
У розпалі жнива ранніх зернових, урожайність культур значно перевищує торішню, проте після зупинки експорту ціни обвалились на 500–1000 грн/т, а подекуди й більше. Про це йдеться у спецпроєкті на Kurkul.com.
Причому фермери запевняють, що продати урожай навіть за цією ціною складно. Хто має термінові зобов'язання — везе на лінійні елеватори і віддає перекупникам практично за безцінь.
Але сама по собі низька ціна — ще не катастрофа. Катастрофою її робить те, що відбувається з другого боку балансу: ціна на зерно впала, а на все, що аграрій змушений купувати, зросла. І саме цей розрив фермер з Одещини Віктор Кожухаренко пропонує рахувати не в гривнях і не в доларах, а в тоннах зерна. Найпоказовіше — пальне.
«Зараз треба віддати 7,5 кг пшениці за 1 л дизпалива. Такого давно не було, ще з 90-х років. Для порівняння, у 2021 році ми віддавали 2,5 кг пшениці за 1 л дизелю. Тобто в зерновому вимірі дизель подорожчав утричі», — зазначив аграрій.
Аналогічно з добривами: селітра, за його підрахунками, коштувала 7–9 тис. грн/т, а сьогодні — 25–27 тис. грн/т. Та з технікою: трактор, який раніше коштував умовно 2000 т зерна, сьогодні коштує 5000 т. У доларах він подорожчав приблизно вдвічі.
«А ціна пшениці не виросла у 2 рази», — констатує Віктор Кожухаренко.
До цього додається ціна логістики, яка після ударів по портах теж пішла вгору: доставити тонну зерна раніше коштувало 400–450 грн, зараз — близько 1000 грн, і що буде далі, ніхто не береться прогнозувати.
І ось тут арифметика перестає бути абстрактною. Із цього ж зерна господарству треба закрити відстрочки платежів перед контрагентами за агрохімію, сплатити податки й зарплати, а в серпні — розрахуватися з пайовиками.
«Останніми роками аграрії практично не заробляють гроші. Це не про великі заробітки», — резюмував фермер.
За його словами, галузь хоче не надприбутків, а передбачуваного співвідношення між тим, що продає, і тим, що купує.
© Юлія Немцева, Kurkul.com, 2026 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.