На початку жовтня в Ладижинському водосховищі на Вінниччині відбувся мор риби. В результаті загинуло 9 т червонокнижних осетрів на аквафермі Ukrainian Caviar Berry. Ми вже втратили потенціал поголівʼя осетрових на Дніпровському осетровому заводі імені С.Т. Артющика через теракт на Каховській ГЕС. Але якщо з ситуацією на Херсонщині винні окупанти, то на Вінниччині — це результат безкарності та свавілля українського бізнесу. 

Потенціал втрат не можна порахувати, оскільки для відновлення такої кількості риби  потрібно мінімум 20 років. Нагадаємо, ці види осетрових починають відкладати ікру на 12-20 році життя, з них не всі можуть давати потомство. Тобто ми самостійно «добили» напрямок виробництва цінної чорної ікри в Україні. І тут постає найцікавіше питання: чи знайдеться винний і, чи покарають його?

За 5 годин загинуло унікальне племінне стадо 

Ферма Ukrainian Caviar Berry до початку жовтня мала найбільше поголівʼя у Східній Європі червонокнижних риб — азовських осетрів, які давали чорну ікру. Засновник компанії Олександр Корх займається осетрами понад 10 років і пройшов зі своїми рибами нелегкий шлях — евакуацію з Азовсталі, пошук нової водойми, ворожі обстріли та викрадення риби.

Останні 6 років він розводив рибу на території Ладижинського водосховища на Вінниччині. Олександр розповідає, що в останній тиждень вересня рівень кисню у водах водосховища різко знизився. Така ситуація стається не вперше. 2 жовтня о 17.00 рівень кисню був на рівні 2,8%, а вже о 19:00 — різко знизився до 0,7%, і до півночі вся риба загинула в конвульсіях.

Читайте також: Осетри з «Азовсталі» — як рибне господарство воює за виживання на Вінниччині

«Не вдалось врятувати ані рибини. Заморено 9 т риби. По втратах це приблизно — $1,5 млн», — зазначив рибовод.

Як тільки це трапилось, Олександр подзвонив до поліції, але йому відповіли, що це не їхня компетенція і порадили звернутись до Державної екологічної інспекції України. Паралельно підприємець опублікував у Фейсбуці повідомлення про мор риби. Його помітили відповідні органи й вже через 2 години прокуратура, представники природоохоронної служби Вінницької області, разом з екологами, Держпродспоживслужбою і Держрибагентством приїхали на обʼєкт. 

«Представники Держекослужби відразу почали нам закидати, що мор відбувся через наші корми. А річ у тім, що ми рибу тиждень не годували, бо був низький рівень кисню. Якщо при таких обставинах годувати рибу, то вона може захворіти та в поодиноких випадках гинути. До того ж осетри дуже вибагливі в їжі і, якби корм був недобрий, то вони просто його б не їли. Але службовці все одно сказали здати зразок корму, взяли проби води та мертву рибу на аналізи», — розповідає постраждалий аквафермер. 

Попередніх висновків про причини мору не зробили. Дослідження зразків вже 3 тижні проводять в лабораторії при Держпродспоживслужбі.

За фактом мору прокуратура відкрила кримінальну справу і внесли її в ЄРДР  

«Зараз вони присвоять нам статус потерпілих і будуть шукати винних. Але я думаю, що не знайдуть», —  переконаний Олександр Корх.

Насамперед його турбує те, що у Вінницькій лабораторії не можуть дослідити якісно забруднення, бо з 50 видів пестицидів, тут мають реагенти для перевірки лише на 4. Аналогічно і з органікою чи іншими речовинами. 

За спостереженням Олександра, замор риби на водосховищі трапляється в один і той же період року всі 6 років. І кожного року Держрибагентство стверджує, що це через погодні фактори. 

Чи можна було врятувати рибу?

Пересадити 9 т риби за кілька годин фізично було неможливо. Напередодні влітку пройшов ураган, який відірвав понтонну лінію і до риби працівники Ukrainian Caviar Berry добирались на човнах. Що ще ускладнювало процес.

«Ставити аератори ми не мали змоги, бо ураган розірвав електричну лінію. А ще один момент, що електростанція зазвичай викидала біля нас свою воду. В ній завжди вищий рівень кисню на 2-3 %. А цього разу на електростанції були ремонті роботи і там використали  «перший скид» за 2 км від нас нижче по течії. І канал був порожній. Якби станція качала воду біля нас, можливо, частину поголів'я вдалося б зберегти. Тобто відбувся збіг негативних факторів», —  пояснює рибовод.

Що могло отруїти осетрів?

Маючи малі надії на держустанови, Олександр Корх вирішив провести власне дослідження. Він віддав зразки риби та води до лабораторії у Києві, де можуть зробити значно ширший аналіз.

«Це зрозуміло, що хтось щось злив у воду. Це міг бути чи пташиний послід, чи пестициди, чи хімікати. Бо в такому разі дуже швидко вимирає фітопланктон, який розпадається на азотні сполуки. Ті своєю чергою забирають кисень з води та риба задихається», — міркує власник акваферми.

Далі він підключив до справи науковців.

«Ми звернулись до науковців Білоцерківського національного аграрного університету. Там є спеціалісти, які понад 20 років займаються темою осетрових. Разом з ними ми почали досліджувати, що могло трапитись», —  розповідає Олександр Корх.

Основною зачіпкою стало те, що речовина, яка потрапила у воду, вбила осетрових, при цьому решта риб, як товстолоби чи коропи — вижили. Методом виключення, перебираючи речовини, вони прийшли до висновку, що воду отруїла каустична сода (каустик).

«Наприклад білуга стійка до падіння рівня кисню. Якби це були гербіциди чи пестициди, то загинула б вся риба. Але каустик для зябер осетрів смертельний», — пояснює він. 

Як могла ця речовина опинитись у водосховищі? Каустичну соду використовують зокрема, щоб очищати чи дезінфікувати виробничі резервуари, обладнання тощо.

«Каустик тяжчий за воду й осідає на дно. Там він взаємодіє з бурими водоростями, в результаті чого утворюється сірководень. Він піднімається на поверхню води й утворює отруйну пляму з каустику та водоростей, які розкладаються. Ця пляма дійшла до нас і отруїла рибу», — припускає Олександр Корх.

Далі разом з науковцями він почав шукати можливе джерело такої кількості каустику. Це могло бути будь-яке переробне підприємство, яке знаходиться вище за течією від рибного господарства. Недалеко від Ukrainian Caviar Berry розташований Немирівський спиртзавод, який не працює, та водонапірна станція Вінницької птахофабрики.

«Це мало бути близько, щоб оця пляма з високою концентрацією швиденько стекла за течією і отруїла риб. Тому всі підозри падають на водонабірну станцію, яка качає воду для Вінницької птахофабрики», — припускає рибовод.

За його спостереженнями, влітку активно розвиваються водорості, які забивають водозабір, замулюються насосні системи. Щоб очистити систему, її продувають паром або ж промивають каустиком. Постраждалий припускає, що саме так і трапилось.

«Для птахофабрики вони качають величезні обсяги води. Їм не можна зупиняти й вручну прочищати систему. Ймовірно вони туди запускають каустик, який очищує водорості на насосах та знищив нашу рибу», — розповів він.

Звичайно, що це тільки припущення. Але Олександр впевнений у цій гіпотезі. 

«Якщо це виявиться правдою і там замішана «Наша Ряба», то ми нічого не доведемо. Це великий агрохолдинг, в якого є друзі, брати, куми при владі. І зрозуміло, що ніхто з органів не буде зацікавлений шукати винного», — визнає він.

Читайте також: Поки сіяли 17 разів підірвались — проєкт «Аграрне відродження» про життя після деокупації

До того ж зловити на гарячому винуватців трагедії, можна, тільки якщо взяти проби води біля труби водонапірної станції у момент викиду. Чи будуть зацікавлені в цьому установи та чи мають вони лабораторії, де можна виявити забруднення — питання відкрите.

Що кажуть чиновники?

За час написання матеріалу ми надіслали десяток запитів на надання додаткової інформації у різноманітні держслужби. Прокоментували ситуацію тільки у Держрибагентстві та Державній екологічній інспекції у Вінницькій обл. Але обидва органи не мають змоги виявити причини інциденту. Оскільки дослідженням зразків займається Держпродспоживслужба, а розслідуванням — прокуратура.

«За наслідками проведеного огляду було виявлено, що загинули осетрові види риб приблизною кількістю 3000 екз., вагою близько 9 т, у тому числі маточне поголів’я осетра руського азовської популяції, осетра сибірського та білуги. Було проведено відбір проб води з Ладижинського водосховища для визначення вмісту забруднюючих речовин. За даним фактом внесені відомості до ЄРДР, проводиться досудове розслідування», — зазначили у Держрибагентстві. 

У частині встановлення причини загибелі цінних водних біоресурсів та встановлення винних в інстанції зазначили, що оскільки на даний час ще не має результатів лабораторних досліджень та проводиться слідство, робити висновки передчасно.

Своєю чергою представники Держекоінспекції Вінницької області зазначили, що вони не можуть класифікувати випадок, як екологічну катастрофу.

«Безперечно, це величезна втрата, бо загинули червонокнижні риби, ще й в таких обʼємах. Але ми не можемо класифікувати випадок, як екологічну катастрофу. Бо інші види риби, які там водяться, вижили», — зазначив нам представник екоінспекції в телефонній розмові.

Щодо версії із забрудненням каустичною содою, він зазначає, що потрібно все ж чекати лабораторних досліджень. Але навіть якщо це правда, то довести викид з того чи іншого обʼєкту дуже важко.

Замість епілогу

Наразі Олександр Корх дуже песимістично налаштований. Він втратив справу, якою займався довгі роки. І відновлення таких масштабів виробництва, які він мав, займе не одне десятиліття.

Єдиний варіант відновлення господарства, на його думку, це якщо Мінагрополітики разом з Червонокнижною комісією України надасть дозвіл на вилов осетрів у дикій природі.

«Ми були господарством з найбільшою кількістю дорослих рибин російського осетра азовської популяції. Риба втрачена. Але її є достатньо у Дніпрі й Чорному морі. І тоді ми, з Дніпровським заводом осетрових риб, могли б її наловити та розмножити. Це не виняток з правил. Такі тимчасові дозволи давали у 90-х та 2000-х  рр. Тобто така практика є. Просто потрібна зацікавленість держави у розвитку галузі», — зазначив рибовод.

Купити ж чистокровних маточних осетрових в Україні практично нереально. Більшість господарств, вирощують гібридизовані види осетрів, які метають ікру, але не дають потомства. 

Цього тижня Мінагро оприлюднило повідомлення, що в Дунай на Одещині випустили понад 2,5 тис. особин осетрових видів риб. Зариблення має стратегічну ціль — посприяти відновленню  популяції осетрових в Дунаї та забезпечити  моніторинг та охорону їх оселищ. Тобто уряд працює над відновленням популяції осетрових, в той час, як на Вінниччині таку популяцію знищили.

Оновлено

Редакція Kurkul.com написала запит до компанії МХП, щоб отримати відповіді на питання щодо інциденту, у відповідь отримали наступну заяву:

"МХП подало Вимогу про спростування недостовірної інформації до власника осетрової акваферми Олександра Корха та веб-ресурсу https://vitatv.com.ua. Вимога подана у зв’язку з поширенням 17.10.2023 на вебсайті та на сторінках інших медіа сюжету: "Що спричинило загибель червонокнижної риби на Ладижинському водосховищі?", який містить безпідставні твердження та завдає шкоди репутації підприємства.

Пан Корх цілеспрямовано поширює недостовірну інформацію про ТОВ "Вінницька птахофабрика" (підприємство входить до групи компаній ПрАТ «МХП»). В сюжеті пан Корх безпідставно звинувачує підприємство, не оперує жодними доказами (наприклад, висновком експертизи, судовим рішенням тощо), які б підтверджували його твердження.

Наголошуємо, що ТОВ "Вінницька птахофабрика", як і всі підприємства МХП, неухильно дотримується вимог українського законодавства та стандартів екологічної безпеки. Відтак, усі висунуті звинувачення є безпідставним наклепом та інформацією, що не відповідає дійсності".

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.