В останні роки інтерес до прополісу, як продукту бджільництва значно зріс, особливо під час пандемії COVID-19. Наказом Мінагрополітики від 15 листопада 2023 р. №1968 були затверджені гігієнічні вимоги до потужностей, де здійснюється виробництво та/або обіг продуктів бджільництва. Як у світі, так і в Україні, яка адаптує своє законодавство відповідно до вимог ЄС, підвищується увага до умов виробництва та гігієни, що спонукає до вдосконалення технологій і обладнання для виробництва продукції, включаючи бджільництво. Один з важливих продуктів бджільництва — прополіс. Тому сьогодні говоримо про технології та умови його виробництва.

---

Ефективний метод збору прополісу

Прополіс — клейка смолиста речовина, зібрана бджолами з бруньок, листя, стебел диких рослин і перероблена, яка має бактерицидні властивості та використовується для заклеювання щілин у вулику, полірування стінок воскових комірок, бальзамування трупів нажалених ворогів (мишей, плазунів тощо) (ДСТУ 4662:2006). У листопаді 2023 р. був опублікований міжнародний стандарт ISO 24381:2023 «Прополіс бджолиний — Технічні умови», де визначення прополісу звучить так: прополіс — смолиста бальзамічна суміш, виключно природного та рослинного походження, зібрана робочими бджолами виду Apis mellifera з новоутворених бруньок, квіткових бруньок та ексудатів певних рослин-джерел прополісу, до якої бджоли додають секрети мандибулярних та воскових залоз і використовують її для захисту медоносних бджіл та здоров’я бджолиної сім’ї.

Науковці з США, за результатами багаторічних досліджень, дійшли висновку, що прополіс відіграє важливу роль в імунітеті бджолиної сім'ї. Вважається, що він є елементом соціального імунітету бджолиної сім'ї й, поряд з індивідуальним імунітетом, сприяє подоланню негативного впливу патогенів та інших шкідників. Медоносні бджоли покривають прополісом елементи житла, таким чином утворюючи прополісну оболонку. Водночас така оболонка потребує щорічного оновлення і принесення свіжого прополісу для продовження її ефективності (Simone-Finstrom, Spivak, 2010).

Читайте також: Правовий захист майнових прав та інтересів бджолярів

Технологія отримання прополісу, запропонована Садовниковим А. у липні 1982 р., застаріла, і обладнання та методи збору прополісу за допомогою холстиків більше не використовуються на любительських та промислових пасіках. Пасічники як правило збирають прополіс двома способами: очищенням частин вулика, таких як верхні та бокові бруски рамок, льотки, стелі, або використанням спеціальних пристроїв для збору прополісу, виготовлених із штучних матеріалів. Перший метод є трудомістким і малоефективним для промислового збору прополісу, тоді як використання сіток і решіток є більш продуктивним та ефективним.

У контексті теми цієї публікації розглянемо основні рекомендації, яких слід дотримуватися під час збору прополісу:

Важливим аспектом в отриманні прополісу є наявність джерел рослинної смоли

У помірному кліматичному поясі, в якому розташована більша частина європейського континенту, основними джерелами прополісу є рослини роду Тополя (Populus sp.) – Populus nigra L., Populus alba L., Populus tremula L. Важливими вторинними джерелами прополісу з незначною часткою у складі в помірному кліматі Європи є береза (Betula pendula Roth), гіркокаштан (Aesculus hippocastanum L.), вільха (Alnus glutinosa (L.) Gaertn. (Alnus acuminata Kunth.)), сосна (Pinus sp.), верба (Salix alba L.), дуб (Quercus), бук (Fraxinus), ялиця (Picea) (Warakomska & Maciejewicz, 1992; Milojković et al., 2016; Przybyłek & Karpiński, 2019). Отже, пасічники повинні забезпечити наявність основних джерел прополісу в зоні польоту бджіл. Крім того, місця для висадки слід обирати на відстані від доріг та сільськогосподарських угідь, щоб зменшити техногенне навантаження та уникнути забруднення рослинної смоли антропогенними викидами.

Підготовка до розміщення засобів для збирання прополісу в гніздах медоносних бджіл

Відомо, що медоносні бджоли переносять віск та прополіс у межах гнізда з одного місця в інше. Віск, як і прополіс, використовується для заклеювання отворів та щілин окрім, будівництва стільників (Örösi-P´al, 1957; Siefert et al., 2021; Olszewski et al., 2022). Перед розміщенням засобів для збирання слід очистити верхні бруски рамок від наявного воску та прополісу, що забезпечить зменшення їх вмісту в цих засобах і стимулюватиме бджіл до приносу свіжої рослинної смоли. Особливо важливо очищати бруски рамок під час маніпуляцій з корпусами, оскільки міжкорпусний простір, як правило, завжди забудовується бджолами воском. Зазначена підготовка до розміщення засобів для збирання також сприятиме зниженню вмісту контамінованого прополісу і воску ветеринарними препаратами в отримуваному продукті.

Поведінка медоносних бджіл під час накопичення прополісу в засобах для його збору

Зібраний прополіс медоносні бджоли відкладають у засоби збору в такій послідовності: спочатку покривають периметри отворів сіток або решіток, а потім заклеюють центральну частину (Рис. 1, А). Якщо бджоли мають доступ до засобів збору лише з одного боку, то з цього боку утворюються заглибини, а з протилежного боку — напівсфери (Рис. 1, В і Б-2 відповідно) (Dvykaliuk et al., 2022; Dvykaliuk, 2023).

Засоби збору прополісу зазвичай розміщують над гніздом медоносних бджіл, поверх верхніх брусків вуликових рамок, і вони можуть бути покриті утеплювачами, поліетиленовими плівками або іншими прийнятими в пасічницькому господарстві способами. У такому випадку пасічнику слід забезпечити простір 3-4 мм між засобом збору прополісу і елементами, що його покривають. Якщо засіб збору прополісу покритий без забезпечення простору, медоносні бджоли будуть формувати неповноцінні утворення в його отворах, що значно знижує продуктивність окремо взятого отвору (Рис. 1, Б-1; Рис. 2.1). В іншому випадку медоносні бджоли сформують утворення у отворі повноцінне із більшою кількістю прополісу (Рис. 1, Б-2; Рис. 2.2, 2.3. ).

 

Для вивчення особливостей поведінки медоносних бджіл під час накопичення прополісу в засобах його збору були проведені дослідження у 2023 році. Спеціально розроблені колектори-планшети були сконструйовані таким чином, щоб забезпечити послідовний доступ бджіл для відкладання прополісу в сітки. У кожному пристрої були зафіксовані сітки (220×220 мм) з нейлону, етиленвінілацетату та поліетилену з розмірами отворів 0,87±0,01 мм², 3,91±0,14 мм², 10,69±0,20 мм² (N = 3, n = 10). Колектори-планшети виготовлені з соснових (Pinus L.) брусків 30×10 мм, між якими закріплені сітки. Після відкладання бджолами прополісу частину сітки в кожному пристрої було закрито для доступу бджіл, а до іншої частини було надано доступ (після обертання пристроїв на 180 градусів). Встановлено, що медоносні бджоли, після надання їм доступу до заповненої сітки, де раніше був відкладений прополіс, перебудовують його в отворах у напівсферичні форми до верху гнізда. Таким чином, бджоли повторно формують із прополісу в отворах сітки структури, за яких з одного боку утворюється заглибина, а з іншого – напівсферична форма (Dvykaliuk, 2024). У подальшому слід дослідити, як ця особливість поведінки медоносних бджіл щодо перебудови утворень впливає на якість прополісу та вміст воску в ньому. Отже пасічникам слід звернути у вагу на положення засобів збору прополісу підчас обслуговування бджолиних сімей і маніпуляції з ними. Також важливо запобігти потраплянню бджіл на сітки та решітки зверху, оскільки це призводить до перенесення раніше відкладеного прополісу бджолами і утворення в отворах не грудочок (Рис. 2.2, 2.3.), а тонких пластин з прополісу.

Транспортування та зберігання неочищених засобів збору прополісу

Saccardi et al. (2021) провели ряд досліджень, зокрема щодо втрати летких компонентів прополісу з часом. За результатами дослідження встановлено, що зразки прополісу в середньому втрачали 0,9±0,3 % маси (N=3) протягом семи годин за кімнатної температури 24°C. Відповідно, пасічнику слід забезпечити належне пакування і зберігання засобів збору, покритих прополісом, до моменту їх очищення (Рис. 3). Крім того, пакування засобів збору прополісу забезпечить захист від контамінації продукту пилом та механічними домішками. Водночас засоби для збору прополісу слід за можливості очистити, а відібраний продукт запакувати, щоб уникнути його пошкодження восковою міллю. 

Швидке очищення засобів збору прополісу забезпечить можливість їх повторного використання в поточному пасічницькому сезоні та підвищить рентабельність пасіки.

Механізація процесу очищення засобів збору прополісу

На сьогодні більшість пасічників використовують сучасні засоби збору прополісу, такі як еластичні сітки та пластикові решітки. Водночас на ринку відсутні пристрої для очищення сіток і решіток від прополісу, що значно ускладнює процес його отримання та підвищує собівартість через ручну працю. Крім того, не у всіх господарствах дотримуються належних гігієнічних умов виробництва. За результатами тривалих досліджень було розроблено пристрій для очищення еластичних сіток від прополісу. Встановлено, що охолодження сіток до +5°C протягом 60 хв є оптимальним режимом для їх подальшого очищення. Пристрій містить дві пари спеціально сконструйованих валів, що обертаються назустріч один одному та одночасно втягують і згинають еластичні сітки хвилеподібно. Охолоджений прополіс під час згинання сітки осипається в лоток, розміщений під пристроєм. Рівень очищення засобів для збору прополісу, залежно від типу та маси прополісу, коливається в межах 80-95% за один цикл (Dvykaliuk & Adamchuk, 2021; Dvykaliuk, 2023).

 

6 серпня 2024 р. було презентовано серійну модель пристрою для очищення еластичних сіток від прополісу, спроєктовану та виготовлену в Україні. Пристрій розміщено на виробничих потужностях ТОВ «Київоблбджолопром» (вул. Кібенка, буд. 78, м. Боярка, Київська область, Україна). Впровадження удосконаленої технології отримання прополісу замінило наявну досі технологію, запропоновану в 1982 р. Садовниковим А. Пасічники мають можливість безкоштовно відвідати ТОВ «Київоблбджолопром» та ознайомитися із запропонованим пристроєм і, за наявності, очистити еластичні сітки від прополісу.

© Роман Двикалюк, PhD, голова правління ГС «Асоціація керованого запилення «BeesAgro», член Центру українсько-європейського наукового співробітництва, член Міжнародної асоціації дослідження бджіл (IBRA), Kurkul.com, 2024 р.