
Українське молочне тваринництво переживає один із найскладніших періодів: галузь відчуває гострий дефіцит кадрів, зростання витрат на електроенергію та необхідність відповідати європейським стандартам.
Експерти вважають, що в найближчі роки конкурентоспроможними залишаться господарства, які інвестують у роботизацію, автоматизацію та підвищення ефективності виробництва. Про це йдеться у спецпроєкті «Молочний парадокс: корів менше, надоїв більше, а в супермаркетах — імпорт» на Kurkul.com.
Так, сьогодні перед молочним тваринництвом України стоїть стіна з безпрецедентних викликів:
Критичний брак кадрів. Мобілізаційні процеси та міграція призвели до гострого дефіциту кваліфікованих кадрів. За даними АВМ, найбільше бракує операторів машинного доїння, ветеринарних лікарів, зоотехніків, водіїв та механізаторів для с/г техніки, техніків із сервісного обслуговування сучасного обладнання.
«Саме тому автоматизація та роботизація поступово стають не лише способом підвищення продуктивності, а й необхідністю. Роботизовані системи доїння, автоматичне годування, цифровий моніторинг здоров'я тварин і використання елементів штучного інтелекту дозволяють суттєво зменшити залежність від ручної праці. Водночас такі технології потребують значних інвестицій та висококваліфікованих спеціалістів для їх експлуатації. Саме тому без доступних програм фінансування темпи модернізації можуть бути недостатніми», — вважає керівниця проєктів по співпраці із переробними підприємствами АВМ Олена Жупінас.
З експерткою погоджується Олексій Антонов з компанії GEA Group AG. Він зазначає, що все більше господарств розглядають, роботизоване доїння саме через кадровий дефіцит.
«Як правило господарства з невеликим поголів'ям, де роль менеджера виконує сам фермер, обирають для себе, рішення з добровільним автоматизованим доїнням. А великі структуровані господарства з 1000 і більше голів ВРХ, дивляться в сторону групового автоматизованого доїння, яке може бути реалізоване лінійними системами DairyRobot R9650 так і роботизованими каруселями DairyProQ. Кожен для себе обирає свій стиль менеджменту», — додає він.
Читати за темою: Команда Latifundist Media дослідить сучасний стан молочної галузі України
Енергетична вразливість. Молочна ферма — це підприємство безперервного циклу. Процеси швидкого охолодження молока та вентиляції великих корівників вимагають колосальних обсягів енергії. Перехід на альтернативні джерела (біогазові установки, потужні СЕС) потребує мільйонних капіталовкладень.
Євроінтеграційні вимоги. Наближення до стандартів ЄС вимагає від українських ферм жорсткого дотримання екологічних норм (утилізація гною, зменшення викидів метану) та європейських стандартів благополуччя тварин (animal welfare), що суттєво здорожує будівництво нових комплексів.
Хто виживе і за рахунок чого?
Майбутнє ринку належить виключно високоефективним гравцям. Основними інструментами виживання стануть роботизація (впровадження роботів-доярів для вирішення проблеми кадрового голоду), модернізація систем годівлі за допомогою штучного інтелекту та жорсткий комп'ютерний облік економіки стада. Неефективні ферми з надоями менше 7 тис. кг на корову неминуче підуть з ринку.
Український молочний бізнес впевнено рухається шляхом «американізації». Це означає остаточне домінування мегаферм промислового типу із поголів'ям від 1000 до 5000 і більше дійних корів. Тільки такі гігантські масштаби дозволяють знизити адміністративні та операційні витрати на кілограм молока, побудувати власні комбікормові заводи, інсталювати потужні системи автоматизації та диктувати свої умови переробникам.
© Юлія Немцева, Kurkul.com, 2026 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.