На початку зими на більшості площ озимі культури знаходилися у стані зимового спокою, але вже з січня спостерігалися аномально високі, порівняно з середньорічною нормою, температури повітря, які відповідали кліматичній нормі середини березня. Фахівці Укргідрометцентру кажуть, що поки загроз для озимих немає. Хоча подекуди фермери занепокоєні станом озимих культур.
Погодні умови в січні на Кіровоградщині є сприятливими для озимих культур, проте фахівці стурбовані відсутністю снігу. За словами місцевих аграріїв, це може призвести до дефіциту вологи весною та негативно вплинути на врожайність.
Фермер Сергій Бергер, який керує ФГ «Даманське», має багаторічний досвід вирощування озимих культур з 1994 року. Говорячи про вразливість культур, він пояснює: «Особливо перепадів температур боїться озимий ячмінь. Пшениця більш-менш витримує їх, а саме озимий ячмінь частково вимерзає. Тоді виходить, що ми не добираємо врожай».
Аграрій також наголошує на проблемі з вологістю ґрунту.
«У нас тільки в межах 20 см є волога, далі — посуха. Якщо не буде запасів вологи у глибині, які формуються зі снігу, тоді буде й недобір врожаю», — каже Сергій Бергер.
Агроном Сергій Череватенко поділяє ці побоювання. Говорить, що безсніжна зима вплине на майбутній врожай. За прогнозами агронома, врожайність може знизитися майже вдвічі.
«Пшениця хоч і не вимерзла, проте у свою точку росту пригнітиться, що вплине на розвиток. Почне по-новому розвиватися», — зазначає він.
М'які зими та нестача вологи в ґрунті протягом вегетації основних польових культур змушує багатьох аграріїв робити зміни в технологіях посіву та підбирати високоадаптивні сорти. Про це говорить менеджер з розвитку категорії насіння компанії Vitagro Partner Василь Жмура.
«Я завжди рекомендую розділяти планові площі посіву на різні групи стиглості сортів, що в майбутньому суттєво мінімізує ризики», — каже експерт.
У компанії Lidea також зазначають, що аграріям треба звернути увагу на сорти, і, можливо, їх треба змінювати, адаптувавши свій вибір до нових кліматичних викликів. В компанії мають рішення у разі нестачі вологи — остисті сорти озимої пшениці, оскільки вони вирізняються вищою посухостійкістю, порівняно з безостими.
«Яскравим представником остистої пшениці є ранньостиглий сорт Софру, що вже третій рік демонструє стабільно високу врожайність в різних регіонах України. А також інші остисті — Соліндо КС, Сомтюозо КС та Сонатін КС та безості — Сорріал, Ірун, Софі КС сорти пшениці, від ранніх до средньопізніх», — прокоментував Віталій Струмінський, продакт-менеджер з зернових культур.
Такий же запит компанія має від аграріїв і по ріпаку. Віталій Гоєнко, продакт-менеджер з олійних культур, каже, що в компанії мають постійний попит на гібриди озимого ріпаку з підвищеною посухостійкістю.
«Через зміни клімату і відсутність достатньої вологи найбільш популярними є гібриди ЕС Ритмо та Талел КЛ. Вони демонструють вже декілька сезонів поспіль високу адаптивність до таких умов. За окремими запитами клієнтів розробляються рекомендації з вибору гібриду з урахуванням специфіки господарства», — додав фахівець.
У СФГ «Урожай», що на Сумщині, було заплановано посіяти 3 тис. га озимої пшениці, але фактично засіяли лише 640 га. Посів проводили в суху землю, після чого пішли дощі. Пшениця зійшла, але не встигла добре розкущитися.
«Через теперішню погоду з температурою 1-2°C рослини кущаться повільно. Є сподівання на краще кущення навесні, коли температура підніметься до 8-10°C за помірної погоди», — каже Михайло Шевченко, голова СФГ «Урожай».
Саме на темпи початкового росту та відновлення вегетації гібриду, строки цвітіння, толерантність до весняної посухи та основних хвороб важливо звертати увагу при підборі гібриду, — вважають в компанії Lidea.
«Але погодні умови кожного року відрізняються, тому важливо, вибирати універсальні стабільні гібриди з можливістю отримати максимальний врожай кожного року на наявному агрофоні», — говорить Віталій Струмінський.
Щодо поточного стану посівів на СФГ «Урожай», то фермер каже, що рослини перебувають на різних стадіях розвитку: від трьох листочків до початку кущення. Перерослих посівів немає, як і ознак загибелі рослин.
«Хвороби наразі не становлять проблеми через низькі температури, хоча за наявності вологи можуть розвинутися. При відновленні вегетації обов'язково потрібно буде проводити обробку фунгіцидами. Активності гризунів цьогоріч немає, хоча раніше їх було багато. Остаточні результати сезону можна буде оцінювати наприкінці березня», — каже Михайло Шевченко.
Агроном господарства «Тясмин» Надія Войтюк, що на Черкащині, говорить, що зниження температури восени до 5 градусів уповільнило розвиток рослин.
«Посіяли ми озиму пшеницю вчасно. Дощі пішли десь 5-12 жовтня. А перші сходи з'явилися після 15 жовтня. Зазвичай для нормального розвитку озимини потрібно мінімум 30 календарних днів, але цього разу рослини не встигли повністю розвинутися через похолодання», — говорить агроном.
Через брак опадів ситуація характерна для всього району.
«Восени ситуація була критичною — ми не досіяли близько 60 га через суху погоду. Частину полів залишили під весняний посів соняшнику. Наразі посіяно 783 га озимої пшениці та 56 га озимого ячменю, ріпак не сіємо», — додала Надія Войтюк.
Ячмінь на господарстві увійшов у зиму у фазі 2-3 листків, фактично не припиняючи вегетацію через відсутність стійких морозів.
«Рослини поступово втрачали цукри, тому при першій можливості плануємо підживлення азотним добривом КАС-32 по 200 кг на гектар», — каже Надія Войтюк.
Також в центральному регіоні побоюються бурхливого розвитку шкідників та хвороб, збудники яких зберігаються за теплої погоди.
«В цьому сезоні, як і в попередніх, варто очікувати нові погодні випробування, тому рекомендую завчасно придбати азотні добрива для підживлення озимини. Також варто розуміти, що така зима буде сприятливою для перезимівлі великої кількості шкідників польових культур, а часті температурні перепади дають можливість накопичуватись і грибковим інфекціям, тому рекомендую завчасно подбати про наявність додаткових інсектицидів та фунгіцидів на своїх складах», — говорить Василь Жмура, продакт-менеджер Vitagro Partner.
Андрій Ковальчук, керівник ТОВ «Ольга» говорить, що рослини озимої пшениці перебувають у фазі трьох листків, частково починають кущитися, тому є сподівання на хороший врожай. Однак стосовно вологи, ситуація все ж складна.
«У нашій зоні для озимих культур вологи може вистачити, але максимальна глибина зволоження — близько 80 см. Для ярих культур ця кількість критично мала, бо для нормального розвитку ярих культур потрібно близько 1,5-2 м. Якщо влітку повториться торішня спекотна погода, може статися справжня катастрофа», — переконаний фермер.
Щодо підживлення пшениці — то тут планують провести обробку, коли культура перейде у фазу активної вегетації.
За словами, Василя Жмури, саме посухостійкість — один з головних запитів аграріїв щодо вибору сортів та гібридів останнім часом. Однак експерт наголошує на не менш важливих критеріях при виборі, таких як: попередник посіву, кількість вологи, що залишається після збору попередника та підготовки ґрунту до наступного посіву, рекомендовані строки посіву того чи іншого сорту.
«У багатьох випадках високоінтенсивні сорти горять у період наливу, особливо часто такі випадки спостерігалися на Півдні, в Центрі і на Сході нашої країни. Наша компанія має у своєму портфелі ультраранній сорт озимої пшениці Авеню, який з легкістю долає такі виклики, адже має можливість сформувати високий та якісний урожай на зимових запасах вологи, а ще маємо в портфелі два сорти озимого ячменю, які також посухостійкі та урожайні», — розповів експерт.
Разом з тим у 2024 р. аграрії відчули пожвавлення цін на пшеницю завдяки відновленню роботи морських портів, що збільшило зацікавленість якісним насінням, яке також стало дещо дорожчим. Тому на вибір насіння для сівби накладались і економічні фактори
© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2025 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.