Соя

Сезон сої 2022: про технології, схеми захисту та добрива

10 листопада 2022 2856 0

Українські аграрії вже зібрали 2,5 млн т соєвих бобів з площі 1,2 млн га. Залишилось провести жнива культури ще на 15% площ. Проте перші агротехнологічні підсумки сезону вже озвучено. Зокрема, нещодавно відбулось засідання Дискусійного соєвого клубу від Асоціації «Дунайська соя», де експерти, флагмани ринку та звичайні фермери поговорили про проблеми та досягнення в системі вирощування сої 2022. Про найцікавіше читайте на Kurkul.com.

«В наступному сезоні соя буде знову у фаворитах» 

Консультант з агрономії Асоціації «Дунайська Соя» Микола Биков охарактеризував соєвий сезон 2022, як дуже складний. Зокрема, головним негативним фактором стала погода. Спершу була холодна весна, недостача вологи, як результат — пізній висів сої. Протягом вегетації вона розвивалася достатньо добре. Проте під час жнив почались дощі, що повпливало на якість бобів та принесло втрати врожаю. 

Микола Биков

«Два місяці тому, до початку інтенсивних дощів, я об'їхав поля з соєю в 3 областях. Тоді я давав прогноз на середню врожайність у 2,3 т/га (ред. таку ж врожайність зазначає Мінагро у звіті від 3 листопада). Побачив, що хороші погодні умови були на Полтавщині, тому думаю врожайність там досягне показника в 3 т/га», — зазначив експерт. 

На основі цьогорічної статистики Микола Биков, помітив, що Вінниччина традиційно лідер висіву сої. Також неочікувано збільшились площі під культурою на Волині. 

Читайте також: Ринок сої: чи знайдеться місце українському фермеру на ринку ЄС

«З  2020 р. змінилися регіони вирощування сої. Її площі зростають на Хмельниччині, Вінниччині, Рівненщині, але знижуються у степовій зоні», — підкреслив він. 

Він також додав, що в цьому сезоні соя є однією з головних культур, тому що витрати на її вирощування мінімальні. Найбільше ж витрачається на сушку бобів.

 «На мій погляд, в наступному році соя буде мати аналогічні об’єми посівів, а можливо і більші. Позаяк всі експерти прогнозують, що площі під кукурудзою зменшаться. І соя буде змагатися з соняшником», — підсумував він. 

«Висів сої повинен починатись з агрохімічного аналізу ґрунту» 

Керівник відділу розвитку та сервісів мікродобрив групи компаній UKRAVIT SCIENCE PARK Сергій Адаменко наголосив, що в Україні спостерігаються негативний тренд погіршення ґрунтової родючості. Зокрема, дуже поширена проблема — це низька кислотність, засоленість, низький вміст сірки, азоту, мінеральних сполук тощо. Також помітно знизився вміст кальцію, магнію, фосфору,  заліза, марганцю, цинку, міді та  молібдену. Вищеперечислені складові формують урожайність.

«Що стосується сої, то в Україні вона має не високу врожайність. Виключення — Херсонщина, де отримували по 5 т/га. Одна з причин — це недостатнє живлення ґрунту. Тому висів сої повинен починатись з агрохімічного аналізу ґрунту», —  наголосив він.

Другий захід, який рекомендує експерт: провести функціональну діагностику за аналізом ґрунту, щоб визначити чого саме не вистачає культурам. Особливо звернути увагу на наявність таких мікроелементів, як азот, фосфор, калій та сірка.

Читайте також: Жнива озимих культур: прогнози, врожайність та прибутки фермерів

«Без сірки сьогодні не можна вийти на хорошу врожайність соєвих бобів. За моїми розрахунками мінімум 15 кг сірки треба дати на 1 т сої», — поділився представник «UKRAVIT SCIENCE PARK».

Також експерт рекомендує після виправлення кислотності ґрунту, застосовувати комплексні добрива. Вони містять мінімум азоту, але більше сірки, фосфору, калію та мікроелементів. Він вважає, що без них соя не може сформувати високу врожайність, активувати обмінні процеси, підвищити стійкість до різного роду стресів, і в результаті не може накопичити ту кількість азоту, яку від неї очікують.

«Ці добрива краще вносити локально при висіві. Це висококонцентровані суміші, які містять понад 70% водорозчинного фосфору та набір мікроелементів. З ними ви економите, бо замість кількох добрив використовуєте одне. Відтак комплекси дозволяють зменшити норми добрив мінімум на 20-25%», — додав Сергій Адаменко.

«За відсутності інтенсивного обробітку ґрунту фунгіцидний тиск на сою буде вищим»  

Обробіток ґрунту на сьогодні є недооціненою складовою врожайності сої. Підприємства охоче інвестують у сучасний посівний матеріал, добрива, навіть вводять елементи точного землеробства при вирощуванні сої, а про технології обробітку забувають. Це як придбати прикраси до торта і не спекти коржі.

Володимир Мірненко

«Якщо говорити про базові процеси у вирощуванні сої, то я в першу чергу, почав би з технології обробітку ґрунту. Тому, що часто трапляються ущільнення, обробіток занадто вологого ґрунту чи занадто пізно осінню. Основний ефект від інтенсивного обробітку дає не агрегат, а мікрофлора ґрунту якій дали доступ до кисню. Мікробіоті потрібно як мінімум два тижні до морозів аби виконати свої завдання. З іншої сторони, обробіток перезволоженого поля – це руйнування структури ґрунту, це перекриття доступу до повітря. Помилки в осінньому обробітку шкодять врожайності ще не посіяної сої», — наголосив бренд-менеджер компанії «Пьотінгер Україна» Володимир Мірненко.

Відтак він поділився цікавими кейсами, які бачив цього року на полях. По-перше, це суцільний і міжрядний обробіток для широкорядно посіяної сої. Також в тих регіонах, де часто туман, дуже ефективний вплив міжрядного обробітку в посушливий період. Така опція дозволяє запустити в міжрядді інтенсивний газообмін. Таким чином роса випадає не лише на поверхні поля, а й в повітряні пори й дає ефект вологості ґрунту.

Володимир Мірненко не рекомендує різко та одномоментно переходити із наявної системи землеробства на кардинально нову.

«Ціна на дизель піднялася, а, отже потрібно більш ретельніше приймати рішення про глибокий обробіток. Дослідіть ваші поля, де він справді потрібен і на яку глибину. Тоді пускайте техніку в поле, але ні на сантиметр глибше. Не оріть там, де це не потрібно або просто плані агронома записано. І побачите, що проблема ущільнень зникне», — наголосив він.

Читайте також: Антон Зоркін: Україна може замінити 30% дизелю власним виробленим біопаливом

Експерт розповів, що економія на оранці може призвести до ще більших витрат.

«На полях без оранки доведеться вносити у більшій кількості гербіциди, фунгіциди, інсектициди та добрива. Найкращий фунгіцид – це плуг. Якщо я не вкладу в шар від 15 см і глибше пожнивні рештки, то це означає, що доведеться вносити туди мінеральні добрива. І це все мені обійдеться набагато дорожче», — наводить приклад Володимир Мірненко. 

Проте оранка, хоч і економить витратити на добривах, але забирає «депозит» органіки з ґрунту. Останній же доведеться, якимось чином у землю повертати.

«Якщо я утримаю ґрунт в балансі, то в принципі система працює. Якщо постійно тільки забирати, тоді краще думати про мінімальний обробіток за будь-яку ціну. Але це не буде економічно вигідніше, хімії доведеться застосовувати більше», — розповів представник компанії «Пьоттінгер Україна». 

«Переноспороз знищив від 10 до 17% врожаю сої»  

Представник компанії «Агрітема» Сергій Колесник розповів, що в цьому році ультра ранні сорти сої показали себе прекрасно. Деякі види принесли врожайність в межах 3,5-3,7 т/га. Група стиглості 2500-2700 має також чудові показники від 1,8 до 3,5 т/га

«Для прикладу один з сортів, перестояв понад місяць, а то і більше. Його треба було зібрати на початку вересня, а ми почали збір на Львівщині в середині жовтня. Точні показники врожайності назвати не можу, але знаю фермери задоволені. Вологість була 13%, візуально ознак пошкодження насіння не було.», — розповів він. 

Серед цьогорічних проблем, експерт вказав пероноспороз. Він понад три тижні прогресував в Україні. Це призвело до втрати від 10% до 17% врожаю. Фермери намагались зекономити на агрохімічному захисті, тому хвороба поширювалась дуже швидко. Ті аграрії, хто профілактично робив захист — проблем не мали. Втім навіть попри цю проблему, соя в цьому сезоні прибуткова.

«Раніше соя конкурувала з кукурудзою по прибутковості. У цьому протистоянні вона перемогла, бо вартість вирощування кукурудзи зросла через ціну на добрива. Тому на ряду з олійними вона є економічно вигідною культурою», — зазначив він.

У вересні, під час жнив сої, випала нетипова кількість опадів. Це впливає на якість зібраного врожаю. Тому представник Сергій Колесник рекомендує фермерам, які не планують одразу продавати сою, перевірити своє насіння. Оскільки вже з’явились дані з Київщини, Чернігівщини, Черкас та Житомирщини, про велике збільшення в насінні хвороб. 

«Перевищення норми бактеріозу становить за 30%, фузаріозу — 5-20%. Насіння збирали, як ми розуміємо, при підвищеній вологості за 16%. Тому можливий розвиток грибків при зберіганні в бортах. До весни ситуація буде погіршуватись», — наголосив  він.

Біопрепарати мають ефект 3 в 1 — екологічність, економічність та врожайність сої 

Фітопатологиня Інституту прикладної біотехнології «БТУ-ЦЕНТР» Юлія Миронова в цьому році особливу увагу приділяла дослідженню систем захисту для сої. В результаті дослідниця дійшла висновку, що захист сої повинен бути комплексний — одночасно і від хвороб і від шкідників. Паралельно не можна забувати про живлення. За його відсутності рослина більше уражується шкідниками та хворобами. 

«Скільки мені разів мене переконували, що щось одне може врятувати цей світ. Я вважаю, що завжди потрібний комплексний підхід для кожного господарства і в кожного він буде іншим. Нереально застосувати один препарат і він обов’язково в усіх випадках спрацює. Тут потрібен індивідуальний підхід», — зазначила дослідниця. 

Вона погоджується з тим, що першочергово потрібно проводити аналіз ґрунту. Маючи його результати можна визначити, який патоген потрапить на поле в наступному сезоні. 

«Коли я підбираю захист від хвороб, я завжди аналізую те, що вносилось, щоб зрозуміти що робити в цьому господарстві. Аналогічно з агрохімією. Якщо ґрунт кислий — там буде важче  з бульбочковими бактеріями та з деякими препаратами на основі бактерій. Якщо гриби — то у кислому середовищі вони будуть краще розвиватись», — зазначила вона. 

Фахівчиня рекомендує застосовувати біопрепарати, що на жаль поки не дуже популярно. Але з їхньою допомогою можна зменшити кількість добрив, покращити живлення ґрунту. Також вони зупиняють розвиток та поширення деяких хвороб та шкідників.

«Ми можемо заощадити кошти, можемо захистити сою від хвороб і шкідників, і це буде не так дорого. Ну тобто дешевше, аніж хороший хімічний препарат. Також біопрепарати допомагають захистити рослини від стресу. Ми пропонуємо хороші антидепресанти, які діють після гербіциду. Біопрепарати є екологічними, економічними, якщо порівнювати зі звичайними добривами та агрохімією та підвищить урожайність сої», — доводить Юлія Миронова.

Тож, як зазначили більшість спікерів на засіданні Дискусійного соєвого клубу «цей сезон був знову непростий». Затяжна посівна без пального і добрив, жнива у супроводі постійних дощів створили для соєвих бобів колосальну кількість проблем. Щоб підтримати цю культуру і зменшити фактори зовнішнього впливу, фахівці рекомендують в наступних сезонах звертати особливу увагу на обробіток та стан ґрунту, а також обирати чистий садивний матеріал.

А в цілому — соя і далі в фаворитах, як через невибагливість у вирощуванні, так і через прибутковість. Експерти зійшлись на думці, що посівні площі під цією культурою в наступному році збільшаться, проте поступово. Степ відмовляється від її висаджування. Які ж тенденції будуть далі та чи зможемо ми культивувати сою вже в українському Криму покаже наступний сезон. А наразі ж фермери завершують жнива.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.

Виконано за допомогою Disqus