Останніми роками українські фермери дедалі частіше стикаються з посухами, градом та іншими стихіями, що нищать врожай буквально за кілька днів. Після таких втрат завжди постає питання правильного оформлення документів, щоб довести виникнення форс-мажору та уникнути податкових ризиків. Саме про це йшлося під час третього Всеукраїнського фермерського форуму «Як вижити та розвиватись під час війни».

Посуха і бюрократія 

Олена — власниця фермерського господарства «Любава» на Дніпропетровщині. Разом із родиною вона обробляє 450 га землі, вирощує часник і солодку кукурудзу, використовує краплинне зрошення. До 2023 р. ферма мала органічну сертифікацію, але через війну цей напрям став нерентабельним. Зараз залишається лише сертифікація за стандартами HACCP та ISO 22000. Господарство також займається насінництвом та експортує продукцію до Казахстану. 

«Після підриву Каховської дамби наш регіон дуже постраждав від зміни екології. Посуха за посухою. Цьогоріч у нашому господарстві 138 га кукурудзи просто висохло. Навіть качани, які сформувалися, мали порожнє зерно. Довелося все культивувати», — розповідає фермерка.

Щоб уникнути нарахування ПДВ та підтвердити форс-мажорні обставини перед банком (господарство має кредит за програмою «5-7-9%»), потрібно було офіційно зафіксувати втрату врожаю.

Спочатку Олена звернулася до територіальної громади, але отримала формальну відписку. Держспоживслужба також відмовила, пославшись на відсутність повноважень. 

«На бухгалтерських форумах пишуть, що достатньо наказу керівника, акту та підпису землевпорядника з громади. Але це не так. Землевпорядник може лише підтвердити, що він був на полі, але не має кваліфікації засвідчити знищення врожаю», — пояснює Олена.

Алгоритм дій у разі загибелі посівів

Тож, який алгоритм дій у разі втрати посівів? Насамперед у випадку повної або часткової загибелі посівів сільськогосподарське підприємство повинно отримати офіційне підтвердження від обласного центру з гідрометеорології про виникнення надзвичайної ситуації техногенного чи природного походження, внаслідок якої було втрачено або пошкоджено посіви.

Звернення можна скерувати до обласного центру з гідрометеорології електронною поштою або за телефонами. У зверненні потрібно:

• вказати дату або період, коли відбулося стихійне явище, та місцезнаходження постраждалих площ;
• додати фотоматеріали пошкоджених або загиблих посівів;
• залишити свої контактні дані.

Після цього спільно з агрометеорологом центру проводиться огляд пошкоджених площ із фіксацією ступеня загибелі культур та складанням акту обстеження. Зразки заяв для фізичних і юридичних осіб додаються.

Створення внутрішньої комісії підприємства

Далі керівник господарства своїм наказом формує спеціальну комісію, яка повинна:

• провести детальне обстеження постраждалих ділянок;
• визначити розмір збитків, завданих непередбачуваною подією;
• запропонувати подальші дії – підсів, пересів або повне списання посівів.

До складу комісії можуть входити працівники підприємства (агроном, бухгалтер, бригадир), представники страхової компанії (якщо посіви були застраховані), а також представники місцевої військової адміністрації.

Рекомендується залучати землевпорядника громади, представників наукових установ із галузі рослинництва та органів місцевого самоврядування – за їх згодою.

Читайте також: «Крузака не буде» — прогнози врожаю кукурудзи на 2025 рік

Завдання комісії:

• зафіксувати факт пошкодження або загибелі посівів;
• оцінити масштаб і суму збитків;
• розробити пропозиції щодо подальших дій господарства.

Результати оформляють актом обстеження (у довільній формі) щонайменше у двох примірниках, які підписують усі члени комісії та затверджує керівник підприємства.

До акту додаються фотографії постраждалих площ. У висновках комісія може рекомендувати при незначних пошкодженнях залишити посіви для подальшого вирощування або при суттєвих втратах провести переорювання та залишити поле під пар або висіяти іншу культуру.

Акт обстеження є офіційним документом, що підтверджує факт втрат і може бути підставою для подальшого бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності.

У документі мають бути зазначені:

• повна назва підприємства;
• дата складання;
• опис ситуації;
• одиниці виміру (натуральні чи вартісні показники);
• посади, прізвища та підписи учасників комісії.

Оцінка розміру збитків проводиться згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року №175 «Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру».

Розрахунок базується на середній врожайності культур у регіоні, середніх закупівельних цінах та враховує невиконані витрати на доведення продукції до товарного стану.

Підтвердження надзвичайної ситуації

Після оформлення всіх документів необхідно звернутися до місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при відповідній військовій адміністрації для підготовки експертного висновку про рівень надзвичайної ситуації.

До комісії подаються:

• акт обстеження посівів;
• довідка гідрометеоцентру про надзвичайну ситуацію;
• розрахунок збитків, завданих негодою чи іншими подіями;
• довідка про посів озимих культур або посівні площі за видами культур (форми №29-сг або №4-сг) з відповідними звітами;
• для фізичних осіб-підприємців — довідка про підсумки сівби за підписом ФОП;
• акт на списання посівів.

Матеріали формуються окремо для кожної територіальної громади.

Як же виглядає процедура на практиці?

Керівниця СФГ звернулась за консультацією до юристів Всеукраїнського конгресу фермерів. Разом з ними на господарствіорганізували комплексний огляд полів за участю:

• представника Гідрометцентру;
• представника Торгово-промислової палати;
• представника райдержадміністрації (аграрного департамента);
• фахівця Дніпровського державного аграрно-економічного університету.

Усі представники об'їхали поля, зробили фотозвіти з геолокацією та склали акт огляду. Кожен фахівець надав окремий висновок про знищення врожаю не з вини господарства, а через посуху внаслідок техногенної катастрофи.

«Дуже важливо робити фотографії з відмітками геолокації — є спеціальні програми, які фіксують, що це саме ваше поле», — радить фермерка.

Після фіксації факту втрати посівів у бухгалтера будуть підстави для проведення операцій зі списання понесених витрат.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.