Соняшник і соя

Соняшник і соя: огляд сезону, результати жнив та ціни

17 листопада 2021 9067 0

Олійні культури займають 8,3% в загальному українському експорті та відправляються на 92 зовнішні ринки. Торік Європа стала найбільшим покупцем української продукції з насіння соняшнику та інших олійних культур — експорт до країн ЄС становить 68,1%. Тож важливість цього сегменту сільського господарства важко переоцінити. В більшості областей України жнива головних олійних — соняшнику та сої вже завершено. Тому ми вже можемо оцінити, яким був сезон для олійних культур та що в результаті вдалося зібрати аграріям.

Посівна і не тільки

Повномасштабна посівна кампанія в нашій країні стартувала на початку квітня. Та в деяких регіонах прохолодна погода протягом березня-квітня затримала посівну до двох тижнів. Так, станом на 6 травня соняшником було засіяно 3,2 млн га (50% прогнозованих площ), а соєю 254,8 тис. га (18%).

Та не всі у квітні сіяли сою, були й такі, хто її ще збирав. Рясні дощі завадили минулого року аграріям Прикарпаття вчасно зібрати врожай. Тож поруч із посівною кампанією в регіоні подекуди завершували й жнива, адже ціна навіть на некондиційну сою сягала 15–17 тис. грн/т.

І якщо були такі господарства, що не змогли вчасно зібрати сою через негоду, то з цієї ж причини вже в новому сезоні не всі змогли вчасно її посіяти. На Житомирщині через мокрий ґрунт техніка в деяких господарствах не змогла дістатися поля.

Для Донеччини та Дніпропетровщини ситуація була діаметрально протилежною.

Читати за темою: Не погоріти на продажу: експортні вимоги до ріпаку

Сергій Корнюшенко, менеджер з розвитку агротехнологій у Східному регіоні LNZ Group

«Цей рік був специфічним для вирощування соняшнику. На початку сезону запас продуктивної вологи у метровому шарі в деяких районах Донецької та Дніпропетровської областей був мінімальним для посіву цієї культури, оскільки зима не потішила аграріїв опадами. Тому багато господарств почали посів соняшнику ще на початку квітня», — розповідає менеджер з розвитку агротехнологій Центрального регіону компанії LNZ Group Сергій Корнюшенко.

Вже 3 червня сівбу соняшнику було завершено в повному обсязі (6,377 млн га), посівна сої теж вступила в завершальну стадію — на звітну дату під культурою було 1,332 млн га (95% від прогнозу).

Лідерами за посівними площами соняшнику стали Дніпропетровська (601 тис. га), Кіровоградська (576,1 тис. га) та Харківська (543,7 тис. га) області.

Читати також: Кукурудза — яким буде урожай, ціна сушки та прогнози

Найбільше сої цього року посіяли аграрії Хмельниччини — 150 тис. га, ставши лідером в Україні за кількістю площ під бобовою культурою.

Така завзятість місцевих аграріїв пояснювалася стабільно високою ціною на сою протягом усього минулого сезону, яка в окремі періоди перевищувала 14 тис. грн/т, а вже на початку цього року вартість зібраного врожаю доходила до 19 тис. грн/т.

Хвороби та шкідники

У липні в посівах соняшнику розвивалися: геліхризова попелиця, тютюновий трипс, гусениці лучного метелика, листогризучих совок, соняшникової вогнівки, амарантового стеблоїда.

З хвороб фіксувалися: аскохітоз, фомоз, пероноспороз, частково альтернаріоз, іржа, септоріоз. Частину соняшнику було уражено білою та сірою гнилями.

«Соняшник цього року маємо кращий, всупереч хворобам. Через більшу кількість вологи мали проблему з фомозом, хоч і обробляли двічі та навіть по «зірочці» висококліренсним обприскувачем заходили — все ж багато стебел попадало. Але врожай таки вищий, ніж торік — до 4 т/га», — розповідає Віктор Шеремета, керівник агрофірми «Геркулес», що на Київщині.

Читати ще: Віктор Шеремета: Вирощуємо те, що дає найбільший валовий прибуток

Віктор Шеремета, керівник агрофірми «Геркулес»

У посівах сої протягом вегетації спостерігалося живлення павутинного кліща, тютюнового трипса та попелиць, гусениць листогризучих совок й акацієвої вогнівки.

Аскохітозом, септоріозом, пероноспорозом, церкоспорозом, іржею, бактеріальним опіком, осередково фузаріозом, жовтою та зморшкуватою мозаїкою було охоплено 16–25% рослин.

Кліматичні умови

Цього року дощів було вдосталь наприкінці квітня, протягом травня та в червні, а температура коливалася в межах середньорічної.

«Єдине, що засмутило сільгоспвиробників, — це посуха в липні та серпні, коли температура піднімалася до 36–38 °C. Ці чинники частково вплинули і на запилення соняшнику», — зазначив менеджер з розвитку агротехнологій Центрального регіону компанії LNZ Group Сергій Корнюшенко.

Справді, погодні умови, як завжди, тримали нерви аграріїв у тонусі. Третя декада липня змінювала спеку на зливи, місцями з градом, які призводили на деяких полях до пошкодження та вилягання посівів.

Читати за темою: Дощ, сніг, мороз: чим запам'ятається квітень-2021

Василь Река, директор господарства «Маки ім. Сім'янівського»

«Менш як за годину випало 50 мм опадів. Поклало соняшник у нас добряче», — пригадує Василь Река, директор господарства «Маки ім. Сім'янівського», що на Київщині.

Пошкодило посіви соняшнику і на Одещині. Тут через ураган, що пройшовся регіоном 20 липня, повилягали посіви соняшнику. Удар по врожаю завдали також град і зливи.

Вже на початку серпня в Арцизькому районі тієї ж Одеської області град знищив урожай соняшнику на полі дослідного господарства «Мирнопільське» Інституту сільського господарства Причорномор’я Національної академії аграрних наук України. У держпідприємстві цьогоріч очікували дуже гарного врожаю на тлі попередніх років, та удари стихії ці очікування звели нанівець.

Врожайність та кондиції 

У поточному сезоні, попри очікування рекордного врожаю, старт збиральної кампанії олійних культур змістився на 2 тижні у зв’язку з погодними умовами. Південь традиційно розпочав раніше — у серпні. Середня врожайність соняшнику на старті становила 2 т/га.

На початку збирання відзначалася низька олійність соняшнику — 37–48%. У деяких партіях вологість культури досягала 21%. Крім того, спостерігався дуже великий розрив показників в одних і тих же регіонах.

Дивитись також: Жнива 2021 — як проходить збирання ранніх зернових (фотозвіт)

Cтарт збиральної кампанії олійних культур змістився на 2 тижні у зв’язку з погодними умовами

Середні показники якості перших партій соняшнику виглядали наступним чином:

✅ вологість — 6–18%;

✅ смітна домішка — 3–24%;

✅ масова частка олії — 43–52%.

«Якщо минулого року ми молотили і вологість була 4%, то зараз «ловили сонце», щоб десь дотягнути до базового показника 8%. Бо інакше отримували 10% на виході», — пригадує Віктор Шеремета, керівник агрофірми «Геркулес».

На початок листопада сільгоспвиробники 10 областей вже завершили збір соняшнику та сої. Так, соняшник зібрано з площі 6,2 млн га (95% від прогнозу) та намолочено 14,72 млн т.

Найбільший вал насіння намолотили аграрії:

✅ Кіровоградщини — 1,39 млн т при середній врожайності 2,39 т/га;

✅ Харківщини — 1,28 млн т, середня врожайність — 2,27 т/га;

✅ Дніпропетровщини — 1,24 млн т, врожайність — 2,25 т/га.

Читати за темою: Олександр Небеський: У автоматизації фермерського елеватора немає меж

Юрій Мусієнко, регіональний менеджер KMZ Industries

«Соняшник у цьому сезоні фермери здавали з показником вологості 10–11%, сою — 12%. Минулоріч соняшник мав приблизно такі ж показники, а соя переважно приходила із вологістю 14%», — зазначає Юрій Мусієнко, регіональний менеджер KMZ Industries.

Середня врожайність соняшнику по Україні — 2,37 т/га. Найвищу врожайність отримали на Хмельниччині — 3,42 т/га та Івано-Франківщині — 3,21 т/га. Найнижчий показник на Луганщині — 1,8 т/га.

«Ті, хто витримав всю технологію вирощування, а саме правильно підібрали гібриди для свого регіону, внесли повні норми добрив, своєчасно зробили обробки від хвороб і шкідників та зробили підживлення в критичні фази росту — отримали закономірно високий результат. Усі наші клієнти задоволені отриманою врожайністю саме завдяки комплексному підходу до справи», — наголосив менеджер з розвитку агротехнологій Центрального регіону компанії LNZ Group Сергій Корнюшенко.

Сої зібрали 3,22 млн т з площі 1,22 млн га (95% від прогнозу) при врожайності 2,63 т/га. Найвищу врожайність культури знову вдалося отримати аграріям Хмельницької області — 3,38 т/га.

Читати також: Хвороби сої: прояви, попередження та методи боротьби

Сої зібрали 3,22 млн т з площі 1,22 млн га

Найбільше сої намолотили аграрії:

✅ Хмельниччини — 410 тис. т при середній врожайності 3,38 т/га;

✅ Житомирщини — 278 тис. т, середня врожайність — 2,66 т/га;

✅ Полтавщини — 249,9 тис. т, середня врожайність — 2,05 т/га.

Проблеми зберігання

Коментуючи ситуацію, коли деякі потужні елеваторні комплекси відмовляються брати на зберігання зерно у незаконтрактованих компаній та дрібних фермерів, регіональний менеджер KMZ Industries Юрій Мусієнко зазначив, що причини такої вибірковості досить прозаїчні: сучасному промисловому лінійному елеватору комфортніше і вигідніше працювати з великими фермерами, в тому числі й з огляду на технічні моменти.

«Невеликі господарства, враховуючи високу ціну на доробку, намагаються знайти способи сушити «на стороні» й звертаються до елеватора переважно лише за послугою зберігання. Для них вартість сушіння на елеваторі справді висока, а враховуючи різні підводні камені, буває, що вона ще й зрештою може відрізнятися від першочергово озвученої — і не на користь фермера», — каже експерт.

Юрій Мусієнко додає, що відповідь на питання, кому віддасть перевагу елеватор — маленьким трьохтонним партіям із різною вологістю, привезеним на «ГАЗонах» від невеликих фермерів, чи великим обсягам від потужних виробників, на сучасній техніці — очевидна.

Читати за темою: Металевий силос чи підлоговий склад — економіка зберігання для фермера

Причини вибірковості у прийманні зерна від фермерів елеваторами досить прозаїчні

Зважаючи на ситуацію на ринку енергоносіїв, аграрії активно вивчають можливості переходу на скраплений газ, пелети та інші альтернативи.

«Наші Brice-Baker взагалі можуть працювати одночасно на обох видах палива (традиційному газі та альтернативі), і в такому випадку користувачі самі регулюють, яким саме послуговуватися», — розповідає Юрій Мусієнко.

Він додає, що сушарки на нетрадиційному паливі були популярні й до подорожчання газу, особливо серед господарств, які мають власні джерела такого палива.Тільки за останні два роки 60% встановлених Brice-Baker — це ті, які працюють на альтернативних видах палива. Є навіть регіони, де цей показник сягає 80%. А кількість запитів, щоб перевести вже працюючу сушарку з газу на альтернативне паливо, тільки збільшується.

«Слід зауважити, що не всі зерносушарки через їхні конструктивні особливості можуть працювати на нетрадиційному паливі. Чи може таке обладнання бути адаптованим до використання теплогенератора, що працює на альтернативному паливі, зараз чи у майбутньому — краще запитати виробника ще при придбанні», — наголошує Юрій Мусієнко.

Початкові інвестиції потрібні не лише в теплогенератор, що працює на альтернативних видах палива. Потрібен цілий комплекс обладнання, куди входять: система видалення попелу, система зберігання і подачі палива, димова труба і димососи. Попри це, зважаючи на ціну газу, яка, здається, ще не досягла свого піку, такі інвестиції можуть окупитися економією в процесі експлуатації.

Ціни та ринкова ситуація

Соя

Найбільші світові виробники сої — це Бразилія, США, Аргентина, Уругвай, Україна і Росія. У 2021 році Україна втратила лідерство серед виробників сої в Європі, поступившись Росії, яка суттєво збільшила посівні площі під цією культурою.

Читати ще: Ціна газу для сільського господарства — хто постраждає від енергетичної кризи

Джерело: UBTA

Разом із тим, вже декілька років поспіль Україна скорочує площі під соєю. За даними Держстату, сою прибирали з площі:

✅ 2,135 млн га у 2015 р.,

✅ 1,728 млн га у 2018 р., 

✅ 1,612 млн га у 2019 р., 

✅ 1,364 млн га у 2020 р.

Читати також: Зерно, дизель і валюта — ціни

Оксана Просоленко, директор офіційного представництва асоціації «Дунайська соя» в Україні

«В Україні відбувається скорочення посівних площ під соєю. Це пов’язано з державним регулюванням, адже скасування «соєвих правок» відбулося після посівної, тому фермери не встигли відреагувати», — пояснила директор офіційного представництва асоціації «Дунайська соя» в Україні Оксана Просоленко.

Аналогічно йде і планомірне зниження виробництва. Як повідомляє Держстат, у 2018 році зібрали 4,46 млн т, у 2019 р. — 3,69 млн т, у 2020 р. — 2,79 млн т. Крім того, в березні поточного року Україна вперше купила сою у Бразилії.

Соняшник

На початку вересня вартість соняшника знаходилася на рівні 16 тис. грн, майже сягнувши свого цінового дна у поточному сезоні. У 2020 р. на звітну дату ціна була на рівні 11,5 тис. грн, у 2019 р. — 9,6 тис. грн.

Читати також: Як вийти на зовнішні ринки українським фермерам

Джерело: UBTA

А вже 21 жовтня український ринок відчув різкий стрибок ціни на соняшник. Індикативи досягли позначки 17 975 грн/т. Ф’ючерси на аграрну продукцію на біржах росли декілька сесій поспіль. Відчутно подорожчала і соєва олія. 

З початку листопада вартість сої та соняшнику почала знижуватися, реагуючи на зниження ціни рослинної олії на світовому ринку та завершення жнив.

«Ціни на олійні на внутрішньому ринку знижуються слідом за корекцією цін на рослинні олії на біржових майданчиках. Додатковий фактор — завершення збирання соняшнику, вал по якому вищий за минулий сезон», — пояснив аналітик Zernotorg.ua Олександр Тищенко.

Станом на 8 листопада вартість сої продовжує знижуватись. А от соняшник у портах Одещини навпаки подорожчав — до рівня 18 350 грн/т.

Читати ще: Юрій Щетинін: Валовий дохід з 1 га ріпаку — приблизно 60-75 тисяч грн

Джерело: Zernotorg.ua

Профільні експерти наголошують, що сировинна складова досі формує основну частку українського експорту. Тож Україні необхідно не просто розвивати технології виробництва, а й покращувати якість вирощеного врожаю. Звісно, нашим аграріям буде значно легше зробити це з підтримкою держави.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus

- 2° ... - 5°

Вітер

4.9м/с

Опади

0мм

Вологість

80%