Світ стикається з новими викликами: зміна клімату, продовольча безпека, втрата родючості ґрунтів. У таких умовах органічне виробництво перестає бути нішевим — воно стає системним інструментом адаптації. На Полтавщині цей шлях вже пройдено від експериментів до формування сталої моделі.

Полтавщина — територія органічної відповідальності

За оперативною інформацією на липень 2025 року, загальна площа земель, зайнятих під органічним виробництвом в Полтавській області, становить 25,5 тис. га. На сьогодні в області сертифіковано 43 підприємства, які пройшли перевірку сертифікаційного органу України «Органік Стандарт» і здійснюють виробництво відповідно до вимог законодавства України та міжнародних стандартів органічного виробництва.

Тобто, у Полтавській області спостерігається поступове зростання площ земель під органічним виробництвом:

• у 2024 році — 24,1 тис. га,
• у 2025 році — 25,5 тис. га.

У відсотковому співвідношенні приріст виглядає так:

• 2023 → 2024: +1,1 тис. га (+4,8 %)
• 2024 → 2025: +1,4 тис. га (+5,8 %)
• 2023 → 2025: +2,5 тис. га (+10,9 %)

Варто зауважити, що світовий показник зростання площ органічного землеробства становить 2,6 %, а одним зі світових лідерів за останні роки є Латинська Америка, яка зафіксувала приріст органічних земель на 10,8 % (за даними IFOAM, 2025). Полтавська область показує навіть більше зростання – 10,9 %.

Якщо порівнювати зростання площ в Європі, то показник Полтавщини більший майже у два рази – площа органічних сільськогосподарських угідь в Європі зросла на 4,1% (інфографіка нижче).

Водночас повертаючись на Полтавщину, кількість сертифікованих підприємств залишилася стабільною — 43 господарства, які пройшли перевірку органу сертифікації «Органік Стандарт». 

Серед них:

• 38 виробників сільськогосподарської продукції,
• 5 виробників засобів захисту рослин та добрив.

Таким чином, основна динаміка розвитку на сьогодні полягає у збільшенні площ органічного виробництва при стабільній кількості підприємств.

Основу цього сектору формує органічне рослинництво: 35 господарств вирощують продукцію, що має попит як в Україні, так і за її межами. З них 10 займаються переробкою, у тому числі виробництвом кормів. Зокрема, виробляють різноманітні органічні види круп, пластівців, борошно, вівсяне толокно, соєве та нутове пюре, соєву та соняшникову олію, кормові суміші для курей-несучок, макуху, сублімовані ягоди та фрукти, ядро волоського горіха, добрива, засоби захисту рослин і навіть шоколад.

Бджільництвом займаються 3 оператори, які мають підтвердження високих стандартів виробництва меду – виробництво відповідає українському стандарту, стандарту Європейського Союзу та стандарту Канади. 

Від Михайликів до Японії: органіка йде у світ

Сьогодні Полтавщина експортує органічну продукцію до понад 20 країн світу: Швейцарії, Японії, США, Канади, Німеччини, Ізраїлю, ОАЕ, Китаю, Італії, Австралії, Франції та багатьох інших. Це стало можливим завдяки прозорості, стабільності й сертифікованій якості. Серед провідних експортерів — ПП «Агроекологія», ТОВ «Арніка Органік», ТОВ «Укролія», ФОП Колчанов, ТОВ «Кварк» та інші підприємства, які демонструють, що органіка — це не складно, якщо працювати системно. Попри виклики воєнного часу, наші органічні виробники демонструють стійкість і продовжують шукати нові можливості для розвитку, впевнено підтримують обсяги виробництва і активно працюють над пошуком можливостей для розвитку нашої присутності на міжнародному ринку.

Глобальні ринки та місце України

Світовий ринок органіки стрімко зростає:

• У 2024 році його обсяг оцінюється у $230–250 млрд.

• До 2030 року прогнозується зростання до $560+ млрд.

• ЄС щороку імпортує з України близько 250 тис. т органічної продукції — і попит зростає.

Це — шанс для українських виробників. Питання лише в тому, що треба відповідати вимогам органічної сертифікації та принципам сталого сільськогосподарського виробництва.

Органіка для дітей: здорове харчування як державний пріоритет

Полтавщина ініціює новий стратегічний напрям — впровадження органічних продуктів у систему публічних закупівель, насамперед для закладів освіти та соціальної сфери.

Мета ініціативи:

Забезпечити дітей та вразливі категорії населення якісними, безпечними та екологічними продуктами;
формувати здорові харчові звички з дитинства;
підтримати місцевих фермерів та виробників органічної продукції, розширивши їх ринки збуту.

Кроки, які пропонує Полтавщина (для Мінекономіки та уряду)

1. Включення органічної продукції до переліку «зелених закупівель»

– гармонізація з підходами ЄС (Green Public Procurement).

2. Створення централізованого реєстру органічних постачальників

– спрощення доступу органів влади та освітніх установ до перевірених виробників.

3. Розробка типових тендерних вимог для закупівель органічної продукції

– щоб уникати дискримінаційних умов і забезпечити прозорість конкурсів.

4. Запровадження державного співфінансування постачання до шкіл та дитячих садків

– часткове відшкодування різниці у вартості між органічною та звичайною продукцією.

Контекст євроінтеграції

У Європейському Союзі органічні продукти є невіддільною частиною Стратегії «Farm to Fork» та політики CAP 2023–2027, де державні закупівлі шкільного харчування з органікою розглядаються як інвестиція в здоров’я нації. Україна, рухаючись у напрямку євроінтеграції, може використати цей досвід, зробивши Полтавщину пілотною областю.

Очікуваний ефект

• для дітей: покращення якості харчування та здоров’я;
• для громад: розвиток місцевої економіки й підтримка малих фермерів;
• для держави: виконання міжнародних зобов’язань і наближення до стандартів ЄС у сфері сталого харчування.

Програма підтримки працює і надає реальні інструменти

До 2027 року в області діє Програма розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини, де окремим напрямом є розвиток органічного виробництва.

Зокрема, передбачена компенсація до 50% витрат на дозволені добрива та засоби захисту рослин — у межах до 100 га. Ця підтримка спрямована на малі та середні господарства, які часто першими беруть на себе ризики інновацій.

8 липня 2025 року на базі ПП «Агроекологія» та за ініціативи сертифікаційного органу «Органік Стандарт» відбувся Польовий Форум «Органічні рішення, що працюють».

Тематика заходу була зосереджена на практичних аспектах: збереження вологи, покривні культури, біозахист, технології для органічного землеробства. Форум зібрав фермерів, експертів, представників сертифікаційних структур і міжнародних організацій. Це свідчить про те, що органічна спільнота на Полтавщині не ізольована — вона розвивається, обмінюється досвідом, формує тренди. 

І зовсім недавно, 22 серпня, ми відзначали 90-річчя з дня народження видатного аграрія Семена Свиридоновича Антонця (1953-2022), який і заснував ПП «Агроекологія». Семен Свиридонович одним із перших довів, що можливо працювати з природою, а не проти неї. Відмовившись від плуга й хімії, він створив унікальну систему господарювання, яка зберігає родючість ґрунтів, відновлює екологічну рівновагу та дає здорову продукцію. Він не просто аграрій, а новатор із глобальним виміром. Його практики органічного господарювання, філософія природного відтворення родючості та відкритість до міжнародного обміну досвідом справді виділяють його серед аграрних інноваторів світу. 

Він називав органічне землеробство «справою, яка зачаровує», що «вселяється у твоїй душі» і породжує романтичне прагнення до добра, але водночас — потребує великого інтелекту та досвіду. 

Якщо ви думаєте про органіку — ось з чого почати

1. Визначтеся з культурою: зернові, соя, нут, гречка — найперспективніші.

2. Оцініть стан ґрунтів і готуйтеся до перехідного періоду (2 роки).

3. Подайте заявку до органу сертифікації — наприклад, «Органік Стандарт».

4. Зверніться до Департаменту АПК — отримаєте контакти, підтримку, інформацію про програми.

Ефективність органічного виробництва: глобальні висновки для регіонального розвитку

Наші аграрії, звичайно, почнуть з порівняння, з аналізу доцільності. Світові дослідження 2023–2024 років підтверджують, що органічне виробництво здатне бути не лише екологічно сталим, але й конкурентоспроможним у порівнянні з традиційним сільським господарством. 

Зокрема, аналітичний огляд FiBL (Research Institute of Organic Agriculture) за 2023 рік свідчить, що в умовах сприятливого ринку та державної підтримки органічні ферми досягають прибутковості на рівні або вище за звичайні, навіть якщо урожайність на 15–25% нижча. 

Це відбувається завдяки вищим цінам на продукцію, зниженню витрат на ЗЗР та синтетичні добрива, а також стабільнішим відносинам із покупцями.

У дослідженні Nature Food (2024) відзначено, що органічні системи у Європі мають вищу стійкість до кліматичних стресів — посухи, ерозії та втрати родючості ґрунтів. На рівні господарства це означає меншу волатильність врожайності, особливо в регіонах із нестабільною погодою. Це особливо актуально для Полтавщини, яка останніми роками відчуває зміну кліматичних умов.

Окремі роботи (European Commission Joint Research Centre, 2023) доводять, що органічні господарства демонструють вищу ефективність у використанні енергії — в середньому на 20–50% менше споживання викопного палива на одиницю продукції, зокрема у зерновому секторі. Це дає змогу краще відповідати європейським екологічним критеріям, що важливо для експорту.

Водночас згідно з дослідженням IFOAM EU 2024, проблема масштабу залишається визначальною: ефективність органічного виробництва зростає при кооперації, наявності логістичних кластерів, централізованого перероблення та доступу до сертифікованого насіння. У регіонах, де фермери об’єднані у виробничі ланцюги (value chains), валова додана вартість з гектара органічної площі на 30–40% вища, ніж у фермерів, які працюють ізольовано.

Таким чином, з урахуванням міжнародного досвіду, Полтавська область має реальні шанси підвищити рентабельність органічного виробництва через:

• поглиблення кооперації між виробниками;
• розвиток логістичної та переробної інфраструктури;
• орієнтацію на кліматостійкі практики;
• посилення зв’язку з європейськими ринками, які готові платити;
• участь у публічних закупівлях для сталого збуту.

Органічне виробництво на Полтавщині — це не альтернатива, це нова аграрна норма. Це про довіру, про економічну доцільність, про відповідальність за землю та майбутнє.

Ми вже продемонстрували стабільне зростання площ органічного виробництва (+10,9 % за 2023–2025 рр.) і готовність операторів працювати відповідно до міжнародних стандартів. Цей досвід органічного розвитку безпосередньо вписується у пріоритети європейського курсу України.

У межах Спільної аграрної політики ЄС (CAP) та ініціативи «Зеленого курсу», органічне землеробство визначено як один з ключових інструментів сталого розвитку:

• ЄС планує довести частку органічних угідь до 25 % до 2030 року;
• фінансові механізми CAP орієнтовані на підтримку фермерів, які впроваджують кліматостійкі й екологічні практики.

Для Полтавщини це означає:

1. Вигідну інтеграцію — українські виробники, що відповідають європейським стандартам, отримають доступ до грантів, субсидій та експортних квот у рамках майбутнього приєднання до спільної політики.
2. Конкурентну перевагу — регіон уже зараз формує позитивну динаміку органіки, що дозволяє зайняти чільне місце серед постачальників для ринку ЄС.
3. Соціальний ефект — підтримка CAP передбачає не лише розвиток ринку, а й збереження сільських територій, створення робочих місць та розвиток місцевих громад.

Таким чином, органічне виробництво Полтавщини може стати мостом до європейського аграрного простору, забезпечивши гармонізацію з CAP, прискоривши експортну інтеграцію та водночас підвищивши стійкість і соціальну цінність аграрного сектору регіону.

Читайте також: Органік Стандарт оприлюднив рейтинг найвпізнаваніших органічних брендів України

За детальною консультацією звертайтесь до Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації. Контакти можна отримати на сайті ОВА або через громади.

© Сергій Фролов, директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації, Kurkul.com, 2025 р.