Поля СФГ «ім. Ігоря Валька» знаходяться в мальовничому трикутнику низин між Львівською, Тернопільською та Івано-Франківською областями. За однією горою — Тернопільська область, за іншою —  вже Львівська. 

«Ці поля стали чудовими завдяки великій праці. Коли до нас приїжджають гості, вони просто в захваті від нашої технології. Особливо дивуються іноземці, зокрема чехи та поляки, з якими ми співпрацювали за валютними контрактами. Вони не можуть повірити, як у нас все організовано і чітко продумано», — розповідає засновник господарства Ігор Валько.

Кілька років тому тут усе виглядало зовсім інакше — болото, відсутня інфраструктура. Але з 2021 року фермер разом із синами та братами почали вкладатися в землю, і тепер мають помітний результат. Тут розпочалися капітальні роботи, і тепер, як говорить фермер  — він може пройтися у білих кросівках, не забруднивши їх.

«Цього року відзначаємо 20-річчя нашої справи. І ми по-справжньому горді нашими досягненнями. А починав я сам, без жодних інвестицій, працював трактористом і поступово все будував. Сьогодні наша справа — це сімейний бізнес. У ньому долучені моя дружина, брати, сестри, племінники — усі працюють разом. Мені приємно, що вони перейняли ініціативу та стали керівниками різних напрямків», — додає Ігор Валько.

Про себе Ігор Валько говорить, що у школі вчився посередньо, закінчив Рогатинське професійне училище за фахом тракториста. І те, чого досяг зараз — усе завдяки бажанню та енергії, хоча має третю групу інвалідності.

«Коли я бачу, як змінюються поля — від чорного ґрунту, потім вони зеленіють, а згодом жовтіють пшеницею — отримую справжнє задоволення. Я просто роблю те, що люблю, і насолоджуюся кожним етапом цієї роботи», — додає фермер.

СФГ «ім. Ігоря Валька» також надає послуги сусіднім фермерам: збирання врожаю, обробка земель. Це додатковий прибуток. Власне  бізнес почався саме з надання послуг власною технікою. У 1998 році Ігор Валько купив перший трактор, потім комбайн, і так поступово розширював парк техніки, допомагав одноосібникам з їхніми полями. 

«Наша техніка відповідає всім стандартам, і ми кваліфіковано надаємо послуги фермерам. Ми купуємо не тільки трактори, але й причіпну техніку. Раніше, коли земель було небагато, користувалися одним трактором МТЗ-80. Цей маленький тракторець досі стоїть у нас, і я почав з нього свій бізнес. Зараз ми повністю реконструюємо наш старий трактор МТЗ-80. Він для нас як старий друг, з яким ми починали, тому не бачу сенсу його продавати», — розповідає Ігор Валько.

А вже у 2004 році було зареєстровано фермерське господарство. все почалося з обробітку землі своєї родини — спочатку 3,6 га, а потім більше й більше.

«Наше господарство зростало поступово. Поля, які ми зараз обробляємо, раніше були самозаліснені (прим. ред. — запущені, заросли самосівним лісом без обробітку). Ми їх розчистили і почали обробляти. Це складна робота, але ми продовжуємо працювати над відновленням цих земель», — додає фермер.

Зараз в господарстві займаються лише рослинництвом. До тваринництва поки що не готові, адже воно вимагає значних зусиль і коштів. Хоча мають багато нерухомості, зокрема ферми, які можна відремонтувати й у майбутньому займатися тваринництвом. 

Пшениця при прямому посіві дала рекордний врожай у 9,6 т/га

Господарство має власних близько 800 га, і ще 150 га орендують у пайовиків. Поля територіально знаходяться у двох сусідніх селах. Постійно у пошуках досягнення вищої ефективності, на господарстві проводять експерименти з новими технологіями. Старший син Ігоря Валька ініціював впровадження технології прямого висіву. Сини пана Ігоря добре розбираються в техніці. Саме сини є ініціаторами впровадження нових технологій, як, наприклад, навігаційних систем для сівби та збирання врожаю. 

«Попри те, що в нашому регіоні достатньо вологи, ми все одно пробуємо новітні технології, такі як No-Till, щоб зменшити витрати на обробку землі. Мій син сказав: «Тато, я хочу спробувати нові технології». Ми вже декілька років працюємо на кількох полях за технологією прямого висіву, і зараз зібрали врожай ріпаку, а також пшениці — 8 т/га. Особливість цієї технології полягає в тому, що ми не проводимо традиційної оранки та мінімізуємо обробку ґрунту», — розповів Ігор Валько. 

Після збирання ріпаку на полі одразу посіяли пшеницю. Тепер, після збору пшениці, планують посіяти кукурудзу або сою. Основна мета впровадження прямого посіву — зменшити кількість операцій, адже витрати на пальне та робочу силу значні. Тут мають достатньо техніки для традиційного обробітку, навіть більше, ніж потрібно. Проте нові підходи дозволяють економити ресурси.

«Цього року ми посіяли пшеницю без попередньої обробки землі. Ріпак спочатку не вдався, тому пересіяли його, але все одно вийшов непоганий врожай. Щодо пшениці, урожай цього року був найкращим за всю мою нашу історію — ми отримали до 9,6 т/га. Раніше я міг тільки мріяти про такі врожаї, а тепер ми досягли цього завдяки правильному підходу. Соя також добре показала себе цього року, і ми зробили на неї акцент — 60-70% посівних площ зайняті під сою. А на розліснених ділянках сіємо гречку», — розповів фермер.

Щодо сої, на господарстві площі під нею поступово збільшують, оскільки вона приносить більше прибутку порівняно з іншими культурами, як от пшениця та гречка, які минулі два роки були збитковими.

Відмова від оранки дала економію у 350 тис.грн

За словами фермера, прямий посів серед інших переваг для ґрунту, забезпечує добру економію фінансів. 

«У цьому році ми стикнулися з градом та зливами, але на ділянках, де було посіяно по стерні, волога збереглася, а ерозія не пошкодила ґрунт. Це дозволяє заощаджувати на солярці та праці. Ми вже вклалися в обладнання і можемо надавати ці послуги не лише для себе, але й для інших», — додає Ігор Валько.

Фермер вже зробив підрахунки, що зекономив близько 350 тис. грн на 800 га, а це приблизно 20-30% від загальних витрат.

«З прямим посівом ми зменшили кількість маніпуляцій, які зазвичай включають оранку, органічне підживлення та культивацію після оранки. Тобто ця технологія дозволяє без зайвих операцій просто розпочати посів. Зекономили як час, так і гроші. До речі, знайомі фермери з Волині кажуть, що технологія добре себе зарекомендувала на цукрових буряках», —  розповів аграрій.

Якісна техніка в пріоритеті

Щодо техніки, то на господарстві надають перевагу техніці John Deere, таким було рішення синів Ігоря Валька. Запчастини для цього бренду дійсно дорогі, але аграрії кажуть, що техніка настільки надійна, що навіть не розглядають інші бренди. До того ж на господарстві майже не користуються сервісним обслуговуванням, оскільки сини  фермера добре розбираються в техніці й самостійно проводять обслуговування. 

«Ми купуємо ці трактори та комбайни, адже з обслуговуванням та запчастинами проблем немає. У кожній області, зокрема у Львівській та Тернопільській, є сервісні центри, які швидко доставляють необхідні запчастини. От зараз плануємо купити жатку. Також працюємо з причіпною технікою Horsch і плануємо продовжувати цю співпрацю, адже їхня техніка теж дуже конкурентоспроможна», — додав Ігор Валько.

Для ремонту техніки на господарстві є комфортна габаритна тепла майстерня, в якій є весь необхідний інвентар та інструменти. Сини аграрія також навчають спеціалістів для роботи на сучасній техніці. 

Трактористи, яких тут називають операторами, працюють із планшетами та телефонами, використовуючи навігацію. Заробляють добре – двоє трактористів заробили по 90 тис. грн за місяць. Сам фермер каже, що його працівники мають чи не найкращі заробітки серед інших господарств району. 

«Я взагалі радію, коли людина може добре заробляти. Якщо я можу тому посприяти  —  то зроблю все для цього. От, наприклад, розкажу таку історію. У мене немає токарного верстата, тому часто їжджу до токаря, молодого хлопця, який завжди допомагає, ми багато спілкуємося. Одного разу він реставрував вузол сівалки і в результаті отримав травму – затягнуло руку в механізм. Хоча йому довелося пройти довгий курс реабілітації, він не здався і продовжує працювати на верстаті, попри те, що в нього лише одна робоча рука. То я постійно звертаюся лише до нього, аби дати можливість хлопцю заробити. Та й спеціаліст він гарний», — розповідає Ігор Валько. 

Читайте також: Юрій Пудлик: Ми страхуємо себе овочівництвом та тваринництвом

Аграрій також узяв на роботу двох працівників з інвалідністю, щоб підтримати їх. Один із них —  хлопець на візку, син іншого має ДЦП. 

«Я побачив, як цей батько дбає про щоденні потреби свого сина, майже не відходить від нього, і це дуже мене вразило. Тому я запропонував йому роботу. Він займається продажем продукції. Скажу вам відверто, саме такі люди —  це неймовірно сильні люди, які живуть із задоволенням, попри всі труднощі», — додав фермер.

Після початку повномасштабного вторгнення ситуація вже трохи стабілізувалася

Попередні два роки були важкими через війну. Але, звичайно, фермер, не лишається осторонь і допомагає Збройним силам України: систематично передає транспорт і техніку —  КамАЗ, МАЗи, джипи. А з перших днів війни прямо у своєму офісі приймав біженців. Для цього працівники швидко адаптували приміщення під їхні потреби.

«Через нас тоді чимало людей їхали зі Сходу України. Ми ставили ліжка, облаштовували все для життя. Дехто лишився в селі, але більшість виїхали за кордон. Та облаштований офіс поки ми лишаємо. Якщо говорити про бізнес, та порівнювати минулий рік і цей, то 2023 р. був важчим. Цього року нам, безумовно, працювати простіше», — розповів Ігор Валько.

Урожай у 2023 р. та у 2024 р. був майже однаковий, але різниця в ціні суттєва. У 2023 р. СФГ «ім. Ігоря Валька»  продавало пшеницю по 4,8-5,2 тис. грн/т, а у 2024 р. — по 7,5-8,5 тис. грн/т. Якщо перевести в долари, то минулого року це було $140–150 за т, а зараз понад $200. Та й ціна на дизельне пальне також стабілізувалася. Якщо на початку сезону платили по 65 грн за л, то зараз близько 45 грн. 

Якісні гібриди —  запорука високих врожаїв

За словами фермера, якісно зріс показник врожайності по культурах і зі зміною підходу до насіння та препаратів для обробітку. 

«Хоча наші землі дуже бідні, ми все одно досягаємо непоганих врожаїв. Наприклад, сої збираємо в середньому від 4 т/га. Ми на 90% використовуємо систему захисту BASF для всіх культур — протруйники, фунгіциди, гербіциди та регулятори росту. Протягом останніх трьох років BASF показує чудові результати, і ми не плануємо повертатися до старих методів. Нові значно покращили врожайність, навіть на наших полях», — ділиться аграрій.

Що стосується агронома, то на господарстві немає такої офіційної посади. Ігор Валько сам виконує ці функції, працюючи в команді з представником компанії  BASF Ігорем Гриником, регіональним менеджером в Івано-Франківській та Чернівецькій областях. 

«Часто дискутуємо з ним щодо різних підходів до вирощування, але в кінцевому підсумку приходимо до спільного рішення», — говорить Ігор Валько.

Разом із синами модернізували сушарку

Нещодавно на господарстві завершили одну з важливих справ — придбали генератор за $9 тис., який тепер забезпечить стабільність роботи сушарки у разі перебоїв з електропостачанням. Сам фермер жартома говорить, що новий генератор – це як Rolls-Royce для господарства. 

Щоправда, продуктивність сушарки виявилася меншою, ніж обіцяла компанія-постачальник обладнання. Крім того, при встановленні сушарки виникли деякі проблеми через помилки проєктантів. Вони неправильно прорахували розміри, і фермери були змушені вносити зміни на місці. 

«Нам казали, що вона буде сушити 250 т на добу, а насправді її потужність виявилася тільки 120 т – тобто на 50% менше. Ми трохи сперечалися з постачальниками, але зрештою змогли адаптуватися, а згодом разом дооснастили її та збільшили потужність самотужки. Мій брат додав частотні перетворювачі на мотори, і ми змогли підвищити продуктивність на 30 т на добу. Тепер сушарка працює краще», — додав Ігор Валько.

У планах — будуватися і розширюватися

Ігор Валько охоче ділиться планами на майбутнє: хоче зробити всю територію господарства рівною, чистою та акуратною. Щодо розвитку території, перед Великоднем тут посадили 160 дерев яблуневого саду. Це була спільна робота всієї команди. 

«Офіс буде панорамний, загальною площею 120 кв. м, зі скляними стінами з чотирьох сторін. Це буде справжній агрокабінет, де можна буде насолоджуватися краєвидом — з одного боку на гори, з іншого —  на наші поля. Хочу також зробити декоративне кільце з клумбою біля майстерні», — розповідає фермер.

Ключем до успіху у своїй роботі Ігор Валько називає порядок і дисципліну, бо, як говорить він сам ,лише чіткість і порядок в усьому можуть забезпечити загальну ефективність спільної роботи.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.