Головна ціль агробізнесу — отримання прибутку. Але отримання доходу від сільського господарства в умовах війни — справа досить ризикова: ціна на зерно низька, витрати високі, ринку немає, можливості розвиватися обмежені.

«Аграрії займаються бізнесом, щоб отримати прибуток. Яким чином вони отримують прибуток і який — це залежить від кожного. Але ніхто не радий, коли в кінці року видатки більші за прибутки. Тому кожен хоче збільшити чистий прибуток з 1 га землі», — розпочав свій виступ співвласник ГК «Докучаєвські чорноземи» Михайло Кобченко під час конференції Re:farm 2024.

Фермер переконаний, що модель малого фермерського господарства в сучасних умовах, може бути значно прибутковішою, ніж агрохолдинг. Тому поділився 5 варіантами розвитку господарства.

Пермакультура: кожен клаптик господарства має бути залучений

Михайло Кобченко вважає, що першою складовою збільшення прибутковості господарства є використання пермакультури. Пермакультура — це система проєктування та управління сільським господарством, яка прагне до максимально ефективного використання вільної площі, забезпечуючи гармонійну взаємодію з природою та мінімізуючи затрати людських ресурсів.

Читайте також: Вуглецеві кредити — як отримати більше за те, що робиш щодня

«Головне завдання —  це отримати максимум прибутку з малої кількості ресурсів. Якщо у вас є рослинництво, тваринництво, чи переробка, то вони повинні бути  взаємозв'язані», — зазначив фермер.  

Фермер разом з колегою Віталієм Шуберанським заснував  проєкт «М'ясне козівництво». Воно побудоване на непопулярній технології вільного утримання кіз без годівлі. Фермери дослідили, що на заліснених полях Рівненської обл. на 1 га можна утримувати до 150 голів МРХ цілорічно. 

«У тварин цілий рік є кормова база, включаючи випас, сінокоси та горизонтальну площу. Щодо останнього, то кози й вівці  мають здатність пастися в висоту. Кози можуть зʼїдати до 2 м озеленення на кущах та деревах, а нижчий ярус випасають вівці. Таке ярусне випасання дає можливість харчувати тварину цілий рік», — розповів Михайло Кобченко. 

За його підрахунками, таке харчування при екологічному утриманні м'ясних порід кіз африканської породи може принести до 600 тис. грн чистого прибутку на рік. 

«Культура споживання козиного мʼяса в Україні відсутня, але є шалений попит на експорт», — додав він. 

Кращий смак мʼяса — вища ціна 

Щодо тваринництва, то керівник ГК «Докучаєвські чорноземи» вважає, що за основу варто взяти приклад малих європейських фермерських господарств. Приціл повинен бути на виготовлення крафтового продукту. При цьому слід максимально використовувати ресурси.

Читайте також: Агроінвестиції: купівля землі — український «біткоїн» чи «закопані гроші»

Гармонійне управління пасовищами для тварин дозволяє не лише отримувати м'ясо, молоко або інші продукти, але й покращує стан ґрунту та зберігає  біорізноманіття. Наприклад, варто практикувати вільне утримання тварин. Це виглядає малоефективно, але в результаті ви отримаєте зовсім інший смак мʼяса, ніж при утриманні на фермі.

«На вирощене в екологічних умовах мʼясо зовсім інша ціна. Живець свині на сьогодні коштує 54 грн/кг без ПДВ, а на свинину вільного утримання — близько 250 грн/кг. Але ж ми повинні отримати максимальний прибуток з мінімальної площі і хтось вважає, що за вільного утримання це нереально. Але це реально, бо свиноматка живе на вулиці в багнюці, спить в соломі, народжує в соломі, там і вигодовує поросят. В результаті приріст нормальний, м'ясо ароматне і не порівнюється з фабричним, яке коштує дешево», — зазначає Михайло Кобченко. 

Більше продукції з 1 га

Якщо говорити про рослинництво, то варті уваги бінарні посіви. Їх фермери уникають, оскільки цей напрям потребує використання ручної праці. Але все ж, на переконання Михайла Кобченка, це дуже ефективно.

«Хтось скаже, що неможливо посіяти солодку кукурудзу з соєю. Але сусідство бобових і зернових культур дає не менший урожай, ніж ці культури на різних полях. До того ж реально зібрати солодку кукурудзу, продати качанами, а сою зі стовбуром кукурудзи відправити на силос. Все працює і дає результат,  просто потрібно експериментувати», —  розповідає він.

Зокрема, фермер практикує продаж декількох продуктів з одного гектару. Взявши за основу солодку кукурудзу і сою, можна продати солодку кукурудза, силос, макуху, соєву олію. Кожен продукт підіймає вартість і заробіток з 1 га. 

Рециклювання

Рециклювання — це важливий елемент, спрямований на ефективне використання ресурсів, зменшення відходів та підтримку екосистемної стійкості. Важливими елементами рециклювання є:

• Компостування;

«Мало хто сьогодні, маючи тваринництво, займається компостуванням. Більшість просто вносить гній в ґрунт і говорить про те, що це економія на добривах. Але це неправда, тому що  логістика органіки дорога, а вміст мікроелементів та азоту мізерний. А якщо займатися компостуванням, то можна вже вносити всього 2-3 т/га  залишків тваринництва, але при цьому збільшується кількість корисних речовин доступних для рослин. Це один із таких етапів рециклювання», — розповідає Михайло Кобченко. 

• утилізація відходів;
• системи відновлення води;
• використання природної енергії;
• мульчування;
• чергування рослин і тварин;

На переконання фермера, кожен з цих елементів потребує уваги і є ефективним для рослинництва.

Кінцевий продукт з ферми — не мʼясо і молоко

Більшість фермерів вважає, що продукцією переробки ферми має бути м'ясо, молоко, олія, борошно. На переконання Михайла Кобченка — це не кінцевий продукт. На його думку, кінцевий продукт — це мʼясні вироби, які коштують значно більше. Наприклад, стейк може коштувати 500-600 грн/кг, а вартість мʼяса на ринку —  150 грн/кг. У молочному напрямку кінцевим продуктом повинно бути не молоко, а молочні продукти довготривалого зберігання, як от крафтові сири. У рослинництві — це крупи, вироби з борошна, як от макарони.

«В нас є власний цех із заморожування напівфабрикатів — пельменів, вареників, млинців, які дійсно мають попит і приносять прибуток. Також можна виготовляти крафтову олію. Наприклад ціна гарбузової олії на сьогодні 800 грн/л. З олії можна зробити ароматні свічки. Мʼякуш гарбуза можна пустити на силос, а макуху з насіння продати окремо. Тобто 1 культура, але прибутки можна отримати в різних напрямках», — пояснює він. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.