Липень, поле соняшнику в Бериславському р-ні — рослини заввишки метр, блідо-зеленого кольору, кошики розміром з кулак. На полі видно тріщини, в деякі можна пропхати руку — опадів тут не було 2 місяці. 

«Така ситуація по всьому Правобережжю Херсонщини. Більшість господарств постраждало від посухи. Ось кому не зателефонуй — в усіх біда», — розповідає фермер з Херсонщини Олександр Гордієнко.

Він каже, що більшість фермерів вже почали дискувати соняшник, адже тримати його до осені немає сенсу. Краще зараз звільнити землю під озиму групу. Хоча чи зможуть провести фермери посівну — питання залишається відкритим.

«Зараз ті, хто молотить соняшник, отримують 0,2-0,3 т/га. А декому навіть це не вигідно, то зразу культивують. Люди вклали гроші, зараз заплатять податки, а чи вистачить коштів, щоб сіятись знову?», — міркує фермер.

На його переконання, більшість господарств Херсонщини провести посівну не зможуть, адже просто не вистачить коштів. Вижити зможуть тільки ті, хто має грошовий запас з попередніх сезонів. Можна було б надіятись на озиму групу, але вона вимерзла та висохла.

«Я працюю в сільському господарстві вже 21 рік і не пригадую таких умов, які ми переживаємо цьогоріч. Умови дуже складні. По деяких господарствах 70% пшениці та ячменю навіть не викинули колосок ― засохли у стадії розвитку. Тобто на 70% наших посівів навіть не заходив комбайн, вони просто залишились у полі», — розповів Ігор Йосипенко, директор ФГ «Йосипенко Ігор Васильович».    

У його господарстві знищені посухою 1280 га. За словами фермера, це близько 25 млн грн збитків.

Читайте також: Олександр Гордієнко: Більшість фермерів Херсонщини втратять свій бізнес

«Цифри досить не маленькі й вони важкі для нашого підприємства. Наші сусіди — аграрії Нововоронцовської, Високопільської, Великоолександрівської громад і тут, навкруги Берислава — також сильно постраждали. Попередньо, знищені 50-55 тис. га озимини, а це близько мільярда збитків», — додає керівник господарства.

Врожайність у 2-3 рази нижча, ніж торік

Дмитро Ільяш зібрав пшеницю з врожайністю 1,5 т/га. Це в у 2-3 рази менше, ніж торік. Озимого ріпаку минулого року збирали близько 0,8 т/га, цьогоріч — лише 0,3 т/га. Його колега Сергій Падалка розповів, що цьогорічний урожай навряд покриє витрати на посівний матеріал, добрива, роботу комбайна, паливо та податки. Урожай пшениці в його господарстві цьогоріч — 0,4-0,5 т/га. Погано вродив і ячмінь — по 1 т/га.

«У нас одне питання таке, що нам податок треба платити. А з чого? Я посіяв, всі гроші вклав, у нас урожай згорів, за що платить податок? Тільки можуть на компенсацію подати холдинги, фермери. У законі нема такого поняття як «одноосібник». Є ФОП, який може подавати на компенсацію, а ми повинні самотужки виживати», — зазначив Сергій Падалка.

Телефонуємо ще до одного фермера з Херсонщини, директора «Додола 2021» Василя Штендери. Він тільки починає говорити про проблеми на полі, як розмову перериває: «Балка горить, треба їхати гасити». Олександр Гордієнко каже, що це звична справа, адже 85% регіону в доступності ворожих дронів, велику частину обстрілює артилерія.

Питанням стурбовані й в Херсонській ОВА. Заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації Дмитро Бутрій вважає, що площа втрат може зрости до 80 тис. га, адже посуха триває.

«Це ставить під загрозу можливість продовження господарської діяльності, у тому числі підготовку до посівної компанії 2026 р. Херсонська ОВА, спільно з громадами та профільними органами, розгорнула масштабну роботу з документального оформлення втрат. Вже понад 300 господарств звернулися до Херсонського гідрометцентру для фіксації наслідків погодних катаклізмів. Створена комісія на рівні громад для надання офіційних висновків та визначення рівня надзвичайної ситуації. Також ми звернулися до Мінагрополітики та міжнародних партнерів про необхідність вжиття невідкладних заходів щодо підтримки наших аграріїв. Відповідно до розпорядження начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна створено тимчасову робочу групу з питань пільгового оподаткування сільгоспвиробників, які працюють на деокупованій частині області», — зазначив він.

Понад 400 аграріїв втратили врожай через посуху

Дмитро Дьяченко, директор Південного бізнес-регіону alfa smart agro каже, що всі поля в діапазоні 50-80 км від Чорного моря в дуже поганих, стресових умовах. Кукурудзу масово у регіоні вже давно сіють тільки супервідчайдушні господарі.

«Все росте ідеально до того моменту, поки не починається спека. Так було з соняшником в цьому році. Поля були у відмінному стані, і ніхто навіть передбачити не міг, що можна взагалі не отримати врожай. Чому сохне соняшник? Бо в осінньо-зимовий період була мінімальна кількість опадів, а в деяких районах їх не було зовсім. Потім у квітні морози витягнули й ті невеликі запаси вологи. Після дощів у квітні у поверхневому шарі ґрунту незначна кількість  вологи знову накопичилася – і це сприяло тому, що отримали гарні сходи. Але коли почалася спека, нової вологи не надійшло. Коренева система соняшнику не розвинулася вглиб, бо там сухо», — пояснює він.

За останні 3 тижні до Херсонського обласного центру з гідрометеорології надійшло понад 400 звернень від аграріїв щодо втрати врожаю через посуху. Також на правобережжі Херсонщини зафіксовано небезпечне явище: на полі у Високопільській громаді виявили глибоку яму шириною до двох метрів і глибиною понад метр. Існує висока ймовірність, що причиною її появи стало зниження рівня ґрунтових вод після зникнення Каховського водосховища. 

«Сьогодні Facebook нагадав, якими були наші довоєнні ранки. Ось той самий туман, що щоденно огортав наші поля. Це не просто гарна картина — це життєдайна волога, яку ми отримували завдяки Каховському водосховищу. Кожен такий туман — це ще один ковток вологи для рослин, це мікрозрошення, яке давало силу урожаю. Тепер цього немає. Знищення Каховської ГЕС відібрало не лише воду для зрошення, а й кліматичну рівновагу. Це — одна з причин тієї жорсткої посухи, яку нині переживає весь південь України», — пише Ігор Йосипенко. 

Він вважає, що зараз в регіоні не просто посуха як природне явище — це комплексна агроекологічна катастрофа, яка стала наслідком радикальної зміни гідротермічного режиму регіону. В осінньо-зимовий період опади були критично мізерними, а весняна вегетація супроводжувалася аномально високими температурами у березні та пізніми квітневими заморозками. У поєднанні з відсутністю зрошення це призвело до повної втрати урожаю в багатьох господарствах.

Раніше аграрії могли розраховувати на систему зрошення. Але росія знищила Каховську ГЕС і відповідно роботу зрошувальної системи.

«У нашому господарстві було 2200 га землі на зрошенні. Це досить великий масив. Зрошення компенсувало нам ризики у таких ситуаціях, які ми маємо цього року. Тобто на зрошенні ми б отримали гарний врожай і змогли би стабілізувати ситуацію на підприємстві та в регіоні. Воно знищене, адже ворог знищив Каховське водосховище. Водосховище опустилося в середньому на 13-14 метрів, за ним опустилися і ґрунтові води. Тому ми маємо проблему не тільки з поливом — його немає — знищені також і насосні станції. Особисто в моєму господарстві побиті всі зрошувальні машини, а решта згоріли під час активних бойових дій на правому березі. А через те, що опустилися ґрунтові води, ми не маємо питної води, до того ж зі свердловин дехто здійснював зрошення, наприклад, на крапельному зрошенні вирощували овочі», — розповів Ігор Йосипенко. 

Зі зміною кліматичних умов виникла ще одна загроза — фітосанітарна. Тропічна спека, чагарники на місці Каховського водосховища є ідеальним середовищем для розмноження сарани. Вперше на території області її було зафіксовано наприкінці червня за межами с. Нова Кубань Бериславського району. За повідомленням, ГУ Держпродспоживслужби Херсонської обл. проведено заходи щодо локалізації та ліквідації шкідника на орієнтовній площі 297 га, в тому числі 27 га під посівами соняшнику.  Але в липні триває живлення саранових, личинки яких будуть переходити у старші віки. Тому моніторинг продовжується.

Лівобережжя Херсонщини близьке до опустелення

Частина зембанку ФГ «Аделаїда» залишилась на тимчасово окупованій території Херсонщини. Керівник господарства Сергій Рибалко каже, що на Лівобережжі Херсонщини аналогічні проблеми з посухою.

«Потихеньку проходить опустелювання всього лівобережжя Херсонщини. Попередні роки 2021-2023 були доволі дощовими. В сезон випадало по 300-350 мм опадів. І люди, отримували врожаї при цьому нічого не вкладала. Але у 2024-му році це все закінчилося, а в 25-му, я думаю, прийде опустелювання», — вважає фермер. 

Він додає, що ознайомився з висновками академіка Ромащенка — 2 роки не відбувається достатньої інфільтрації води в підземні горизонти. Тобто викачується води з підземних горизонтів більше, чим її інфільтрується. 

«З втратою Каховської ГЕС ми втратили там майже 25% всіх наших прісних ресурсів. Ну це дуже критична ситуація і ми бачимо її по всім культурах», — зазначив фермер. 

Загасити пожежі на полях неможливо

Якщо проглянути в соцмережах відео зі жнив на Херсонщині, то практично в кожному на горизонті видніється дим. Як повідомляє Олександр Гордієнко, пожежі на полях — це звична історія. Хто має техніку — гасить, і збитки ніхто не підраховує. Найгірше в цій ситуації те, що страждають люди. 

За словами директора обласного Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Дмитра Юнусова, у відомстві фіксують пожежі від скидання вибухівки з дронів та внаслідок артилерійських ударів. Випадків займання через інші причини, наприклад від необережного ставлення з вогнем, не було.

«У таку погоду загоряння виникають дуже швидко й загасити їх практично неможливо, оскільки це дуже небезпечно. У господарствах прифронтових громад згоріли вже понад 500 га пшениці. Найбільше — у Білозерській громаді», — каже представник Департаменту.

Ігор Йосипенко вважає, що наразі будь-якому підрозділу пожежної охорони важко виконувати свою роботу на прифронтових територіях. Яскраві червоні автомобілі помітні для російських операторів дронів, які полюють зокрема й на екстрені служби.

Влада розводить руками 

На думку Олександра Гордієнка, справедливо було б, щоб фермери прифронтових територій отримали допомогу від держави. 

«Ми самостійно відстрілюємось від дронів, купили собі обладнання для захисту. Самі розмінувались. Техніку всю втратили — не просили в держави нічого. Зараз же просто не зможемо посіятись, тому просимо державу допомогти. Цього року через погоду постраждали. Ми ж в цьому не винні. А податки треба платити. Кошти на посівну зможуть знайти не всі. І в результаті — ми банкрути», — каже фермер. 

Попри те, що аграрії просять допомоги, кошти знайти важко. Обласна адміністрація розводить руками.

«Кошти обласна адміністрація надати не може, тому, що ми розуміємо, що вся Херсонська область дотаційна. Всі надходження скоротились в рази. У нас дуже обмежений ресурс, який в більшості  направлений на оборону та відновлення критичної інфраструктури», — зазначає Дмитро Бутрій.  

Олександр Гордієнко, як керівник осередку «Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонщини» на початку липня брав участь в круглому столі  за участі тоді ще Міністра агрополітики та продовольства Віталія Коваля.

«Тоді я запитав міністра, що робити фермерам Херсонщини. Він почав розповідати, що є допомога в ДАР по 1 тис. грн/га. Ну тобто відповіді я не отримав. Я вдруге його запитав: «Мене сюди відправили фермери Херсонщини. Кожного дня обривається телефон — поля висохли, дрони літають, то чи буде нам допомога?» Вже не було куди тікати від відповіді і він відповів, що «бюджет затверджено, грошей немає, але ми будемо шукати допомоги від закордонних партнерів», — розповідає фермер.

Хоча за місяць змінилось багато. Мінагрополітики ввійшло в структуру Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Тому зараз взагалі не зрозуміло, до кого звертатись, щоб допомогти фермерам. Все ж у заключному інтервʼю на посаді Міністра Віталій Коваль повторив, те ж, що й на нараді: «Якщо все складеться, формат підтримки — це знову дотація на гектар засіяної землі».

Замість висновку

Хоча повідомлення про вигорілі від посухи посіви надходять з усієї України, фермери Херсонщини опинилися в особливо критичній ситуації. Їхні проблеми виходять далеко за межі звичайних погодних негараздів і перетворилися на комплексну кризу виживання.

Найголовніша відмінність Херсонщини від інших регіонів — це не просто посуха, а техногенна катастрофа. Знищення Каховської ГЕС кардинально змінило клімат регіону. Війна додає драматизму ситуації — область перебуває під прицілом ворожих дронів, пожежі спалахують від скидання вибухівки, а техніку втрачено під час бойових дій. При цьому виникає правовий парадокс: більшість громад має статус зони можливих бойових дій, тому не отримує пільг. При цьому на велику частину земель фермери не можуть зайти через обстріли, але податки їм нараховують сповна.

Фінансова система також не працює. Кредитування за програмою «5-7-9%» нереальне — банки вимагають застави, але що заставляти, коли техніка розбита? Страхування полів теж недоступне. Попередні збитки сягають мільярда гривень, урожайність впала в кілька разів. Якщо в інших регіонах є шанс на відновлення після посухи, то херсонські фермери опинилися в безвихідній ситуації — без коштів, без техніки, без можливості отримати підтримку.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.