Реклама

Тренди 2023 для фермерів — від робототехніки до альтернативної енергетики

12 грудня 2022 623 0

Україні вкрай потрібні «пункти незламності» — ознаки звичного буденного життя, які попри війну, ракетні удари, блек-аути та інші негаразди показують ворогу нашу силу та стійкість. Однією з таких точок опори для фермерів стала аграрна бізнес-конференція «ОК Агро», що відбулась в листопаді у Києві.

Це була та сама витримана суміш легкого шоу і серйозних теоретичних та практичних кейсів, за якою ми сумували довгий час. Звісно, не обійшлось без обговорення питань виживання аграріїв у час війни та інших болючих для аграрного сектору тем.

«Класний захід, однозначно класний, адже це взагалі перший захід який відбувається у воєнний період і однозначно такі заходи об’єднують аграріїв, хтось ділиться своїм болем, так, як ми», — говорить Григорій Шамрицький, власник і керівник ФГ «Моя земля 2015» та ТОВ «Полтава Агро»

Але, за його словами, проблеми сьогодення більшості українських аграріїв насправді є не настільки значними, як у тих, хто зіткнувся з наслідками окупації, обстрілів та інших воєнних злочинів росіян.

Григорій Шамрицький

«Я вважаю, що говорити про проблеми, які ми маємо, взагалі трошки недоречно. Проблеми мають люди, у яких окуповані москалями підприємства, у яких розбомблено їхнє майно, у яких «віджали» їхній бізнес і знищили їхні сім’ї. Ось це проблеми. А все інше — це дрібниці — те з чим ми сьогодні боремося і що ми маємо. Фінансові проблеми ми з  часом подолаємо і я за те що потрібно говорити і як вийти зі становища яке у нас сьогодні склалося, і які шляхи є, і як докласти зусиль для того, щоб це все подолати й завтра стати ще сильнішими. Адже війна нас однозначно загартувала, вона  нас зробила сильнішими, вона нас чомусь навчила, вона показала людей навколо нас, ким вони є. І тому я за оптимізм, за надію, за краще майбутнє, за перспективу в сільському господарстві завтра і за те, щоб докласти всіх зусиль, щоб цього досягти», — говорить фермер з Полтавщини.

Динамічні напрямки для фермерів — робототехніка та енергетична незалежність

Однією з особливостей першої цьогоріч великої аграрної конференції було те, що багато дискусій на ній стосувались не лише сьогодення, а і майбутнього. Спікери раз у раз ставили питання: «Як працювати аграріям у 2023 році?». І тут же окреслювали основні виклики наступного року та ділились власним баченням того, як розвиватись господарствам за цих умов.

«Ми побачили цього року зліт робототехніки, дронів-оприскувачів. Попри дуже складний стан в країні, всупереч дуже серйозним проблемам. Наприклад, попри те, що під час війни літати було заборонено, ринок дронів збільшився. Для мене це є прикладом відкритості українських виробників до нових технологій і також прикладом підтримки з боку влади, яка робить ставку на новітні бізнеси, щоб потім відновити все з тих пошкоджених економічних ланцюжків до тих майбутніх концепцій сучасного агровиробництва», — розповідав у своїй доповіді співзасновник компанії DroneUA Валерій Яковенко.

Валерій Яковенко

Другим напрямком, що, за словами спікера, трохи неочікувано набрав популярності серед агровиробників цього року — енергетична незалежність. Неочікувано не тому, що було нерозуміння вадливості цього напрямку, а тому, що динаміка його розвитку була дуже стрімкою

«Наступні 5 років ці тренди, обидва, будуть зростати. З різною динамікою, з певними ризиковими складовими, але будуть відбуватися. У 2021 році Україна вже стала №1 в світі зі швидкості інтеграції робототехніки у свої агровиробничі процеси. Коли ми говоримо про свої позиції у Європі, то ми навіть зараз займаємо майже половину всієї сільськогосподарської роботехніки на території всіх країн Європи, включаючи тих, хто зараз на нас намагається напасти», — стверджує Валерій Яковенко

Альтернативна енергетика

Енергетична незалежність стала актуальною для аграріїв не лише з початком атак росії на інфраструктуру України, а й раніше, коли ціни на енергоносії виросли до захмарних і питання переобладнання сушарок, котелень та іншого устаткування на альтернативні види палива відбувалось по всій країні. 

На щастя, у нас уже існували компанії, що стабільно працювали на цьому ринку та багато фермерських господарств і агрофірм встигли перейти на альтернативне опалення ще до широкомасштабної агресії росії.

«Якщо взяти два підприємства, то для того підприємства, яке буде сушити на біопаливі, вартість тоннопроцента буде в 4 рази нижча, ніж у того, яке сушитиме на газі. Якщо порівнювати із зерносушарками, які працюють на дизпаливі, то там економія буде близько 5 разів», — розповів Сергій Малка, регіональный представник по роботі с ключовими клієнтами компанії Греко Групп (GRECO group). 

Сергій Малка

За його словами, саме результати 2021 року змусили багатьох агровиробників переосмислити своє відношення до альтернативного палива і активніше впроваджувати технології енергетичного переходу у своїх господарствах.

«Великі компанії минулого року говорили «Ми працюємо на газі, у нас проблем немає, з фінансами все добре». Але коли сезон 2021 закінчився, всі сіли і порахували які збитки отримали, працюючи на природному газі. І на сьогодні ми вже переобладнали ряд дуже великих компаній, які входять в топ-10 агрохолдингів України», — розповів Сергій Малка.

Курс на власний експорт — секрети від освітньої платформи «Культиварій»

Українські експортери сьогодні є справді «залізними людьми», адже здатні продавати за кордон зерно та іншу аграрну продукцію в умовах, коли чорноморські порти фактично закрито, а логістична система країни перевантажена міжнародними вантажами з допомогою, військовими перевезеннями та зазнає регулярних ударів з боку росії.

На допомогу аграріям, які хочуть продавати продукцію самостійно напряму іноземним покупцям, на освітній платформі «Культиварій» було презентовано ще один курс «IronTrade. Власний експорт», про який розповіла керівниця платформи Олександра Камишіна.

Олександра Камишіна

«Цей курс увібрав у себе фундаментальні принципи трейдингу та експорту, які працювали до війни і працюють і зараз, а також новітній досвід тих трейдерів, аграріїв, які мають досвід експорту у воєнний час. І це саме те, що потрібно зараз, аби відповісти на багато запитань», — розповіла Олександра Камишіна.

Курс розраховано на аграріїв різного рівня підготовки та можливостей, навіть тих, які ніколи не стикались з продажами за кордон, не знають як знайти покупця у Європі та не розуміють його мови. На всі ці питання даються відповіді спікерами у багатьох темах.

Читайте також: Дефіцит енергії в агросекторі — як фермери здобувають енергонезалежність

Зокрема детально пояснено особливості експорту окремих культур: зернових, олійних та нішевих, прорахунки логістичних ланцюжків як заплічним, так і автомобільним транспортом, особливості укладання контрактів, юридичного супроводу та ризик-менеджменту експорту, планування наступного сезону продажів та багато інших.

Презентація цього курсу та інших можливостей освітньої платформи викликала жвавий інтерес з боку учасників конференції. Зокрема своїми враженнями поділився з нами Григорій Шамрицький.

«Однозначно почерпнули багато знайомств нових, і все, що стосується експорту, бо це актуальне питання сьогодні. Все що стосується переробки, що стосується точного землеробства, яке для нас  актуальне. Натхненні ще більше повертатися на Полтавщину і докладати зусиль для того, щоб реалізувати все що ми плануємо», — підсумував фермер.

А ми бажаємо нашим читачам стійкості та витривалості у новому році і очікуємо нових зустрічей на наступних «пунктах незламності».

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2022 р.

Виконано за допомогою Disqus