Металевий силос чи підлоговий склад — економіка зберігання для фермера

Металевий силос чи підлоговий склад — економіка зберігання для фермера

30 вересня 2021 3991 0

В Україні понад 60% потужностей зі зберігання представлені підлоговими складами. Проте, зважаючи на збільшення врожайності основних культур і вимог учасників ринку щодо швидкого відвантаження партій, у фермерів почали виникати питання.

Наскільки такий вид зберігання вигідний з економічної точки зору? Чи потрібно будувати нові елеватори або можна просто реконструювати склади і вони будуть ефективними?

На всі ці питання, а також чому товаровиробникам варто переходити до сучасного типу зберігання зерна, за скільки часу окупляться інвестиції, скільки часу потрібно для реалізації проєкту та які переваги отримає фермер за використання металевих силосів — Kurkul.com розповів керівник регіонального представництва KMZ Industries Владислав Переходько.

Чому підлогове зберігання зерна так поширене?

Вибір способу зберігання зерна залежить від обсягів вирощеного врожаю і конструктивних особливостей приміщень господарства. Зерносховище може бути відкритим або закритим. Зберігання зерна у відкритих зерносховищах доречне для свіжого врожаю, а у закритих — для тривалого зберігання зернової маси без зміни якісних показників. У цьому випадку застосовуються склади підлогового типу або ж силоси. Альтернативним варіантом також може бути зберігання зерна у поліетиленових рукавах на полях господарства.

Читати за темою: ProСушка: Як сушити нішеві культури

Підлоговий склад зерна

Найпоширенішим способом зберігання зерна в Україні стало використання підлогових складів. За словами Владислава Переходька, це пояснюється тим, що від Радянського Союзу сучасні фермерські господарства отримали у спадок приміщення, які належали тодішнім колгоспам.

«Україна завжди була аграрною країною. У СРСР було чимало колгоспів. Таким чином, багато складів підлогового зберігання залишилися господарствам «на додачу». Вони досі використовуються та модернізуються. І ще багато таких складів знаходяться у занедбаному стані, що створює перспективу їх використання», — пояснив експерт.

Але подібні склади доцільно використовувати для зберігання добрив і насіннєвого матеріалу. Адже для них не потрібні великі місткості, як для зерна. Крім того, якщо це склад ангарного типу, його можна використовувати для утримання с/г техніки та агрегатів.

Читати ще: ProCушка: Як сушити пшеницю

Владислав Переходько, керівник регіонального представництва KMZ Industries

Кілька «але» підлогових складів

Попри всі плюси використання складів, вони мають і суттєві недоліки. По-перше — відсутність автоматизації, зокрема контролю завантаження/вивантаження та відстежування зміни якісних характеристик зернової маси впродовж зберігання: температури та вологості.

«При зберіганні зерна у металевих силосах все це відбувається в автоматичному режимі за допомогою комп'ютера та відповідного програмного забезпечення. При використанні підлогових складів необхідне залучення фізичної праці, тобто потребуються додаткові працівники. Крім того, за невеликої місткості (зерно зберігається тонким шаром) такі склади займають великі площі», — розповів керівник регіонального представництва KMZ Industries.

Читати також: ProСушка: Як сушити соняшник

Підлогове зберігання насіння соняшника

Тож металеві силоси доцільно використовувати ще й тому, що вони потребують менше місця. А значить, фермер зекономить площу, яку в тому числі зможе використати для розміщення більшої кількості обладнання для різноманітних операцій доробки зерна. Для порівняння: на майданчику, необхідному для будівництва складу для зберігання 5,5 тис. тонн зерна, можна розмістити три металевих силоси загальною місткістю зберігання 15 тис. тонн.

Чи варто модернізувати підлоговий склад?

Модернізація підлогових складів полягає в автоматизації завантаження зерна: встановленні стрічкових або ланцюгових транспортерів. Проте з автоматизацією вивантаження зерна, за словами фахівця, нерідко виникає чимало проблем.

«Ми беремо участь у проведенні таких робіт. Проте вони малоефективні. Для модернізації вивантаження потрібно задіяти навантажувачі Manitou чи інші, які будуть нагортати шар зерна у воронку, або поздовжній транспортер. Самопливом, під дією сил тяжіння, зерно туди ніяк не потрапить. Навіть якщо господарство зробило автоматизоване вивантаження, це покаже доволі низьку ефективність. І будівельних робіт потрібно зробити дуже багато», — пояснив Владислав Переходько.

Читати ще: ProСушка: Як сушити ріпак

Модернізація підлогових складів полягає в автоматизації завантаження зерна

Що стосується елементів автоматизації, які контролюють якість зерна, зокрема датчиків температури, у підлогових складах вони не встановлюються через досить невеликий шар зернової маси (3-4 м). За словами фахівця, такі параметри в цьому випадку легше проконтролювати вручну, як і перевірку якісних показників. Але, якщо всередині складу відбудеться самозігрівання зерна, прибрати саме цю частину маси буде дуже складно.

І останній нюанс — це вентиляція. Існує варіант встановлення вентиляторів уздовж підлоги складу, але ця практика зустрічається рідко. А відсутність вентиляторів своєю чергою унеможливлює і продування зерна фунгіцидами: тож миші для підлогових складів, а точніше для якості збіжжя, що в них зберігається, стають справжньою бідою.

Типи силосів та переваги їх використання

Які ж переваги отримує фермер при використанні металевих силосів?

Основна відмінність силосів — конструкція днища. Від цього залежить цільове призначення ємності.

Існують два види металевих силосів:

✅ на конусній основі;

✅ на плоскому днищі.

Конусні силоси використовуються як ємності для оперативного зберігання зерна, тобто перед іншою операцією, як свого роду «проміжний пункт». Силоси на плоскому днищі, зазвичай бетонному, слугують для довготривалого зберігання зерна після його очищення та сушіння.

У разі встановлення комплексу з очищення зерна бажано мати хоча би кілька оперативних ємностей (дві та більше — залежно від задач комплексу і кількості надходжуваного зерна).

«Кожен додатковий оперативний силос полегшує і прискорює процес приймання зерна у господарстві: зокрема, дозволяє розміщувати зерно з різних полів із різною вологістю та за класами культури в різні хопери. А це своєю чергою дозволяє більш оптимально готувати партії для подальшого сушіння», — пояснив Владислав Переходько.

Читати за темою: ProСушка: Як сушити сою

Силос на плоскому днищі (на задньому плані) та конусний силос (на передньому плані)

Вагома відмінність між типами силосів полягає в тому, що в плоскодонному використовується зачисний шнек. А в конусному силосі вивантаження зерна відбувається виключно під дією сили гравітації. Це виключає залучення до процесу робітників та додаткових механізмів.

Нюанси будівництва

У разі грамотного і ретельного підходу до кожного етапу, як-от проєктування, вибір ділянки, її розчищення, пропрацювання технологій у рамках проєктного рішення тощо, для зведення елеватора необхідно в середньому рік.

«Звісно, треба врахувати велику кількість нюансів, але у середньому завжди треба закладати близько року. Стадійність будівництва для об’єкта будь-якого розміру приблизно однакова (так само треба робити проєкт, геологію, геодезію тощо), а от обсяг робіт, безумовно, різний. Тому строки переважно залежать  від складності: якщо це невеликий фермерський елеватор або будівництво силосів на зерносушильному комплексі, де вже є зерносушарка, то на це в середньому знадобиться 8 місяців. На елеватор середнього розміру краще закласти 10–12 місяців; а на крупний об’єкт – рік-півтора», — уточнює Владислав Переходько.

Читати також: ProСушка: Як сушити кукурудзу

Будівництво нового елеваторного комплексу компанією KMZ Industries у Львівській області

Деякі компанії пропонують зведення елеватора «під ключ» за пів року, проте, за словами фахівця, найчастіше це закінчується затягуванням строків здачі об'єкта в експлуатацію та збільшенням витрат на будівництво.

«Звісно, у нас є досвід будівництва елеватора «під ключ» за 5 місяців – саме за такий рекордно короткий строк від ідеї до запуску ми звели об’єкт на Київщині на 50 тисяч тонн одночасного зберігання. Але таке можливо лише у випадку, якщо на момент старту замовник чітко формулює бажаний результат, готовий бути залученим у проєкт на всі 100% і разом із підрядником працювати над ним 24/7», – говорить представник KMZ Industries.  

За словами Владислава Переходька, термін окупності інвестицій у будівництво нового елеватора складає в середньому 2–5 років. Але цей строк може варіюватись, особливо залежно від того, своє зерно приймає господарство чи інших товаровиробників, а також від наявності зерносушарки.

«Термін окупності варіюється від 2 до 5 років максимум. Для швидкого терміну окупності на елеваторі повинні надавати додаткові послуги, на яких господарство може заробляти. Адже не у кожного підприємства такі обсяги виробництва, аби встановлювати елеватор», — акцентував фахівець.

Важливо, що компанія KMZ Industries співпрацює з усіма провідними банківськими установами в Україні та має сім партнерських програм з банками щодо кредитування придбання елеваторного обладнання свого виробництва, якими можуть скористатися аграрії. Серед них, зокрема, спільні програми з «Ощадбанком» і банком «Credit Agricole».  

Крім того, обладнання компанії підпадає під дію держкомпенсації вартості вітчизняної техніки та обладнання для агрокомплексу, що також надзвичайно вигідно для замовників. 

Владислав Переходько, своєю чергою, радить фермерам не вагатись та долучатись до тих, хто отримує всі переваги використання силосів для зберігання зерна. Дивлячись на склад підлогового зберігання, агровиробник бачить «явну економію», проте якщо порівняти витрати на будівництво та модернізацію складу і на будівництво нового сучасного елеватора, вони будуть ідентичними.

© Анастасія Герасименко, Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus

- 4° ... - 6°

Вітер

4.5м/с

Опади

7.5мм

Вологість

98%