З Олегом Рудницьким ми вже знайомились у минулому матеріалі, де він розповідав про те чому вирішив займатись садівництвом і вирощуванням фруктів. Цього разу Kurkul.com вирішив поговорити детальніше про держпідтримку, ринок збуту фруктів та перспективу вирощування садів в Україні.
Олег Рудницький: Коли ми розпочинали проєкт саду, користувалися програмою підтримки садівництва. Це було 8 років тому. Подали відповідні документи, і держава частково, за роки два, виплатила певну суму компенсації. Але це було настільки мало, що якби розраховувати тільки на дотацію, то саду б тут не було.
Олег Рудницький: Так, нам компенсували загальні витрати, які ми понесли при проєктуванні, частково полив і саджанці. Цифри я зараз і не пригадую, але це незначна сума. Я неодноразово чув, що деякі фермери отримували компенсацію за будівництво сховищ, повністю всього садивного матеріалу, але ми так цим і не змогли скористатися. Якщо чесно, дуже не цікавились. У більшості випадків кошти виділяються на підтримку садівництва з нуля. Тобто коли висаджуються нові дерева, і подаються документи на відшкодування цих витрат.
Читати першу частину інтерв'ю: Олег Рудницький: Я власноруч посадив більше тисячі дерев
Олег Рудницький: Бачу потенціал, бо клімат змінюється. Ніхто ніколи не міг би собі уявити, ще років 30 тому, що персик буде давати такий урожай у нашому регіоні. Кажуть, щороку на градус клімат стає теплішим. Звісно, це спричиняє буревії та повені. У нас частішають шквальні вітри й град. У 2018 році град фактично знищив весь урожай у серпні. Погодні умови непередбачувані, а ми від них залежні. Звісно, в інших країнах рятуються градобійною сіткою. Але це витрати більші, ніж ми вже понесли. Зараз немає таких коштів, щоб це зробити, але можливо за цим майбутнє. З іншого боку, поставивши градобійну сітку є небезпека, що шквальні вітри, можуть це все знести, бо парусність ще більша.
Олег Рудницький: Ми люди сучасні, хоч і не молоді. Перше, що ми зробили, коли сюди зайшли, це оптоволокно. Тут не було інтернету, мобільного зв’язку нормального, але ми вклали кошти в інтернет. Зараз його успішно використали й у нашому населеному пункті. Маємо відеонагляд, я можу дивитись, що тут відбувається з будь-якої точки світу. Управління холодильним обладнанням теж відбувається через інтернет, також ми контролюємо, як працюють камери схову, температурні режими у складах.
Читати за темою: Долежати до весни — як не втратити врожай яблук на зберіганні
Олег Рудницький: Моє життєве кредо наступне — треба займатися чимось одним. Що я маю на увазі: ось, наприклад, ми нещодавно відмовились від вишні, хоча вона дуже високорентабельна і прибуткова культура. Але, якщо її вирощувати, треба займатися лише нею. Вишні у нас було небагато, тому ми вирішили її позбутись і посадити грушу на те місце. Садити сад і мати по 2 га різних культур не вигідно. Продавець повинен надавати певний обсяг продукції. Для цього потрібно мати сховище, можливо переробку. Ми вирішили робити акцент на яблуні й груші, бо маємо велике якісне сховище. Яблука і груші можуть цілий рік там зберігатись.
Олег Рудницький: Ціна кожного року дуже різноманітна, минулого року на яблука вона була висока, але дуже рідко вона більше одного євро. Цього сезону експерти кажуть, що яблуко буде коштувати 5-6 грн/кг. Прогнозують, що його буде багато. Погодні умови сприяли великому врожаю і відповідно, якщо пропозиція перевищує попит, ціна буде падати. Тому тут з ціною не вгадаєш, на неї немає впливу. Але ми можемо зберігати та продавати яблука навесні, коли ціна вища.
Читати також: Юрій Яновський: Кредити для садівництва під 33% — це знищення галузі
Олег Рудницький: Ми маємо небагато аґрусу, і будемо його видаляти, а на його місце садити смородину. Наші основні ягоди — чорна і червона смородина, які ми збираємо комбайном. Ми відійшли від того, щоб залучати велику кількість працівників на збір урожаю. Придбали відповідний комбайн, який механізував роботу. Далі ягоди ми віддаємо своїм партнерам на шокову заморозку і фасування, потім шукаємо кінцевого покупця.
Олег Рудницький: Зараз у нас 2,6 га персику, плануємо досадити і матимемо 4 га. Я вважаю, що цього достатньо. Цього року весь персик ми реалізували і ціна на нього була непогана. У нас напрацьовані гуртові покупці, з якими працюємо не перший рік, вони знають якість нашого персика. Наприклад, хто мав більший об’єм цього року, мали проблеми з реалізацією. Ще велику роль зіграла природа, яка цього року давала дуже різкі перепади температури і рясні дощі. Персик має таку властивість — коли він набирає вологу, то швидше дозріває, а це впливає на лежкість. І фермери, які мають великий об’єм персиків, втрачають якість продукції, персик швидко псується. Тому, мабуть, тут не має шаблону, до кожної культури потрібен підхід.
Читати ще: Сучасні системи формування яблуні в інтенсивному саду
Олег Рудницький: Все залежить від об’єму. У нас невеликий обсяг виробництва яблук. Але коли вже є більші об’єми, потрібно кооперуватися. У тій же Польщі, садівники створюють кооперативи, домовляються між собою за кількість, і виходять на ринки збуту. На зовнішній ринок, наприклад, пропонуючи, там яблуко сорту Гала чи Голден. І тоді відповідно трейдери цікавляться їх продукцією.
Ми, українці, важкі на підйом — куркулі-одинаки — не дуже здатні до того, щоб кооперуватися. Але за кооперацією майбутнє. Наприклад, якщо в нас є велике сховище, ми можемо тут акумулювати до 2 тис. т яблук. Якщо у мене цього об’єму немає, інші фермери, які теж вирощують яблуко, можуть у мене зберігати, і ми можемо виходити на ринки збуту. Ми над цим будемо працювати в майбутньому.
Олег Рудницький: Ось взяти фермерську продукцію — у великих торговельних мережах її дуже мало. А знаєте чому? Не тому, що її невигідно вирощувати. Просто у супермаркетах дуже низька ціна для гуртових постачальників фруктів, а націнка для споживача велика. Торговельні мережі хочуть націнкою заробити більше, ніж фермери, які цілий день у полі. Своїми умовами ставлять садівників у такі рамки, що стає невигідно заходити у такі мережі.
Читати за темою: Олег Науменко: Органічна лохина може стати брендом, як Coca-Cola або Snickers
Бувають і винятки. Ми співпрацюємо з декількома, де є більш-менш нормальні умови, правда з відтермінуванням у оплаті. Але тут теж питання — який фермер може собі дозволити чекати на кошти 90 днів. Звісно, ми вже мусимо йти на ті умови, і погоджуємося, віддаючи продукцію. Але все одно ці умови не сприяють більш плідній співпраці.
Держава має мотивувати торгові мережі купувати у свого виробника. Не давати можливість домовлятися і встановлювати свої ціни, які не відповідають умовам ринку.
© Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com, 2021 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.