Чи можуть аграрії взяти безпосередню участь у виготовленні снарядів для оборони країни? Одесити довели, що це можливо. З травня на Одещині тривають досліди з вирощування бавовнику на дев’яти ділянках. Мова йде вісім фермерських господарств і одну науково-дослідну ділянку Українського інституту експертизи сортів рослин. Це невеликі ділянки площею від 0,2 до 0,5 га. Аграрії отримали майже 100 кг насіння бавовнику, яке посіяли на площі 5 га.

Метою такої ініціативи є забезпечення України сировиною для виробництва пороху. Через війну в Україні та світі виник гострий дефіцит пороху, тому власне виробництво бавовни, як сировини для нього, вважається стратегічно важливим.

«Разом з командою науковців і представників Міністерства агрополітики України сьогодні дивимось на тестові поля з метою перевірити, чи підходить український клімат для цієї культури та наскільки ефективним буде виробництво. Від результатів цього експерименту залежать подальші плани щодо забезпечення власними силами потреб оборонної промисловості в поросі. Закордонні партнери надали можливість Україні вирощувати п’ять європейських і турецьких сортів бавовнику», — розповів Степан Чернявський, народний депутат України, заступник комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

За його словами,  основним завданням зараз є з одного боку зацікавити аграріїв у вирощуванні бавовнику, відповідно впровадивши державну дотаційну програму, з іншого —  розібратися у технології вирощування цієї культури в українських ґрунтах та умовах клімату, зокрема на Одещині.

За цей час вже отримали перші результати — на полях рослини в стадії формування коробочки, яка має розкритись та дати врожай.

Слід зазначити, що загалом на усіх дев’яти дослідницьких ділянках бавовник демонструє гарні результати. Навіть на полях без зрошення, за умов аномальної спеки, рослини піднялися на пів метра та квітнуть або вже й формують коробочки у кілька ярусів.

«Якщо ми вивчимо цю культуру та навчимося її вирощувати, я думаю, що це буде постійна прибуткова справа для аграріїв на наступні 50 років. Зараз я хочу побачити різницю між вирощуванням на зрошенні і на богарі, під плівкою, щоб зрозуміти технологію, і відповідно, аби фахівці прорахували економіку вирощування. З практики інших країн, де вже вирощується бавовник, скажу, що сировину продають по $100/т. Турки говорять, що врожайність у них 6 т/га. Попит є — тепер робота за нами, за законотворцями, за виконавчою владою, за науковцями. Вже є зацікавлені інвестори, які хочуть купувати сировину», — додав Степан Чернявський.

Бавовник —  специфічна культура, яка має свої особливості збирання — у три етапи. І якщо висів можна робити звичайною сівалкою для зернових, то для збору треба використовувати спеціалізований комбайн. Вартість такої техніки сягає понад $1 млн. Але, за словами Степана Чернявського, бізнес вже готовий купувати цю техніку і надавати послуги аграріям.

«Тут важливий ланцюжок взаємодії між всіма ланками влади разом з фермерами та бізнесом. Я наразі роблю все, аби забезпечити комунікацію і спільну роботу. Я впевнений, що це спрацює», — говорить нардеп.

Саме завдяки ініціативі законотворців стартувала ця ініціатива в Україні. Найперше був прийнятий закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовнику в Україні», який спростив процедуру реєстрації насіння в Україні. Раніше на це витрачали від 2 до 5 р. Відразу після прийняття закону, у травні, аграрії, що виявили бажання взяти участь в експерименті, отримали насіння. З цього почався другий етап — власне саме дослідження культури.

Посіялися усі в різний час. Але, як показала практика, ті, хто сіяв у кінці травня  — на початку червня, отримали гарні результати. Ті, ж хто посіяв раніше, пересівали ділянки, адже на сходи вплинули заморозки. Оптимальна температура для гарних сходів бавовнику 12-15°C, тож дехто пробував втримати температуру, посіявши під плівку.

«Бавовник — це нова для нас культура, яка не випробувана. І технологічні карти 80-х років, коли в Україні його вирощували, не працюють, адже вже дуже змінився клімат. Але з огляду на перші результати, можемо говорити, що найкраще показали себе сорти турецької селекції. І в умовах без зрошення на рослині формується більше коробочок. Додаткове зволоження дає ріст зеленій масі, але коробочок на цих рослинах менше. До того ж можу припустити, що зрошення може завадити росту коріння. Загалом коріння бавовнику може досягати 2,5 м. Це посухостійка культура, яка здатна сама брати для себе вологу з підземних вод», — зазначив Сергій Мельник, директор Українського інституту експертизи сортів рослин, під час огляду демо поля.

Він також додав, що для прикладу, американці застосовують десикацію. Але вона зменшує врожайність на 30 % одразу. Проте в них вже відпрацьована технологія, і вони собі чітко орієнтуються на збирання врожаю 4 т/га. В Україні поки зарано про це говорити, оскільки фактична урожайність ще невідома —  фахівці припускають, що це буде 2-3 т/га.

Бавовник в законі — як стало можливим вирощування нової культури

«Степан Чернявський зробив головну справу —  він ініціював закон, завдяки якому ми от зараз маємо змогу проводити ці досліди. Бо ж до цього насіння бавовнику не можна було завезти в Україну навіть для експерименту. Тепер справа за нами», — додав Сергій Мельник.

Будь-які рослини спочатку проходять ідентифікацію в Українському інституті експертизи рослин на право поширення в Україні. Це основна задача інституту. Питання вирощування бавовнику важливе і необхідне для України в умовах зміни клімату, аби фермери мали змогу вирощувати й інші культури, окрім традиційних.

«Ми ведемо опис поля три рази на день: температура, вологість, наскільки сонячним був день, яка фаза розвитку рослини, коли відбулися формування цвіту, коробочок, відстежуємо строки від посіву насіння до появи перших листочків. На сьогодні ми вже знаємо, що бавовнику для вегетації треба 140-150 днів. Щодо технології висіву, то знову ж маємо таку цікаву специфіку: не глибше 4 см. Чому? Тому що це дводольна рослина, і в неї прикріплення цих двох сім’ядоль слабше, ніж, скажімо, у гороху. І якщо насінина глибше, паросток обламується», — каже Сергій Мельник.

Також фахівець додав, що ґрунти Бессарабії чудово підходять для вирощування бавовнику. Вони сірі, буроземні, навіть підкислені. Але і в солончаках бавовник теж добре росте.

Строки висіву і волога мають вирішальне значення

На полях, які оглянули під час виїзду фахівці та експерти, майже всюди бавовник уже пройшов всі фази розвитку, утворив коробочки. Винятком було поле СФГ «Лапа і К» у с. Струмок Білгород-Дністровського району, де фермер зробив висів у кінці червня. На цьому полі бавовник лише почав викидати квіточки. Зрошення тут проведено, але, за словами фермера, через перебої зі світлом справа йде важко. 

«Ми поливаємо, коли є можливість. Ключова проблема у нас в тому, що електрика для подачі води від початку сезону здорожчала з 7 до 12 грн/кВт, а воду з Дунаю нам рахують по 3,5 грн/м.куб., а сюди йде тисяча кубів, тому собівартість зрошення висока. Але важко зараз говорити про якісь результати, рослина ще навіть не почала формувати коробочки. Тобто ми не розуміємо, якою буде врожайність. Уже в жовтні під час збирання, ми зможемо зорієнтувати на приблизні цифри. Але попередньо, думаю, що фінансова участь держави повинна бути на рівні 50%. І питання спеціалізованих комбайнів для збору треба вирішувати. Я розумію, що вирощування бавовнику — це стратегічно важлива справа сьогодні, але ми маємо працювати з державою в тандемі», — зазначив Андрій Лапа, голова СФГ «Лапа і К».

За словами Степана Чернявського, саме от таке спілкування і реальний досвід фермерів сьогодні надзвичайно важливі, аби при розробці програми для аграріїв можна було б знати практику і включати усі проблемні моменти до програми.

«От зараз я, вивчаючи досвід фермерів, збираю інформацію задля того, аби, ініціюючи подання до профільного міністерства, комітету й уряду, я міг предметно говорити про реалії фермерів. І ми тоді усі разом пропрацьовували, на що саме потрібні дотації: на гектар площі, на електроенергію чи воду, на збиральну техніку чи краще передбачити ще й страхові ризики», — наголосив Степан Чернявський.

Як зазначив Сергій Мельник під час огляду поля СФГ «Лапа і К», тут трохи більше треба було пропрацювати технологію. Першою проблемою він назвав те, що висів зробили тут запізно, другою —  те, що на етапі сходів рослинам треба було дати достатньо вологи.

«Ми спостерігаємо, що природно-кліматичні умови цього року сприятливі для вирощування бавовнику. Культура не вибаглива до вологи, тобто вона посухостійка, але на перших етапах сходів, до появи перших справжніх листочків, волога відіграє ключову роль. Далі рослина сама впорається — бавовник, як виноград, має стрижневий, а не мичкуватий корінь, він іде вглиб і дістає підземні води», — зазначив Сергій Мельник.

Магніт для шкідників

В СФГ «Вікторія», що в с. Баштанівка, Білгород-Дністровського району, бавовник посіяли в кінці травня. Зараз чекають вже на розкриття коробочок і мають намір наступного року зрошувальну стрічку прокласти щільніше, ніж цьогоріч.

«У цьому році у нас одна зрошувальна стрічка на два рядки, при ширині міжрядь десь 70 см. На наступний рік будемо розширювати міжряддя, я думаю — до метра, і проводити стрічку по кожному рядку. Можливо, можна збільшити густоту посіву. Внаслідок цього на самій рослині кількість коробочок може трохи зменшитися, але на гектарі ми так можемо збільшити врожайність. Висівали звичайною сівалкою для кукурудзи. Про врожайність судити поки зарано —  будемо робити висновки восени. А прораховувати все взимку. Але я переконаний, що цю культуру треба вивчати, треба пробувати, адже кліматичні умови підходять наші, та й попит на ринку на сировину є», — розповів агроном СФГ «Вікторія».

Однак і агрономи, і фермери, і науковці відмічають, що бавовник дуже вже полюбився шкідникам.

«Такі моменти для нас стали новими і потребують детального вивчення. Цю культуру полюбило дуже багато шкідників. На своєму полі ми здійснили кілька обробок і змінювали препарати. Скажу так  —  абсолютно все, що літає та повзає, привабило яскраво зелене листя бавовнику», — прокоментував Сергій Мельник.

Досліди дослідами, а досвід досвідом

В СФГ «Балкани», що в смт Сарата Білгород-Дністровського району, кожен рік висівають на демо-ділянки на 50-60 сортів пшениці і ячменю. Мають свою унікальну лабораторію для досліджень і говорять, що кожен сорт, кожен врожай вивчають досконально. Саме завдяки цьому мають успіхи. Випробуване насіння продають.

«У нас 15 днів була температура 45+ і вітер просто висушив все, що можна було. Були невеликі опади, то накопичилось 160-180 мм вологи у метровому шарі. Але от у цих умовах бавовник дав гарний результат. Сіяли на 4 см в глибину на парову подушку без встановлення зрошення. Міжряддя ми робили 70-90 см. Це, я вважаю, оптимальна ширина міжряддя. Він ще трохи розкущується при вегетації і не дає можливості випаровуватись волозі», — поділився досвідом Микола Златов, співзасновник СФГ «Балкани».

Щодо шкідників, на яких всі аграрії нарікають, Микола Златов говорить, що проблем нема  — на ріпаку їх у 20 разів більше. Але якщо робити профілактичні заходи і фунгіцидну обробку у потрібну фазу — то проблем не буде.

«Ми маємо багатий досвід у дослідженнях, займаємось цим щороку. Окрім маленьких демо-ділянок, у нас є також досліди в промислових масштабах: гербіцидні, технологія обробки ґрунту, різні сорти. На цю мить ми маємо 600 ділянок з пшеницею та ячменем. Завтра ми починаємо збирати 30 сортів соняшника та гібридів і 50 гібридів кукурудзи, щоб зрозуміти, які з них будуть оптимальними в наших умовах. Зазвичай фермери, на жаль, не встигають у період жнив робити досліди, зайняті, все збирається на купу, і ти не можеш отримати ясну інформацію. Для нас же це пріоритет. Тому ми кожен рік закладаємо дуже багато дослідів», — додав Микола Златов.

Всі агрономи на СФГ «Балкани» працюють з планшетами, всі агрооперації проводяться через програми, роблять фотозвіти кожної дії з прив'язкою до геолокації, аби можна було аналізувати ситуацію з різних куточків поля.

«У нас все прописано: коли посадили, коли були сходи. Хлопці мають програму, кожен агроном може у себе в планшеті побачити, скільки на цей час на цьому полі уже витрачено коштів і розуміє, чи є сенс давати ту, чи іншу функцію, чи немає сенсу, наскільки це раціонально, скільки ти бачиш потенціалу в цій рослині», — зазначив фермер.

Цьогоріч врожай бавовнику тут планують збирати вручну, щоб подивитися, який потенціал, яка урожайність.

«Вирощувати просто зерно і продавати його сьогодні вміє майже кожен. Хтось трошки ефективніше, хтось трошки менше. А для того, щоб йти вперед, ми змінили свою сівозміну. Ми не чекаємо кожного року з кожного гектара вибрати максимальний результат. Традиційно так, ми сіємо кукурудзу. Але от цього року збираємо її 2 т/га — у нас нуль на кукурудзі. Завдяки от ініціативі Степана Чернявського, який тему вирощування бавовнику  рухав спочатку на законодавчому рівні, а тепер на практиці допомагає нам розвиватися, ми, аграрії Бессарабії, маємо змогу бути сучасними, змінюватись, пробувати нові культури. А це потенціал на прибутковість, що на сьогодні надважливо», — підсумував Микола Златов.

Єдине, чого потребують зараз аграрії, які спробували вирощувати бавовник —  додаткові консультації з аграріями-практиками з інших країн.

«Звичайно, ми відреагуємо на цей запит фермерів і проведемо консультації зі спеціалістами, зокрема Узбекистану, які вже 60 років вирощують бавовник. Проведемо два-три таких семінари. І це вже буде предметна розмова практиків», — прокоментував Степан Чернявський.

Перший урожай бавовнику зберуть у жовтні

За попередніми прогнозами науковців, врожай 2024 року може бути на рівні 2-3 т/га.

«Наші плани, наша мета на цей рік — дослідити, наскільки цю культуру можна вирощувати в цих умовах. На даному етапі ми бачимо чудові сходи, чудовий результат. Наступним етапом буде опрацювання спільно з насіннєвими асоціаціями питання забезпечення аграріїв посівним матеріалом. Спільно з нашими міжнародними партнерами опрацювати можливість надання підтримки або дотацій на вирощування цієї культури. Це дасть можливість створити належні робочі місця, забезпечити сировиною в першу чергу оборону промисловість, а також галузь легкої і харчової промисловості», — прокоментував огляд демо-полів на Одещині Андрій Кравченко, заступник директора Департаменту аграрного розвитку.

За словами фахівців, збір бавовнику — специфічний процес і потребує окремого підходу і вивчення. Збирати його треба буде в кілька етапів протягом 2 – 2,5 місяці. Перші два збирання проводять до заморозків, і одне збирання – після заморозків, в міру розкриття коробочок кожного ярусу рослини.  

Разом з тим посадовець додав, що розробка конкретної програми почнеться після того, як аграрії знатимуть врожайність на своїх полях, порахують всі витрати — і після цього вже буде розраховуватись участь держави у підтримці фермерів

«Стосовно того, якою буде підтримка держави — чи це дотація на 1 га, чи це підтримка стосуватиметься забезпеченням посівним матеріалом, чи на зрошення — ми почули сьогодні різні думки. Але наразі ми дочекаємося збору урожаю і вже кінцевих пропозицій від фермерів стосовно побажань форм підтримки. Саме про це ми домовились із фермерами. Тоді, враховуючи економічну частину даного процесу, буде розроблена програма підтримки. Щодо перспективи переробних підприємств бавовнику в Україні, думаю, ми можемо про це говорити. Оскільки вирощуючи сировину, таки потрібно мати переробку», — підсумував Андрій Кравченко.   

Одещина стане лідером вирощування бавовнику в Україні

Степан Чернявський переконаний, що площі бавовнику на Одещині наступного року зростуть, і це дасть поштовх економічному розвитку всього Одеського регіону. 

«Я впевнений, що перспективи завжди є, якщо аграрій — гарний господар. Наприклад, на СФГ «Балкани» ми сьогодні побачили  якнайкращий результат —  рослина розвивається, має велику кількість коробочок, проте росте на богарі, без зрошення. Це тому, що фахівці-аграрії підійшли до питання відповідально, пропрацювали всі моменти. Після огляду полів сьогодні я остаточно впевнився — ми на правильному шляху, що бавовна буде рости на Півдні України. І сьогодні це питання стратегічно важливе для обороноздатності країни. І велика вдячність тим аграріям, які сьогодні на прориві відродження вирощування бавовнику в Україні» – прокоментував результати Степан Чернявський.

Тож сьогодні є ринки збуту, є зацікавленість держави, тому вже в жовтні будуть названі конкретні цифри. За попередніми підрахунками, Степан Чернявський говорить про дотації на рівні 10 тис. грн на га при прибутковості культури у 20 тис. грн з га. І наголошує, що додатково доречно ввести і страхування посівів.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com