Нові законопроєкти про бджільництво і захист рослин

Що готують фермерам нові законопроєкти про бджільництво і захист рослин

5 травня 2021 2099 0

Нещодавно на засіданні аграрного комітету обговорили два проєкти, які стосуються розвитку бджільництва: № 5274 «Проєкт Закону про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл» та альтернативний — № 5274–1 «Про розвиток бджільництва та захист бджіл». Перший документ назвали досить радикальним та ще й із певними вадами. Другий отримав схвалення більшості депутатів, МЕРТ і спільноти бджолярів. Окрім вищезазначених, вартий уваги й законопроєкт про захист рослин № 4600, що також має стосунок до галузі бджільництва.

Kurkul.com разом із членом аграрного комітету Верховної Ради Дмитром Соломчуком розібралися, чого чекати аграріям від зазначених проєктів законів.

Суть законопроєктів щодо українського бджільництва

Проєкт № 5274–1 пропонує врегулювати відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, а також створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, використання бджіл та продуктів бджільництва в профілактиці та лікуванні захворювань людини тощо. 

Відмінності альтернативного проєкту від основного полягають у тому, що в ньому:

✅ визначаються завдання законодавства України про розвиток бджільництва та захист бджіл;

✅ звужено коло об’єктів бджільництва;

✅ повноваження щодо реєстрації пасіки визначаються за органами місцевого самоврядування;

✅ визначаються правові засади бортництва.

Читати за темою: Рекордний експорт меду: як виглядає «солодкий ринок» в Україні

Варто зазначити, що всі положення законопроєкту погоджені з представниками агросектору та бізнесу, а також із профільними асоціаціями, зокрема Ukrainian Business & Trade Association (UBTA).

Водночас законопроєкт № 5274 не отримав підтримки загалу. Серед його опонентів був і Дмитро Соломчук.

«Проєкт № 5274 не отримав підтримки з мого боку через те, що він передбачає створення нової інституції — центрального органу виконавчої влади, який має реалізовувати державну політику в галузі бджільництва й координуватися Кабміном. Тоді виникають запитання щодо створення інших центральних органів. Давайте створимо центральні органи влади у вівчарстві чи, наприклад, козівництві», — розмірковує депутат.

Крім того, нардеп додав, що термінологія в законопроєкті № 5274 не відповідає законодавству. У результаті зупинилися на варіанті № 5274–1, який, на думку аграрного комітету, більш досконалий та пропрацьований разом з експертним середовищем бджолярів.

Він регулює юридичні відносини в галузі бджільництва та децентралізує фінансування галузі (конкретні напрями державної підтримки). У 2020–2021 рр. на фінансування галузі з бюджету виділено близько 240 млн грн, які використали майже повністю.

Законопроєкт № 5274–1 фіксує та конкретизує заходи щодо охорони й збереження довкілля, передбачає кероване бджолозапилення, яке базується на рекомендаціях і розрахунках профільних науковців. Також розширюються заходи з оздоровлення й охорони популяцій бджіл, профілактики та лікування захворювань і запобігання отруєнню бджіл.

Також у документі прописана вдосконалена система сповіщення пасічників про внесення ЗЗР та розширено спектр порушень, за які передбачається відповідальність у галузі бджільництва. Законопроєкт забезпечить додаткові повноваження для об’єднання пасічників, розширення освітніх програм та їх наукового супроводу, а також нову систему дотацій на розвиток бджільництва.

Ситуація у бджільництві сьогодні

За статистикою, щороку в Україні гинуть 45–50 тис. бджолиних сімей вартістю 2 тис. грн кожна. Країна втрачає тисячі тонн меду через порушення правил використання пестицидів й агрохімікатів та недоотримує гроші у вигляді податків від продажу продукції, у тому числі на експорт. Тим часом між аграріями та бджолярами спалахують постійні конфлікти, кінця яким наразі не видно.

Система оповіщення бджолярів досі працювала недосконало. Аграрії повідомляли селищним головам, а ті — пасічникам. І чи встигав голова їм зателефонувати, чи не встигав — невідомо.

Читати ще: Весняні роботи на пасіці ― підготовка до ранніх та середніх медозборів

Хоча пасіки справді страждають від пестицидів, звинувачувати виключно аграріїв у цьому неправильно. Здебільшого вони купують пестициди згідно з рекомендаціями виробника, де вказано, проти яких шкідників засоби ефективні, та не враховано шкоду для бджіл.

Законопроєкт № 5274–1 покликаний вирішити й цю проблему — на упакуванні/тарі має міститися інформація з обов’язковою відміткою, чи можна використовувати ЗЗР під час льоту бджіл, чи лише в нічний період. Аграрії будуть розуміти, які пестициди їм потрібно купувати та коли їх використовувати, а пасічники зможуть вберегтися від потенційної шкоди. Крім того, якщо препарат можна застосовувати під час льоту бджіл, то і для людей, найімовірніше, він буде безпечний.

Якщо ж аграрій використовує препарати в невідповідний час, можна подати заяву до поліції або звернутися до інспекторів Держпродспоживслужби. Раніше правова сторона цього питання не була відповідно врегульована.

«Питання відповідальності викликало багато суперечок, тож комітет вирішив залишити остаточне розв'язання цього аспекту на період між першим та другим читанням», — розповідає Дмитро Соломчук.

Він додав, що є прихильником групи депутатів, які відстоюють жорстку кримінальну відповідальність за загибель бджіл.

«Ми поспілкувалися з бізнес асоціаціями, представниками аграрного бізнесу, МЕРТ та Мінфіну. Усі підтримали впровадження нових правил згідно з законопроєктом № 5274–1, адже проблема давно потребувала вирішення. Я був приємно здивований розумінням ситуації з боку агровиробників, які погодилися на перехідний період терміном 6 місяців. За цей час повинні запрацювати нові правила, а виробникам ЗЗР має вистачити часу для реалізації старих запасів пестицидів», — розповідає Дмитро Соломчук.

Захист рослин та європейські норми

Ще один законопроєкт про захист рослин під номером 4600 стосується двох попередніх, оскільки передбачає глобальні зміни для адаптації українського законодавства до європейського в частині використання ЗЗР.

Це своєрідна діджиталізація процедури державної реєстрації ЗЗР, яка передбачає створення електронного реєстру з наступними категоріями:

✅ офіційні оператори, які займаються імпортом/експортом ЗЗР;

✅ лабораторії для проведення досліджень;

✅ проведення навчальних заходів у сфері захисту рослин,

✅ проведення техогляду агрегатів, на яких здійснюють обробку;

✅ карантинні станції та ізольовані об’єкти.

Читати також: Закон про передачу землі «на місця» — що змінює земельна децентралізація

Також встановлюються вимоги до комунікаційної системи — це регламентує ст. 625 ЄС щодо об’єднання інформації про імпорт/експорт та інші маніпуляції в єдину базу. Це дозволить усім фахівцям, які працюють у цій сфері, отримувати повну інформацію щодо обігу засобів захисту.

Впроваджуються також європейські норми щодо торгівлі, ввезення, переміщення ЗЗР, продуктів рослинного походження, діючих речовин, а також правила та норми відбору зразків, адже навіть протруєне насіння може стати джерелом перенесення шкідників, бур’янів чи вірусів.

В аграрному комітеті очікують, що законопроєкт полегшить роботу аграріїв. Здійснювати контроль за виконанням норм закону зможуть як Держпродспоживслужба, так і сертифіковані компанії, і самі аграрії. Крім того, спрощуються механізми видачі паспорта, нанесення маркування тощо.

Також спрощується процедура технічного огляду виробничих потужностей, у тому числі в частині децентралізації, адже аграрії на місцях зможуть отримувати якісні послуги та не залежати від рішення посадовців у райцентрі чи в столиці.

Передбачено також навчання персоналу щодо безпечного поводження зі ЗЗР та правил утилізації речовин, його буде проводити Держпродспоживслужба або спеціалізовані навчальні заклади, яким вона надасть ліцензію.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus

+ 39° ... + 25°

Вітер

1.7м/с

Опади

0.5мм

Вологість

56%