Мораторій позбавляє фермерів можливості реалізовувати кліматичну політику — Башлик

1 листопада 2016 63 0
В умовах мораторію неможливо дати стимул фермерам використовувати кліматично орієнтовані технології
mik-stroi.ruВ умовах мораторію неможливо дати стимул фермерам використовувати кліматично орієнтовані технології

Одна з головних перешкод на шляху виконання Україною Паризької кліматичної угоди — чинний в країні мораторій на продаж сільгоспземлі.

Про це Forbes повідомив експерт в сфері міжнародних відносин Денис Башлик.

За його словами, саме цього тижня, 4 листопада, набере чинності Паризька кліматична угода — глобальний договір про запобігання зміні клімату, підписаний на сьогодні 191 державою. Серед країн-підписантів – і Україна, яка ратифікувала документ однією з перших.

Наразі на АПК припадає понад 20% загального обсягу викидів у світі. У рамках угоди Україна взяла зобов'язання обмежити 2030 р. свої викиди парникових газів до 60%, до рівня викидів 1990 р.

Сторони Паризької угоди зафіксували, що сільське господарство має бути центральним елементом глобальних зусиль з адаптації до зміни клімату. Причому ці заходи необхідно реалізовувати вже сьогодні, адже через зростання інтенсивності впливу зміни клімату завдання зі створення стійкості до нього тільки ускладнюватимуться.

Наслідки змін клімату в АПК ми відчуваємо вже зараз. Наприклад, згідно з дослідженням ФАО, з 1980 по 2008 р.р. зниження врожайності пшениці в усьому світі становило 5,5%, а кукурудзи – 3,8% порівняно з показниками, яких могло бути досягнуто в умовах стабільності клімату.

Тому заходи, спрямовані на його стабілізацію, матимуть прямий позитивний ефект для сільського господарства. Наприклад, використання жаростійких і азотофіксувальних сортів культур, безорне землеробство і комплексний підхід до підтримки родючості ґрунтів підвищать продуктивність праці, доходи фермерів і сприятимуть зниженню цін на продовольство.

В Україні цю роботу доведеться фактично починати з нуля — застосування фермерами вдосконалених агротехнічних прийомів, які враховують фактор адаптації до зміни клімату, в нашій країні дуже обмежене. Щоб змінити це, потрібно повністю перебудувати державну політику у сфері розвитку АПК і – особливо – сільських регіонів та знизити бар'єри, які стоять на шляху вдосконалення продовольчих і сільськогосподарських систем.

Фактично в умовах мораторію неможливо дати стимул малим і середнім виробникам використовувати кліматично орієнтовані технології. І жоден кліматичний інвестор не зможе реалізувати довгострокові, інвестоємні проекти, маючи у своєму розпорядженні лише договір оренди на земельну ділянку, у країні, де нема ефективних банківських інструментів поводження з землею. Мораторій позбавляє виробників права використовувати своє майно як банківські гарантії при поданні кредитної заявки – як у внутрішній банківській системі, так і при спілкуванні з міжнародними фінансовими інститутами.

Зважаючи на те, що приблизно 71% території України є землями сільськогосподарського призначення, глобальна ініціатива з адаптації АПК до зміни клімату для нас більш ніж актуальна. В Україні є великий потенціал мобілізувати різні джерела фінансування і сформувати політичні й інституційні умови, що сприяють адаптації до зміни клімату та обмеженню викидів парникових газів.

Питання запровадження ринку землі та реалізації ефективної кліматичної політики є мультисекторальними і більшою мірою перехресними. Треба зазначити також і їхній «каскадний» ефект. Кліматична політика впливає на ефективне ведення сільського господарства і розвиток сільських територій. Водночас земельні відносини і ринок земель мають широкий вплив на успішну реалізацію кліматичної політики. Якщо не буде зацікавленості знизу, не буде успіху зверху, і навпаки. І тандем розв’язання цих питань дасть змогу реалізувати дуже великий, але, на жаль, заморожений потенціал української економіки.

Виконано за допомогою Disqus