30 листопада Верховною Радою України у другому читанні та в цілому було прийнято Законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». За нього віддали свої голоси 255 народних депутатів. Список голосування депутатів різних фракцій поіменно буде додано в кінці матеріалу, якщо хтось захоче знати як проголосував той чи інший народний обранець. 

Варто зазначити, що ухвалений у другому читанні документ суттєво відрізняється від тієї редакції, яку народні обранці підтримали на початку липня у першому читанні. Попередній варіант законопроєкту, внесеного до парламенту Кабінетом міністрів Дениса Шмигаля містив ряд контроверсійних норм, зокрема і тих, що стосувались оподаткування аграрного виробництва. 

Загалом порівняльна таблиця до другого читання містить 159 поправок і пропозицій народних депутатів, з яких 29 було винесено на врахування.

Розглянемо детально всі зміни, які торкнуться роботи агросектору вже з 1 січня 2022 року.

Читати за темою: Уряд «присипляє» фермерів: коментар до законопроєкту 4046 про діяльність фермерських господарств

Мінімальне податкове зобов’язання для власників землі

Власники або користувачі сільськогосподарських ділянок, які перебувають за межами населених пунктів, відтепер зобов’язані щороку сплачувати мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ), навіть якщо на цих ділянках вони нічого не вирощують. 

Ідея нового обов’язкового платежу для фермерів полягає у тому, що сума всіх сплачених податків, що сплачується за таку ділянку, не повинна бути меншою за МПЗ (з 2022 року — 4%, а з 2023-го — 5% від НГО землі). В іншому випадку, власнику землі доведеться доплачувати різницю між МПЗ та сумою сплачених податків.

Скільки доведеться платити – пояснюємо на прикладі.

Приміром, землевласник має пай у Вінницькій області розміром 5 га. Середня нормативна грошова оцінка землі по області дорівнює 27 184 грн/га. Відповідно, МПЗ вже наступного року становитиме загалом 5 437 грн. А з 2023 року МПЗ складе вже 6 796 грн за пай.

Фермер, що обробляє пай, або власник землі, якщо користується нею самостійно, має скласти разом всі податки, які він уже заплатив: податок на землю; податок з доходу за продаж урожаю, вирощеного на цій ділянці; податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із зарплати найманих працівників. У разі, якщо загальна сума всіх цих сплачених податків з паю буде меншою за 6 796 грн, то різницю власник або користувач с/г ділянки повинен буде доплатити.

Читати також: Що змінює законопроєкт № 2195 — плюси та мінуси для фермерів

Виключення:

• Від сплати МПЗ звільняються власники земельних ділянок, які станом на 01.01.2022 перебували у межах населених пунктів, або у дачних та садових кооперативах;
• Порядок зарахування сплачених податків в рахунок МПЗ диференційовано між сільгосптоваровиробниками і не сільгосптоваровиробниками;
• Для забезпечення справедливого нарахування МПЗ по земельних ділянках державної та недержавної форм власності, передбачено зарахування в рахунок сплати МПЗ лише 20% орендної плати за земельні ділянки, що належать до державної або комунальної власності (в першому читанні пропонувалося зараховувати повністю).
• Також фізичні особи звільняються від МПЗ, якщо контролюючий орган не вручив податкове повідомлення-рішення (ППР) у відповідні строки.

Змінено нарахування податку на прибуток

Якщо раніше великі платники податків могли переносити збитки попередніх років у повному обсязі на наступні роки й не платити податки до повного їх погашення, то вже від 2022 року формула розрахунку податку на прибуток враховуватиме лише 50% збитків за попередній період.

«Збитки враховуються до повного їх погашення, але частинами по 50% щороку. Якщо сума збитків, що залишилась, становитиме до 10% від фінрезультату, то такі збитки враховуються у повному обсягу. Першим звітним періодом буде 2022 рік», — сказано на офіційному вебпорталі ВРУ.

Читати ще: Зміни в законах, податки, ЄСВ та перевірки у 2021 р.

Коригування фінансового результату на суми безповоротної фіндопомоги застосовується лише тими платниками, що включили таку допомогу до витрат і надали її пов’язаній особі, що задекларувала за минулий період збитки.

Виробники свійської птиці на загальній системі оподаткування, але з «податковими канікулами»

Від податку на прибуток терміном на 5 років звільнили виробників свійської птиці. Проте, із переліку свійської птиці було виключено вирощування курей.

Також сільгоспвиробники, що займаються розведенням свійської птиці, страусів та перепелів, більше не зможуть залишатися на єдиному податку. Їх переводять на загальну систему оподаткування. 

Під час голосування у сесійній залі депутати врахували 119-у правку, яка не була врахована Комітетом. Ця поправка передбачає запровадження єдиного податку для четвертої групи:

• Сільськогосподарських угідь, на яких розташовані будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до підкласу «Будівлі для птахівництва» (код 1271.2) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, або
• для сільськогосподарських угідь, які використовуються для обслуговування таких будівель, споруд, з урахуванням даних Державного земельного кадастру — 50.

Читати також: Що готують фермерам нові законопроєкти про бджільництво і захист рослин

Податок на врожай з присадибних ділянок

Зміни до Податкового кодексу передбачають додатковий податок на врожай. Спочатку автори законопроєкту хотіли оподаткувати всіх, хто вирощує врожай на власній ділянці розміром від 50 соток. Але після хвилі критики, до законопроєкту було внесено відповідні поправки. 

Тепер сплачувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 18% від прибутку мають ті аграрії, що вирощують на власній ділянці продукцію для продажу, якщо дохід від торгівлі за рік перевищить 12 мінімальних заробітних плат (з 2022 року це 78 тис. грн). Розмір ділянки при цьому не має значення.

У разі, коли дохід перевищує 12 МЗП, нараховуватись ПДФО буде на всю суму отриманого прибутку, а не на різницю між фактичним прибутком та 12 МЗП.

Скасування акцизних марок для виноробів

Законопроєкт 5600 передбачає розширення переліку товарів, що не підлягають маркуванню марками акцизного податку тестовими зразками алкогольних напоїв та винами натуральними, без додавання спирту, міцність яких не перевищує 15%.

Таким чином виробники натуральних виноградних вин та зброджених напоїв (медових вин), звільняються від акцизного податку. Окрім того, розширено перелік дозволеної тари для розливу таких напоїв. До списку додано банки з харчового алюмінію.

Читати за темою: Богдан Павлій: Крафтове виноробство в Україні тільки зароджується

Розширення повноважень органів контролю 

Отут законотворці попрацювали ґрунтовно, збільшивши повноваження податківців та інших «контролерів» до значно вищої відмітки, ніж досі.

Найбільш суттєві зміни:

• Податківці отримали право вимагати інформацію від платника податків у разі отримання даних, що потенційно можуть свідчити про порушення законодавства. Фактично, будь-яка скарга, заява конкурента та інший привід, не підтверджений чіткими доказами, може стати підставою для позапланової перевірки підприємства.
• Податківці отримали право проводити аудіо- та відеозапис  податкових перевірок для того, щоб використовувати зібрані матеріали у суді.
• Органи контролю отримали право звертатись до суду і вимагати заборони виїзду за кордон для керівників підприємств-боржників.
• Передбачено ведення Реєстру керівників платників податків-боржників для оперативного отримання відповідної інформації платниками податків.
• З метою більш ефективного адміністрування місцевих податків на контролюючий орган покладено обов’язок розкриття інформації органам місцевого самоврядування також і про фізичних осіб-боржників (зараз розкривається інформація лише щодо юридичних). Уточнено в профільному законодавстві, що надання інформації про боржників фізичних осіб органам місцевого самоврядування не вважається поширенням персональних даних та розголошенням конфіденційної інформації.

Продаж паїв без оподаткування

Відтепер прийнятим законом передбачено, що за ставкою 0% може оподатковуватись продаж земельної ділянки с/г призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних КСП, або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Читати ще: Ринок землі: як проводяться перевірки набувача та власника землі

© Анна Клочко, Микола Сирота, Kurkul.com, 2021 р.