Урожай озимих в Україні у 2025 році формувався за дуже різних умов: на Півдні й Сході посуха тривала понад 70 днів, у Центрі ситуацію ускладнили весняні заморозки, а на Заході — надмірні опади. У результаті фермери отримали різну якість зерна: десь вищий вміст білка і клейковини, десь — переважно фураж. Також свою роль відіграли хвороби і шкідники.

Які реальні показники врожаю 2025 року та як вони відрізняються від торішніх? Про це розповіли три експерти — Тарас Ліснічук, Сергій Корнюшенко та Олег Оніщенко.

Врожайність пшениці нижча, але якість зросла 

Ситуацію з якістю зернових і олійних коментує  Олег Оніщенко, менеджер з технічних і претензійних питань ІП «СЖС Україна». В його звіті йдеться, що порівняно з минулим роком, коли, за розрахунками та експертною оцінкою, близько 63% площ посівів зерна озимої пшениці мали середній рівень урожайності, цьогорічні показники, ймовірно, дещо нижчі. Згідно з розрахунками, проведеними в Українському гідрометеорологічному центрі на основі екологічної моделі Селекційно-генетичного інституту (Одеса), та експертної оцінки, у 2025 р. на більшості площ (близько 58%) зерно озимої пшениці сформувалося із середнім рівнем урожайності.

У багатьох районах Заходу, на Вінниччині та в окремих районах Черкащини (близько 28% площі) знижена врожайність зернових. На це вплинула волога погода  під час формування, наливу та дозрівання зерна. У Житомирській, в деяких районах Київської, Сумської, Черкаської, Кіровоградської та Харківської обл. зерно озимої пшениці, за розрахунками, має високі урожайні властивості. 

«Наразі ми бачимо, що середні показники щуплості зерна, вмісту білка та сирої клейковини у пшениці врожаю 2025 р. вищі за результати цих самих параметрів у врожаї 2024-го. Середній результат по битому зерну нижчий, але з надходженням зразків з інших регіонів ця різниця зменшується», — йдеться у звіті  «СЖС Україна».

Також середній результат по вмісту білка в ячмені врожаю 2025 року є вищим за показники врожаю 2024-го. Зі слів представника компанії, на сьогодні протестовано 74,4% зразків ячменю.

Читайте також: Хроніка нашестя — як боролись з сараною фермери й держава

«Щодо ріпаку, то якість врожаю 2025 виглядає подібною до торішньої, тоді як середній результат по вмісту олії на сухій основі на 0,6% вищий. Станом на зараз це лише 52% зразків ріпаку, запланованих для тестування», — пише Олег Оніщенко.

Як фузаріоз, септоріоз та шкідники вплинули на якість

Експерт-агроном компанії «HIMAGRO M» Тарас Ліснічук зазначає, що ще однією перешкодою у сезоні 2025 були шкідники і хвороби. Тепла весна з достатньою кількістю вологи сприяла активному розмноженню злакових попелиць, блішок та злакових мух. Одночасно активно проявилися борошниста роса, септоріоз та кореневі гнилі, що потребувало постійного моніторингу та захист

«Якість зерна цього сезону постраждала більше від хвороб, ніж від ураження шкідниками. Фузаріоз колосу та зерна знижує схожість і небезпечний через мікотоксини. Шкідлива черепашка та інші шкідники руйнують структуру зерна й роблять його непридатним для харчових цілей», — наголошує Ліснічук.

Грибкові інфекції в умовах затяжних дощів і високої вологості швидко поширювались, що суттєво вплинуло на товарні характеристики врожаю. 

«Найбільше проявляв себе септоріоз листя. Він вражає листя та колос, викликаючи їх передчасне всихання. Це призводить до щуплості зерна, зниження його маси, а також вмісту білка та клейковини. У результаті погіршилися хлібопекарські якості та загальна вартість зерна», — зазначає експерт. 

За словами фахівця, цього року спостерігається неоднорідна ситуація із вмістом білка та клейковини в пшениці: у північних і західних регіонах показники нижчі, ніж торік. Це створює дефіцит якісного продовольчого зерна та розширює ціновий розрив між класами.

Окремо Ліснічук зупиняється на зберіганні зерна. Він каже, що найпоширеніша і найнебезпечніша помилка — це зберігання вологого зерна. Навіть невелике перевищення норми вологості створює ідеальні умови для розвитку грибків і мікроорганізмів, які продукують мікотоксини, роблячи зерно непридатним для використання. Якщо зерносховища не були ретельно очищені та оброблені від шкідників перед завантаженням, ризик зараження нової партії зерна різко зростає.

«У HIMAGRO M є цілий ряд препаратів, які можна застосовувати для збереження зібраного врожаю. В першу чергу захист від гризунів. Препарат «Антимиша» містить бродіфакум, діє як антикоагулянт, знижуючи згортання крові у гризунів, що призводить до їх загибелі від кровотеч. Також маємо у своєму портфоліо препарат «Фуміфос» (фосфід алюмінію, 560 г/кг), який має інсектицидну та родентицидну, що застосовується для фумігації приміщення в яких зберігається зерно», — каже агроном.

Регіональні відмінності та вплив клімату

Сергій Корнюшенко, менеджер із розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group, зазначає, що на Південному Сході цього року отримали менше врожаю. Переважає пшениця другого й третього класів. 

«Хоч і врожай менший, але більше пшениці з високими якісними показниками. Фуражного зерна набагато менше», — пояснює він.

Натомість у західних та центральних областях через надлишок опадів ситуація протилежна — більша частка фуражного зерна, адже дощі вимили клейковину й знизили якість. Додатковим фактором стали весняні заморозки, які найбільше вразили озимий ріпак і пшеницю у фазі цвітіння. 

Читайте також: Сіємо без GPS під час тривог — чи як змінити сівалку американського виробництва на Väderstad Rapid

«По ріпаку ми отримали більше щуплого зерна, а вихід олії буде менший. По пшениці колос у деяких господарствах не сформувався повністю, що призвело до нижчої врожайності», — пояснює експерт.

Оцінюючи якість зерна, Корнюшенко відзначає, що натура цього року трохи нижча, ніж торік, проте показники білка і клейковини збереглися на тому ж рівні. Щодо хвороб, у регіоні найбільше проявлялися альтернаріоз і септоріоз. При цьому він підкреслює значення якісного протруювання.

«Ті господарства, які неякісно протруювали зерно, отримали частково летючу сажку. А там, де технологія була витримана, зерно фактично не постраждало», — зазначає представник LNZ Grouр.

По ріпаку ситуація складніша: через заморозки врожайність у багатьох господарствах удвічі нижча за тогорічну. Зерно вийшло щупліше, верхній ярус недорозвинувся, середній був сируватим, а нижній майже не сформувався. Це вплинуло і на вихід олії. Водночас, за словами експерта, попит на зерно залишатиметься високим. 

«Судячи з ринку експорту, трейдери й далі активно скуповують зерно, адже потрібно виконувати контракти. Логістика з західних регіонів дорога, тому трейдери будуть більше орієнтуватися на центр та Південний Схід України. Ціна сильно не впаде, і попит також залишиться стабільним», — резюмує Сергій Корнюшенко.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.