Через посуху, війну і дорогі кредити українські фермери опинилися у критичній ситуації. Чи буде держава допомагати аграріям і на що реально можна розраховувати у 2025 році — розповіли представники Мінекономіки, Держгеокадастру та профільних комітетів під час третього Всеукраїнського фермерського форуму «Як вижити та розвиватись під час війни».

Цьогоріч виплат більше не буде, але на 2026-й закладають 2,4 млрд грн

Цього року було виплачено понад 1,8 млрд грн допомоги аграріям. Додатково отримали кошти ті фермери, котрі минулого року не отримали виплати за гектар чи утримання ВРХ.

«На жаль, цього року більше виплат не буде. Не вдалося знайти додаткове фінансування від жодних партнерів», — каже Тарас Висоцький. 

Водночас є попереднє підтвердження і вже закладено приблизно 2,4 млрд грн під дотації на наступний рік.

«Очікуємо, що у другому півріччі 2026 р., після ратифікації договору, ми зможемо знову отримати допомогу», — додає він.

Усі виплати, як і раніше, здійснюватимуться через Державний аграрний реєстр. Наразі Міністерство проводить технічні роботи над покращенням системи, адже часто через велику кількість заявок виникає перевантаження ДАР. Тому програми допомоги повернуться у трохи оновленій формі.

Підтримка регіонів, що постраждали від посухи

Ряд регіонів, зокрема Дніпропетровщина, Миколаївщина, південь Кіровоградщини та Херсонщина, цього року зіткнулися з надскладними погодними умовами та втратили значну частину врожаю. Тому фермери з цих регіонів неодноразово звертались до Міністерства з проханням про підтримку. 

Читайте також: Як оформити форс-мажор при втраті врожаю — досвід фермерки з Дніпропетровщини

«Знайти ресурс цього року, щоб підтримати, на жаль, немає змоги. Але зараз прописуємо постанову, щоб потенційно виплатити компенсації у березні-квітні. Ціль — зробити це до початку посівної ярих культур наступного року, на основі документів цього року», — пояснив Висоцький.

Окремо він зупинився на питанні джерела фінансування майбутніх виплат. 

«Джерело — це надходження від експортного мита на ріпак і сою. У проєкті бюджету вже закладено, що надходження від цих мит формуватимуть спеціальний фонд для агросектору. Кошти фонду будуть спрямовуватись, у тому числі на підтримку прифронтових територій і компенсації збитків від посухи», — зазначив заступник міністра.

Не менш гостро фермери говорили про пролонгацію кредитів. Через посуху та втрати врожаю багато господарств не можуть вчасно сплачувати позики.

«Ми два роки без дощу, а банки вже говорять про 20%. І таких історій десятки — господарі не можуть сплачувати кредити, бо втратили врожай через спеку і відсутність дощів», — каже фермерка з Дніпропетровщини.

Урядовці підтвердили, що програма «5-7-9%» пролонгована до 31 березня 2027 року, але умови будуть диференційовані: для прифронтових територій — 3%, для інших — до 15%.

«Під 0% зараз не буде, але прифронтові райони отримують 3%, решта — до 15% залежно від цілей кредиту», — уточнив заступник міністра.

Зміна у розрахунку МПЗ для постраждалих фермерів

Під час обговорення фермерка з Дніпропетровщини Оксана Запрут, порушила питання земельного податку та мінімального податкового зобов’язання (МПЗ). Вона наголосила, що регіони, які вже другий рік поспіль потерпають від посухи, потребують перегляду підходу до розрахунку МПЗ.

«Район, який щороку страждає від посухи, не може бути у тих самих умовах, що й регіон без таких проблем», — наголосила фермерка.

У відповідь Тарас Висоцький підкреслив, що ініціатива можлива лише за умови узгодженої позиції аграрних асоціацій.

 «Асоціації у 2023 році вийшли зі спільною позицією встановити мінімум 1400 грн. Якщо зараз вони вважають, що потрібно переглянути, то рішення має бути спільним. Щоб це стало реальністю, всі асоціації мають звернутися до аграрного комітету і до міністерства зі спільно сформованою позицією. Просто сказати — замало. У мене ж немає чарівної палички. Це серйозне політичне рішення, адже йдеться про надходження до громад, і будь-яке зниження МПЗ потребує компенсаційного механізму», — зазначив посадовець.

Голова Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Дмитро Макаренко додав, що справді його відомство сьогодні працює над механізмом підтримки регіонів, що постраждали від посухи та наслідків руйнування Каховської ГЕС.

«Ще влітку ми домовилися з аграрними асоціаціями ініціювати процес перегляду методики нормативної грошової оцінки земель із врахуванням зменшувального коефіцієнта для постраждалих регіонів. Проєкт постанови уже розроблено та надіслано на погодження всім зацікавленим органам», — повідомив він.

За його словами, наразі тривають узгоджувальні процедури, оскільки зменшення нормативної оцінки вплине на надходження до місцевих бюджетів. 

«Ми розуміємо, що це непросте питання. Потрібно буде адвокатувати та відстоювати нашу позицію перед іншими центральними органами виконавчої влади. Орієнтуємося, що на наступному тижні вже матимемо всі погодження або зауваження й будемо рухатись до ухвалення постанови», — уточнив Макаренко.

Вода по 9 грн — як знизити тариф для зрошення

Одне з найгостріших питань, яке підняли фермери на форумі, — вартість зрошення. Ще до війни аграрії вкладалися у поливальні системи, брали кредити, відновлювали меліоративні мережі. Тепер же, коли куб води коштує 9 грн, багато хто з південних регіонів просто не бачить рентабельності.

«Нам казали відновлювати зрошення, ми взяли кредити, поставили системи, а тепер куб води по 9 грн. У 2021 році було 1,7 грн. Поливати тепер — нерентабельно», — обурювалися фермери з Півдня.

Представники міністерства пояснили, що стратегічне рішення — створення об’єднань водокористувачів (ОВК). Саме вони зможуть контролювати тарифи й ефективність використання води.

«ОВК створюєте — і самі собі господарюєте. Вносите дані в кадастр, отримуєте мережу в управління, ставите сонячні батареї, підбираєте тариф і маєте дешевшу воду. Іншого виходу немає», — зазначив представник відомства.

Компенсації за землі біля лінії фронту

Україна зіштовхнулася з безпрецедентними викликами — збройною агресією, окупацією частини територій. Як захід захисту держава почала створювати систему оборонних ліній, до яких входять і фортифікаційні споруди.

Після початку повномасштабного вторгнення податкова служба разом із Міністерством фінансів надали так звані «квазіроз’яснення», які дозволяли фермерам виводити з обробітку (в консервацію) земельні ділянки, на яких розміщені фортифікаційні споруди. Відповідно, ці ділянки звільнялися від сплати земельного податку та інших платежів.

«Але сьогодні ми маємо справу з величезними масивами таких земель. Тільки лінії фронту — це понад 3 000 км. Через це фермери фактично втрачають можливість обробляти свої ділянки, збирати урожай, який уже був посіяний», — Вʼячеслав Ющенко, заступник директора ВАГ з фінансових питань: 

• Тож постає питання: якою має бути реальна підтримка аграріїв у таких умовах? 

«Тарас Висоцький неодноразово пропонував механізм фінансової компенсації за землі, зайняті фортифікаційними спорудами. Йдеться про компенсацію в розмірі 12% від нормативно-грошової оцінки (НГО) — фактично еквівалент земельного податку або орендної плати», — пояснив В’ячеслав Ющенко.

Міністерство довго працювало над проблематикою і нарешті, як сказав Тарас Висоцький, «бачить світло в кінці тунелю». 

«Фактично наступного тижня аграрний комітет планує реєструвати законодавчу ініціативу з цього приводу. Я впевнений, що цю ініціативу підтримують народні депутати. Тому, думаю, за декілька місяців вже буде чіткість, прогнозованість і розуміння», — каже заступник Міністра економіки.

При цьому він зазначає, що компенсації не будуть виплачені швидко, але вони будуть гарантовані законом і виплачені.

Якщо військові витоптали поле — відшкодувань не буде

Вадим Свєтлов з Сумщини, працює в прикордонній зоні — приблизно за 10 км від кордону. 

«Звичайно, ми постійно під ризиком: обстріли, «прильоти» трапляються і по складах, і по техніці просто на дорозі. Але, попри це, ми працюємо — маємо команду, адаптуємось як можемо. Цього року ми зранку побачили, що військовою технікою знищено 11 га посівів — просто витоптали поле, зводячи фортифікаційні споруди», — поділився фермер під час форуму. 

Собівартість цих посівів — близько 400 тис. грн, а недоотримана вигода — ще 200–300 тис. грн, залежно від року.

«Ми зверталися і до військової адміністрації, і до сільради, але ніхто не розуміє процедуру фіксації чи компенсації. У нас є реєстр пошкодженого майна, але немає жодного механізму реєстрації втрат посівів або незавершеного виробництва. Поліція теж не знає, як діяти: «процедури немає. Сільська рада каже — «зробіть акт», але бояться підписувати, адже це військові дії, і вони не хочуть брати відповідальність», — пояснює фермер. 

Він каже, що таких випадків багато, включаючи протитанкові рови на полях. Тому, на його думку, треба створити чіткий механізм фіксації таких випадків, навіть якщо зараз компенсації немає. 

«Бо коли зберуть урожай, завтра можуть сказати: «нічого не було посіяно». Нам потрібен хоча б реєстр фіксації втрат посівів або незавершеного виробництва — це суттєва частина витрат господарства. Також є питання компенсації пошкодженого майна. У нас частково зруйновані склади, і ми не розуміємо, що робити далі — чекати компенсації, чи самостійно все відновлювати. Хотілося б розуміти, чи є на це кошти в бюджеті», — озвучив Вадим Свєтлов.

Голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Марʼян Заблоцький відповів, що отримати компенсацію з державного бюджету України зараз буде дуже складно — з очевидних причин.

«Але висока ймовірність, що з часом компенсація відбуватиметься коштом заморожених російських активів. Це займе роки, але джерела буде два — Європейський Союз і США», — каже Заблоцький.

Його рекомендація наступна — «фіксуйте абсолютно все»: документи на витрати, фото та відео пошкоджень, навіть залишки боєприпасів чи уламків. Це стане юридичною базою для майбутніх позовів і компенсацій.

Аграрії сподіваються, що у 2025 році програми підтримки справді запрацюють і допоможуть вистояти тим, хто сьогодні працює під обстрілами або без електроенергії. Урядовці визнають — процес не швидкий, але запевняють: «кошти будуть, головне — дожити до весни». 

Вже закладено фінансування на дотації, компенсації за посуху та підтримку прифронтових територій. Також триває робота над змінами до розрахунку МПЗ і механізмом відшкодування за землі, зайняті фортифікаціями. Водночас фермерів закликають фіксувати всі збитки та об’єднуватися в асоціації, аби мати спільну позицію при ухваленні рішень. 2025 рік може стати переломним — якщо держава й аграрії діятимуть разом і послідовно.

 © Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.