Хроніка нашестя сарани у 2025 році виглядає наступним чином. Першими бити на сполох почали жителі Кушугумської громади на Запоріжжі, де комахи почали завдавати шкоди посівам сільськогосподарських культур. Найбільше постраждали Запорізька та Херсонська області, а згодом шкідники поширилися на окремі території Дніпропетровщини, Херсонщини та Одещини.

У липні 2025 р. у Комунарському районі Запоріжжя ввели особливий режим на тлі загрози — виявлено осередок площею 3 тис. га. За словами місцевих жителів, такого масштабного нашестя сарани не було понад 20 років.

До 80 особин сарани на 1 кв.м стали причиною для попередження кількох південних областей про загрозу швидкого поширення. В межах територіальної громади одразу ж запровадили спеціальний режим фітосанітарного контролю.

Сарана здатна знищити посіви на сотнях гектарів лише за кілька годин. Вона поїдає практично всі види рослин, а її маршрут важко спрогнозувати. За словами аграріїв, шкода від навали сарани може становити від 25% до повної втрати врожаю — це залежить від типу культури та території, яку атакували комахи.

Заступник голови Держпродспоживслужби Вадим Чайковський повідомив, що сарана становить особливу загрозу для зернових культур, зокрема кукурудзи, проса та пшениці. За його словами, тисяча комах на одному квадратному метрі можуть з’їсти до 30 кілограмів зеленої маси.

---

 Фермер з Одещини боровся з навалою сарани вночі

Шкідник оселився і на Одещині. Як розповів фермер Сергій Бодя, він помітив колонію сарани, що мігрувала з ділянок уже скошених культур — ріпаку, пшениці та ячменю — на посіви соняшника. 

«Вони зайшли на поле соняшника, але це було лише транзитним проходженням. Соняшник не був дуже привабливим для них, але далі було поле з люцерною. Щоб дістатися до люцерни, їм потрібно було пройти через поле зі стернею ячменю. Ячмінь був уже зібраний, і коли вони почали вилітати на стерню. Їх було багато, понад 100 м шириною, і вони були скрізь —  траса була коричневого кольору без просвітів», — розказав Сергій Бодя.

 

Зараз у лісосмугах вже висохла трава, на полях теж закінчилася вегетація. А їм, щоб вижити, теж потрібна вода. Тому вони шукали вологу в зелених рослинах.

«Я думаю, що соняшник виявився для них грубою їжею, хоча все одно гризтимуть. Навіть на узбіччі траву вже майже суху погризли», — розповів фермер, зазначивши, що ще ніколи не бачив такої кількості сарани.

Спалах розмноження шкідника ліквідували?

На Дніпропетровщині, за даними ДПСС, основна маса шкідника вже закінчує свій розвиток та відклала яйця, які зимуватимуть у ґрунті. Деяка частина шкідника, що розвивалася на північних схилах, найближчим часом теж закінчить свій розвиток. У  рибгоспі «Петриківський» середня чисельність не стадних саранових становить 0,6 екз./м², максимально – 6 та виявлено поодинокі екземпляри італійського пруса.  

На Херсонщині теж відреагували вчасно.

«У червні в сільській територіальній громаді Бориславського району зафіксовано масове розмноження італійського пруса та марокканської сарани. Миколаївська фітосанітарна випробувальна лабораторія підтвердила перевищення екологічного порогу шкідливості — щільність популяції досягла 80+ особин/м²», —  про це Kurkul.com розповів Дмитро Бутрій, заступник начальника Херсонської ОВА.

Виявивши сарану на 27 га орних земель та прилеглих занедбаних ділянках, фахівці Держпродспоживслужби одразу ж відреагували та провели хімічну обробку в тому числі і крайових територій хрорпірифосом, а також 155 га занедбаних земель альфа-циперметрином.

За даними Держпродспоживслужби, на Херсонщині є поля, які потребують ретельного обстеження на наявність сарани, зокрема ті, що межують з заповідником «Асканія-Нова» та Олешківською пустелею. Цього року на пасовищі площею 30 га заповідника «Асканія Нова» були проведені заходи зі знищення сарани, де виявлено скупчення її личинок.

А на Одещині фермер Сергій Бодя почав діяти одразу, не чекаючи реакції відповідних служб.

«Ми вийшли в поле тієї ж ночі, щоб не зашкодити бджолам. Працювали трьома оприскувачами. Самостійно застосовували дозволені системно-контактні інсектициди, в тому числі альфа-циперметрин. Це дорогі препарати, але вони були ефективні», — додав фермер.

Це перший такий досвід для фермера і він зрозумів, що на майбутнє просто варто бути готовим і  діяти швидко. 

«Ми врятували багато полів і запобігли розмноженню шкідників. Якби сарана дісталася до кукурудзи, ми б залишилися без врожаю. Завжди потрібно бути готовим до таких ситуацій і мати запас коштів для екстрених обробок. На Півдні ми завжди відчуваємо дію шкідників через недостачу вологи. Єдине, що має вологу в спеку — це вегетуючі рослини. Культурні поля залишаються єдиним джерелом вологи для шкідників», — сказав Сергій Бодя. 

Читайте також: Нашестя сарани в Україні: що спричинило появу мільйонів шкідників і як з ними боротися

Однак він зауважив, що не все так просто з обприскуванням полів.

«От зараз вони зайшли в поле… А в людини немає потрібної спецтехніки. Там рослини зараз 1,5-2 м у висоту. І зайти туди трактором неможливо. Треба наймати дрони, а в нас вітри сильні — теж не вийде. Залишаються самохідні обприскувачі. Це недешеве задоволення. А там поля дрібних фермерів. В них такої техніки немає. Тільки наймати. Це 500-1000 грн за га. А ще й потрібні сильнодіючі отрути. І це має робитися вночі. А куди вони мігрують до ночі та скільки з’їдять… Нема розробленої схеми роботи у таких випадках», — додав фермер.

Держпродспоживслужба у разі виявлення осередків саранових (італійської, марокканської, перелітної чи азійської сарани) радить негайно повідомляти територіальний орган відомста у вашому регіоні.

Найагресивніші шкідники у світі

В Україні найнебезпечнішими видами були сарана перелітна (Locusta migratoria L.) і прус італійський (Calliptamus italicus L.). Перелітна сарана розмножувалась у плавнях Дунаю, Дністра, Дніпра та деяких інших річок і робила перельоти на північ до 58 — 62° північної широти.

Зимує перелітна сарана у ґрунті, у фазі яйця у кубушках на глибині 5-8 см; у кожній кубушці, як правило, налічується від 50 до 100 яєць, інколи до 115 шт.

Перелітна сарана — типовий поліфаг, пошкоджує усі польові, городні, овочеві, баштанні, садові та лісові культури. Шкодить травам на сінокосах і пасовищах. Ці комахи найагресивніші і найшкідливіші у світі, особливо стадні види, яким властиві періодичні масові розмноження, що завдає великих збитків господарствам.

До навали сарани треба бути готовими

Те, що сталося в різних регіонах України, завтра або наступного сезону може спалахнути в будь-якому куточку України. Занедбані землі, кліматичні зміни, порушення природних балансів — усе це створює умови для нових викликів. Особливо у разі підвищення середньої температури повітря, спричиненого глобальним потеплінням, ризики масового розмноження сарани можуть зростати.

Попри всі сучасні прогнози сарана завжди з`являється несподівано, як стихійне лихо, якому важко зарадити, що підкреслює необхідність постійної готовності до боротьби з цим шкідником.

Тому постійно необхідно бути готовим до її навали — ця теза залишається актуальною для всіх учасників аграрного сектору південних регіонів України. Лише комплексний підхід, що включає моніторинг, профілактику та своєчасне реагування, може забезпечити ефективний захист сільськогосподарських культур від цієї загрози.

Науковці зауважили, що поява шкідника напряму пов'язана з бойовими діями. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в ефірі телемарафону пояснив, що нашестя сарани спровоковане відсутністю достатньої кількості опадів на території згаданих вище областей.

«Спекотна та суха погода липня створила сприятливі умови для розмноження шкідника на пасовищах, луках, неораних землях та лісосмугах», — зауважив він.

У коментарі Суспільному Тарас Пушкар, науковий співробітник Інституту зоології імені І. Шмальгаузена Національної академії наук (НАН) України запевнив, що на Запоріжжі нашестя лише перелітної сарани (Locusta migratoria).

Читайте також: Екологічна катастрофа на Херсонщині — аграрії можуть не почати посівну

«Це звичайний для України вид, для наших широт. Це не єгипетська сарана, як було зазначено в деяких джерелах, це помилкове визначення. Коли відбувається розмноження більш масове, ніж зазвичай, то виростає сарана іншого забарвлення, не зеленого. А головне, що в неї подовжені крила, відповідно вона здатна перелітати на далекі відстані», —  розповів фахівець.

Заступника голови Держпродспоживслужби Вадим Чайковський повідомив, цьогорічне масове нашестя пов'язане з війною.

«Спалахи сарани на території України трапляються щорічно — і цього року, і торік. Причинами їх виникнення є комплекс факторів, які зараз стали ще більш актуальними: підвищення середньодобової температури, зміни природно-кліматичних умов та інші об’єктивні причини. Проте, найсуттєвішим фактором є війна, яка призвела до занедбаності земель поблизу лінії зіткнення, а також до екологічних наслідків, зокрема — руйнування Каховської ГЕС. Саме це створило сприятливі умови для розмноження сарани», — уточнив експерт.

Він зазначив, що серед природних ворогів сарани — птахи, однак у районах поблизу лінії фронту їх майже не залишилося через постійні вибухи й обстріли, які змушують пернатих залишати ці місця. Натомість сарана не реагує на бойові дії, активно розмножується й продовжує поширюватися різними регіонами.

За наявною інформацією, у 2025 році значних збитків аграрному сектору через сарану не зафіксовано. Основна харчова база шкідника зосереджена переважно в заплавах поблизу лісосмуг, балок, заболочених зон.

Тож фахівці Держпродспоживслужби радять обстежувати угіддя, узбіччя та у разі потреби застосувати дозволені для обробки препарати.

Відшкодування не передбачено законодавством

Головна проблема для постраждалих фермерів — відсутність системи компенсацій. Пряме відшкодування збитків аграріям через нашестя сарани наразі не передбачене законодавством — це офіційна позиція заступника голови Держпродспоживслужби Вадима Чайковського.

«Пряме відшкодування збитків аграріям через нашестя сарани наразі не передбачене законодавством. Завдання Держпродспоживслужби, місцевої влади та інших відомств – не допустити масштабного поширення сарани і пов’язаних із цим збитків. Чесно і відкрито — за результатами нашої роботи вже зараз видно, що це нам вдається», — зазначив фахівець.

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2025