Встигнути до 2030: місце України на мапі органічного ринку ЄС

Встигнути до 2030: місце України на мапі органічного ринку ЄС

6 листопада 2021 548 0

Ольга Гвоздьова, радниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту, координаторка напрямку Аналітика та стратегія.

Навесні 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив Національну економічну стратегію до 2030 р., в якій встановив ціль збільшення площі сільськогосподарських угідь України під органічне виробництво. Планується, що до 2030 року площа землі, зайнятої під органічне виробництво, досягне 3% від загальної площі сільськогосподарських угідь України (або близько 1,3 млн. га). Ще одна мета Стратегії — до 2030 року збільшити експорт органічних продуктів до 1 млрд доларів США. Наскільки амбітними є ці цілі? І яке місце Україна займає в порівнянні з іншими країнами Європи в розвитку органічного сектору? Спробуємо розібратися разом.

Україна станом на 2020 рік має 462 тис. га земель, зайнятих під органічним виробництвом, що дорівнює приблизно 1% від земель сільськогосподарського призначення країни. В середньому країни ЄС на сьогодні мають 8,1% органічних земель, з найбільшою часткою в Австрії (26%), Естонії (22%) та Швеції (20%). Серед лідерів за розмірами площі — Іспанія (2,4 млн га), Франція (2,2 млн га), Італія (2 млн га), Німеччина (1,6 млн га). Як бачимо, Україна поки значно відстає від країн ЄС, однак при цьому має достатньо хороший темп приросту — Україна входить до ТОП-10 європейських країн за темпами збільшення органічних земель за останні 10 років (до початку пандемії).

Читати за темою: Овочі та овочеві продукти: географія продажів, імпортери, обсяг експорту і виробництва

Щодо кількості компаній, які працюють в органічному секторі, то наразі в Україні нараховується 549 органічних операторів (тобто і виробників, і переробників, і компаній, які займаються експортом чи імпортом). З них — 419 виробників. Загалом в Європі близько 430,8 тисяч виробників органічної продукції (343,6 тисяч з них — в ЄС). Найбільші за кількістю виробників країни — Італія, Франція, Іспанія, Німеччина та Греція.

Читати також: Олег Рудницький: Про ринок збуту потрібно думати до посадки саду

Оцінюючи плани України, варто згадати, що і в Євросоюзі також є плани по збільшенню долі органічної землі. Згідно стратегії «Від ферми до виделки», що є частиною Green Deal, доля органічних земель  в країнах ЄС має досягти 25% до 2030 року. Ця мета є доволі амбітною, адже враховуючи попередню динаміку та за умов відсутності додаткових заходів підтримки, доля органічних земель в ЄС до 2030 за прогнозами має досягти 15-18%. 

Для підтримки цієї мети Європейська Комісія ухвалили План дій із розвитку органічного сектору. План дій пропонує 23 заходи, які згруповані за трьома основними напрямками:

1) стимулювання споживання;

2) стимулювання виробництва;

3) розвиток сталості сектора та його сприянню захисту навколишнього середовища. 

Плани Євросоюзу важливі для України тим, що країни ЄС — основний ринок збуту української органічної продукції. Через те, що внутрішнє споживання органічної продукції в Україні ще доволі нішеве, українські виробники активно налагоджують експорт. Доля країн Європи в експорті української органічної продукції — 73%. США та Канада імпортують близько 24% органічної продукції з України. Наразі Україна займає 4 місце в світі серед 127 постачальників органічної продукції до ЄС, поступаючись лише Еквадору, Домініканській Республіці та Китаю. При цьому перші дві країн здебільшого постачають до ЄС тропічні фрукти, горіхи та спеції, які в Україні не вирощуються але які займають левову частку в імпорті ЄС (близько 30%). А українські органічні виробники експортують понад 60 видів продукції: кукурудзу, пшеницю, ячмінь, олійні культури, соєві боби, соняшникову олію, горох, фрукти та ягоди, овочі, гриби, горіхи, зелень та кетчуп, соки, борошно, мед та інші.

Читати ще: Олег Науменко: Органічна лохина може стати брендом, як Coca-Cola або Snickers

У 2020 році продажі органічної продукції в супермаркетах у світі збільшилися на 11%

Українським виробникам харчової продукції варто задуматися над переходом до органічного виробництва. Хоча органічна продукція є вищою за ціною ніж неорганічна, у 2020 році продажі органічної продукції в супермаркетах у світі збільшилися на 11%, що вдвічі більше ніж продажі продуктів харчування в цілому. Надалі ця тенденція тільки посилюватиметься, адже діятимуть програми стимулювання ЄС для підтримки як виробництва, так і споживання. І тренд на здорове та усвідомлене харчування, який тільки посилився під час пандемії Covid-19, залишиться і після завершення пандемії. 

Наприкінці вересня цього року Офіс з розвитку підприємництва та експорту разом з партнерами провів онлайн форум, який був присвячений аспектам переходу на органічне виробництво та пов’язаним з цим перевагам для українських підприємств харчової та аграрної продукції. Інформація з форуму допоможе розібратися в інструментах для переходу на органічне виробництво, в особливостях органічної сертифікації в Україні, а також сучасних глобальних органічних тенденціях та перспективах. Переглянути запис цього заходу можна за посиланням.

Ініціатива реалізується Офісом з розвитку підприємництва та експорту України спільно з Асоціацією «Ягідництво України».

Публікація стала можливою за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми »Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія) та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (КЕУ) та Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка реалізується компанією Chemonics International.

Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно автор(и). Точка зору автора(ів) не обов’язково відображає точку зору SECO, FiBL, SAFOSO AG, www.qftp.org, Програми USAID КЕУ та Програми USAID АГРО.

За матеріалами Офісу з розвитку підприємництва та експорту.

© Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus