Україну може чекати продовольча криза 2003/04 маркетингового року — Кучер

21 грудня 2020 269 0
Микола Кучера, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики
НВ БізнесМикола Кучера, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики

Нинішня ситуація в Україні та відсутність чіткої політики уряду із забезпечення продовольчої безпеки викликає побоювання в повторенні кризи 2003/04 МР. Про це в інтерв'ю виданню НВ повідомив член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Кучер.

«Україна нині стоїть на порозі системних проблем, що можуть загрожувати продовольчій безпеці, і відповідно — вимагають системних рішень. Наші зернові рекорди останніх п’яти років багато в чому тримались на сприятливих погодних умовах. Але 2020 рік показав, що кліматичні зміни — безповоротні, аграрії втратили значну частину посівів через кліматичні проблеми й технологічні помилки, але надалі ще складніше буде відвойовувати врожай», — зазначив Микола Кучер. 

Він запевняє, що у період глобальної економічної кризи розпродаж важливих для продовольчої безпеки підприємств, та ще й за безцінь, можуть спричинити втрату державою контролю над продовольчою ситуацією. 

Як зазначив Микола Кучер, у Фонді державного майна України дуже переймаються миттєвим закриттям бюджетних дір за рахунок приватизації, але в результаті такі дії можуть поглибити кризову ситуацію в країні.

«При цьому Україна, як влучно зазначив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, може і має взяти участь у розв'язанні продовольчих проблем. Та чи зможе вона це зробити за відсутності у держави інструментів та установ для вирішення поставлених завдань? Переконаний, що по окремих державних агропідприємствах варто переглянути рішення, щоб вони не йшли на ліквідацію чи приватизацію, а виконували свою роль — забезпечення продовольчої безпеки України», — повідомив Микола Кучер.

Він зазначив, що є певний дисбаланс і між гравцями агроринку. Зернотрейдери зорієнтовані на максимальне вивезення зернових на експорт, тваринники та борошномели — щоб зерно залишалось в Україні і реалізовувалася вже продукція з доданою вартістю. І не вистачає елементу, який міг би внести рівновагу в ці інтереси.

«Ми мусимо консолідуватися — народні депутати, експерти від профільних аграрних асоціацій, представники уряду, науковці, керівники держпідприємств, менеджмент аграрних компаній — і разом виробити системні рішення по тому, в який спосіб слід регулювати аграрний експорт, щоб це відповідало інтересам усіх гравців агроринку і гарантувало продовольчу стабільність в країні. Якою має бути роль державних органів при цьому. Як найкраще розпорядитись майбутнім аграрних державних підприємств. Які переваги зможуть отримати малі і середні сільгоспвиробники», — розповів Микола Кучер.

Варто зазначити, що в Україні є 4 стратегічні державні підприємства, від якісного функціонування яких напряму залежить або може залежати питання продовольчої безпеки країни – це ДПЗКУ, АТ «Аграрний фонд», ДСБУ «Аграрний фонд» і Держрезерв України

Нагадаємо, в АТ «Аграрний фонд» заявили про готовність включитися у забезпечення продовольчої безпеки України, але для цього потрібно посилити переробку завдяки передачі Фонду декількох КХП. 

Виконано за допомогою Disqus