Мораторій позбавляє фермерів можливості реалізовувати кліматичну політику — Башлик
1 листопада 2016 64 0
Одна з головних перешкод на шляху виконання Україною Паризької кліматичної угоди — чинний в країні мораторій на продаж сільгоспземлі.
Про це Forbes повідомив експерт в сфері міжнародних відносин Денис Башлик.
За його словами, саме цього тижня, 4 листопада, набере чинності Паризька кліматична угода — глобальний договір про запобігання зміні клімату, підписаний на сьогодні 191 державою. Серед країн-підписантів – і Україна, яка ратифікувала документ однією з перших.
Наразі на АПК припадає понад 20% загального обсягу викидів у світі. У рамках угоди Україна взяла зобов'язання обмежити 2030 р. свої викиди парникових газів до 60%, до рівня викидів 1990 р.
Сторони Паризької угоди зафіксували, що сільське господарство має бути центральним елементом глобальних зусиль з адаптації до зміни клімату. Причому ці заходи необхідно реалізовувати вже сьогодні, адже через зростання інтенсивності впливу зміни клімату завдання зі створення стійкості до нього тільки ускладнюватимуться.
Наслідки змін клімату в АПК ми відчуваємо вже зараз. Наприклад, згідно з дослідженням ФАО, з 1980 по 2008 р.р. зниження врожайності пшениці в усьому світі становило 5,5%, а кукурудзи – 3,8% порівняно з показниками, яких могло бути досягнуто в умовах стабільності клімату.
Тому заходи, спрямовані на його стабілізацію, матимуть прямий позитивний ефект для сільського господарства. Наприклад, використання жаростійких і азотофіксувальних сортів культур, безорне землеробство і комплексний підхід до підтримки родючості ґрунтів підвищать продуктивність праці, доходи фермерів і сприятимуть зниженню цін на продовольство.
В Україні цю роботу доведеться фактично починати з нуля — застосування фермерами вдосконалених агротехнічних прийомів, які враховують фактор адаптації до зміни клімату, в нашій країні дуже обмежене. Щоб змінити це, потрібно повністю перебудувати державну політику у сфері розвитку АПК і – особливо – сільських регіонів та знизити бар'єри, які стоять на шляху вдосконалення продовольчих і сільськогосподарських систем.
Фактично в умовах мораторію неможливо дати стимул малим і середнім виробникам використовувати кліматично орієнтовані технології. І жоден кліматичний інвестор не зможе реалізувати довгострокові, інвестоємні проекти, маючи у своєму розпорядженні лише договір оренди на земельну ділянку, у країні, де нема ефективних банківських інструментів поводження з землею. Мораторій позбавляє виробників права використовувати своє майно як банківські гарантії при поданні кредитної заявки – як у внутрішній банківській системі, так і при спілкуванні з міжнародними фінансовими інститутами.
Зважаючи на те, що приблизно 71% території України є землями сільськогосподарського призначення, глобальна ініціатива з адаптації АПК до зміни клімату для нас більш ніж актуальна. В Україні є великий потенціал мобілізувати різні джерела фінансування і сформувати політичні й інституційні умови, що сприяють адаптації до зміни клімату та обмеженню викидів парникових газів.
Питання запровадження ринку землі та реалізації ефективної кліматичної політики є мультисекторальними і більшою мірою перехресними. Треба зазначити також і їхній «каскадний» ефект. Кліматична політика впливає на ефективне ведення сільського господарства і розвиток сільських територій. Водночас земельні відносини і ринок земель мають широкий вплив на успішну реалізацію кліматичної політики. Якщо не буде зацікавленості знизу, не буде успіху зверху, і навпаки. І тандем розв’язання цих питань дасть змогу реалізувати дуже великий, але, на жаль, заморожений потенціал української економіки.
Виконано за допомогою Disqus
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.
