми дуже прискіпливо підходимо до відбору кадрів. Звільняються в нас теж дуже рідко, а коли таке трапляється — я мушу особисто поспілкуватися з працівником і вияснити причину такого бажання», — каже Валерій Діброва.

Він додає, що у господарства є орієнтовно 9 тис. договорів оренди, й у кожного з орендодавців є його номер телефону, за яким завжди готовий вислухати.

«Якщо не відповім, то обов’язково перетелефоную й запитаю, що сталося, чи є якась проблема», — розповідає аграрій.

Тож особистий контакт — дуже важлива складова в роботі керівника ТОВ «П’ятидні», хоча безпосередньо керівнику господарства оперативно звітують лише дві людини — бухгалтер та диспетчер. Керівники підрозділів мають до певної межі автономію в прийнятті рішень. Таку повну довіру Валерія Діброви вони заслужили довгими роками спільної роботи.

Та контролювати потрібно не лише роботу персоналу. Найбільше уваги потребує управління всіма виробничими процесами на господарстві. Допомогти в цьому мають новітні технології та цифрові рішення, які, як зізнається Валерій Діброва, попри певні кроки в цьому напрямі, усе ще на початковій стадії в господарстві.

«Сьогодні в нас повністю оцифрованолише трохи більше 3 тис. га землі. Маючи свою власну грунтову лабораторію — це дозволяє забезпечити диференційоване внесення мінеральних добрив, відповідно складених карт родючості грунтів. Маємо також необхідне навігаційне обладнання на сільгосптехніці, та, звісно, до повного впровадження технологій точного землеробства нам ще далеко. Тож наразі ми активно вивчаємо це питання та пропозиції на ринку», — каже Валерій Діброва.

Те ж стосується й систем менеджменту — за словами керівника, у господарстві наразі придивляються до цього ринку, не особливо поспішаючи обрати той чи інший продукт.

«На ринку України сьогодні достатньо пропозицій різного роду систем менеджменту для агро. Але в більшості з них є проблема — це вузьконаправлені системи, що зосереджують увагу на окремих аспектах господарювання та слабо інтегруються одна з одною. Це у свою чергу ускладнює доступ та контроль перебігу всіх процесів у господарстві», — коментує регіональний представник компанії AgroОnline Олександр Сухоносов.

Він додав, що компанія AgroОnline розробила програмне забезпечення для управління підприємством у цілому, охоплюючи всі можливі напрями діяльності від планування до реалізації продукції.

«Наша система збирає інформацію з усіх джерел по кожному напрямку, що забезпечує керівника підприємства повною картиною і дає можливість проаналізувати, наскільки якісно відпрацьовано сезон, виявити помилки і слабкі місця та зробити висновки на наступний сезон», — розповідає Олександр Сухоносов.

Він додав, що активному впровадженню систем менеджменту в українських господарствах заважає страх та невпевненість у нових технологіях. Видається, що це дуже складно, що це потребує багато часу та знань для вивчення. Ще однією перешкодою є особливості вітчизняного правового поля — багато хто боїться витоку інформації про фінансовий стан та активи господарства, що теоретично може полегшити життя рейдерам та іншим недобросовісним ділкам.

Та все ж компанії, які орієнтуються на результат та розвиток, усе більше звертаються до таких інструментів для аналізу та впорядкування виробничих процесів.

 

Для порівняння: практично всі фермери в ЄС, навіть найменші, користуються тими чи іншими системами менеджменту для виявлення слабких місць на полях та планування витрат тощо. Українські підприємства поки що в цьому аспекті знаходяться в ролі наздоганяючого.

Наздогнати ці технології планують і в ТОВ «П’ятидні». Як зазначив Валерій Діброва, через рік-два в господарстві планують оцифрувати мінімум половину всієї землі в обробітку.

«За цифровими рішеннями та новітніми технологіями майбутнє. Взяти до прикладу звичайний дрон — у нас поля по родючості й по складу ґрунту дуже різнорідні, на одному полі може бути суглинок і чорнозем, можливо, ще й пісок і торф. Тому коли піднімешся над полем — добре видно всі плями й можна планувати диференційне внесення добрив. Це і є ефективність та робота на результат. Тому, безперечно, будемо переходити в «цифру», — впевнений аграрій.

Логічним завершенням цього процесу стане надійна система, що об’єднує в собі показники й інформацію з усіх підрозділів господарства, дозволяє планувати та прогнозувати майбутні витрати й прибутки.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2020 р.

Виконано за допомогою Disqus