Сушіння ріпаку – один з найбільш трудомістких і відповідальних процесів. Вологе насіння, що містить значний відсоток олії та білку, має високий ризик самозаймання. Крім того, необхідно забезпечити такі умови сушіння, які не призводять до руйнування білку в насінні. Експерти компанії BONFANTI розповіли нам про головні умови сушіння ріпаку.

Ріпак прибув на елеватор

Приймання ріпаку на елеватор рекомендується проводити на окремому, заздалегідь підготовленому маршруті. Підготовка маршруту включає герметизацію норій, клапанів, труб на стиках, з'єднань самопливів. Маршрут має бути максимально коротким, з мінімальною кількістю норій та транспортерів.

«Для ріпаку необхідні транспортери з олієстійкими стрічками. В іншому випадку, при контакті стрічки з олійною культурою, вона не підлягатиме регулюванню», — рекомендує інженер-технолог
BONFANTI Лука Кіаппа.

Лабораторний аналіз ріпаку

Робота з ріпаком традиційно починається з відбору проб. Це здійснюється в такій послідовності:

1. Надбирається середня проба в кількості не менше 1 кг (згідно з ДСТУ 4601:2006). Її ретельно перемішують.

2. Далі середню пробу просіюють через сито з отворами 3 мм, щоб виявити грубі домішки. (за стандартом ДСТУ 8837:2019).

3. Для визначення дрібних домішок з середньої проби виділяють 5±0,01 г і просіюють на лабораторному розсіві через сито з отворами діаметром 1 мм протягом 3 хв.

4. Залишок на ситі розбирають вручну, виділяючи смітні та олійні домішки. Весь прохід через сито відносять до сміттєвих домішок.

Очищене від домішок насіння аналізують на вологість, олійність, вміст глюкозинолатів, ерукової кислоти. Для цього використовують метод інфрачервоної спектроскопії.

«Базові показники для ріпаку: 8% вологості, 2% сміттєвих домішок, 6% олійних домішок. Аналіз насіння показує і вміст елементів та олійність. Відповідно до них визначається клас насіння — вищий (ерукова кислота 1,5%, глюкозинолат не більше 20 кмоль/г), перший (5% ерукової кислоти, не більше 45 кмоль/г глюкозинолату) та другий (норми відсутні)», — розповідають у BONFANTI.

Правила зберігання ріпаку до сушіння

До того, як насіння ріпаку потрапить у сушарку, варто забезпечити систематичний контроль його температури. Традиційно вона вимірюється кілька раз на добу. Оскільки теплопередача в насіннєвій масі майже в 100 разів менша, ніж у повітрі, вимірювання температури слід проводити в різних точках.

«Підвищена вологість та температура при зберіганні може призвести до самозігрівання ріпаку. Якщо немає можливості негайно відправити ріпак на сушіння, необхідно забезпечити його активне вентилювання. За несприятливих умов у масі насіння можуть почати розвиватися колонії пліснявих грибів, що негативно впливає на якість продукції», — пояснюють експерти.

Читайте також: Компанія BONFANTI розробила для України нову модель зерносушарки

Термін зберігання вологого ріпаку не повинен перевищувати двох днів. Якщо неможливо сформувати велику партію для сушіння в потоці, рекомендується сушити ріпак порційно.

Очищення ріпаку перед сушінням

Очищення насіння ріпаку перед сушінням – обов'язковий етап, який не лише підвищує якість кінцевого продукту, але й запобігає можливим пожежам у зерносушарці. Окрім безпеки, таке очищення дозволяє заощадити витрати газу, оскільки немає потреби сушити сторонні домішки.

«Очищення насіння від домішок проводять у два етапи.  На першому — відокремлюють грубі та легкі домішки, на другому – дрібні домішки та домішки інших культур. Для цих цілей найкраще підходить очисна машина, яка поєднує механічне просіювання та очищення повітряним потоком», — пояснюють в компанії BONFANTI.

Підготовка зерносушарки

Перед початком сушіння ріпаку необхідно провести ретельну підготовку зерносушарки. Це включає якісне зачищення всіх елементів обладнання, а за необхідності – їх промивання.

Для нагрівання повітря, що використовується для сушіння ріпаку, краще застосовувати теплогенератори. Вони виключають утворення дрібних іскор у повітряному середовищі, щоб запобігти можливим джерелам займання. З цієї причини не рекомендується використовувати прямі дизельні (соляркові) пальники. Котли на біомасі можуть застосовуватися тільки в тому випадку, якщо є повітряно-повітряний теплообмінник. Газові пальники допустимі для використання, але тільки після ретельного проєктування їх розташування та системи розподілу повітря.

Особлива увага приділяється герметизації сушарки, оскільки ріпак, схильний до текучості, може просочуватися через найменші щілини. Необхідно перевірити і усунути всі можливі щілини. Нещільне прилягання деталей обладнання неприпустиме. Всі виявлені щілини рекомендується заповнити негорючим клеєм.

Особливості процесу сушіння ріпаку

Продуктивність сушарки при роботі з ріпаком на 60-70% нижча, порівняно з сушінням зернових культур. Як і у випадку з насінням соняшника, у ріпаку також можна знизити вологість на 6% за один прохід, проте для ріпаку рекомендується поступовий підхід — на першому етапі бажано видалити лише 2–3% вологи. Після цього кількість знятих відсотків можна поступово збільшувати, оскільки насіння стає менш вологим.

«Оптимальна температура сушіння ріпаку становить 50-60°C, що дозволяє зберегти життєздатність насіння. Максимально допустима температура — 80°C. При перевищенні цієї межі оболонка насіння розтріскується та окиснюється, погіршуючи якість продукту», —  пояснюють експерти.

Якщо ріпак надходить з поля з невисокою вологістю (близько 9%), то його завантажують у зерносушарку, короткочасно вмикають нагрів, а потім вимикають газ, і так насіння просушується.  Також у спекотні роки ріпак просто продувають зовнішнім повітрям без включення пальників або теплогенераторів.

Зберігання після сушіння

Тривале зберігання ріпаку в силосах не рекомендується – максимальний термін становить 1-1,5 місяця. Після сушіння рекомендована вологість ріпаку становить близько 8,5%. При спекотній погоді культура в силосі може підсихати до 7,5%, тому, для досягнення оптимальної для відвантаження вологості, силоси активно вентилюють вночі.

«Для зберігання ріпаку вентиляційна система повинна бути особливо потужною. Через малий розмір насіння та низьку шпаруватість для вентиляції потрібен більший тиск повітря», — додають експерти.

При зберіганні в складських приміщеннях слід враховувати, що ріпак виділяє олію на поверхню стін та підлоги. Великі насипи формувати не варто, оскільки при виникненні осередків самозігрівання доступ до них буде ускладнений через текучість зерна.

---

Сушіння ріпаку вимагає особливої уваги та дотримання чітких правил від приймання на елеватор до зберігання після сушіння. Через високий вміст олії та білку, ріпак має підвищений ризик самозаймання, що зумовлює необхідність ретельної підготовки обладнання, правильного температурного режиму та постійного контролю. Специфіка культури вимагає безпечного та покрокового підходу до зниження вологості (не більше 2-3% за один прохід) та особливо потужних вентиляційних систем для зберігання.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.