Українське тваринництво стоїть на порозі масштабної трансформації. З 1 січня 2026 року зміни щодо добробуту тварин торкнуться кожного пташника, свинарника та молочного господарства в країні. Від щільності посадки курей до площі загонів для телят, від параметрів освітлення до процедур оглушення на бойнях — вимоги охоплюють кожен аспект утримання, транспортування та забою тварин.
Попри численні звернення профільних асоціацій з проханням відкласти впровадження нових норм, позиція регулятора залишається непохитною: на підготовку було достатньо часу. Нормативні акти набрали чинності ще у 2021-2024 роках, надавши галузі кілька років на адаптацію. Тепер настає час реальних змін, і господарства, які зволікали з модернізацією, опинилися перед фактом: доведеться перебудовуватися в експрес-режимі або ризикувати доступом до ринків.
Розбираємось, що саме зміниться і як до цього підготуватися, поки ще є час.
На сьогоднішні повністю узгоджені являються директиви, які стосуються утримання тварин. І вони знайшли свої відображення в наказі 224 «Про затвердження вимог до благополуччя господарських тварин під час утримання», який набрав чинності в березні 2021 року.
«Він мав свій перехідний період і буде введений в дію лише 1 січня 2026 року. Тобто всі мали час для ознайомлення з ним і адаптації своїх господарств», — наголошує Віталій Крючков, начальник відділу з питань здоров’я та благополуччя тварин управління санітарних і фітосанітарних заходів Мінагро.

Для фермерських господарств, які утримують понад десять телят, встановлено низку обов’язкових вимог, спрямованих на забезпечення добробуту тварин.Перш за все, заборонено індивідуальне утримання телят віком понад 8 тижнів. Після цього віку тварини повинні перебувати у групових загонах, що сприяє їхній соціалізації та зменшує рівень стресу.
Також регламентовано мінімальну площу для утримання: для телят вагою менше ніж 150 кг потрібно щонайменше 1,5 м² простору, а для телят вагою понад 220 кг — 1,8 м². Забезпечення достатньої площі дозволяє тваринам вільно рухатися, лягати та вставати, що позитивно впливає на їхній розвиток і здоров’я.
Ще однією важливою умовою є обов’язкове освітлення, яке має відповідати встановленим нормам тривалості. Правильний світловий режим допомагає підтримувати природну активність телят і сприяє нормальному росту.
Крім того, фермери повинні забезпечити годівлю з обов’язковим використанням грубих кормів і здійснювати контроль рівня заліза в організмі тварин, аби запобігти анемії та підтримувати здоров’я молодняку.
Особлива увага приділяється телятах до двох тижнів віку — вони обов’язково повинні мати підстилку, яка забезпечує тепло, сухість і комфорт у перші дні життя.
Також розроблений наказ Мінагрополітики 2266 про затвердження вимог до забезпечення благополуччя робочих тварин, що належить до родини коневих, який повністю узгоджено з Директивою Ради ЄС 58. Набрання чинності його відбулося в вересні 2024 року, вводиться в дію з 1 січня 2026 року.

В альтернативних системах дозволено утримання не більше 9 курей на 1 м2 корисної площі. Освітлення організовується за 24-годинним ритмом з неперервним періодом темряви близько 8 годин та періодами сутінків.
«Хочу звернути увагу, багато фермерів звернулись з питанням, яким нормативним актом заборонена линька — продовження терміну несучості дорослих курей. Линька обмежена, адже не виконуються параметри щодо термінів освітлення і термінів годівлі птиці», — додав Олексій Клименюк, начальник відділу здоров'я та благополуччя тварин управління здоров'я та благополуччя тварин Держпродспоживслужби.

Обрізання дзьоба дозволене лише до десятого дня життя кваліфікованим персоналом. Нормативи облаштування передбачають одне гніздо на 7 курей, 15 см сідала на курку, підстилку не менше 250 см2 на особину, що становить щонайменше ⅓ площі підлоги.
Система не може мати понад чотири рівні з відстанню між ними від 45 см. Мінімальна площа на голову – 750 см2, з яких 600 корисної площі. При загальній площі понад 2000 см2 висота має бути від 20 см, довжина сідала – від 15 см.
Більш детальний розбір нових правил утримання курей-несучок ми розбирали в матеріал «Утримання курей-несучок за євростандартами: до чого готуватись українським птахівникам».
Одним з найважливіших параметрів є щільність посадки, яка не повинна перевищувати 33 кг/м2. Проте за певних умов вона може бути збільшена до 42 кг/м2, якщо дотримуються вимоги другої та третьої глав розділу «Вимоги до благополуччя бройлерів» за погодженням з територіальним органом Держпродспоживслужби.
Поїлки мають бути розташовані та утримуватися таким чином, щоб мінімізувати протікання. Вони можуть бути ніпельними з краплевловлювачем або у вигляді графіку, але обов'язково повинні бути доступними постійно. Що стосується корму, то категорично заборонено залишати бройлерів без корму більше ніж на 12 годин до забою. Корм має бути постійно доступним, сухим та пухким.

Підстилка повинна бути доступною для розгрібання, не повинна бути надмірно вологою, особливо захищеною від опадів чи роси. Система вентиляції забезпечується за потреби і є частиною загальної системи терморегуляції.
Температурний режим у птахівнику має підтримуватися на рівні +3℃ від зовнішньої температури. Вологість повинна становити не більше 70% протягом 48 годин.
Рівень шуму в приміщенні має бути мінімальним, щоб не створювати стресових ситуацій для птахів. Режим освітлення повинен відповідати 24-годинному природному ритму, включаючи періоди темряви та освітлення. Мінімальна інтенсивність освітлення має становити 20 люкс, а тривалість темного періоду — не менше 6 годин на добу, причому безперервний темний період повинен тривати щонайменше 4 години.
Після повного вилучення птахів та перед новою посадкою всі знаряддя та обладнання необхідно ретельно очистити та продезінфікувати. Підстилку слід утилізувати та застелити нову, забезпечуючи свіжі та гігієнічні умови для нового поголів'я.

Наразі в Україні з 363 чинних бройлерних господарств 75 підтвердили повну відповідність новим нормам. Це ті господарства, які є сировинними зонами до забійних підприємств для експорту в ЄС.
«Ці 75 підприємств або приблизно 79% від загального обсягу м'яса птиці, відповідають вимогам Європейського Союзу. І ми будемо впевнені, що під час заходів державного контролю в наступному році ми ще раз підтвердимо цю відповідність», — розповів Клименюк.
Для свиней вагою понад 110 кг передбачено 1 м2, для ремонтних свинок після осіменіння – 1,64 м2. Обов'язкове групове утримання застосовується для свиноматок і ремонтних свиней.
Необхідна наявність матеріалів для природної поведінки – солома, сіно, тирса для риття й дослідження. Встановлені чіткі нормативи щодо ширини отворів і планок решітчастої підлоги.

Обрізання хвостів, зубів і кастрація дозволені лише за наявності доказів агресії або після вжиття альтернативних заходів. Обов'язкове навчання персоналу.
Нововведення не поширюються на тварин, які перебувають у стані природної волі, яких використовують під час розважальних, культурних та доброчинних заходів і подій, експериментальних та лабораторних тварин, безхребетних тварин.
Стосовно утримання свиней, то нові правила не стосуються господарств з поголівʼям менш як 15 голів. В частині телят не стосуватиметься тих операторів ринку, які утримують менше ніж 10 телят.
Вимоги щодо бройлерів не стосуються:
Щодо курей-несучок вони не стосуються:
«Ще раз хочу зазначити — дуже багато йде питань щодо приватного сектора, чи задніх дворів. Люди, які тримають в себе вдома тих 10-15 курочок чи п'ять-сім свиней — на ці підприємства вимоги не поширюються», — підкреслив Клименюк.
Одна з вимог, яка вступить в дію з 1 січня 2026 р. стосується навчання персоналу, який має працювати з тваринами. Одним із ключових наказів, який стосується навчання персоналу, є наказ Міністерства агрополітики 3933, яким затверджує перелік тем підготовки персоналу, порядок підготовки, форми заяв, декларацій та таке інше, порядок видачі тимчасових допусків до виконання обов'язків.
«Наказ набрав чинності ще в 2024-му році. Тобто, так само як і постановою про благополуччя, був час для адаптації і ознайомлення з цими матеріалами», — зазначив Віталій Крючков.
Згідно з законодавством, дану підготовку має проходити персонал: що здійснює діяльність з утримання тварин, що здійснює транспортування тварин, відповідальний за забій тварин.

«Сьогодні наше законодавство передбачає, що всі працівники, які здійснюють поводження з тваринами, повинні пройти відповідне навчання і отримати сертифікати», — додав представник Держпродспоживслужби.
Процедуру навчання можна поділити на такі три етапи — обрати на сайті Міністерства уповноважену особу на проведення навчання, подати заявку, пройти таке навчання.
«Навчання може стосуватися всіх сфер, які стосуються благополуччя, а може бути і окремим — в частині утримання, транспортування чи забою тварин. При цьому воно може поділятися на види, наприклад короткотривалого, чи для довготривалого транспортування», — пояснив він.
Залежно від обсягу отриманих знань проводяться іспити та отримання свідоцтва. Особа, яка пройшла навчання і фізично склала іспити, отримає державний сертифікат на 5 років.

«Постає питання, чи можна отримати державний сертифікат без проходження навчання. Перехідний період триватиме до 1 січня 2027 року, коли буде можливість отримувати сертифікат виключно на підставі знань та досвіду, отриманого працівником під час проведення роботи», — відповів Віталій Крючков.
Також є і інші види — це проходження підготовки в закладах освіти, програми, які включають тематики щодо благополуччя тварин та є відповідні підтвердження проходження тих навчань в країнах ЄС за певних умов.
Що потрібно буде інспектору для того, щоб перевірити, чи персонал пройшов таке навчання? Це або державний сертифікат, або витяг з реєстру державних сертифікатів, або тимчасовий допуск.
Щодо забою, основний елемент, який вбачається складним — це оглушення тварин, хоча більшість підприємств мають обладнання, яке використовується в Євросоюзі, але потрібно налаштувати параметри, відпрацювати процедури.

«При забої оператор ринку повинен підготувати відповідальних осіб, призначити їх функції, які вони повинні виконувати. Це теж буде перевірятися», — розповів Віталій Крючков.
Основні вимоги щодо забою тварин:
Щодо транспортування тварин, то за новими правилами необхідне:
Дозволи не будуть стосуватися безхребетних тварин, приватних перевезень, некомерційних, коротких переміщень, якщо вони не є частиною бізнесу, тварин, які перевозять для лікування, сезонного переміщення, перевезення власних тварин на відстань до 50 км від господарств та таке інше.
«Ми розуміємо, що найбільші виклики будуть в частині модернізації тваринницьких приміщень та зменшення щільності тварин у тваринницьких приміщеннях. Також це питання, які стосуються вентиляції, певних видів тварин, освітлення, вимоги до організації годівлі та таке інше», — каже Віталій Крючков.
Але зміни мають цілий ряд вигод починаючи від отримання якісної тваринницької продукції до зменшення падежу, захворюваності та кращих добових приростів.
«Зараз під питанням стоїть не тільки благополуччя тварин, але і питання безпеки. І ми неодноразово бачили випадки, коли люди ризикуючи своїм життям, рятують тварин, надають їм допомогу, вивозять їх з небезпечних зон. Але все ж, велику увагу ми повинні приділити не тільки питанням пов'язаним з імплементацією цього законодавства, але і у питанні гуманного ставлення до людей та тварин», — додає він.

Також на думку представників влади витрати, можливо будуть компенсовані коштом держави. Мінекономіки напрацьовує відповідну стратегію розвитку тваринництва, в якій передбачається компенсації за впровадження благополуччя тварин.
Безліч питань виникає, щодо офіційного контролю дотримання благополуччя з 1 січня.
«Впровадження правил не означає, що в січні наші інспектори підуть на всі об'єкти одночасно. Є планові заходи, є план контролю і інспектування будуть здійснюватись від плану з урахуванням обмежень щодо перевірок, які існують на даний час. Контроль буде здійснюватись як шляхом інспектування, так і шляхом безпосереднього контролю», — застеріг Олексій Клименюк.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.