Олександр Голомах: Ціна на соняшник впаде майже вдвічі

Олександр Голомах: Ціна на соняшник впаде майже вдвічі

Олександр Голомах

керівник СФГ «Вікторія»

21 січня 2021 16241 0Читати досьє

За 20 років існування в сімейному фермерському господарстві «Вікторія» багато чого змінилося: із 50 га воно «розрослося» до 1,1 тис. га, на зміну стареньким «Білорусам» прийшла нова техніка, з’явилися ще більші амбіції у розвитку на найближче майбутнє.

Про те, який шлях пройшло підприємство, наскільки прибутковим є рослинництво, скільки будуть коштувати соняшник і пшениця у цьому році та за скільки тут готові купувати землю, розповідає його директор Олександр Голомах.

А про найближчі плани Олександра Голомаха, його ставлення до сучасних новацій в агро та досвід роботи з додатком Farmi можете почитати в спецвипуску проєкту «ІТ Фармінг» — «Інвестувати в інновації простіше, якщо певен, що земля в нас буде завжди».

Нагадаємо, що проєкт «ІТ Фармінг» був створений за підтримки компанії «Суффле Агро Україна».

Kurkul.com: Розкажіть про своє фермерське господарство.

Олександр Голомах: «Вікторія» — це сімейне фермерське господарство, засноване моїм батьком у селі Бабине на Хмельниччині в 2001 році. 

Але я приєднався трохи згодом, бо спочатку працював агрономом в інших компаніях, а потім взагалі на 4 роки їздив в Іспанію на заробітки. Від того часу разом із батьком розвивали наше господарство. Було важко.

Починали з 50 га землі і тепер обробляємо 1 100 га.  Колись було таке, що навіть пустували земельні ділянки, бо ми не могли їх обробити. За пай плату людям давали, розрахунки всі вели, але працювати не виходило.

Працює в нас 10 чоловік. Потроху розбудовуємося: сподіваюся, скоро закінчимо базу тут на окраїні села, щоб був і офіс, і склади для зберігання зерна, і ангари для техніки.

СФГ «Вікторія»

Читати також: Валентин Бичек: Успадкування підприємства у разі смерті власника агробізнесу через COVІD-19

Kurkul.com: Оновлюєте техпарк агрофірми?

Олександр Голомах: Потихеньку стараємося купувати більш сучасну техніку — щось запланували взяти в один рік, щось — в інший. Наприклад, у 2020 році придбали в місцевого дистриб’ютора два трактори John Deere потужністю 370 і 410 кінських сил, отримаємо їх десь у лютому.

Програма мінімум — техніка має відпрацьовувати десь тисячу мотогодин на рік. Відповідно, усього хоча б 10 тис. мотогодин без потреби «капіталки» чи ще чогось. 

Приглядаємо нові сівалки на наступний сезон, приціняємося, шукаємо варіанти, що нам підійдуть і для технології, і за ціною.

Kurkul.com: Із чого починали?

Олександр Голомах: На самому початку в нас не було техніки, у перший рік наймали, наприклад. Вклали багато своїх грошей, посіяли цукровий буряк, тоді ледь викрутились і вийшли «на нуль»… Бо ціна цукру впала аж на гривню!

Добрали десь 250 га землі, купили першого трактора МТЗ «Білоруса», почали тяжко працювати. Це зараз стало набагато легше господарювати на землі — є банки, у яких можна взяти кредит на виробничі потреби, є різні фірми, які на вигідних умовах можуть постачати добрива, насіння чи пестициди.

Нині дуже плідно працюємо з компанією «Суффле Агро Україна», яка постачає нам більшість необхідних витратних матеріалів для вирощування, надає вигідні умови співпраці. Більше того, експерти компанії порадили їхній додаток для смартфону Farmi, яким користуюся майже щодня.

Ось, наприклад, багато від кого чули про державну програму «Доступні кредити 5-7-9%», то вже самі задумалися скористатися для купівлі техніки. Якщо навесні бракуватиме коштів, то спробуємо.

Кредитами користуємося. Куди звертався, то без якихось проблем погоджували, кредитна лінія у мене добра, я з усіма розраховуюся. Більше, звичайно, працюю з «Ощадбанком». Він був нашим першим банком із самого заснування господарства, то тепер «на переправі коней не міняємо».

Kurkul.com: То цукрові буряки вирощуєте і нині?

Олександр Голомах: Ні, ми цю культуру сіяли перші 2 роки, після цього відмовилися і перейшли на кукурудзу та соняшник.

Чому перестали сіяти цукрові буряки? Це дуже затратна культура, бо ми не мали техніки, щоб її обробити, обприскати. Наймали техніку, людей, мали втрати при збиранні: механізатор десь клацнув, порізав і частина коренеплоду в землі залишилась.

Ну і плюс невигідна логістика, тоді поблизу працював тільки Жданівський цукровий завод, до якого везти ті буряки треба 40 км.

Купувати свою техніку тільки для цукрового буряку, на нашу думку, було безперспективно. То так його витіснила кукурудза та соняшник.

Kurkul.com: Як далі розвивалася агрофірма «Вікторія»?

Олександр Голомах: Десь після 3 років роботи купили другий трактор МТЗ «Білорус» і так обробляли. Довго збирали урожай старим комбайном «Нива», тому вирішили, що треба його замінити. 

Так пригнали з Польщі свого першого імпортного комбайна Claas Lexion, який пізніше почали навіть в найм віддавати. Але вже встигли за це час і його продати та купити новий.

Зараз хотілося б ще одного комбайна в господарство на заміну. Бо коли наш, буває, обламається в полі, то доводиться шукати по сусідах і не тільки. А так треба перестрахуватися і мати собі 2 комбайни.

Ще кілька років тому купили новіший трактор John Deere, однак йому на допомогу теж треба «компаньйон». 

У розпорядженні є плуги Lemken, дискова борона Grégoire-Besson, сівалка Horsch, самохідний обприскувач Case. Так і крутимося потихеньку.

Kurkul.com: Складно розширювати зембанк?

Олександр Голомах: Зараз досить складно добирати землю — конкуренція шалена, я скажу — нездорова. При чому працюють тут як великі агрохолдинги, так і різні фермери. Щоправда, серед останніх є багато й тих, хто працює не зовсім чесно, «у тіні». 

Нерідко конкуренти «переманюють» пайовиків вищою орендною платою за пай чи бонусами за договори. Ти собі заклав у план розвитку визначену суму і вище неї не стрибнеш, то так і губиш десь трохи землі. Але всі ми розуміємо, що через 2 роки ринок землі зрівняє всіх.

Kurkul.com: Які культури є у сівозміні?

Олександр Голомах: Вирощуємо приблизно 200 га пшениці, 100 га ячменю, 150 га ріпаку, далі розподіляємо десь 300 га кукурудзи, 200 га соняшнику, а решта — соя.

Kurkul.com: Виходить, сої  у вашому господарстві не дуже багато?

Олександр Голомах: Так, небагато, але це найбільш продуктивна культура нині, особливо в сезоні-2020. Продавали по 17 тис. грн за тонну. Прибутковим був і соняшник: віддавали десь по 15 тис. грн за тонну.

Певен, усі фермери західної України добре заробили на цих культурах. Ми, наприклад, купили за соняшник, образно кажучи, півтора трактора.

Олександр Голомах, директор СФГ «Вікторія»

Kurkul.com: Яка урожайність культур?

Олександр Голомах: Соняшник ми зібрали по 3,8 т/га, кукурудзу ще в грудні збирали з вологістю 26% по 14 т/га, у сухому заліку виходить 10 т/га.

У 2020 році пшениця була не густа, десь по 6 т/га. Ячмінь неважний теж: дав лише по 5 т/га. Це дуже мало для нас, бо раніше збирали всі 7-8 т/га.

Сою зібрали з урожайністю 2,8 т/га, але це дуже усереднений показник. У нас тут дуже горбиста місцевість і від того варіюється рівень врожайності.

Kurkul.com: Як працюєте з ґрунтом?

Олександр Голомах: Притримуюся тільки глибокої оранки на 27-30 см. Пробували кілька інших технологій, але це не для наших важких суглинистих ґрунтів. Їх потрібно перевернути, зворушити, щоб вони дихали.

Kurkul.com: А зерно досушуєте самі?

Олександр Голомах: Так, досушуємо в себе. Є в нас старенька сушка на дровах, але плануємо скоро ставити нову. Це-таки більш вигідно, ніж сушити і тримати зерно на елеваторах.

Kurkul.com: А зберігаєте продукцію як?

Олександр Голомах: Для збереження хочемо поставити свої невеликі силоси на 6-8 тис. т загалом. Приглядаємо обладнання вітчизняних виробників.

Сою здавали на АТК: склади поряд, логістика недорога, безкоштовне збереження. Теоретично ми б могли зберігати продукцію в себе, але зараз залишити там близько 500 т сої, щоб продавати її навесні. Це ж ПДВ! Будемо закуповувати мінеральні добрива, КАС, пестициди. Загалом, усе, що треба для роботи.

Kurkul.com: Яким для вас був агросезон-2020?

Олександр Голомах: Умови були складними, спочатку приморозки, потім посуха. По деяких культурах були незаплановані витрати, наприклад, на мікродобрива в прохолодні періоди абощо. Довго «сиділи» кукурудза й соняшник, то «підтягнули» їх додатковим підживленням.   

Потім додалося така «новинка» — філодії на соняшнику. На початку цвітіння було уражено близько 20% посівів. Думали, будуть великі втрати, однак коли соняшник почав зацвітати, цей відсоток дуже знизився.

Багато версій чув: і що селекція «підкачала», і що через стрес, і що гербіциди дали побічний ефект. Ну принаймні на своїх полях помітив закономірність у тому, що найбільш ураженими філодіями були ті ділянки, куди вітром зносило гербіцид із сусідніх полів. Загалом, втрати через філодії склали близько 5%.

Дехто з колег каже, що буде відмовлятися від гібридів соняшнику Syngenta, але, попри ці нюанси з філодіями, результатом я задоволений.

Kurkul.com: Розкажіть про прибутковість культур у господарстві.

Олександр Голомах: Навіть тоді, коли ціна соняшнику була не 15-20 тис. грн за тонну, а лиш трохи більше ніж 8 тис. грн за тонну, то він все одно був досить рентабельною культурою.

Соя дає меншу врожайність, хоч і ціна однакова. І ми на соняшнику виграємо, але водночас не подобається він трохи, бо «витягує» ґрунт. Зрештою, якщо порівняти ці культури, то якщо ми мали по сої $200/га прибутку, то для соняшнику ця цифра коливається в межах $300-500/га.

Найбільш вигідна культура після соняшника — кукурудза.

Kurkul.com: І, певно, зернові?

Олександр Голомах: Зізнаюся, останнім часом зернові не приносять великих прибутків. Не те щоб вони були невигідними, але є кращі культури в цьому плані.

От були часи, коли ми збирали по 5-6 т/га пшениці і коштувала вона близько 6 тис. грн за тонну. Отримуємо ми 30-36 тис. грн із гектара, але одночасно  рахуємо витрати: орендна плата за пай — близько 10 тис. грн, податки — ще 2 тис. грн, захист, добрива — ще кілька тисяч набіжить. І що маємо в кінці?

Помітив, що кілька останніх років наші фермери на Хмельниччині, в основному, тепер сіють саме соняшник і кукурудзу. Тож зернові залишаються більше для дотримання сівозміни чи на втіху самому аграрію.

Kurkul.com: Які культури найбільш витратні?

Олександр Голомах: Загальна сума витрат на вирощування всіх сільгоспкультур у нас варіюється в межах 20-25 тис. грн/га.

Топовою культурою за рівнем витрат у нас є озимий ріпак. Він потребує 3-4 обробки з осені і ще 4 навесні. Сюди рахуємо внесення гербіцидів, фунгіцидів, інсектицидів, мінеральних добрив. Далі за ріпаком — озима пшениця, бо потребує прискіпливої уваги і постійних обробок. Можливо, на цьому місці могла бути кукурудза, але в моєму господарстві технологія вирощування цієї культури визначена і є трохи дешевшою, ніж пшениці та ріпаку.

Kurkul.com: Зазвичай кукурудза потребує хорошого живлення, що складає великий відсоток витрат. У вас як із цим?

Олександр Голомах: Найдорожче у вирощуванні кукурудзи в нашому випадку —  насіннєвий матеріал. Купити якісне насіння кукурудзи можна по 3-5 тис. грн за посівну одиницю.

Система живлення цієї культури у «Вікторії» не є дуже дорогою. У 2020 році ми вносили по 300 кг/га карбаміду, по 200 кг/га селітри і ще 200 л/га КАС. Безводний аміак не давали.

Пестицидами треба обробити мінімум тричі на сезон, що теж «вливається» в копієчку. Але я не вношу на неї фунгіциди. Використовую тільки гербіциди та інсектициди.   

Kurkul.com: І яка культура замикає трійку найбільш витратних?

Олександр Голомах: Далі соняшник і соя.

Соя за рівнем витрат рівняється на соняшник, для неї досить дорогі гербіциди. І є багато нюансів у технології вирощування. І що б ми не пробували вже, отримуємо по 2,8-3,3 т/га… Через це і не є вона високорентабельною в нашому господарстві. 

Хай там кажуть, що збирають у нашому регіоні по всі 5 т/га сої, але не дуже я вірю в ці розповіді. Виглядає наче якась фантастика.

Kurkul.com: Як організовуєте політику продажів вирощеної продукції?

Олександр Голомах: За роки роботи призвичаїлись до типової фермерської схеми продажів. Ранні зернові збуваємо відразу, бо немає де зберігати і потрібні кошти для підготовки до осінньої посівної.

Стараємося брати насіння, добрива і все необхідне максимально за свої кошти, бо за кредитом додадуть тобі в ціні ще 20%. А в масштабах цілого господарства це, скажу, немало.

Кукурудзу найчастіше залишаємо на весну й цими коштами «закриваємо» весняно-польові роботи. І вже якщо раптом нам бракує грошей, то користуємося різними програмами від фірм-партнерів чи банків.

Kurkul.com: Що, на вашу думку, змінилося за кілька останніх років у сільському господарстві?

Олександр Голомах: З’явилося дуже багато можливостей! От нам тепер хочеться висівати точно, щоб, як це дивно не звучало, економити на насінні.

У цьому допоможуть сучасні сівалки, навігація. Бо ці пересіви в кінці сезону можна рахувати, як збитки у 200-300 тис. грн.

Ну і, ясна річ, якісний посів дозволить виростити більший урожай. Коли чітко витримана глибина посіву, норма насінин, то і рослинам буде набагато комфортніше в майбутньому.

Щоб бути в тренді, їздимо на виставки, дні поля, інші заходи, які організовують різні компанії. На щастя, зараз інформацію про інновації можна почерпнути будь-де.

Диференційоване внесення добрив поки що в нас працює трохи по-своєму. Через горбисту місцевість завжди хочеться на тих пагорбах кинути більше добрив, бо зливові дощі, характерні для нашого краю, просто змивають звідти поживні речовини. Тому наші механізатори в ручному режимі періодично змінюють норму добрив залежно від рельєфу.

Чув, що насправді диференційоване внесення зі спеціальними додатками та обладнанням допомагає фермеру зекономити, у середньому, близько 10% добрив без шкоди самим рослинам. Це хороший показник і ми б хотіли його досягнути в майбутньому.

Kurkul.com: Які агрофірми вважаєте «передовиками» в плані впровадження інновацій?

Олександр Голомах: Таким господарствам, як наше, складно «тягатися» за агрохолдингами, які мають більш потужний фінансовий ресурс. 

От купили у великій компанії сучасну техніку чи обладнання, попрацювали з ним 2 сезони і вже виставляють на продаж. А от ми вже шукаємо, наприклад, сучасну сівалку із розрахунку, що вона має пропрацювати 8-10 років.

Малий і середній бізнес менш повороткий у плані впровадження сучасних інноваційних рішень, але ж все одно треба використовувати для цього всі можливості.

Kurkul.com: Якою ви вбачаєте роль держави у сільському господарстві України?

Олександр Голомах: Здається, держава не дуже зараз хоче підтримувати фермерів. Було б набагато краще, якби держава допомагала вивести агробізнес на нову вищу сходинку і реалізовувати сучасні проєкти.

Так, ми, як виявилося, можемо самі жити без аграрного міністерства, але, як на мене, держава повинна контролювати ринок зерна, ціни на нього.

Трейдери ж заробляють на купівлі-продажу зерна, то чому б державі на цьому не заробляти? Важко організувати ефективний менеджмент?! Так би саме держава могла б закуповувати у фермерів продукцію, для нас би був постійний ринок збуту при гарантованій ціні.

Такі високі ціни на соняшник, наприклад, довго не протримаються і в 2021 році впадуть у півтора-два рази. Коштуватиме він не більше 12 тис. грн за тонну.

Аналогічно впаде ціна пшениці — тонна коштуватиме десь близько 6 тис. грн.

Kurkul.com: А що думаєте про ринок землі? Готові купити землю вже?

Олександр Голомах: У випадку із землею роль держави має бути категорично протилежна. Бо якщо держава викуповуватиме ділянки першочергово, то і далі передаватиме її «наближеним».

Саме фермери, які працюють на землі, повинні викуповувати її у першу чергу. Так з’явиться більше шансів відроджувати села, налагоджувати інфраструктурні зв’язки тощо. Тому цю реформу я підтримую.

Прийнятною ціною за 1 га землі вважаю озвучені раніше 2-2,5 тис. га. Однак тут мала б включитися держава і створити таку установу чи програму, за допомогою яких фермер міг би залучити кошти.

Але чогось я дуже сумніваюся, що офіційно купівля-продаж землі буде реально запущена в цьому 2021 році. Бо багато хто вже купив-продав «у тіні» і якщо доведеться розривати договори, то від цього «постраждає» багато агрокомпаній. Думаю, вони робитимуть усе для того, щоб відстрочити реальний і легальний запуск ринку землі. 

Насправді після запуску землі просто треба всім працювати більш чесно, по-білому, а агрохолдингам варто буде ділитися технологією з фермерами і спільно з ними формувати якісної партії продукції на продаж чи переробку.

Kurkul.com: Що б порадили своїм колегам-фермерам?

Олександр Голомах: Якщо вирішили займатися сільським господарством, то назад вже дороги немає.

Не можна відступати при першій поразці й кидатися від одного напрямку до іншого. Тут не вийшло, там прогорів —  руки вже наче опускаються. Але сільське господарство при правильному підході обов’язково дасть прибуток. Тому краще себе перестраховувати і сіяти потроху всі основні культури.

Kurkul.com: Щиро дякуємо за розмову! Успіхів вам!

© Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus

Київ

- 3° ... - 8°

Вітер

4.3м/с

Опади

0мм

Вологість

69%

Матеріали за темою